Брати Суркіси беруть під контроль «приватівський» А-банк Фото Insider

Брати Суркіси беруть під контроль «приватівський» А-банк

Ігор та Григорій Суркіси готові стати офіційними власниками Акцент-банку, який протягом останніх восьми років група «Приват» розвиває під брендом А-банк. При цьому навряд чи відомих футбольних функціонерів можна назвати новими власниками – в банку кажуть, що вони лише приводять структуру капіталу у відповідність до «фактичного стану справ».



Акцент на визнанні

Вихід власників українських банків з тіні триває. Жорсткість вимог Нацбанку до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів установ змусило їх оприлюднити ці дані. Ціна відмови велика: НБУ в такому випадку визнає банк проблемним.

Сім'ї футбольних функціонерів братів Суркісів повідомили в газеті «Відомості НКЦПФР» за 13 серпня про намір купити дніпропетровський Акцент-банк (бренд «А-банк»). Віце-президент UEFA Григорій Суркіс хоче купити 32,2%, дочка Світлана – 16,1%, президент футбольного клубу «Динамо» Ігор Суркіс – 32,2%, його дочка Марина – 16,1%. Сумарно вони сконцентрують 96,6% акцій.

У повідомленні зазначено, що афілійовані з покупцями особи не володіють акціями банку. Хоча ще 15 липня банк публікував звіт, з якого випливало, що Ігорю Суркісу опосередковано належить 0,3638% банку (йому належало 6,7% частки в ТОВ «Український промислово-фінансовий концерн “Славутич”», якому належало 5,43% акцій банку). Зараз у банку немає власників істотної участі (понад 10%). Але з даних, оприлюднених НБУ, випливає, що майже всі акції перебували у громадян Кіпру, які живуть в Нікосії, Лімасолі та Фамагусті.

Досі Акцент-банк вважався мало не «дочкою» ПриватБанку, хоча офіційно ПриватБанк ніколи не володів цією установою, що посідає 47-е місце за активами. «Ніяких корпоративних зв'язків у ПриватБанку і його акціонерів з А-банком немає. Власники ПриватБанку не є і ніколи не були власниками цього банку», – заявив прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.

За його словами, увесь зв'язок ПриватБанку з Акцент-банком обмежується угодою про аутсорсингову підтримку технічних процесів. У 2007 році ПриватБанк з ініціативи НБУ почав санацію Акцент-банку. Його корпоративним кольором став зелений – як у ПриватБанку, структуру сайту також виконано в ідентичній концепції, що й у ПриватБанку. Вклади в Акцент-банку можна поповнювати або у відділеннях Акцент-банку, або в терміналах ПриватБанку.

Все по-старому

В Акцент-банку не приховують, що брати Суркіси були пов'язані з установою і раніше. «У нас відбувається процес приведення структури банку у відповідність до останніх вимог НБУ і фактичного стану справ. Це виключно бюрократичне питання правильного відображення інформації в документах», – повідомив в.о. голови правління Акцент-банку Юрій Кандауров. Раніше пан Кандауров обіймав посаду заступника голови правління ПриватБанку, потім голови правління грузинського PrivatBank. Але після продажу грузинської «дочки» він повернувся до України.

Отримати коментар у братів Суркісів у п'ятницю не вдалося.

В Акцент-банку кажуть, що на їхню роботу угода не вплине. «У роботі банку нічого не змінюється. У нас є затверджена стратегія розвитку, ми продовжуємо згідно з нею працювати, розвиваючи карткові та депозитні продукти, пенсійну програму, ломбардне кредитування, з особливим акцентом на якість обслуговування», – цитує Юрія Кандаурова прес-служба ПриватБанку.

Нова відповідальність

НБУ очікував, що нові вимоги до розкриття інформації підвищать транспарентність ринку. Банки мають показати усіх своїх власників і назвати усіх ключових учасників. До них відносяться акціонери-юрособи, які володіють понад 2% акцій, а також 20 найбільших акціонерів – фізичних осіб. Приховування інформації загрожує банкам проблемами: позбавленням можливості отримувати в НБУ рефінансування, валютну ліцензію. Крайнім заходом буде визнання банку проблемним, адже якщо власник не захоче легалізуватися, це призведе до неплатоспроможності та ліквідації.

Визнання бенефіціарів у контролі над банком тягне за собою відповідальність за роботу установ, у тому числі й кримінальну. За доведення банку до банкрутства його власникам загрожує ув'язнення терміном до п'яти років. «Ще з 1990-х років існувала традиція, що власники багатьох банків були невідомі, а у Нацбанку не вистачало політичної волі їх розкрити. Але банки з невідомими власниками є для нас чорними ящиками. А нам потрібно розуміти, з ким ми працюємо», – пояснював логіку цієї реформи перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

 

 

Підписатися на розсилку Фінклубу

 

Присоединяйтесь