Згідно з повідомленням фонду, таке рішення прийняла виконавча дирекція фонду 17 лютого 2015 року.
Фонд також продовжив до зазначеної дати повноваження ліквідатора "Таврики" Миколи Лемеши.
Нагадаємо, в березні 2013 року Нацбанк вирішив ліквідувати банк "Таврика". Тимчасова адміністрація працювала в установі з 20 грудня 2012 року. Фінансові труднощі у банку почалися в середині 2012 року, але тоді ситуацію вдалося налагодити за рахунок рефінансування НБУ. Банк намагався компенсувати брак ліквідності шляхом активного залучення коштів фізичних осіб. Проте з середини листопада, коли установа повернув рефінансування НБУ, у нього почалися складнощі з обслуговуванням операцій клієнтів. Йому було заборонено залучати вклади фізичних осіб та проводити операції з цінними паперами. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) безуспішно чекав інвестора для банку. До 11 березня більше половини вкладників "Таврики" отримали компенсації від ФГВФО на 945,8 млн грн.
Про це сьогодні в парламенті заявив заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.
«Ми розглядаємо питання підвищення регулятивних зборів від банків до Фонду гарантування. Але за нашими попередніми розрахунками, якщо це зробити суттєво, так щоб фонд відчув якийсь ефект, кількість збиткових банків зросте в 2,5-3 рази. При цьому близько двох десятків банків впритул підійдуть до стану проблемних або неплатоспроможних»,- зазначив пан Оленчик.
Про це сьогодні під час парламентських слухань на тему "Про шляхи стабілізації банківської системи України» заявив заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.
«Загальний обсяг зобов'язань 39 збанкрутілих банків, які вкладники отримають з Фонду гарантування становить 36,2 млрд грн. З них вже було виплачено 16,7 млрд грн. Інші гроші ще не виплачені. Мова йде про банки, які ще працюють тимчасові адміністрації і для яких шукають інвесторів», - повідомив Андрій Оленчик.
Для отримання коштів вкладники Меліор Банку з 18 лютого по 31 березня включно можуть звертатися у відділення Укрінбанку.
Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду.
Вкладники зможуть отримати кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення фондом банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Загальний обсяг заборгованості банків та ФГВФО за кредитами зріс у січні 2015 року на 1,26 млрд грн і станом на 01.02.2015 становив 120,4 млрд грн.
У січні Національний банк надав банкам та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредитів на суму 13,17 млрд грн, а обсяг повернення раніше наданих кредитів становив 11,91 млрд грн.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив сьогодні, що сума коштів фізосіб, яка може бути відшкодована за рахунок Фонду, склала на 6 лютого 3,829 млрд грн.
Як повідомляв FinMaidan, НБУ в момент визнання банку "Надра" неплатоспроможним повідомляв, що загальний об'єм усіх виплат вкладникам ПАТ "КБ" Надра" складе понад 3,6 млрд грн.
НБУ відзначав, що 99% всіх вкладників ПАТ "КБ" Надра "мають вклади у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму 200 тис. ірн, так що вони отримають свої вклади в повному обсязі. Частина клієнтів зі значними обсягами вкладів (близько 1% від усіх вкладників) отримають свої вклади тільки в межах суми, гарантованої Фондом.
Офіційний курс НБУ, який використовується для виплати вкладів в іноземній валюті, ФГВФО досі не оприлюднив.
Виконавча дирекція Фонду гарантування протоколом № 038/15 вирішила продовжити до 23 лютого строк пошуку потенційних інвесторів, які мають намір взяти участь у виведенні ПАО «Імексбанк» з ринку. Це зроблено з метою розширення кола потенційних інвесторів шляхом забезпечення подачі документів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всіма зацікавленими особами.
Фонд гарантування пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючого банку; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; або продаж банку в цілому.
Фондом здійснюється прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими до 23 лютого включно. Подання потенційним інвестором пакету документів (зокрема картки потенційного інвестора, яка включає також цінову пропозицію) до Фонду свідчить про його намір та згоду прийняти участь у конкурсі на умовах визначених Фондом. Участь у купівлі активів та передачі зобов’язань банку мають право брати виключно банки.
Постановою НБУ № 105 від 13 лютого до категорії неплатоспроможних було віднесено Златобанк. На цій підставі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) запровадив у банк тимчасову адміністрацію строком на три місяці - з 14 лютого по 13 травня.
Уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в Златобанк призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валерія Славінського.
Згідно з даними звітності Златобанку, на 11 лютого загальний обсяг вкладів понад 115 тис. фізичних осіб становить 4,2 млрд грн, з яких понад 0,9 млрд грн – вклади в межах гарантованої суми відшкодування. При цьому понад 0,4 млрд грн підлягають виплаті вкладникам протягом дії тимчасової адміністрації.
Водночас, 81% від загального обсягу зобов’язань перед вкладниками-фізичними особами становлять вклади в іноземній валюті. Варто зазначити, що 97,4% всіх вкладників мають вклади в межах гарантованої суми 200 тис. грн, отже вони отримають свої вклади в повному обсязі.
Окрім цього, в Златобанку вклади в банківських металах були залучені на суму близько 600 млн грн, а вклади, підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника, від вкладників не залучались.
Сьогодні в Енергобанк запровадили тимчасову адмнистрацию. Про це повідомив Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Виконавча дирекція ФГВФО прийняла відповідне рішення №29 вчора на підставі постанови Нацбанку від 12 лютого № 96, якою Енергобанк був віднесений до категорії неплатоспроможних.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації призначений провідний спеціаліст відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення Олександр Ільчук. Адміністрація буде працювати в банку три місяці - до 12 травня.
За даними звітності Енергобанк, на 11 лютого загальний обсяг депозитів понад 54 тис. фізичних осіб становив 1,1 млрд грн, з яких 0,5 млрд грн - внески в межах гарантованої суми відшкодування. Такі невеликі депозити, до 200 тис. грн, у 98,3% всіх клієнтів Енергобанку. При цьому приблизно 0,3 млрд грн підлягають виплаті протягом терміну роботи тимчасового адміністратора. 59,3% загального обсягу зобов'язань перед вкладниками-фізособами складають депозити в іноземній валюті.
З 26 січня в банку працював куратор. А 28 січня стало відомо, що правління консорціуму інвесторів сінгапурської холдингової компанії ES2 Holding відмовилось від купівлі Енергобанку. Бенефіціаром банку був російський бізнесмен Анатолій Данилицький. Інвестори розірвали угоду через проблеми, які не вдалося виявити на етапі аудиту установи (див. "Енергія витрачена даремно").
У відповідь в той же день Енергобанк повідомив, що припинив відносини з ES2 Holding. "Це рішення ініціював бенефіциарний власник банку і воно підтверджено наглядовою радою 26 січня. Причина припинення угоди - неотримання від ES2 Holding фінансування банку, яке передбачалося умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій", - було сказано в повідомленні банку. Установа обіцяла, що продовжить переговори з іншими потенційними інвесторами.
Об'єднання активів та пасивів
Історія одного з трьох націоналізованих в 2009 році банків добігає кінця. Учора Кабінет міністрів як опосередкований власник понад 99,9% акцій банку «Київ» прийняв рішення перевести активи та пасиви проблемної установи в Укргазбанк, який також перейшов під контроль уряду шість років тому.
Процедура такого переведення прописана у ст. 39, 41.1 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які дозволяють вивести банк з ринку, забезпечивши переведення депозитів та кредитів до іншого банку з державною часткою. «Держава прагне бути ефективним власником. Банк «Київ» – невеликий банк, який не зміг пройти через кризу. Держава виступає за консолідацію своїх активів у банківській системі, що захистить інтереси вкладників, збільшить ефективність роботи банків, зменшить витрати на їх адміністрування і дозволить краще протистояти нинішнім викликам», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько.
Банк «Київ» засновано в 1993 році. З 2009-го в установу було влито з держбюджету 3,565 млрд грн. Частка Мінфіну становить 99,9369% акцій. За даними НБУ, на 1 січня за розміром активів банк «Київ» посідав 67-е місце (1,485 млрд грн) серед 158 банків.
Закон чітко визначає, що НБУ повинен визнати банк «Київ» неплатоспроможним, після чого Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) зможе ввести тимчасову адміністрацію і передати активи та зобов'язання на користь приймаючої установи – Укргазбанку. Після цього у «Києва» відкличуть ліцензію, і почнеться його ліквідація. «Без Фонду передача активів та пасивів банку «Київ» в Укргазбанк неможлива. Тому в «Київ» буде введено тимчасову адміністрацію, але виплат депозитів громадянам не буде. Ми розраховуємо, що впораємося з цим за півтора-два місяці. З банку «Київ» буде виведено 100% активів та пасивів, після цього він залишиться у нас і буде ліквідований», – сказав заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Тільки після передачі зобов'язань в Укргазбанк фізичні та юридичні особи (у тому числі й профспілки) отримають повний доступ до своїх коштів, «заморожених» в «Києві», – навіть до депозитів, що перевищують 200 тис. грн. Йдеться про гроші клієнтів – фізичних осіб на 401,9 млн грн і кошти юросіб – на 67,1 млн грн.
Нацбанк визнає, що в банку «Київ» були серйозні проблеми. «Держава була змушена взяти участь у капіталізації банку з метою підтримки його платоспроможності, але ці заходи не вирішили проблеми неефективності його діяльності», – йдеться у повідомленні регулятора. Банк «Київ» зазнає труднощів з поверненням клієнтських коштів з серпня 2014 року. Він практично паралізував проведення платежів і видачу грошей. З 3 вересня банк працював в обмеженому режимі: бізнес обслуговував до 13:00, а населення – до 15:00.
Про бажання вирішити цю проблему заявляли і колишній міністр фінансів Олександр Шлапак, і нинішній міністр Наталія Яресько, але для ухвалення рішення урядовцям знадобилося півроку і наполегливі прохання МВФ.
Проблемна історія
Банк «Київ» не подавав надій – за час після націоналізації він втратив свої позиції. Від початку 2009 до початку 2015 року він скотився в ренкінгу НБУ за активами з 39-го на 67-е місце. Його активи скоротилися більш ніж втричі – з 4,887 млрд грн до 1,485 млрд грн. За шість років установа роздала 82% роздрібних вкладів.
Сценарій злиття банку з більш сильною установою обговорювався кілька років. І, наприклад, колишній голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов заявляв, що таке рішення могло б негативно вплинути на роботу приймаючої установи, оскільки спричинило б появу на її балансі проблемних активів низької якості.
З активів у 1,484 млрд грн на корпоративні кредити в банку «Київ» припадає 321 млн грн, на роздрібні – 5,2 млн грн. Розміри портфелів занижені у зв'язку з низькою їх якістю. Кредити найгіршої, V категорії якості (прострочення понад 90 днів) складають 89,6% портфеля (1,617 млрд грн). При цьому розмір кредитного ризику на одного контрагента становить 49,09%, при максимально можливих 25%. А поточної ліквідності в банку було 0% при мінімальних нормативних 40%. Більша частина активів припала на «основні кошти та нематеріальні активи» (495,3 млн грн) і «необоротні активи на продаж та активи групи вибуття» (440 млн грн).
Збиток Укргазбанку в 2014 році склав 2,8 млрд грн. Передача портфеля «Києва» може збільшити втрати приймаючої установи. Тому Укргазбанку буде необхідний новий капітал. «Є розриви, і уряд повинен оцінити, на яку суму необхідно буде докапіталізувати Укргазбанк», – зазначив Андрій Оленчик. Ще до прийняття рішення щодо «Києва» заявлялося, що Укргазбанку потрібні 4 млрд грн.
Правильне виведення
Учасники ринку вважають, що злити держбанки треба було давно. «Менеджмент Укргазбанку вміє працювати з проблемними активами. Він показав це ще кілька років тому, коли банк почав повертати кредити і показувати прибуток, – говорить заступник голови правління одного з великих банків. – Замість того щоб так довго тримати «Київ» на плаву, хоча він фактично так і не відновився ще після першої хвилі кризи в 2008 році, держава мала б давно його ліквідувати або об'єднати з якимось з банків. Немає сенсу мати в країні п'ять держбанків, два з яких – Родовід і «Київ» – просто не працюють».
Банкіри неодноразово підкреслювали, що тренд на скорочення числа банків, які відчувають проблеми, правильний. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких банків, тим здоровіша банківська система і тим вища до неї довіра населення. Однак зменшення кількості банків не повинно відбуватися за рахунок втрат заощаджень вкладників», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
ТОП-новости
