Садовничий В'ячеслав
З початку повномасштабної війни росії проти України банки в рамках програми «5-7-9%» видали вже понад 36,5 млрд грн пільгових кредитів, а їх загальна сума сягнула 126 млрд грн. Як розподіляються ці кошти – хто їх видає і на які цілі, і чи правда, що державні банки монополізували програму і витісняють з неї приватні банки. Про це в новій інфографіці FinClub.
Банки та їхні позичальники зіткнулися з проблемою, яку викликала війна: майна більше немає, а кредит – є. Влада почала пропонувати свої варіанти вирішення проблеми – від покриття збитків війни за рахунок банків до очікування відшкодування від рф. Банки рекомендують більш реалістичні механізми – від компенсації втрат емісією державних ОВДП до більш жорсткого відбору тих, кому все простять.
Сенсаційне для фінансової системи рішення НБУ підняти облікову ставку в 2,5 раза – до 25% – змусило банки переглянути власні процентні політики. Я вже прогнозував вплив на депозитні ставки (тут) і обговорював цю ситуацію із експертами (тут), але є важливий аспект, який суттєво впливає на депозитну політику банків, отже, дозволяє її прогнозувати більш точно – портфелі дешевого рефінансування НБУ, які раптово подорожчали до 27%.
Національний банк вирішив одним ударом приборкати інфляцію та девальвацію гривні. Облікова ставка, яка з перших днів війни була «заморожена» на рівні 10%, на 100-й день війни зросте в два з половиною рази – до 25% річних. Це неочікуване для фінансистів рішення вигідне банкам та отримувачам пасивного доходу – вкладникам та покупцям ОВДП. Однак зростання вартості грошей додатковим тягарем ляже на позичальників та державний бюджет. Жорстка монетарна політика може не спрацювати, якщо НБУ також не перегляне занизький фіксований курс.
Банки, що належать державі, зобов’язані оприлюднювати витрати на власний топменеджмент: очільників установ, членів правлінь та наглядових рад. Тепер клієнтам банків та платникам податків відомо, хто заробляє більше – члени правлінь чи наглядових рад держбанків, керівництво найбільшого чи найменшого державного банку. Відповіді – в новій інфографіці FinClub.
2022 рік розпочався з потрясінь на фінансовому ринку: нерезиденти виводять валюту з країни, гривня девальвує, падає вартість єврооблігацій та акцій. Цей фінансовий шторм спровокували декілька факторів: від геополітичної напруги навколо України через загрозу воєнного вторгнення Росії до подорожчання енергоресурсів та стрімкого падіння апетиту до ризику міжнародних інвесторів на тлі посилення монетарної політики ФРС. Фінансисти очікують найближчими днями стабілізації курсу до 29 грн/$ та подорожчання грошей – вже сьогодні облікова ставка НБУ може зрости до 9,5-10% (рос.).
В 2021 році коронакриза в Україні офіційно завершилася, але виклики повністю не зникли. Інфляційний сплеск змусив НБУ згорнути антикризову м’яку монетарну політику, а допомога МВФ підтримала стабільність валютного курсу. Що відбулося на фінансовому ринку, які тренди визначали його розвиток, дивіться в новій інфографіці FinClub (рос.).
Ухвалений державний бюджет на 2022 рік став рекордним за розміром (інфляція та відновлення ВВП цьому сприяють) – більше півтора трильйона гривень. Утримавши між першим та другим читанням дефіцит бюджету на рівні 188 млрд грн, Мінфін задовольнив додаткові забаганки депутатів та президента. Як змінився головний фінансовий документ країни, дивіться в інфографіці FinClub.
В останній момент Міжнародний валютний фонд пішов Україні на поступки і врятував програму stand-by від провалу. Україна домоглася $700 млн та продовження програми на пів року. За цей час країна має отримати ще два транші, але навіть один транш на цьому шляху буде успіхом влади, скептичні експерти (рос.).
Бюджетний процес цієї осені очікується цікавішим, ніж зазвичай. Уряд підготував два проєкти бюджету: «базовий», заснований на діючій податковій базі, та «розширений», який враховує ще не затверджені податкові ініціативи. Головні пріоритети нового бюджету – медицина, освіта, армія та дорожнє будівництво. Дефіцит бюджету має зменшитися. Подробиці – в новій інфографіці.
Релізи
ТОП-новини
