Официальные курсы валют установлены на следующем уровне:
21,7830 грн/$;
23,0443 грн/евро;
0,4313 грн/руб.
Напомним, сегодня официальный курс гривны установлен на уровне 22,92 грн/$.
22,9266 грн/$;
24,2196 грн/евро;
0,4411 грн/руб.
Напомним, 14 апреля официальный курс гривны был установлен на уровне 22,88 грн/$.
Станом на 1 березня вперше в історії норматив достатності капіталу по банківській системі виявився нижче необхідного мінімуму в 10%. До початку весни він склав всього 7,37%.
Одна з причин - величезні збитки банків у зоні АТО, Криму, а також втрати від девальвації. Крім того, з-за вступило в силу закону про відповідальність власників банків співробітники фінустанов стали менше спотворювати звітність. Адже тепер за це передбачена відповідальність, підкреслив пан Писарук.
У Нацбанку було два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти по другому шляху. В цьому випадку банки не можуть дотримуватися нормативів. Щоб вирішити проблему НБУ розробив план для банків з нарощування капіталу і входження в нормативи.
«Є три крапки по достатності капіталу. Перша - середина цього року, де капітал в будь-якому випадку, навіть при визнанні збитків повинен бути позитивним. Він може становити і одну копійку, але бути позитивним»,- розповів Олександр Писарук.
Згідно з цим планом, на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року - 7%, а на кінець 2018-го - 10%. Тобто за чотири роки банки повинні досягти мінімально необхідного рівня. «Важливо, щоб банки на ці реперні точки відповідали вимогам,- наголосив пан Писарук. - Якщо в середині цього року у якого-небудь банку залишиться негативний капітал, то у нього будуть проблеми». При цьому він відмовився називати кількість банків з негативним капіталом.
Коли у банку не вистачає капіталу, у нього є три виходи з ситуації, розповів Олександр Писарук. Перший - це збільшення статутного капіталу. Другий - збільшити якість активів. Але коли зростає проблемна заборгованість цей спосіб важко застосувати. Третій - скорочувати активи, погашати їх або продавати, щоб зменшити баланс.
За матеріалами "Апостроф"
Згідно з даними НБУ, оприлюдненими у вівторок, таке падіння пов'язане зі зменшенням регулятивного капіталу банків з 166,88 млрд грн на початок лютого до 117,65 млрд грн на початок березня.
Крім того, до встановленого Нацбанком максимального рівня наблизилися за підсумками лютого норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента - 23,73% (Н7, стеля - 25%) та норматив великих кредитних ризиків - 755,47% (Н8, стеля - 8-кратний розмір регулятивного капіталу).
На початок 2015 року регулятивний капітал в системі українських банків становив 188,95 млрд грн, тоді як нормативи Н2 - 15,6%, Н7 - 22,01% і Н8 - 250,04%.
Таке погіршення показників експерти пов'язують з різкою девальвацією гривні, офіційний курс якої впав з 16,157817 грн/$ на 1 лютого до 27,763120 грн/$ на 1 березня, тоді як до 17 березня Нацбанк зміцнив його до 22,246866 грн/$.
Згідно із законом про банки і банківську діяльність, банк та кожний власник істотної участі зобов'язані підтримувати норматив достатності регулятивного капіталу банку на рівні, встановленому НБУ.
Банк зобов'язаний подати на розгляд Нацбанку план заходів щодо відновлення рівня регулятивного капіталу протягом 10 днів з дня встановлення факту його нижче встановленого НБУ мінімального рівня, а також порядок і строки виконання запланованих заходів.
Програма розширеного фінансування EFF України з МВФ передбачає оновлення діагностичних обстежень першої двадцятки українських банків на основі даних на кінець 2014 року (до кінця липня) і кінець березня 2015 року (до кінця вересня). Якщо за підсумками цих обстежень буде встановлено, що норматив Н2 нижче 10%, то банки зобов'язані у місячний термін надати достовірні плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% - до кінця грудня 2017 року і 10% до кінця 2018 року.
Якщо за результатами обстеження буде виявлена неплатоспроможність деяких банків, ці банки повинні бути приведені до рівня платоспроможності (позитивному показнику капіталу) до кінця серпня і до кінця жовтня 2015 року - для групи перших 10 і 10 банків відповідно.
Крім того програма EFF допускає направлення на капіталізацію банків і фінансування Фонду гарантування вкладів у 2015 році 139 млрд грн шляхом випуску держоблігацій, з яких Нацбанк може викупити в цьому році облігації на 55 млрд грн.
За матеріалами "Мінфін"
"Национальный банк Украины как платежная организация НСМЭП прилагает максимум усилий для построения современной карточной платежной системы, отвечающей требованиям рынка, внедряет современные информационные технологии и инструменты платежа, - сообщил заместитель рредседателя НБУ Яков Смолий. - Обслуживание системными банками с большой сетью отделений платежных карточек НСМЭП на базе открытых международных стандартов является позитивным сигналом для рынка и свидетельствует, что национальная платежная система в состоянии предложить конкурентные услуги и интересные продукты".
ПАО "КБ "ПриватБанк" стал участником НСМЭП в апреле 2014 года.
Про це повідомляється на офіційному сайті Верховної ради.
"Повернуто з підписом від Президента (30.01.2015)", - йдеться в статусі проходження документа.
Законом встановлено обов'язок фінансових установ, нагляд за діяльністю яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розкривати інформацію про себе та про послуги, які ними надаються, шляхом розміщення такої інформації в єдиній загальнодоступній інформаційній базі даних і на власних веб- сайтах, а також визначити порядок її ведення.
Як повідомив заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко, цей законопроект покликаний принести більше прозорості в регулюванні діяльності фінансових установ.
"Зобов'язати всіх учасників ринку розміщувати всю необхідну інформацію про їхню діяльність: про акціонерів, наглядову раду, фінансових планах, про звітність на єдиному порталі в інтересах споживачів", - заявив пан Лісовенко.
Нагадаємо, 15 січня народні депутати підтримали в цілому законопроект № 1545. За відповідне рішення проголосували 254 нардепа з мінімально необхідних 226.
Раніше голова Національного банку Валерія Гонтарєва пригрозила жорсткими заходами з боку НБУ в разі відмови надати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів.
За матеріалами РБК-Україна
Як повідомляє прес-служба банку, в цьому випадку Олександр Адаріч виступив як інвестор – фізична особа.
Відповідне рішення на врахування даних коштів в регулятивному капіталі Фідобанку 22 січня 2015 року прийняте Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку.
«Збільшення регулятивного капіталу допоможе банку посилити свою позицію і надасть додаткові можливості для розвитку бізнесу, – зазначив Олександр Адаріч, власник і голова правління Фідобанку. – Для забезпечення подальшого динамічного розвитку та реалізації стратегічних планів банку, я як власник Фідобанку готовий надавати необхідну підтримку».
З урахуванням цього рішення регулятивний капітал Фідобанку з 27 січня 2015 року збільшився на 219,4 млн грн і станом на 28 січня 2015 року склав 2 124,8 млн грн. Показник адекватності регулятивного капіталу банку на 1 січня 2015 року складав 18,27% при нормативному значенні НБУ не менше 10%. Після цього збільшення регулятивного капіталу показник адекватності також продемонструє позитивну динаміку.
Станом на 1 жовтня 2014 року регулятивний капітал Фідобанку склав 2 019 млн грн, активи — 10 902,5 млн грн, кошти юридичних осіб — 3 639,6 млн грн, фізосіб — 2 763,8 млн грн, кредитний портфель — 4 969,8 млн грн, фінансовий результат — 3,1 млн грн. Згідно з класифікацією НБУ станом на 1 січня Фідобанк знаходиться на 5 місці в групі «Великі банки».
Об этом говорится в письме Ассоциации в адрес регулятора.
В НАБУ объясняют, что на сегодня в положении о порядке эмиссии электронных платежных средств и осуществления операций с их использованием (постановление НБУ №705 от 5 ноября 2014 года) нет четкого определения термина «субъекты хозяйствования».
При этом, другие циркуляры НБУ определяют субъектов хозяйствования, как юридических лиц - резидентов и физических лиц - предпринимателей. Таким образом, возникают вопросы о возможности банков выдавать корпоративные карточки юридическим лицам - нерезидентам, в том числе иностранным и официальным представительствам.
Также банки просят объяснить, могут ли они продолжать обслуживание таких клиентов по уже выданным корпоративным карточкам, на основании договоров, которые были заключены до вступления в силу постановления НБУ №705.
Как отмечается в письме, в предыдущем варианте положения, утвержденного постановлением НБУ №137 от 19 апреля 2005 года, было четкое определение пользователя корпоративной карточки - юридических лиц (к которым НБУ относил юридических лиц, филиалы, представительства, отделения). Также в этом документе была предусмотрена возможность пользования корпоративными карточками иностранным дипломатическим, консульским, торговым и другим официальным представительствам, международным организациям и их филиалам, которые пользуются иммунитетом и дипломатическими привилегиями, чего, к сожалению, не содержит действующее Положение №705.
«Уполномоченное лицо позволяет себе признавать все наши депозитные договора ничтожными и не выдавать наши средства из ФГВФЛ», – сказано в заявлении вкладчиков. По их словам, всего им было разослано свыше тысячи писем. «После того как началась активность вкладчиков, рассылка писем прекратилась», – отметила активистка Татьяна.
В Фонде гарантирования вкладов физлиц знают о ситуации в Городском коммерческом банке, но пока не дают правовую оценку ни действиям временного администратора, ни действиям вкладчиков. Подробнее ...
Технологии бесконтактных расчетов применяются в Украине уже около двух лет. Платежная система MasterCard использует для этого технологию PayPass, Visa – PayWave. Нацбанк планирует купить для НСМЭП аналогичную технологию и предполагает, что банкирам будет выгоднее внутри страны пользоваться системой НСМЭП для проведения бесконтактных платежей, чем платежными картами международных систем.
В Нацбанке считают, что использование НСМЭП почти втрое будет дешевле для банков, чем сотрудничество с другими платежными системами.
Банкиры готовы активизировать работу НСМЭП только при условии, что она будет не хуже международных систем. Подробнее ...
ТОП-новости
