Законопроект №7055: запровадження нових фінансових інструментів для розвитку економіки

Київ, Україна (17 січня 2018 р.) Створення умов для прозорого ціноутворення, впровадження фінансових інструментів хеджування ризиків на валютному та товарному ринках, введення чітких правил роботи та механізмів захисту прав інвесторів – принципові вимоги для побудови розвиненого фінансового сектору, що запроваджуються законопроектом «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055)


Ринкові механізми, завдяки яким створювались найбільш міцні економіки світу, в повній мірі невдовзі запрацюють і в Україні. У Верховній Раді України очікує на розгляд проект закону «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), який охоплює діяльність фінансових інститутів та найбільших товарних ринків. Законопроект створює правове поле для функціонування в Україні деривативів як одного з головних інструментів  хеджування ризиків та згладжування цінових коливань у різних сегментах економіки: агропромисловому, банківському, енергетичному тощо.

«Існуюча правова база щодо деривативів обмежується окремими нормами Податкового кодексу та закону “Про цінні папери та фондовий ринок”. Цього очевидно недостатньо ні для захисту учасників цього ринку, ні для повноцінного його функціонування. Саме тому існує необхідність врегулювання правил роботи з цими інструментами. З прийняттям закону переваги використання деривативів як сучасного інструмента зменшення ризиків та отримання додаткового прибутку оцінять як безпосередні виробники товарів, так й учасники фінансового ринку», - зауважив Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тарабакін.

Прийняття закону суттєво розширить перелік фінансових інструментів, а виробникам, зокрема аграрної та енергетичної продукції, надасть можливість більш ефективно управляти своїми ризиками. Наприклад, виробник сільськогосподарської продукції матиме можливість захищати себе від падіння цін на майбутній врожай. Використання процентних деривативів дозволить інвесторам зафіксувати дохідність за борговими зобов’язаннями, забезпечивши прийнятний для себе рівень ставок по депозитах, а позичальникам – захиститися від підвищення процентних ставок.

Тож, використання деривативів у фінансовій системі здатне знизити залежність від цінових та валютних коливань. Зокрема, компанії, які закуповують товар за кордоном, матимуть можливість використовувати деривативи на валюту як інструмент захисту від потенційних збитків у разі валютних коливань у майбутньому.

Світовий досвід використання деривативів як фінансових інструментів має відносно недовгу історію, проте вони вже зарекомендували себе невід‘ємним елементом фінансових ринків. Про це свідчать обсяги коштів, що інвестуються в ці інструменти. За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), вартість відкритих позицій у вересні 2017 року лише за біржовими ф’ючерсами і опціонами перевищувала $86 трлн. Номінальна вартість позабіржових деривативів у сім разів перевищувала вартість біржових.

За оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, побудова в Україні повноцінного ринку деривативів лише на аграрну продукцію (зерно, кукурудза, соняшник) та енергоносії (газ, електроенергія) дозволить створити ринок обсягом близько $30 млрд. на рік. Вартість контрактів на валютному та інших товарних ринках, за аналогією зі світовою структурою ринків фінансових інструментів, може скласти $10 млрд. на рік. При цьому кожен із сегментів має потенціал для подальшого зростання.

«Законопроект 7055 – це свого роду нова конституція ринків капіталу та товарних ринків. Він змінює підхід до регулювання українського ринку, з його особливостями та практикою, на більш цивілізований та зрозумілий у світі. Це в жодному разі не «регулювання заради регулювання». Навпаки, новий регуляторний режим, що передбачається законопроектом, покликаний дати «зелене світло» для розбудови цих ринків, зокрема, ринку деривативів. А це  нові інструменти, можливості для бізнесу захиститися від цінових та валютних коливань, а також прозорість ринку та інвестиції», – підкреслила заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

Запровадження нових інструментів має супроводжуватися запровадженням і механізмів захисту учасників ринку, які укладають трансакції з такими інструментами. Це стосується, зокрема, нових концепцій ліквідаційного неттінгу та остаточності розрахунків, які покликані знизити ризики, властиві платіжним та депозитарним системам, та забезпечити стабільність та ефективну роботу систем.

Крім того, для мінімізації ризиків, пов’язаних із втратою коштів за відсутності достатніх знань з інвестування, закон передбачає впровадження концепції кваліфікованих інвесторів – осіб, що професійно займаються інвестиційною діяльністю й усвідомлюють всі її ризики.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. НКЦПФР утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії, які призначаються та звільняються з посад відповідно до указів Президента України. НКЦПФР виконує регуляторні та наглядові функції щодо ринку цінних паперів України, а також здійснює правове регулювання відносин, що виникають на ринку, захищає інтереси громадян України та держави, запобігає зловживанням з цінними паперами та іншим правопорушенням.

Контакти прес-служби НКЦПФР:

(044) 254 23 77

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. 

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Скачать вложения: