Эксперт о том, почему собственников компаний – недобросовестных должников в Украине не привлекают к ответственности

Эксперт о том, почему собственников компаний – недобросовестных должников в Украине не привлекают к ответственности

Несмотря на то, что в законодательной базе Украины сегодня существуют нормы, направленные на привлечение к ответственности конечного собственника бизнеса, в полной мере они не работают. И это в свою очередь создает серьезные юридические препятствия, в том числе и в распространенных сегодня судебных разбирательствах банков с недобросовестными заемщиками – некоторыми представителями отечественного бизнеса. В результате кредиторы остаются заложниками действующего законодательства и недобросовестного поведения заемщиков. О наиболее распространенных злоупотреблениях процессуальными правами со стороны бизнеса в ходе III Legal Banking Forum рассказала Елена Сукманова, начальник юридического управления Банка Кредит Днепр.



«Многолетняя практика судебных разбирательств нашего банка с недобросовестными заемщиками, отказывающимися погашать свои миллионные долги, позволяет прогнозировать их действия в дальнейшем и систематизировать приемы, которые чаще всего применяют такие клиенты, пользуясь пробелами в законодательстве, – рассказала Елена Сукманова. – Отвод судьи и назначение коллегии, неявка на судебные заседания, непредоставление доказательств по неуважительным причинам, подача апелляционных и кассационных жалоб относительно процессуально несуществующих документов, встречные исковые заявления, необоснованное назначение экспертиз и многое другое – все это не противоречит закону, но также совершенно не способствует поиску честного и незаангажированного конечного решения. Сами же собственники бизнесов, как правило, всегда уходят от ответственности».

На сегодняшний день в Украине действуют три законодательные нормы, создающие предпосылки ответственности конечного бенефициара. Это 58-я статья Закона «О банках и банковской деятельности», устанавливающая ответственность связанного лица за осуществление рисковых операций или доведение до банкротства; 57-я статья Закона «О хозяйственных обществах», предоставляющая возможность обращения взыскания на часть имущества компании; и 218-я статья Уголовного кодекса Украины о доведении до банкротства. При этом, по мнению эксперта, украинское законодательство сегодня не позволяет в полной мере реализовать принцип ответственности конечного выгодополучателя, так как по существующим нормам подразумевается, что речь идет только о прямом участнике компании или органе управления и ответственности конечного собственника.

Кроме того, из-за пробелов в законодательстве в настоящее время для банков существует множество проблемных вопросов, связанных с взысканием на предмет ипотеки. В частности, среди наиболее распространенных – сознательное неполучение ипотекодателем уведомления о нарушении обязательства, риск потери залога при перекрестных ипотеках, наличие арестов на предмете ипотеки.

«Пробелов в нынешнем законодательстве действительно много. Для их устранения необходим комплексный подход, внедрение новых, усовершенствованных законопроектов. Предложения по ним были, но Верховная Рада категорически отказывается что-либо менять – в прошлом году провалено два законопроекта по защите прав кредиторов. Думаю, все понимают, почему это просто невыгодно для некоторых народных депутатов. Но если банки и в дальнейшем будут ограничены в своих законных правах, говорить о восстановлении финансовой системы, развитии инвестиций в экономику будет невозможно. Банкам прежде всего необходимо возвращать утраченные за время кризиса и военных действий на востоке страны активы, и в первую очередь процесс должен касаться тех, кто целенаправленно уходит от своей ответственности и по сути работает на разрушение банковской системы Украины», – сказала Елена Сукманова. 

 

Незважаючи на те, що в законодавчій базі України сьогодні існують норми, спрямовані на притягнення до відповідальності кінцевого власника бізнесу, повною мірою вони не працюють. І це в свою чергу створює серйозні юридичні перешкоди, зокрема й у поширених сьогодні судових розглядах банків із недобросовісними позичальниками – деякими представниками вітчизняного бізнесу. В результаті кредитори лишаються заручниками чинного законодавства і несумлінної поведінки позичальників. Про найпоширеніші зловживаннях процесуальними правами з боку бізнесу в ході III Legal Banking Forum розповіла Олена Сукманова, начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро.

«Багаторічна практика судових розглядів нашого банку з недобросовісними позичальниками, які відмовляються погашати власні мільйонні борги, дозволяє прогнозувати їхні дії надалі й систематизувати прийоми, які найчастіше застосовують такі клієнти, користуючись прогалинами в законодавстві, – розповіла Олена Сукманова. – Відвід судді та призначення колегії, неявка на судові засідання, ненадання доказів із неповажних причин, подання апеляційних та касаційних скарг щодо процесуально неіснуючих документів, зустрічні позовні заяви, необґрунтоване призначення експертиз і багато іншого – все це не суперечить закону, але також абсолютно не сприяє пошукові чесного і незаангажованого кінцевого рішення. Самі ж власники бізнесів зазвичай завжди уникають відповідальності».

Сьогодні в Україні діють три законодавчі норми, що створюють передумови відповідальності кінцевого бенефіціара. Це 58-а стаття Закону «Про банки і банківську діяльність», якою встановлюється відповідальність пов’язаної особи за здійснення ризикових операцій або доведення до банкрутства; 57-а стаття Закону «Про господарські товариства», яка надає можливість звернення стягнення на частину майна компанії; і 218-а стаття Кримінального кодексу України про доведення до банкрутства. При цьому, на думку експерта, українське законодавство сьогодні не дозволяє повною мірою реалізувати принцип відповідальності кінцевого вигодонабувача, оскільки за чинними нормами передбачається, що мова йде лише про прямого учасника компанії або орган управління і відповідальність кінцевого власника.

Крім того, через прогалини в законодавстві сьогодні для банків існує безліч проблемних питань, пов’язаних зі стягненням на предмет іпотеки. Зокрема, серед найбільш поширених – свідоме неотримання іпотекодавцем повідомлення про порушення зобов’язання, ризик втрати застави при перехресних іпотеках, наявність арештів на предмет іпотеки.

«Прогалин у нинішньому законодавстві дійсно багато. Для їх усунення необхідний комплексний підхід, упровадження нових, удосконалених законопроектів. Пропозиції за ними були, але Верховна Рада категорично відмовляється будь-що змінювати – минулого року провалено два законопроекти щодо захисту прав кредиторів. Гадаю, всі розуміють, чому це просто невигідно для деяких народних депутатів. Але якщо банки й надалі будуть обмежені в своїх законних правах, говорити про відновлення фінансової системи, розвиток інвестицій в економіку буде неможливо. Банкам насамперед необхідно повертати втрачені за час кризи і військових дій на сході країни активи, і процес повинен стосуватися насамперед тих, хто цілеспрямовано уникає власної відповідальності й по суті працює на руйнацію банківської системи України», – сказала Олена Сукманова.

Підписатися на розсилку Фінклубу

 

Присоединяйтесь