ЄС схвалив 500 млн євро допомоги Україні

ЄС схвалив 500 млн євро допомоги Україні

Європейська комісія від імені ЄС схвалила надання Україні кредиту в розмірі 500 млн євро в рамках своєї четвертої програми макрофінансової допомоги (MFA).

ЄС заборонив обіг криптовалюти Facebook

ЄС заборонив обіг криптовалюти Facebook

Міністри фінансів країн Європейського Союзу не підтримали використання на території ЄС стейблкоїнів, у тому числі криптовалюти Libra від компанії Facebook.

Три роки до свободи

Три роки до свободи

Нацбанк пообіцяв до 2019 року виконати вимогу Євросоюзу і провести в Україні повну лібералізацію валютного ринку. Учасники ринку говорять, що в нинішній ситуації дії регулятора обмежують приплив капіталу, тому бізнес знаходить можливості для обходу обмежень.

Закупівлям додадуть прозорості

Статьи: Закупкам добавят прозрачности
 Фото FinMaidan
Уряд пропонує парламенту вже в червні підвищити поріг проведення тендерів під час держзакупівель, спростити виявлення змови між учасниками торгів і ліквідувати тендерний тролінг. Восени депутатам належить розглянути нову систему держзакупівель: витрачання бюджетних коштів, як і контроль за ними, переміститься в інтернет. Європейські експерти радять не поспішати, оскільки пропонована Україною технічна модель торгів поки ще не повною мірою відповідає європейській і міжнародній практикам.

Держзакупівлі залатають
Кабінет міністрів минулого тижня схвалив для реєстрації у Верховній Раді поправки до закону «Про здійснення державних закупівель». «Очікуємо прийняття цього законопроекту на наступній пленарній сесії вже в червні. Це досить стислі терміни», – заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус після засідання уряду в середу. Документ повинен виправити непрацюючі, найбільш конфліктні та корупційні норми, а також привести закон у відповідність до Угоди про асоціацію України та ЄС.

Восени в парламент направлять ще один документ, який позбавить учасників торгів від роботи з паперовими документами. «Другий законопроект щодо «Е-закупівель» зараз у розробці. Ця тема дуже дискусійна: ми хочемо швидше, а європейські колеги – ретельніше. Усі процедури, які передбачені законом, мають бути переведені в електронний формат. І нам потрібен окремий закон: які майданчики використовувати, які документи сканувати, які – публікувати», – говорить FinMaidan замміністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Закупник на порозі
Обов'язковий поріг проведення тендеру під час закупівлі товарів та послуг у червні буде підвищено вдвічі – до 200 тис. грн. Аналогічний поріг для робіт піднімуть з 1 млн до 1,2 млн грн. Однак реальне підвищення в першому випадку буде меншим, а в другому випадку взагалі відсутнє, тому що вартість закупівлі почнуть рахувати разом з ПДВ. Цей поріг переглядатиметься з урахуванням споживчої та промислової інфляції раз на рік, а не раз на два роки, як обіцяно зараз. Якщо замовник використовує процедуру запиту цінових пропозицій щодо товарів та послуг, у яких є діючий ринок, тендерний поріг підвищать з 300 тис. до 500 тис. грн.

З-під дії закону виведуть послуги міжнародних фінансових організацій. «У нас була дискусія з IFC. Якщо може бути оголошений тендер, то вони не можуть брати участь за статутом, а Україні потрібна їхня допомога з питань підготовки до приватизації. В статуті ж у них написано, що якщо з тієї діяльності, за якою хочуть надати послугу, оголошується тендер, то це означає, що у ньому може брати участь комерційний бізнес. А там, де може брати участь комерційний бізнес, IFC брати участь не може, – сказав FinMaidan директор департаменту регулювання держзакупівель МЕРТ Олександр Стародубцев. – Це все для того, аби дати можливість IFC нам допомагати».

Вимогу до МЕРТ проводити моніторинг закупівель для запобігання порушень у сфері держзакупівель буде скасовано. «Було багато претензій з боку ринку про недобросовісність цієї функції: народ приходив, замовляв моніторинг, вирішував питання, щоб він був позитивним, і показували усім цей результат під час перевірок, – нарікає Олександр Стародубцев. – Я навіть знаю прецеденти, коли заходив лист, а через 40 хвилин виходив готовий моніторинг». Скасування моніторингу не погіршить контроль, оскільки є основний держорган, який контролює якість проведення держзакупівель, – Держфінінспекція. «У нас це дублююча функція, і в такому вигляді її треба ліквідувати. Потім ми відтворимо моніторинг заново з ризик-факторів, але для цього треба спочатку побудувати систему моніторингу даних. І надалі, побачивши ці операції, ми зможемо повідомляти про них правоохоронцям і громадськості», – сказав чиновник.

Скинути баласт
МЕРТ також спробує позбутися усіх непотрібних функцій. Звіти для Кабміну і Рахункової палати готуватимуться не щоквартально, а раз на рік, а громадські слухання МЕРТ не проводитиме не лише де-факто, а й де-юре. Зі списку пріоритетів зникне «вжиття заходів щодо забезпечення ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, їх максимальної економії під час держзакупівель». Хоча Айварас Абромавічус запевняв, що реформа держзакупівель заощадить 20% коштів: «Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде дуже суттєвою – до 50 млрд грн на рік». 25 млрд грн можуть бути збережені за рахунок скасування «корупційного податку» (завищені ціни «дружніх» компаній, відкати), ще стільки ж – за рахунок зниження ціни закупівлі в умовах підвищення конкуренції та розширення кола потенційних постачальників. «Це неробоча норма, яка веде до того, що приходить Рахункова палата і починає запитувати, які заходи ми провели на виконання цієї норми. І кожного разу, коли в законі прописуються норми, які мають застосовуватися незрозумілим чином, потім починаються проблеми з регулюванням», – поскаржився Олександр Стародубцев.

Обсяг держзакупівель досягає 250 млрд грн. Якщо ми все зробимо правильно, то економія буде до 50 млрд грн на рік
Включені в законопроект і зобов'язання України перед ЄС. Публікація оголошення про тендер англійською мовою буде обов'язковою під час закупівлі товарів та послуг на суму понад 133 тис. євро, що нижче нинішніх порогів у 200 тис. і 300 тис. євро відповідно. Під час закупівлі робіт поріг, навпаки, підвищують на порядок – з 0,5 млн до 5,15 млн євро. Мінімальний термін для подання пропозицій на такі конкурси збільшується – з 20-30 до 40 днів. «Це міжнародні зобов'язання: ми повинні привести наші терміни у відповідність до WTO GPA, а там терміни дуже довгі по тендерах, за якими пороги збігаються з тими торгами, оголошення про проведення яких ми повинні публікувати англійською мовою», – пояснює Олександр Стародубцев.

Революція бенефіціара
Замовник тендеру зможе виключати зі списку учасників компанії, які не розкрили кінцевих бенефіціаріїв. На підставі цих даних перевірятиметься наявність тісних зв'язків між учасниками. «Цю норму запропонували борці з корупцією, аби краще відстежувати можливу змову. І побачивши, що в тендері беруть участь різні компанії одного бенефіціара, АМКУ може зацікавитися. Хоча факт змови ще треба буде довести, адже обидві компанії можуть і незалежно одна від одної брати участь у тендері», – говорить пан Стародубцев.

«Центр протидії корупції» в результаті аналізу більше 90 тендерів у сфері держзакупівель ліків виявив, що «якщо раніше корупцію ховали в форму картельної змови учасників ринку і недопуск конкурентів на торги, то в 2014 році основною схемою стало блокування торгів самими ж учасниками». Завдяки зриву тендерів такі учасники прагнули забезпечити собі кращі умови поставки та оплати. «Це гонка озброєнь: одні вигадують, як обійти, а ми – як дати по руках», – говорить Максим Нефьодов. У МЕРТ пропонують такий варіант: у скаргах, які компанії подають в АМКУ, треба буде обов'язково вказувати «обґрунтування наявності порушення прав та інтересів, що охороняються законом, щодо рішень, дій або бездіяльності замовника». Зміняться й терміни оскарження документації: зараз крайній термін подачі скарги – це останній день подання учасниками пропозицій конкурсних торгів, а буде за чотири дні, але не пізніше, ніж за три дні до дати подання цінових пропозицій.

Скарги за вже укладеними договорами можна буде направляти тільки в суд. «Це результат плідної роботи АМКУ з нашим департаментом з метою побороти тендерний тролінг, коли скарга подається, наприклад, за годину до розкриття тендерних пропозицій, і тендер скасовується або затягується. І є спеціальні контори, які приходять і кажуть: або ви від нас відкупаєтеся, або ми не дамо провести тендер. Тому треба побороти тендерний тролінг, але при цьому залишити можливість оскарження», – зазначає Олександр Стародубцев.

Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів, що складається замовником торгів, буде публікуватися на веб-порталі МЕРТ. Чиновники не забули і про права переможених. Зараз учасника, заявка якого була відхилена, повідомляють про це із зазначенням аргументів протягом трьох днів. Запропоновано, щоб учасник протягом п'яти днів від моменту подання запиту отримував від замовника «інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам документації конкурсних торгів, зокрема технічної специфікації, кваліфікаційним критеріям». Також за п'ять днів організатор торгів повинен буде пояснити переможеним компаніям, чому їхні пропозиції виявилися менш економічно вигідними, ніж у переможця торгів.

Заділ на майбутнє
Реформа переслідує три мети: надання доступу бізнесу до держзакупівель, транспарентність тендерів і створення професійного ринку держзакупівель. Вже в червні має бути готовий драфт законопроекту «Про систему електронних публічних закупівель», а набрати чинності закон повинен з 1 січня 2016 року. Створена громадськими активістами система ProZorro стала прототипом нової системи закупівель. Передбачається, що державі належатиме центральна база даних аукціонів, а приватні інтернет-майданчики забезпечуватимуть підтримку її інтерфейсу. Інтеграція відкритих держреєстрів дозволить знизити кількість довідок і виписок, які надають учасники торгів, а запровадження Е-оскаржень – прискорить роботу зі скаргами. Технічні помилки у документації в МЕРТ радять вивести з-під нагляду АМКУ і передати до ради оскарження при електронному майданчику і дати їм на виправлення помилок 24 години.

Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівель
Електронний документообіг необхідний, але сам електронний аукціон є лише одним з варіантів держзакупівель в ЄС. «Ціна не повинна бути єдиним критерієм. Для економічної вигоди використовуються також інші критерії», – говорить начальник відділу міжнародних вимірювань держзакупівель директорату Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та СМБ Жан-Ів Мюйй.

Можливості електронного аукціону обмежені – найчастіше його використовують під час закупівель стандартизованих товарів. «Електронний аукціон як метод боротьби з корупцією є неоднозначним. Є побоювання, що ризик корупції не знімається повністю, а передається на інший рівень – у вигляді можливості невиконання угоди після її укладення», – розповів Матія Матокович, який відповідає в DG GROW Єврокомісії за економічний аналіз та електронні закупівлі. Європейці наполягають на комплексній реформі, яка регламентує усі аспекти Е-закупівель – від захисту інформації до використання ЕЦП.

Йдеться про створення дуалістичної системи: жорстке дотримання директив ЄС під час закупівель на суму понад 133 тис. євро (3 млн грн в еквіваленті) – електронні процедури з ціновими та неціновими параметрами, і український підхід під час менших закупівель. При сумах до 200 тис. грн замовники зможуть використовувати редукціон (торги зі зниженням ціни) тільки за бажанням, при сумах 0,2-3 млн грн буде обов'язкове використання гібридної системи з редукціоном.

Консультант ЄБРР Адам Янжук, який проводив аудит системи ProZorro, каже, що «проект не відповідає стандартам ЄС та його найкращим практикам». «Але архітектура технології є правильною, і прогалини в ній можна заповнити технічно та організаційно», – вважає він. Для прикладу: з 24 найкращих практик ЄС у проекті ProZorro, у створенні якого бере участь Transparency Int., поки реалізовано 17, а з 46 стандартів міжнародних фінансових організацій – 37. Ці побоювання визнають в МЕРТ. Олександр Стародубцев каже, що якщо одні європейці нас повністю підтримують, то інші – «трохи побоюються наших агресивних темпів».

«Ми прислухаємося до думки наших колег в ЄС, але хочеться зробити усе набагато швидше», – каже міністр Айварас Абромавічус. Враховуючи масштаб ринку – в Україні для проведення тендерів створено 25 тисяч конкурсних комісій, – від початку 2016 року на електронні закупівлі переведуть тільки найкрупніших покупців і центральні органи влади. Дрібні закупівельники, в тому числі й місцеві органи влади, отримають відстрочку для підготовки до нових правил.

Долучайтесь