Аваков зайняв Фірташа справою

Аваков зайняв Фірташа справою

Правоохоронці не дочекалися підприємця Дмитра Фірташа в аеропорту Бориспіль, але запідозрили його в умисному банкрутстві банку «Надра» і розкраданні держкоштів. Цю сенсаційну заяву МВС поки не підтверджують фінансові регулятори. Досі НБУ і Фонд гарантування вкладів фізосіб навіть виправдовували Дмитра Фірташа, акцентуючи увагу на тому, що банк де-факто «збанкрутував» ще за колишніх акціонерів.

Ставка на висоті

Статьи: Ставка на висоті
Фото FinMaidan
Комітет з монетарної політики Нацбанку рекомендує правлінню не переглядати облікову ставку, яка з початку березня становить 30%. Утримання її на такому високому рівні пояснюється великими макроекономічними ризиками, проте вже влітку разом з уповільненням інфляції НБУ, можливо, почне знижувати вартість свого фінансування.

Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.

Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.

Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.

4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.

Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.

Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».

Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».

Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.

Вікторія Руденко, Олена Губар
 

Банківське самообмеження

Банк «Петрокоммерц-Україна» після зміни власника має намір змінити й бізнес-модель. Після очищення свого балансу від проблемних кредитів у зоні АТО колишній російський банк відмовиться від класичного банкінгу на користь залучення та обслуговування зовнішнього фінансування для своїх клієнтів під 10% річних. Учасники ринку згодні з тим, що українські компанії потребують дешевих ресурсів, але ж залучити їх дуже складно.

Прощання з Росією

FinMaidan дізнався, чим закінчився конфлікт НБУ з «футбольною командою» нових акціонерів банку «Петрокоммерц-Україна» і що буде з ним після зміни його власників. Донедавна власником української установи на 96,5% був російський банк «Петрокоммерц», але 20 березня ці акції у нього викупили 11 фізичних осіб. У банку стверджують, що це була ринкова угода, але список інвесторів не розкривають до найближчих зборів акціонерів 21 квітня.

Ці 11 акціонерів-фізосіб володіють приблизно однаковими пакетами акцій (до 10% кожний), частка одного акціонера-юрособи – 0,5%, ще двох – сумарно 3,5%. Виконуючий обов'язки голови правління банку «Петрокоммерц-Україна» Олег Ігнатов запевняє, що нові акціонери не пов'язані ні з банком «Петрокоммерц», ні з холдингом «Откритіє», який нещодавно придбав цю російську установу. Він повідомив FinMaidan, що це «їх особисті інвестиції», але суму угоди не назвав.

«В Україні залишилося мало банків у хорошому стані. Ми подивилися багато варіантів і зрозуміли, що у «Петрокоммерц-Україна» невеликий портфель депозитів фізосіб, а отже, невеликі ризики відтоку коштів через паніку або девальвацію, – розповів FinMaidan один з нових акціонерів, голова наглядової ради банку Іван Шехавцов (дата призначення невідома). – Тут не було кредитів інсайдерам і не було «фроду» (шахрайських кредитів. – FinMaidan)».

Слід в НБУ
Зміна власників «Петрокоммерц-Україна» спричинила проблеми у відносинах з регулятором. Наприкінці березня директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко анонсував плани застосувати санкцію до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп». Її розмір міг скласти до 30 млн грн: горе-«акціонерам» загрожував штраф до 10% номінальної вартості придбаних акцій та позбавлення права голосу (див. «Покарання за обхідний маневр»). За версією НБУ, банк було продано «футбольній команді» з 11 акціонерів у спробі обійти узгодження купівлі «істотної участі», тобто понад 10% акцій.

У «Петрокоммерц-Україна» запевняють, що ніякого конфлікту з Нацбанком у них немає. «Проблема могла бути пов'язана з тим, що минулого року російський банк «Петрокоммерц» подав у Нацбанк заявку на злиття з холдингом «Откритіє», що було зроблено через наявність активу в Україні, але не отримав згоди. Паралельно йшли переговори про продаж «Петрокоммерц-Україна», – сказав Олег Ігнатов. – Можливо, в НБУ вирішили, що це технічна угода і недобросовісний хід російського «Петрокоммерцу». Але український банк було просто продано новим акціонерам. Згоду Нацбанку на це отримувати не треба, тому що немає продажу істотної участі. Ніякі санкції до нас не застосовані, оскільки НБУ знає всю інформацію про нових акціонерів».

Про плани російської групи ІФД «Капітал» продати холдингу «Откритіє» банк «Петрокоммерц» стало відомо в листопаді 2013 року. Холдинг повинен був провести допемісію на 19,9% акцій для їх викупу ІФД «Капітал». Отримавши за акції 15 млрд руб., «Откритіє» викупив 95% банку «Петрокоммерц» за 18,5 млрд руб. (приблизно $572 млн). У червні 2014-го Антимонопольний комітет України дозволив «Откритію» купити понад 50% російського «Петрокоммерц».

Капітальні залучення
Ціна купівлі банку «Петрокоммерц-Україна» не називається, але угода включає «прощення» усіх боргів українського банку перед екс-материнською структурою. Цей спосіб структурування угоди вигідний для «Петрокоммерц», тільки якщо його майбутні витрати на підтримку «дочки» були б вищими, ніж сума вже вкладених у банк коштів у вигляді капіталу і кредитів. За словами Олега Ігнатова, «Петрокоммерц» у вигляді субординованого боргу, депозитів і міжбанківських кредитів вклав в український банк $19 млн. Ці кошти спрямовуватимуться на покриття втрат за кредитним портфелем в зоні АТО, який становить $18 млн. І хоча в банку запевняють, що «потреби в додатковому капіталі вони не мають», їхній капітал, який становить 319 млн грн, буде збільшено до 400 млн грн протягом трьох місяців за рахунок конвертації «прощених» боргів.

Також банк планує поповнити капітал за рахунок крупних вкладників – з ними вже ведуться переговори. Мета – зробити з «Петрокоммерц-Україна» кооперативну установу. «Людям цікавий банківський бізнес, але багато хто хоче додаткових гарантій. Акції – це краща гарантія, ніж депозит, – вважає Олег Ігнатов. – У перспективі ми хочемо, аби акції банку були у вільному доступі». На 1 січня роздрібний депозитний портфель «Петрокоммерц-Україна» становив 369 млн грн. Очікується, що заможних вкладників, які увійдуть в капітал, може бути «від 3 до 15». Незважаючи на зміну власників, банк готовий зберегти назву, тому що на російському ринку припиняє існування бренд «Петрокоммерц».

Інвестиційна реальність
Декларується повна зміна стратегії «Петрокоммерц-Україна»: відмова від роздробу і класичного корпоративного кредитування і перехід до інвестиційного банкінгу. «Ми працюватимемо з крупними компаніями з таких секторів, як сільське господарство, промислове виробництво, енергетика. Будемо допомагати їм залучати гроші з-за кордону. Банк не займатиметься класичним корпоративним кредитуванням, але ми хочемо надавати клієнтам овердрафти на поповнення оборотних коштів, займатися торговим фінансуванням, факторингом, працювати з експортом та імпортом», – говорить Олег Ігнатов. Не відмовиться банк від роботи на валютному міжбанку та інкасаторської діяльності. На зовнішньому ринку його мета – залучати ресурси під 10%. «Розумна ціна інвестицій від закордонних інвесторів становить 10% у валюті. Усе, що вище, – це спекулятивні операції», – зазначає Іван Шехавцов.

Ідею «відмови від роздробу» банкіри не вважають екстраординарною. «В даний час ми переживаємо масове зниження обсягу роздрібного кредитування. Банки здебільшого орієнтуються на внутрішні процеси реструктуризації, готуються до відновлення кредитування, а також реструктурують свої поточні кредитні портфелі через велику кількість простроченої заборгованості», – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музаксі. Але навряд чи це стосується «Петрокоммерц-Україна». Лише 2% його кредитного портфеля припадає на населення, решта 98% – на підприємства.

Компанії, що займаються інвестиційною діяльністю, нинішні можливості залучення коштів з-за кордону називають «середніми». «Найцікавіші галузі – це IT, медицина, порти, сільське господарство, особливо інфраструктура сільського господарства. Суми різні – є інвестори з тікетами $5-10 млн, тобто від $50 млн. Але їх дуже мало, – розповідає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Провоторов. – Перспектив залучення фінансування для українських компаній у вигляді боргу скоріше нема. Вони є тільки для «блакитних фішок» – їх небагато, але вони є. Фінансування у вигляді капіталу – так, можливо, але за низькими оцінками. Інвестори в капітал шукають distress, і їх можна зрозуміти».

Ризики у залученні зовнішніх коштів існують як для кредиторів, так і для позичальників. «Прибутковість в розмірі 10% у валюті є дуже хорошою, враховуючи високі країнові ризики. Потреба в грошах у компаній сільського господарства та енергетики колосальна. Але при цьому потрібно розуміти, хто братиме на себе валютні ризики. Складно сказати, які компанії будуть готові отримувати такі кошти, все залежатиме від умов, – говорить FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Якщо це спекулятивна інвестиція, то це одна справа, оскільки інвестори розуміють, що вони ризикують. Але про стратегічних інвесторів, які готові зараз вкладати гроші надовго, я не чув. В основному вони відкладають такі угоди на майбутнє».
 

Огляд портфелів

Європейський банк реконструкції та розвитку вийшов на фінальну пряму – його новим придбанням повинен стати Райффайзен Банк Аваль, у капіталі якого банк може стати міноритарним інвестором. Вибір був дуже обмежений, оскільки ЄБРР зараз цікаві тільки банки з європейським капіталом.

Зовнішній інтерес

Міжнародні інвестори вивчають можливості для інвестицій в український банківський ринок, запевняють в НБУ. Відразу кілька міжнародних фінансових організацій ведуть переговори про купівлю частки в банках. «Європейський банк реконструкції та розвитку збільшує свою присутність на українському ринку: він планує інвестувати в один комерційний та один державний банк. IFC також розглядає можливості для інвестицій. Крім того, ще одна МФО має намір інвестувати в український банк – цей процес на стадії переговорів», – повідомив директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ Сергій Круглик.

ЄБРР розглядав кілька варіантів капітальних інвестицій і зупинився на банках не з українським, а іноземним капіталом. Претендентів було два – ОТП Банк і Райффайзен Банк Аваль. ОТП Банку вирішили виділити субординований кредит на 65 млн євро. «Щодо Райффайзен Банку Аваль зараз приймається рішення, який інструмент буде використано. Є варіанти – субординований кредит або інвестиція в капітал, – розповів FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Ми не викуповуємо акції у нинішніх акціонерів, інвестиція в капітал завжди відбувається у нас у вигляді участі в додемісії. Тому банк повинен буде збільшити капітал».

Інвестиції в держбанки не плануються. «Нашою стратегією передбачено, що ми цього не робимо. Якщо це відбудеться, то стане прецедентом», – зазначає Антон Усов. Зараз статутний капітал Райффайзен Банку Аваль складає 3 млрд грн. Розмір інвестицій і частка акцій для купівлі поки не визначені, але традиційно ЄБРР входить у капітал на 15% акцій, тобто мова може йти про суму більше 450 млн грн.

Середньострокове входження
У Райффайзен Банку Аваль вчора не прокоментували можливість входження в їхній капітал нового акціонера. Місяць тому голова правління австрійської групи Raiffeisen Bank International AG Карл Севельда заявив в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblat про те, що група веде переговори з ЄБРР про залучення його як співінвестора української «дочки». Примітно, що RBI, який володіє 96,44% Райффайзен Банку Аваль, мав намір скоротити свою частку ще п'ять років тому – в 2010-му група заявляла, що збирається скоротити її до менш ніж 50% акцій. Тоді, за інформацією FinMaidan, міноритарним акціонером Raiffeisen Bank планувала стати Alfa Group.

Зараз ЄБРР володіє 15% акцій Мегабанку і 15% акцій УкрСиббанку. Донедавна ЄБРР був співвласником ПроКредит Банку, проте вийшов з капіталу. Свій пакет акцій у розмірі 15,21% він продав мажоритарію – міжнародній групі ProCredit Holding. У попередні роки ЄБРР володів безпосередньо акціями Банку Форум і опосередковано – акціями Кредитпромбанку. З часом він вийшов з них: «Форум» зараз ліквідується, а в Кредитпромбанку працює тимчасова адміністрація. Стратегія ЄБРР передбачає портфельне інвестування в капітали банків на кілька років. Після цього ЄБРР виходить зі складу акціонерів банку, пропонуючи викупити пакет акцій основному власнику банку.

Інвестиційні ризики
У Нацбанку вважають, що інтерес нерезидентів до вітчизняних установ свідчить про поліпшення ситуації на цьому ринку. «Це демонструє зростання довіри іноземних інвесторів до українських банків. Зараз оптимальний час для входження в український бізнес», – вважає Сергій Круглик. Тим часом інвестори бачать великі ризики в таких вкладеннях. Вони реінвестують в капітал вже надані банкам кредити, оскільки не бачать можливості їх повернення. «Ми розглядаємо можливості для інвестування тільки в ті банки, які вже є нашими партнерами. Досить складно знайти такі серед українських банків, бо ми не можемо працювати з тими фінансовими установами, які пов'язані з політично заангажованими бізнес-групами, народними обранцями або представниками влади. Крім того, ми не працюємо з банками, які фінансують незаконні операції, займаються пов'язаним кредитуванням або мають проблеми з адекватністю капіталу», – перераховує заборони Антон Усов.

Навіть європейські інвестори, які вже працюють в Україні, залишаються вкрай обережними. «Дуже важливо, коли в Україні відродиться апетит до ризику, – вважає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Офіційно ми досі виставлені на продаж. Але ми шукаємо умови, щоб залишитися. Ситуація змінюється щодня, і ми зацікавлені в тому, щоб не йти з українського ринку». Наприклад, Універсал Банк (опосередковано належить грецькому Eurobank Ergasias SA) спочатку говорив, що не планує йти з України, потім почав вести переговори про продаж із співвласником Дельта Банку Миколою Лагуном. А потім, коли ця угода зірвалася, заявив, що залишається в Україні.
 

Ціни на піку

Інфляція в Україні б'є рекорди. Від початку року ціни вже зросли на 20,3%, а в порівнянні з березнем минулого року – майже в півтора рази. У квітні темпи зростання цін залишаться високими, а потім почнуть спадати. Експерти вважають, що НБУ не буде додатково затискати гривневу ліквідність, але загроза зростання вартості ресурсів для банків зберігається.

Ціновий ривок

Березневий ціновий стрибок Державна служба статистики оцінила в 10,8-відсоткову інфляцію. Це більш ніж удвічі вище за темпи зростання цін у лютому (5,3%). За 12 місяців, від березня 2014-го, ціни, розраховані за споживчим кошиком середнього українця, вже зросли на рекордні 45,8%, а в I кварталі 2015-го – на 20,3%. Останнього разу ціни росли швидше іще на початку 1996 року (+ 21%). Таким чином, цей ціновий стрибок став унікальним від моменту введення національної грошової одиниці – гривні.

У березні найбільше – на 31,9-39,2% – подорожчали фрукти, соняшникова олія та цукор. На 16,9-29,4% зросли ціни на безалкогольні напої, овочі, рис, хліб, макаронні вироби, рибу. В цілому ціни на продукти харчування зросли менше – на 15,6%, оскільки яйця, сир, молоко і м'ясо подорожчали всього на 1,2-6,2%. Товари, ціни на які залежать від вартості імпорту, – одяг, взуття та побутова техніка – також повільно дорожчали (10,4-13,3%). Підвищення цін на транспорт на 7,4% було викликане подорожчанням транспортних послуг (+ 9,7%) і палива (+ 9,3%).

Винна гривня
Цей стрибок цін був зумовлений девальвацією гривні. «Зниження курсу гривні з певним лагом знайшло своє відображення у вартості продукції – як імпортованої, так і виробленої в Україні. Імпортери закордонних товарів, зважаючи на зміни закупівельних цін, переглянули вартість продажу продукції всередині країни. Через подорожчання бензину зросли транспортні витрати, і в результаті ціни на більшість продовольчих товарів істотно зросли», – відзначає аналітик ІК «Альтана Капітал» Яна Лаврик. З січня до березня долар подорожчав на 48,7% – з 15,76 грн/$ до 23,45 грн/$. При цьому наприкінці лютого курс на міжбанку досягав 30 грн/$, що змушувало бізнес підвищувати ціни навіть кілька разів за день. Втім, після «відкату» курсу ціни майже не знизилися. «Для нашої країни характерна ситуація, коли після усунення дестабілізуючого чинника ціни не знижуються», – нарікає Яна Лаврик.

Більш того, у квітні інфляція якщо й почне згасати, то цей спад буде незначним. У березні плата за комунальні послуги зросла лише на 1,1%, а вартість гарячої води та опалення навіть знизилася на 0,2%. Це єдиний показник, де зафіксована дефляція. Проте вже в квітні-травні тарифи на опалення, електроенергію та газ виростуть в 1,5-5 разів. «Головним чинником стане різке зростання тарифів на послуги ЖКГ, рішення про яке було прийнято відповідно до вимог МВФ», – говорить Яна Лаврик. Після того як девальвація та зростання енергетичних тарифів «відіграють» свій вплив на споживчий ринок, темпи інфляції знизяться, але зростання цін не зупиниться. Адже до ціни імпортних товарів увійде новий додатковий збір 5-10% від вартості товару.

Час дорогих грошей
У січні середньорічна інфляція досягла 28,5%, повідомив Держстат 6 лютого. Цього ж дня облікова ставка НБУ зросла з 14% до 19,5%, а 4 березня – до 30%. Через два дні Держстат повідомив про прискорення середньорічної інфляції до 34,5%, а зараз вона досягла 45,8%. Але це не означає, що НБУ тепер автоматично підвищить вартість своїх грошей для банків. Минулого тижня директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук сказав журналістам, що «у них немає кількісних критеріїв для зміни облікової ставки».

При цьому втручання НБУ в ціновій процес не очікується – НБУ домовився з МВФ про перенесення дати переходу до інфляційного таргетування. «Вплив Нацбанку на зростання споживчих цін в Україні обмежений, оскільки інфляція викликана головним чином впливом структурних факторів, а не монетарних. Безумовно, НБУ може вживати заходів щодо стримування зростання цін, у тому числі за рахунок стерилізації грошової маси, але усе-таки ефективність таких заходів буде невисокою. Навряд чи регулятор піде на подальше збільшення процентної ставки, оскільки це досить слабо вплине на інфляцію», – вважає Яна Лаврик.

Центробанк очікував прискорення інфляції. «За прогнозом НБУ, в 2015 році споживчі ціни зростуть на 30%. Поки немає причин цьому прогнозу не вірити. Отже, пік зростання цін припаде на I півріччя, потім темп інфляції почне спадати, і вийде 30% на кінець року. Оскільки ситуація розвивається в рамках очікувань, опублікованих в інфляційному звіті, то немає підстав для посилення монетарної політики», – говорить старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ілляшенко. Середньорічна інфляція на кінець II кварталу складе 38,6%. «Виходячи з прогнозу було встановлено облікову ставку. Якщо все відбувається так, як очікувалося, і уже вжито заходів, то нові заходи не потрібні», – вважає він. В уряді на початку березня затвердили песимістичний прогноз інфляції в 42,8%.

Реалізація цього сценарію – нові проблеми для банківського ринку. Як повідомляв FinMaidan, ПриватБанк у гонитві за депозитами вже готовий витрачати на залучення грошей понад 30% річних (див. "Акція безподаткової щедрості"). «Ціна гривневих ресурсів дуже залежить від інфляції. Якщо брати чисту теорію, людина не повинна тримати гроші в банку нижче за ставку інфляції. Інакше її гроші проїдатимуться. Якщо уряд заявляє про можливість інфляції в 42% – її ще немає, але заявляє, - то, швидше за все, ми можемо очікувати, що ставки за депозитами підуть вгору. Відповідно, піднімуться й кредитні ставки. Зараз це так швидко не відбувається, і слава богу. Тому що ставки й так високі. Але в принципі ставки завжди повинні залежати від інфляційних очікувань», – пояснював ще в березні ризики високої інфляції заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
 

Італійське плече

Інтрига з підтримкою Укрсоцбанку його власником вирішилася - банк отримає від італійців $500 млн, з яких половина вже заведена в капітал. Ця ліквідність дозволить установі вирішити накопичені проблеми. При цьому активізувати кредитування або брати на себе втрати валютних позичальників банк не має наміру.

Стратегія вливання

Італійська UniCredit Group вирішила, що ситуація в Україні вже досить стабілізувалася, тому погодилася завести $500 млн у свій дочірній Укрсоцбанк цього року. Перші $250 млн вже надійшли в березні, ще така ж сума буде направлена в капітал в червні. «Головне, щоб усі чотири сторони, які задіяні, робили зусилля для стабілізації ситуації в країні. Банки повинні нарощувати капітали, місцева влада – покращувати ситуацію, міжнародні фінустанови – підтримувати країну фінансуванням, а клієнти – робити свої кроки для стабілізації, бо якщо 40 млн українців гратимуть проти гривні, то її неможливо буде стабілізувати, – розповідає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Ми виконуємо зобов'язання перед клієнтами і також хочемо довіряти їм». На 1 квітня регулятивний капітал Укрсоцбанку склав 9,4 млрд грн, норматив достатності капіталу – 17,4%.

Банк розраховує, що нарощування капіталу дає йому запас міцності, оскільки докапіталізація перевищує потребу, виявлену стрес-тестом. «Ситуація в країні дуже волатильна. Тому ми повинні оцінювати ситуацію згідно з поточним положенням і брати до уваги майбутнє. Але нинішнє збільшення капіталу враховує також майбутню діагностику під час стрес-тесту», – зазначив Граціано Камелі. У 2014 році Укрсоцбанк провів стрес-тест, який враховував ситуацію на початок року. НБУ вимагає від банків в 2015-му пройти новий стрес-тест.

Знижена активність
Втім, нинішні й майбутні позичальники Укрсоцбанку поки не можуть розраховувати на додаткові «бонуси» у зв'язку з вливанням в банк $500 млн – близько 11,75 млрд грн. Банк не планує активно нарощувати кредитний портфель і не має наміру купувати портфелі інших установ. «Наш підхід до кредитування дуже виборчий, хоча апетит до ризиків потрібно буде підгодовувати в майбутньому», – зазначає Граціано Камелі. Також Укрсоцбанк не планує за свій рахунок забезпечувати валютних позичальників пільговими умовами – він відмовився підписати меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, побоюючись великих збитків. «Меморандум вимагає поліпшення. Ми надали до нього наші пропозиції, аби поточні збитки не спричинили збитки в майбутньому, – говорить пан Камелі. – Ми хочемо мати можливість купувати валюту для закриття нашої короткої валютної позиції».

Зараз банк розбирається зі своїми проблемними кредитами. В Криму у нього залишився портфель у розмірі 500 млн грн, який він намагається стягнути не в міжнародних судах, а за допомогою колекторських компаній. Майже під 100% цих кредитів вже сформовані резерви. У східному регіоні, де в Укрсоцбанку залишилося близько 15% кредитного портфеля, він веде переговори з позичальниками.

Капітальні стратегії
Банки, що збільшують капітали, роблять це з різних причин. Перша – покриття збитків через втрати за кредитами в Криму та зоні АТО. Яскравим прикладом висококонцентрованого бізнесу став Ощадбанк, який був найбільшим кредитором юросіб в Криму – через анексію Росією півострова він втратив портфель на $650 млн. Його збиток склав 8,5 млрд грн, і Кабмін влив у нього 11,5 млрд грн. «Кабмін виконав своє зобов'язання з підтримки держбанку. Але ми також ведемо роботу з повернення цих коштів в українських судах. Суди стають на наш бік», – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Другий основний стимул для нарощування капіталу – девальвація гривні, яка призводить до погіршення нормативів і зростання проблемного портфеля. У лютому через різку девальвацію норматив достатності регулятивного капіталу всієї системи знизився до 7,37% при ліміті в 10%. У березні гривня зміцнилася, а ряд банків завів гроші: 26 березня ВТБ Банк повідомив про збільшення капіталу на 4,2 млрд грн, а вчора Укргазбанк залучив 3,2 млрд грн. «Ці кошти спрямовуватимуться на подальший розвиток банку, формування додаткових резервів і активізацію кредитування економіки», – обіцяє в.о. голови Укргазбанку Кирило Шевченко.
 

Неадекватні банки

Через стрімку девальвацію гривні в лютому банківська система втратила майже 50 млрд грн свого капіталу. Це призвело до порушення нормативів, яке сигналізує про зниження можливості банків виконувати в майбутньому свої зобов'язання. Вже в березні ситуація може трохи покращитися, але шукати нові джерела капіталу кредитним установам доведеться – їм загрожує нова хвиля стрес-тестів МВФ.

Капітальні втрати
Банки почали масово порушувати вимоги НБУ. У лютому норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) всієї системи скоротився з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10%, повідомили вчора в Нацбанку. Невиконання нормативу викликано збільшенням активів банківської системи на тлі скорочення її капіталу за місяць з 166,88 млрд до 117,65 млрд грн. Протягом двох місяців капітал зменшився на 71 млрд грн. До граничних значень підвищилися кредитні ризики: до 1 березня норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента склав 23,73% (Н7; максимум 25%), а норматив великих кредитних ризиків – 755,47% (Н8; 800% регулятивного капіталу).

Девальвація на допомогу

Головна причина скорочення капіталу – девальвація гривні, адже офіційний курс долара за лютий зріс майже на 12 грн – до 27,76 грн/$. «Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає можливість банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Чим вище його значення, тим більшу частину ризику бере на себе власник банку, і менша частина ризику лягає на кредиторів і вкладників, – пояснює FinMaidan заступник голови правління Фідобанку Геннадій Піонтковський. – У світлі останніх подій, різкого стрибка курсу і переоцінки, викликаної цим стрибком, багато банків отримали негативний фінансовий результат, який зменшив регулятивний капітал і показник його адекватності». Показник збитку за лютий НБУ ще не оприлюднив, але в січні вся банківська система втратила 8,5 млрд грн (найбільший збиток був у банку «Надра»).

Відповідно, зміцнення офіційного курсу знову призведе до переоцінки і активів, і зобов'язань, і капіталу банків. На 19 березня НБУ встановив курс 23,3 грн/$, що на 16% менше, ніж значення курсу наприкінці лютого. «Поки зниження Н2 носить віртуальний характер, і ми очікуємо, що Н2 повернеться до 1 квітня до колишніх значень, хоча б частково, оскільки офіційний курс гривні з 1 березня зріс. Якщо ж цього не станеться, що малоймовірно, єдиний вихід у банків – до кінця 2015 року докапіталізуватися. Обсяги докапіталізації ми оцінюємо приблизно в 100-150 млрд грн по всій системі, а можливо, й більше. З поганим Н2 банк може працювати приблизно три-шість місяців», – пояснює FinMaidan головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Влада готова до гіршого
Скорочення капіталу влада очікувала. У меморандумі про співпрацю України з МВФ йдеться про те, що Фонд допускає погіршення ситуації в банківській системі. Передбачається, що через кризу норматив адекватності капіталу може впасти навіть нижче 5%. Діагностичне обстеження топ-20 ринку буде проведено повторно, двічі: на основі даних на кінець 2014-го – до кінця липня, а на основі даних I кварталу – до кінця вересня. Порушення нормативу Н2 за підсумками стрес-тесту вимагатиме від банків у місячний термін направити в НБУ плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% – до кінця грудня 2017 року, 10% – до кінця 2018-го.

Підвищення капіталізації банки забезпечуватимуть двома способами: збільшенням самого капіталу або маніпуляціями з факторами, які впливають на нормативи. «Щоб вирішити цю проблему, банки можуть піти двома шляхами: збільшити капітал за рахунок залучення додаткових коштів акціонера або працювати з відкритою валютною позицією», – очікує Геннадій Піонтковський.
 

Нацбанк зв'язує гривню

Статьи: Нацбанк связывает гривну
Нацбанк вилучає зайву гривню з ринку, щоб її не можна було використовувати для валютних операцій. Для цього він запровадив ряд жорстких заходів, підвищивши вартість гривневих кредитів і ще більше обмеживши роботу підприємств з валютою. Попередній пакет монетарних і адміністративних обмежень не дав результату – за короткий термін гривня вдвічі знецінилася до долара.
 

Гривня подорожчає
Головні поточні цілі Нацбанку – утримання низької інфляції та валютний курс в діапазоні 20-22 грн/$. І задля їх досягнення НБУ готовий застосувати усі заходи, які йому дозволить МВФ. Вчора в НБУ оголосили, що продовжать боротися з валютною нестабільністю шляхом обмеження обсягу вільної гривні на ринку.

Перший крок – підвищення облікової ставки з 4 березня з 19,5% до 30% річних. Такої високою ставка була півтора десятиліття тому: з березня до квітня 2000 року вона становила 32%. Її нинішнє зростання зробить дорожчими гривневі ресурси. НБУ вже заявив про підвищення ставок своїх активних і пасивних операцій. Але щоб не підривати стабільність банків, ставка стабілізаційних непогашених кредитів залишиться незмінною до червня. «Паніка і ціни зростають, з магазинів почали зникати товари, які не мають ніякого відношення до курсу та імпорту і виробляються в Україні. Це ненормально. Тому ми продовжуємо використовувати монетарні заходи і підвищуємо облікову ставку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Це вже друга зміна ключової ставки Нацбанку в поточному році – 6 лютого її підвищили з 14% до 19,5%, оскільки напередодні центробанк відпустив курс гривні у «вільне плавання». Після цього гривня впала вдвічі – долар подорожчав на міжбанку з 16 до більше ніж 34 грн/$, а на споживчому ринку почалася паніка.

Удар по резервах

Банки повинні будуть знайти додаткові кошти для збільшення обов'язкових резервів. Їх загальний обсяг має збільшитися на 12 млрд грн, але як мінімум 9 млрд грн банки зможуть «зарезервувати» без особливих проблем. До обов'язкових резервів можна буде включати не 50%, а 100% залишків готівки в касах банків у національній валюті. «Такий дозвіл спростить обов'язкове резервування для банків», – пояснює начальник управління торгових і казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко. Обсяг резервів, який банкам потрібно сформувати за рахунок нових джерел, становить таким чином 3 млрд грн.

Нацбанк встановив максимальний ліміт зростання монетарної бази в 2015 році – 91 млрд грн. Насправді це величезна сума. За 2014-й монетарна база зросла на 26,1 млрд грн – до 333,2 млрд грн. В НБУ кажуть, що значну частину цих коштів складуть кредити Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У держбюджеті закладено на ці цілі 20 млрд грн, а учора було визнано неплатоспроможним Дельта Банк, клієнтам якого ФГВФО обіцяє повернути 16,4 млрд грн. При цьому НБУ обмежить зростання свого портфеля ОВДП: буде менше викуповувати їх у НАК «Нафтогаз» і держбанків.

В результаті цих заходів курс долара повинен трохи опуститися. «Курс на міжбанку вже почав зміцнюватися до 24-25 грн/$, а офіційний курс – 24,82 грн/$. Нові обмеження плюс монетарна політика швидко почнуть допомагати повернутися до фундаментального рівня курсу – 20-22 грн/$», – анонсувала Валерія Гонтарєва.

Валютні несподіванки
Одними монетарними заходами НБУ не обмежився. Він опублікував постанову № 160, якою ввів нові адміністративні обмеження у роботі з валютою. Тепер банкіри не зможуть купувати валюту за дорученням підприємств, якщо у тих є валютні депозити в банках на суму понад $10 тис. Також НБУ визначив, що видача готівки з електронних платіжних інструментів проводиться тільки в гривні. Банкам заборонено продавати підприємствам за безготівкову гривню банківські метали масою понад 3,216 тройської унції протягом тижня.

Крім того, було продовжено норму про повернення валютної виручки в країну протягом 90 днів і продаж 75% валютних надходжень підприємств на міжбанку. Нацбанк буде моніторити валютні операції та зможе зупиняти підозрілі угоди. Також продовжено обмеження з купівлі громадянами валюти в еквіваленті не більше 3 тис. грн в день, за винятком купівлі валюти для погашення кредитів. Крім того, громадяни не можуть переводити за кордон валюту без відкриття рахунку більше, ніж на 15 тис. грн день, а з відкриттям рахунку – 150 тис. грн на місяць.

У Нацбанку особливо підкреслили, що нові обмеження не торкнуться населення. «Це зроблено виключно для боротьби з нелегальним імпортом і відтоком капіталу. Ці норми не тільки узгоджені з МВФ, але Фонд також допомагав їх розробляти, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Ми спеціально оприлюднимо ці норми лише ввечері, щоб хтось не встиг вигадати можливості для їх обходу».

Утримання гривні
Експерти кажуть, що подорожчання гривневих ресурсів може не привести до стабілізації курсу. «Підвищення облікової ставки до рівня інфляції – остання цифра 29% – є класичною монетарною політикою, але погано працює за галопуючої інфляції. Звичайно, це підвищить вартість кредитів, але їх майже не видають або видають лише дуже надійним позичальникам. Тому загальний вплив буде мінімальним на курс і, скоріше, негативним на економіку», – розповідає керуючий директор компанії Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.

При цьому банкіри зазначають, що ситуація на ринку вже почала поліпшуватися: відбувається не тільки падіння курсу долара, але й перевищення обсягу купівлі валюти у населення над продажем. «У понеділок цей тренд був особливо помітним, – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов. – Ми купили у населення валюти в п'ять разів більше, ніж йому продали».
 

Порахують кожного

Статьи: Посчитают каждого
Регулятор планує зробити структуру власності банків ще прозорішою. Зараз публічною є інформація про власників, які володіють більше 10% акцій кредитної установи. Пропонується знизити цей поріг до 2%. До банків, які й надалі приховуватимуть структуру акціонерів, Нацбанк обіцяє застосовувати санкції, а керівництву таких установ – ускладнити подальше працевлаштування.

Дізнатися про кожного

У Нацбанку шукають способів дізнатися про кінцевих бенефіціаріїв банків. «На початку лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект про посилення відповідальності власників банків. Проте в ряді установ немає власників, чию відповідальність необхідно посилювати», – заявив голова департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.

Йдеться про законопроект № 2085 про посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб, поданий до парламенту 10 лютого (див. «Відповідатимуть за все»). «Ми знаємо, що цей документ недосконалий і ще потребує доопрацювання. Але було прийнято рішення його зареєструвати, щоб робота пришвидшилась», – пояснив Леонід Антоненко.

Зараз публічною є інформація про власників банку, що володіють більше 10% акцій кредитної установи. «Інформація про акціонерів банків – банківська таємниця. Вірніше, ті з акціонерів, які володіють більше 10% акцій банку, повинні розкриватися на сайті НБУ. Але якщо у банку 11 та більше акціонерів, то інформація про них стає банківською таємницею на тій підставі, що вона отримана регулятором в ході здійснення його наглядових функцій», – розповідає Леонід Антоненко.

Тому НБУ пропонує знизити поріг публічності для юросіб з 10% до 2%, а список акціонерів-фізосіб розкривати майже повністю. «Якщо власників-фізосіб більше 20, то нас влаштують найкрупніші 20», – уточнив Леонід Антоненко. Зараз дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 банків.

Затаврують ганьбою
Якщо розкривати структуру власників потрібно буде для акціонерів, які володіють понад 2% акцій, то пакети можуть «дробити» навіть менш ніж 2%, якщо мета – ухилитися від нагляду НБУ. «Хто розбивав, той і надалі розбиватиме. А якщо є питання до банку, то треба не ускладнювати йому життя, а виводити з ринку. Або, наприклад, ввести для всіх банків обов'язкове отримання нової ліцензії з новими вимогами. Усі відразу покажуть всю інформацію або підуть з ринку», – говорить екс-голова Укргазбанку Сергій Мамедов.

У Нацбанку готують відповідь на такі кроки. Зокрема, регулятор пропонує ускладнити роботу банків з непрозорою структурою власності. «Якщо ми побачимо, що юрособа володіє 1,99001% акцій банку, то саме цей факт ми будемо використовувати як доказ «непрозорості» структури власності установи», – сказав Леонід Антоненко. Представник НБУ пропонує, наприклад, відмовляти таким банкам у збільшенні статутного капіталу.

Окремі санкції застосовуватимуться до банкірів, які працюють у непрозорих кредитних установах. «Якщо посадові особи працювали в банках з непрозорою структурою власності, то це дискредитуватиме їхню ділову репутацію. Особливу увагу ми будемо приділяти особам, які обіймали квазікерівні посади», – уточнив Леонід Антоненко.

Учасники ринку підтримують пропозиції Нацбанку. «Усе розумні заходи з підвищення прозорості банківської системи і якості її контролю я вважаю хорошою ініціативою. Шкода, що це не було прийнято раніше», – вважає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Наприклад, у країнах ЄС структура власності банків уже давно є прозорою. І нинішня ініціатива Нацбанку – це імплементація норм європейського законодавства.

У той же час застосування «санкцій» до банкірів самі учасники ринку не вважають виправданими. «Завдання топ-менеджерів – ефективно працювати, дотримуючись закону і встановлених нормативних актів, а не відстежувати зміни в структурі акціонерів і походження капіталу банку. Задля цього існують спеціальні державні структури», – говорить Сергій Мамедов. «Крім того, топ-менеджер може прийти працювати в банк з прозорою структурою власності. Зміни можуть відбутися вже потім, а керівник на цей процес ніяк вплинути не може. Більш того, часто між власниками банку і його керівниками є свої домовленості, на які «загрози» регулятора не вплинуть», – вважає керівник одного з банків з українським капіталом.
 

Ринок підганяють під ставку

Статьи: Рынок подгоняют под ставку
 Фото Сергія Кузнєцова
Для боротьби з інфляцією Нацбанк підняв облікову ставку з 14% до 19,5%. Таке рішення має підвищити вартість грошей у банківській системі, але банкіри скаржаться, що депозити і так занадто дорогі, а позичальники не здатні обслуговувати кредити, що постійно дорожчають.

Національний банк у п'ятницю перейшов до «більш жорсткої монетарної політики»: облікову ставку було підвищено з 14% відразу до 19,5%. Таким рішенням центробанк прагне сповільнити темпи інфляції в I півріччі та забезпечити основу для її зниження нижче рівня 10% уже в 2016 році, а також – зупинити девальвацію гривні (див. "Ловіть, хто може"). За прогнозами НБУ, приріст споживчих цін у поточному році може скласти 17,2% після стрибка на 24,9% в 2014-му. При цьому голова Нацбанку Валерія Гонтарєва неодноразово заявляла, що облікова ставка повинна відображати реальну вартість грошей на ринку. Річний індекс UIRD вже підійшов до 21%. У зв'язку з цим НБУ з 6 лютого підвищив ціну своїх кредитів до 19,5-23%.

Питання ціни
У Нацбанку сподіваються, що «загальне підвищення процентних ставок у банківській системі має стати одним з чинників відновлення припливу депозитів фізосіб». Але банки поки не готові підвищувати ставки за пропонованими депозитами. «Наша ліквідність не вимагає від нас завищених ставок, тому підстав до перегляду я поки не бачу. Цілий рік ми спостерігали «втечу в якість», коли українці стали, нарешті, менше ганятися за нечуваними депозитними ставками, а почали аналізувати. Всім стало зрозуміло, що надійний банк, який не має проблем з ліквідністю, навряд чи стане пропонувати захмарні ставки за депозитом», – стверджує FinMaidan голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. «Ми не плануємо підвищувати ставки за депозитами найближчим часом, і точно не будемо ініціаторами цього процесу на ринку», – сказав начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.

Але установи, які відчувають проблеми з ліквідністю, усе ж будуть змушені підвищити ставки. «Довіру до банківської системи підірвано. Крупні банки з іноземним капіталом і держбанки, у яких є ліквідність, не підвищуватимуть ставки, однак невеликі кредитні установи, які стоятимуть перед вибором – вмирати або підвищувати ставки, швидше за все, виберуть друге», – сказав FinMaidan топ-менеджер одного з українських банків. Директор департаменту депозитів Універсал Банку Андрій Звізло вважає, що підвищення за короткими вкладами в цілому по системі не перевищить 0,5-1%. За вкладом на один місяць банки пропонують до 25%.

Не відмовляться банкіри й від акційних продуктів. «Розуміючи настрої та потреби клієнтів, ми запустили спеціальну пропозицію для нових клієнтів – короткостроковий депозит на 45 днів зі ставками до 23% у гривні, до 12% в доларах і до 11% в євро. Але це рішення ніяк не пов'язано з підвищенням облікової ставки. Наша мета – розширення бази клієнтів», – говорить Андрій Звізло.

Підвищення ціни грошей відбувається тоді, коли через зростання курсу банки починають відчувати дефіцит самої гривні. «Зростання офіційного курсу гривні до долара США несе ризики погіршення банківських нормативів і автоматичного зниження обсягу вільної ліквідності», – заявили в Незалежній асоціації банків. При цьому ефект від зростання курсу НБУ на обсяг обов'язкових резервів буде відкладено на один місяць через особливості чинної методології розрахунку.

Кредитів немає
І хоча облікова ставка прямо впливає на вартість рефінансування (банки заборгували НБУ понад 100 млрд грн) і, як наслідок, на загальну ціну кредитів, які видаються банками, в НБУ вважають, що «підвищення процентних ставок мінімально вплине на активність реального сектора економіки». Середньозважена ставка за довгостроковими гривневими кредитами для бізнесу, за розрахунками НБУ, становить 17,1%, для населення – 26,6%. «Ми не використовуємо рівень облікової ставки НБУ для визначення цінової політики. Ми будемо виходити з оцінки можливого подальшого розміщення залучених коштів з мінімальними ризиками, тобто можливості кредитувати клієнтів», – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий.

І хоча підприємства потребують фінансування, обслуговувати кредити вартістю понад 20% річних вони не готові. Єдині продукти, які користуються попитом, – овердрафти і короткострокові кредити на поповнення обігових коштів. «Ми не плануємо підвищувати кредитні ставки: не хочемо зробити їх непідйомними для бізнесу. Поки нам вдається нарощувати частку МСБ в портфелі, і ми хотіли б зберегти цю тенденцію», – говорить Філіп Жоаньє. «Банки можуть встановити ставку кредитування хоч 50% річних. Але якщо підприємства не брали кредити під 20%, то й під 50% вони їх не візьмуть», – поскаржилися FinMaidan в іншому банку.
 

Сторінка 1 із 2

Долучайтесь