Таємне стало відомим

Статьи: Тайное стало явным
Фото finance.bigmir.net
Член фракції «Блоку Петра Порошенка», екс-власник Партнер-банку Олексій Савченко оформляє контроль над Авант Банком. Ця угода більшою мірою вимушена, оскільки останніми місяцями регулятор наполегливо вимагає від усіх банків максимальної прозорості їх капіталу. А зараз бути власником банку означає нести повну відповідальність за його платоспроможність.

Авант Банк показав власника
Народний депутат Олексій Савченко («Блок Петра Порошенка») має намір отримати контроль над Авант Банком з групи середніх (40-е місце за активами). «Деякі банкіри відкриваються і називають речі своїми іменами. Відповідальні банкіри вже зараз відкривають свою власність, – розповів у інтерв'ю «5 каналу» директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко. – Наприклад, Авант Банк. За ним стоїть Олексій Савченко – один з народних депутатів, який нам подав буквально недавно свої документи на придбання істотної участі в цьому банку». У НБУ уточнили FinMaidan, що Олексій Савченко планує стати одноосібним власником установи. На 1 квітня 2015-го статутний капітал банку становив 321,4 млн грн.

Олексій Савченко, втім, поки виявився не готовим публічно зізнатися в намірі купити банк. На запитання кореспондента FinMaidan про цю купівлю він написав: «Не розумію, про що ви. Ви можете мені надіслати документ, який дав НБУ?». У Авант Банку також не готові розкривати подробиці угоди. «Як тільки НБУ погодить зміну структури власності Авант Банку, ми вас проінформуємо. Нагадаємо, що Олексій Савченко ніколи не володів акціями Авант Банку, а працював у банку на керівних посадах», – повідомили в прес-службі банку. З 1 серпня 2011 року він виконував обов'язки голови правління, з 15 вересня 2011-го до 17 травня 2012-го обіймав посаду голови правління.

Прозорою структуру власності банку назвати складно. У січні знайомі Олексія Савченка говорили FinMaidan, що «він продав Яреми (Віталій Ярема до 9 лютого був генпрокурором. – FinMaidan) і не має до банку відносини». Про зв'язок Віталія Яреми з банком на початку року повідомляли журналісти Insider і «Наші гроші».

Формальним власником 100% акцій Авант Банку є ТОВ «Стабіл Холдинг». Однак тільки в 2015 році в банку визнали, що установа має контролера з часткою 100% – Ігоря Завацького. Він «контролював» ТОВ за дорученнями, оскільки частки в компанії були розподілені між двома громадянами Белізу і дев'ятьма громадянами Сейшельських островів. Ігор Завацький очолив наглядову раду Авант Банку 20 липня 2011 року, отримавши цей пост після роботи віце-президентом Конверсбанку. Однак 21 жовтня 2013 року його обов'язки голови НР були припинені. Місяцем раніше, 9 вересня 2013-го, пост заступника голови НР Авант Банку залишив Володимир Шульмейстер, нинішній перший заступник міністра інфраструктури. Замість Ігоря Завацького наглядову раду очолив Олексій Савченко, який до цього був радником голови правління Авант Банку з економічних питань. Його призначили головою НР на п'ять років, але вже 14 січня 2014-го на цій посаді його змінив Ігор Завацький, який між рокіровками працював президентом Авант Банку.

Банківська історія

У Олексія Савченка насичена історія роботи на банківському ринку. У 2004-2005 роках він працював в Родовід Банку, з якого звільнився з посади заступника голови правління. Денис Горбуненко, згадуючи про той період роботи, говорив: «Я звільнив Савченко, коли мені набридло, як він зі своїм партнером з прокуратури влаштовував нам гойдалки: спочатку засилали перевірку, а потім пропонували вирішити питання. Я його відпустив і не заважав створити банк». Тоді Олексій Савченко і створив Партнер-банк.

У 2009 році Родовід Банк збанкрутував, і його тимчасовим адміністратором став Віктор Мироненко – екс-голова правління Партнер-банку, власником якого був Олексій Савченко. Після цього з'ясувалося, що у пана Савченка в Родовід Банку залишився депозит, а отже, Віктор Мироненко міг скористатися своїм службовим становищем для вирішення цього питання. Тому наступного дня НБУ звільнив його з посади через «нові виявлені обставини».

Історія Партнер-банку (потім його було перейменовано у Конверсбанк, а потім у Міський комерційний банк; CСB) також була непростою. У 2006-2008 роках Олексій Савченко був спочатку заступником голови, потім головою правління, а в 2010-2011 роках обіймав посаду голови наглядової ради. Надалі він продав установу російському мільярдерові Володимиру Антонову. Минулоріч цей банк збанкрутував.

Труднощі розкриття
Зараз НБУ вимагає від банків розкрити всіх своїх власників до останньої фізособи. Тим, хто цього не зробить, загрожує неможливість залучати кредити у Нацбанку, відмова у видачі валютної ліцензії, проблеми з репутацією у менеджерів і власників. Крайнім заходом може стати визнання банку проблемним, а потім, якщо власник так і не захоче легалізуватися, – навіть неплатоспроможним.

Розкриття інформації про справжнього власника не є звичайною формальністю – це накладає на власників відповідальність, в тому числі й кримінальну, за доведення своїх банків до банкрутства. «Людей лякає велика кількість збанкрутілих банків, і вони панікують, забирають свої кошти з депозитів, оскільки невідомо, який банк буде наступним. Держава, в свою чергу, змушена відшкодовувати кошти вкладникам неплатоспроможних банків. Саме тому потрібно було посилити відповідальність за дії, що призвели до банкрутства», – вважає голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Елена Губарь, Руслан Черный

Порахують кожного

Статьи: Посчитают каждого
Регулятор планує зробити структуру власності банків ще прозорішою. Зараз публічною є інформація про власників, які володіють більше 10% акцій кредитної установи. Пропонується знизити цей поріг до 2%. До банків, які й надалі приховуватимуть структуру акціонерів, Нацбанк обіцяє застосовувати санкції, а керівництву таких установ – ускладнити подальше працевлаштування.

Дізнатися про кожного

У Нацбанку шукають способів дізнатися про кінцевих бенефіціаріїв банків. «На початку лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект про посилення відповідальності власників банків. Проте в ряді установ немає власників, чию відповідальність необхідно посилювати», – заявив голова департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.

Йдеться про законопроект № 2085 про посилення відповідальності пов'язаних з банком осіб, поданий до парламенту 10 лютого (див. «Відповідатимуть за все»). «Ми знаємо, що цей документ недосконалий і ще потребує доопрацювання. Але було прийнято рішення його зареєструвати, щоб робота пришвидшилась», – пояснив Леонід Антоненко.

Зараз публічною є інформація про власників банку, що володіють більше 10% акцій кредитної установи. «Інформація про акціонерів банків – банківська таємниця. Вірніше, ті з акціонерів, які володіють більше 10% акцій банку, повинні розкриватися на сайті НБУ. Але якщо у банку 11 та більше акціонерів, то інформація про них стає банківською таємницею на тій підставі, що вона отримана регулятором в ході здійснення його наглядових функцій», – розповідає Леонід Антоненко.

Тому НБУ пропонує знизити поріг публічності для юросіб з 10% до 2%, а список акціонерів-фізосіб розкривати майже повністю. «Якщо власників-фізосіб більше 20, то нас влаштують найкрупніші 20», – уточнив Леонід Антоненко. Зараз дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 банків.

Затаврують ганьбою
Якщо розкривати структуру власників потрібно буде для акціонерів, які володіють понад 2% акцій, то пакети можуть «дробити» навіть менш ніж 2%, якщо мета – ухилитися від нагляду НБУ. «Хто розбивав, той і надалі розбиватиме. А якщо є питання до банку, то треба не ускладнювати йому життя, а виводити з ринку. Або, наприклад, ввести для всіх банків обов'язкове отримання нової ліцензії з новими вимогами. Усі відразу покажуть всю інформацію або підуть з ринку», – говорить екс-голова Укргазбанку Сергій Мамедов.

У Нацбанку готують відповідь на такі кроки. Зокрема, регулятор пропонує ускладнити роботу банків з непрозорою структурою власності. «Якщо ми побачимо, що юрособа володіє 1,99001% акцій банку, то саме цей факт ми будемо використовувати як доказ «непрозорості» структури власності установи», – сказав Леонід Антоненко. Представник НБУ пропонує, наприклад, відмовляти таким банкам у збільшенні статутного капіталу.

Окремі санкції застосовуватимуться до банкірів, які працюють у непрозорих кредитних установах. «Якщо посадові особи працювали в банках з непрозорою структурою власності, то це дискредитуватиме їхню ділову репутацію. Особливу увагу ми будемо приділяти особам, які обіймали квазікерівні посади», – уточнив Леонід Антоненко.

Учасники ринку підтримують пропозиції Нацбанку. «Усе розумні заходи з підвищення прозорості банківської системи і якості її контролю я вважаю хорошою ініціативою. Шкода, що це не було прийнято раніше», – вважає голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Наприклад, у країнах ЄС структура власності банків уже давно є прозорою. І нинішня ініціатива Нацбанку – це імплементація норм європейського законодавства.

У той же час застосування «санкцій» до банкірів самі учасники ринку не вважають виправданими. «Завдання топ-менеджерів – ефективно працювати, дотримуючись закону і встановлених нормативних актів, а не відстежувати зміни в структурі акціонерів і походження капіталу банку. Задля цього існують спеціальні державні структури», – говорить Сергій Мамедов. «Крім того, топ-менеджер може прийти працювати в банк з прозорою структурою власності. Зміни можуть відбутися вже потім, а керівник на цей процес ніяк вплинути не може. Більш того, часто між власниками банку і його керівниками є свої домовленості, на які «загрози» регулятора не вплинуть», – вважає керівник одного з банків з українським капіталом.
 

Імексбанк не врятувався

Статьи: Статті: Імексбанк не врятувався
Ще один крупний банк виявився банкрутом: тимчасову адміністрацію введено в одеський Імексбанк, що належить екс-регіоналу Леоніду Клімову. Установа не змогла відновити свою платоспроможність під управлінням куратора і, навпаки, погіршила її – достроково були повернуті субборг і виведені роздрібні активи.

Одесі не до жартів
ФГВФО сьогодні увів в одеський Імексбанк тимчасову адміністрацію, забравши його з-під контролю депутата Леоніда Клімова. У парламенті минулого скликання він входив до фракції Партії регіонів, нинішнього – у групу «Економічний розвиток». Його Імексбанк, який посідав 21-е місце за активами (11,21 млрд грн), зазнавав труднощів з виплатою вкладів вже давно. Минулого літа вкладники почали скаржитися на форумах на затримки з виплатою грошей і низькі ліміти.

Надходження скарг від клієнтів і погіршення ліквідності змусило НБУ в серпні 2014 року ввести в банк куратора. Однак Імексбанк не поліпшив свої показники, продовжував проводити ризикові операції, порушував вимоги регулятора, стверджує НБУ. Тому 15 січня 2015-го його визнали проблемним. Акціонери та менеджмент мали подати план фінансового оздоровлення, але не зробили цього. До того ж Імексбанк, всупереч забороні НБУ, достроково повернув інвесторам субординований кредит (на 1 жовтня в портфелі зобов'язань знаходився субборг на 129,5 млн грн), що призвело до зменшення капіталу і ліквідності. Банк став неплатоспроможним.

Нацбанк не поспішав рубати з плеча, оскільки дає шанс акціонерам кожного банку врятувати їх актив. «Якщо банк перестав виплачувати депозити, то у нас є підстави швидко відправити його в Фонд. Але давайте подумаємо про наслідки. У банку є акціонери, які готові намагатися його врятувати. Краще банк врятувати, – говорив раніше FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Якщо установа має потребу в капіталі, акціонер повинен гроші вносити. Він повинен вносити їх часто, продавати інші активи». Обсяг дефіциту капіталу Імексбанку невідомий, але в листопаді обіцяно було влити в капітал 150 млн грн, збільшивши його до 1,59 млрд грн.

У 2014 році НБУ неодноразово підтримував Імексбанк. 21 березня йому було надано два стабілізаційних кредита по 247,5 млн грн під заставу акцій і нерухомості. А 27 листопада було прийнято рішення про видачу в грудні стабкредиту на 300 млн грн під заставу нерухомості і майнового комлексу.

Кредитне виведення

Імексбанк входив до числа крупних банків: за активами восени він посідав 21-е місце в системі, хоча ще на початку 2014 року він перебував на 23-му. За минулий рік з ринку були виведені більш крупні установи – такі, як Брокбізнесбанк і ВіЕйБі Банк, що посідали 16-17 місця. До 1 жовтня в Імексбанку населення тримало на поточних і термінових рахунках 5,27 млрд грн. Обсяг депозитів, які підпадають під гарантовану компенсацію ФГВФО цим вкладникам, поки не підраховано.

Дострокове повернення субборгу – не єдина дія менеджменту банку, яка вплинула на його платоспроможність. Імексбанк на початку місяця вивів частину роздрібних активів: 6 січня він переуступив права вимоги за 5 тисячами кредитних договорів фізосіб зерноторгівельної компанії «Дасті». Обсяг переданого портфеля в банку не назвали, але увесь його роздріб склав 342 млн грн (у бізнесу – 9,7 млрд грн). Директором ТОВ «Компанія "Дасті"» став колишній начальник управління по роботі з проблемною заборгованістю банку Євген Браваренко.

Велика втрата
Проблеми у Імексбанку виникли ще під час попередньої хвилі кризи. У 2009 році він був одним з претендентів на націоналізацію. Однак його власник відмовився від втрати контролю. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровіша банківська система і тим вища до неї довіра людей. Але зменшення кількості банків не повинно відбуватися за рахунок втрат заощаджень вкладників», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.

Доля Імексбанку залежить від здатності ФГВФО знайти йому інвестора, яких за останній рік майже не було на українському ринку. «У разі введення тимчасової адміністрації, відсутності інвестора і прийняття рішення не рятувати банк, а вивести його з ринку, застосовується стандартна процедура банкрутства. Але за умови успішного залучення інвестора для купівлі банку або ж рішення рекапіталізувати установу за рахунок держави клієнти нічого не втратять», – обнадіює виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.

Олена Губар
 

Долучайтесь