«Укрпошта» вимагає взаємності

Клієнти збанкрутілих банків шукають способи мінімізувати свої втрати. Спроба «Укрпошти» провести взаємозалік з Дельта Банком привела до публічного конфлікту з Фондом гарантування вкладів фізосіб. Він відмовляється проводити платежі, хоча юридичні можливості для цього є. Використання механізму обліку зустрічних вимог має корупційні ризики, попереджають юристи.

Поштовий залік
Державний поштовий монополіст – УДППЗ «Укрпошта», зіткнувшись з блокуванням своїх грошей у неплатоспроможному Дельта Банку, зажадав термінового доступу до них. «Укрпошта» заявила про те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) відмовляється провести платіж всередині збанкрутілого банку. З 2013 року «Укрпошта» через свої відділення приймає платежі позичальників Дельта Банку і в подальшому, як агент, перераховує їх банку. На початку лютого 2015-го «Укрпошта» перевела Дельта Банку кошти, прийняті від клієнтів у січні. Але зробила це не напряму – шляхом інкасації готівкових коштів, а за допомогою безготівкового списання на користь Дельти грошей з рахунку «Укрпошти» в цьому банку.

У березні «Укрпошта» планувала провести аналогічну операцію за отриманими в лютому готівковими платежами, але 3 березня в Дельту ввели тимчасову адміністрацію, і рахунок поштового оператора виявився заблокованим. «Надії, що «Укрпошті» як державному підприємству вдасться швидше знайти спільну мову з іншою державною установою – ФГВФО, в особі керівника тимчасової адміністрації, і віднайти спосіб здійснення розрахунків за вже надані нами послуги, на жаль, не виправдалися», – йдеться у листі виконуючого обов'язки генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука.

«Укрпошта», не домігшись згоди тимчасового адміністратора Владислава Кадирова на взаємозалік зустрічних вимог, не перерахувала Дельта Банку кошти його позичальників. У ФГВФО повідомили FinMidan, що на 30 березня обсяг платежів, прийнятих «Укрпоштою» від споживачів, але не перерахованих в Дельта Банк, досяг 23,91 млн грн. Обсяг рахунків «Укрпошти» в Дельта Банку не розголошується.

Незустрічні вимоги

У ФГВФО розповідають, що не можуть повернути поштовому відомству їхні кошти, тому що це порушило б законодавство. «На поточному рахунку в Дельті знаходяться грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань перед банком, які пропонуються «Укрпоштою» для списання в договірному порядку на виконання зобов'язань з перерахування в Дельта Банк коштів, отриманих від клієнтів. Однак, згідно зі ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», під час роботи тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку не здійснюється залік зустрічних вимог, оскільки це може призвести до порушення черговості погашення вимог кредиторів», – розповів FinMaidan директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Фонд наполягає на тому, щоб «Укрпошта» перерахувала 23,91 млн грн коштів позичальників Дельта Банку на його рахунок. А вже потім «Укрпошта» повинна стати в чергу на повернення своїх грошей.

В «Укрпошті» роблять акцент не на нормах законодавства про банки-банкрути, а на більш вигідній для себе схемі взаємозаліку. «Зазначені дії дозволяють зберегти активи банку і не передбачають будь-яких витрат як для Фонду, так і для держави», – зазначено в листі «Укрпошти». Але в цьому випадку «Укрпошта» фактично намагається конвертувати «заморожені» безготівкові кошти в ліквідні готівкові, які були передані їй позичальниками виключно як посереднику для подальшого перерахування в Дельта Банк. До слова, тимчасовий адміністратор банку не планує платити за послугу перерахування.

Бізнес-втрати
Очищення банківського ринку від проблемних кредитних установ спричинило значні втрати підприємств. Від початку 2014 року в Україні збанкрутувало вже 47 банків. На їхніх рахунках «зависли» гроші юросіб на десятки мільярдів гривень. Надій їх повернути мало, оскільки за законодавством відшкодування таких коштів під час ліквідації відбувається в сьому чергу. Після них повертається тільки субординований борг. Вкладники час від часу зверталися до ФГВФО з пропозицією оплати кредитів за рахунок дебіторських боргів банків, але це складно провести в рамках закону. Тому ФГВФО заявляв, що не підтримує зміни черговості.

Попит на операції взаємозаліку кредитів і депозитів у проблемних банках виріс після рішення Вищого спеціалізованого суду, який визнав законними такі операції в період до початку ліквідації. «З одного боку, скасування заборони на взаємозаліки під час дії тимчасової адміністрації, здавалося, було б ковтком свіжого повітря для зневірених вкладників, у яких в неплатоспроможному банку застрягли мільйони гривень. А боржники отримали б можливість виконати свої зобов'язання на пільгових умовах, адже ні для кого не секрет, що такі угоди проводяться з дисконтом на користь боржника», – говорить юрист адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Станіслав Єна.

З іншого боку, можливість проводити взаємозаліки дасть поштовх новому виду спекуляції, відзначає юрист. «Як гриби після дощу з'являться особистості й цілі організації, які пропонуватимуть свої посередницькі послуги, вимагаючи з панікуючих вкладників комісійні. Нікого не здивує й те, що біля витоків таких організацій стоятимуть самі ж банківські співробітники. Адже маючи доступ до системи зсередини, здійснювати зазначену діяльність набагато простіше. Виникає корупційна складова: бажання співробітників банку особисто збагатитися за рахунок комісійних буде йти врозріз із інтересами вкладників і політикою банку, спрямованою на оздоровлення», – говорить Станіслав Єна. Тому підприємствам, у тому числі державним, залишається тільки сподіватися на зусилля ФГВФО щодо повернення їхніх грошей або ініціювати зміну закону, аби тимчасовий адміністратор міг робити винятки для особливих категорій клієнтів.
 

Без газу

Список збанкрутілих банків продовжує зростати – вчора його поповнив Укргазпромбанк. Історія цього вже 47 банкрутства від початку минулого року класична: ні нинішні, ні потенційні акціонери не захотіли влити в банк 150 млн грн. В НБУ обіцяють за два місяці вивести з ринку всі неплатоспроможні банки, а їхні проблемні кредитні портфелі не цікавлять гравців, що залишилися.

Проблемна історія

Нову жертву фінансової кризи Нацбанк підбирав майже три тижні – 47-ю неплатоспроможною установою став Укргазпромбанк. У цей невеликий банк, який посідав на початку року 81-е місце за активами, учора ввели тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою від ФГВФО до 7 липня буде Євген Ожга.

Банк уже деякий час відчував труднощі з платежами, тому НБУ заборонив йому відкривати нові рахунки фізичних осіб. «НБУ вводить обмеження на операції банку в разі наявності у його діяльності ризиків невиконання зобов'язань перед кредиторами, в тому числі вкладниками. Обмеження знімаються після приведення банком своєї діяльності у відповідність до встановлених нормативів і вимог. Про обмеження для конкретного банку НБУ коментарів надати не може, оскільки дана інформація відноситься до банківської таємниці і може бути розкрита тільки згідно з законодавством», – повідомили тиждень тому FinMaidan в прес-службі Нацбанку на запит про причини введення санкцій до Укргазпромбанку.

Укргазпромбанк заснований в 1996 році. Найбільшими його акціонерами на 1 січня 2015-го були Іван (24,5167%) і Олег Діяк (24,0973%), Яніна (18,8336%) та Ігор Сухіна (6,0964%), Оксана (9,9267%) і Віктор Решетняк (7,8729%), Ілля Рибчич (7,5329%). Обсяг активів Укргазпромбанку на 1 січня становив 1,369 млрд грн.

Іван Діяк – екс-радник президента Віктора Ющенко і екс-заступник голови «Нафтогаз України». Яніна Сухіна – дочка Іллі Рибчича, який тричі був головою «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування». Ця компанія до 2010 року обслуговувалася в Укргазпромбанку і в ньому мала зарплатний проект, але потім перейшла в банк «Надра».

Вчора НБУ пояснив своє рішення тим, що Укргазпромбанк займався ризиковою діяльністю, через що іще в січні був визнаний проблемним. Банк не виконував більше 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом понад 10 робочих днів, а його регулятивний капітал став негативним. «Для стабілізації ситуації керівництво Нацбанку неодноразово проводило зустрічі з керівництвом та потенційними інвесторами Укргазпромбанку. Однак власники його істотної участі не вживали своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку», – повідомив Нацбанк.

Спроби поліпшення
Укргазпромбанк не дуже відомий громадськості. Його мережа філій складається всього з 14 точок, за допомогою яких він залучив роздрібний депозитний портфель в 501 млн грн. Втім, це в рази більше, ніж кошти підприємств – 134 млн грн – на його рахунках. У кредитуванні ситуація була протилежна: отримані ресурси позичалися юрособам (614 млн грн), а не населенню (74 млн грн).

У середовищі фінансистів Укргазпромбанк був відомий, як кептивний банк, який намагався стати більш «прозорим» шляхом поліпшення корпоративного управління. До кризи 2008 року йому в цьому допомагала спеціальна програма IFC. Через цю програму також пройшли нині націоналізовані Родовід Банк і Укргазбанк. У ній брав участь і Сведбанк, який зараз називається Омега Банком і є неплатоспроможним, а також банк «Дністер», ліквідований ще в 2010 році.

Після початку в 2014 році нової кризи Укргазпромбанк демонстрував спроби вижити. У грудні він збільшив капітал на 41,4 млн грн – до 124,2 млн грн – за рахунок прибутку минулих років. А в січні 2015-го оголосив про нове збільшення статутного капіталу – на 150 млн грн, до 274,2 млн грн. Тоді ж Антимонопольний комітет видав дозвіл кіпрській компанії Silverdale Management Limited на купівлю більше 50% акцій фінансової установи. Але цю суму банк так і не отримав.

Незатребувані можливості
У поточній економічній ситуації ризик банкрутства є у багатьох установ, але немало проблемних банків уже виведені з ринку. «Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих у цих регіонах, дуже проблематичним: формуються додаткові резерви, збільшується збитковість. Небувале падіння курсу національної валюти, а також наявність панічних настроїв створюють небачений тиск на показники діяльності банків», – зазначає спостерігач правління Платинум Банку Вадим Кривов'яз.

Укргазпромбанк став 47 збанкрутілою від початку 2014 року фінустановою. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук минулого тижня заявив, що чищення системи від неплатоспроможних банків завершиться протягом двох місяців, тобто до початку літа. Для решти учасників ринку це шанс наростити частку, але їх ліквідність також обмежена. Поки ніхто не продемонстрував бажання викуповувати кредитні портфелі у неплатоспроможних установ. «Ми не розглядаємо можливість купівлі портфелів у збанкрутілих банках, тому що у нас дуже жорсткий підхід до кредитних портфелів, – пояснює голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – При цьому ми раді, що з ринку йдуть банки, які використовували неконкурентний підхід і грали не за загальними правилами».
 

Київська Русь

Проблемные банки: Київська Русь
З 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в банк «Київська Русь», уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію банку призначений провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Олександр Волков.

Тимчасову адміністрацію в банк запроваджено на три місяці - з 20 березня по 19 червня.

Національний банк ухвалив постанову №190 від 19 березня, якою відніс ПАТ «Банк "Київська Русь"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №61 від 19.03.15 «Про запровадження тимчасової адміністрації у банк "Київська Русь"».

Банк входив у групу великих, займав на початку року 26-е місце за активами (8,61 млрд грн). Нацбанк визнав його неплатоспроможним, оскільки Віктор Братко (власник; беззмінний голова правління з 1996 року) не зміг докапіталізувати банк після проведення стрес-тесту в 2014-м.

Банк «Київська Русь» засновано у травні 1996 року в Києві. У квітні 2007 року 51% акцій банку у голови наглядової ради Олександра Гуцоли (президент агротехнічної корпорації «Украгроком») викупила кіпрська компанія Sharp Arrow Holdings Ltd. Пов'язана з банком СК «Київська Русь» з 2007 року також належить цій компанії. У 2010 році Віктор Братко почав розмивати частку Sharp, яка була пов'язана з Костянтином Ворушиліним (нинішній директор-розпорядник ФГВФО), і до 2013 року змусив продати його акції.

Проблемные банки: Київська Русь
Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, який обсяг депозитів буде компенсований, але населення на 1 січня тримало на рахунках в банку 3,8 млрд грн - 24-е місце за цим показником. Про те, що у «Київській Русі» проблеми з ліквідністю, клієнти дізналися 10 березня, коли були введені ліміти на видачу коштів: 1 тис. грн з картки через банкомат і 1 тис. грн - через касу банку.

Банк активно працював з пенсійними рахунками: 29 грудня 2014 року Пенсійний фонд, вивчивши його звітність та висновки НБУ, продовжив до 1 січня 2016 року договір про виплату пенсій. Установа також була партнером Держслужби зайнятості щодо виплати допомоги по безробіттю. Гроші перераховувалися до останнього дня. «Ми сьогодні вранці (20 березня. - FinMaidan) припинили працювати з "Київською Руссю"", - сказали в центрі зайнятості Дніпровського району Києва. «Для продовження виплат ви повинні відкрити рахунок у Приватбанку або Ощадбанку і принести нам реквізити», - сказали FinMaidan в центрі зайнятості Деснянського району Києва.

Банк «Київська Русь», вклади клієнтів якого буде виплачувати один з банків-агентів ФГВФО, ще недавно сам був агентом Фонду і був уповноважений на виплату відшкодування вкладникам інших збанкрутілих установ. Через мережу «Київській Русі» компенсацію депозитів отримували клієнти «Порто-Франко». З 17 лютого по 31 березня він «продовжував» виплати вкладникам Єврогазбанку, Західінкомбанку, «Форуму», Південкомбанку, Таврики, Інтер Банку, «Українського фінансового свита». А за рік через нього пройшли виплати 14 установ, у тому числі «Даніель», Старокиївський банк Промекономбанк, Фінростбанк, Ерде Банк «Меркурій». Їх вкладники могли відкрити депозити у «Київській Русі», і тепер знову будуть чекати виплати Фонду.

Детальніше про історію банку в статті "НБУ доповнив букет".

Телефон "гарячої лінії" ФГВФО 0 800-308-108, банк «Київська Русь» 0 800-500-546. ПАТ «Банк "Київська Русь"»: код ЄДРПОУ 24214088; 04071, Київ, вулиця Хорива, 11-А.
 

Нацбанк зв'яжуть з АТО

Депутати хочуть продовжити агонію неплатоспроможних банків. Для цього вони пропонують дозволити Нацбанку не передавати банки до Фонду гарантування вкладів, якщо їх проблеми викликані девальвацією або веденням ризикової кредитної діяльності. Це може допомогти окремим установам вижити, але звузить можливості НБУ з очищення банківської системи від поганих активів, відзначають учасники ринку.

Турбота про неплатоспроможних
У парламенті запропонували зупинити процес очищення ринку від проблемних банків. Сім членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ (копією володіє FinMaidan) пропонує дати НБУ право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними (в такі установи вводиться тимчасова адміністрація), якщо причиною порушення банками нормативів став один з двох наступних факторів або обидва відразу.

Це фактори девальвації гривні після 6 лютого 2014 року (майже в три рази) та/або формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями після цієї дати. У такому випадку НБУ зможе закрити очі на порушення нормативу адекватності капіталу, розміру регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, а також на збільшення проблемних кредитів. Цю норму запропоновано встановити на період до 1 січня 2019 року. «Мета законопроекту – зменшення впливу негативних явищ у банківській системі, викликаних девальвацією національної валюти, втратою довіри з боку вкладників, бойовими діями в окремих областях України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Чистка триватиме

Майже п'ять десятків банків стали неплатоспроможними в 2014-2015 роках, у тому числі через знецінення гривні, рецесію економіки, анексію Криму та бойові дії в зоні АТО. Законопроект дозволяє НБУ зупинити процес визнання банкрутами проблемних установ. У Нацбанку залишиться лише дві причини для віднесення банків до категорії неплатоспроможних: відмивання грошей і неможливість власника докапіталізувати актив. Втім, брак капіталу також може бути викликаний девальвацією та необхідністю формувати резерви під погані кредити.

У Нацбанку вчора не змогли прокоментувати своє ставлення до ініціативи депутатів, але його мета дуже конкретна: продовжити очищати ринок від нежиттєздатних установ. «Основні проблемні банки вже у Фонді гарантування. Це, безумовно, ще не все. Процес очищення триватиме ще місяці два-три. Картина стосовно першої-другої групи банків проясниться до літа. Надалі можливі банкрутства більш дрібних банків, але, за усієї поваги до них, це не вплине на систему», – розповів перший заступник голови НБУ Олександр Писарук в інтерв'ю агентству УНІАН.

Банківська підтримка
У той же час банкіри очікувано підтримують депутатську ініціативу, бо вона дозволить вижити тим установам, які зазнають труднощів з платоспроможністю. «Законопроект дає банківській системі можливість проводити необхідну докапіталізацію поетапно. У зв'язку з тим, що ризики, які реалізувалися в банківській системі, носять ринковий характер – глибока девальвація національної валюти і, внаслідок цього, погіршення якості обслуговування клієнтами активів, а також відсутність ліквідного ринку для реалізації застав, – ці ініціативи є своєчасними і необхідними», – вважає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.

Тому банки, які ще не передано у ФГВФО, отримають другий шанс відновити свою діяльність, зазначають учасники ринку. «За умови прийняття викладених поправок фінансова установа матиме шанс нормально функціонувати, виконувати всі свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, реалізовуючи повноцінну операційну діяльність, своєчасно виконувати свої зобов'язання. У такому варіанті можна говорити про те, що НБУ отримає більш досконалий інструментарій для визначення дійсно неплатоспроможних банків», – роз’яснює провідний економіст управління ризик-менеджменту Індустріалбанку Володимир Булгаков.

Ризики вкладників
Однак у випадку прийняття закону на ринку продовжать працювати банки, які НБУ не буде «чіпати», але у яких просто не буде коштів для виконання зобов'язань перед клієнтами. Це не додасть банкам довіри вкладників. «Не бачу сенсу обмежувати повноваження НБУ щодо визнання або невизнання банку неплатоспроможним. Якщо проблеми установи настільки глибокі, що вона не в змозі проводити клієнтські платежі тижнями, що може змінитися від того, що НБУ не визнаватиме її неплатоспроможною? Якщо йдеться тільки про те, щоб отримати відстрочку в очікуванні капіталовкладень від акціонерів, то НБУ завжди в цьому сенсі готовий піти назустріч банкам. Зрозуміло, за умови, що такі прохання обгрунтовані й підкріплені доказами у вигляді, наприклад, гарантійних листів», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Тому в Нацбанку має залишитися право застосовувати до банків заходи впливу у разі виявлення у них проблем з платоспроможністю. «Якщо банк має порушення, викликані падінням курсу нацвалюти і діями в зоні АТО і Криму, і банк розробив програму капіталізації та виконує всі зобов'язання щодо виправлення ситуації, то за це банк не визнаватимуть неплатоспроможним і проблемним. У всіх інших випадках стаття 75 закону про банки застосовуватиметься до порушників, як і завжди», – прокоментували FinMaidan в Незалежній асоціації банків України.
 

НБУ доповнив букет

Національний банк не збавляє темпів очищення банківської системи від установ, яких не змогли фінансово підтримати їхні власники. У п'ятницю список збанкрутілих банків поповнив останній банківський актив Миколи Лагуна – Астра Банк, а також банк «Київська Русь» Віктора Братка, який активно проводив держвиплати пенсій, допомоги з безробіття та компенсацій вкладникам збанкрутілих установ. Тобто могли постраждати найбільш незахищені групи населення.

Останній відібрали
Визнання Астра Банку неплатоспроможним і введення в нього тимчасової адміністрації, яке відбулося в п'ятницю, було очікуваним. Установа була останньою з банківської групи «Дельта» Миколи Лагуна. Як повідомляв FinMaidan, 2 березня були визнані неплатоспроможними Дельта Банк, Кредитпромбанк і Омега Банк. ФГВФО поки що шукає їм інвесторів. Долю зарубіжного активу Миколи Лагуна було вирішено швидше: 12 березня в його білоруський Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію, а вже 18 березня установа втратила банківську ліцензію.

Астра Банк був створений наприкінці 2007 року екс-міністром вугільної промисловості Віктором Тополовим і агресивно розвивався в сегменті автокредитування. У 2008 році його купив грецький Alpha Bank приблизно за 13 млн євро, а в 2013-му банк перекупив Микола Лагун за 83 млн євро. Потому майже всі активи Астра Банку були переведені у Дельта Банк, і на початок 2015-го установа посідала 151-е місце за активами (170,6 млн грн), 8-е місце від кінця ренкінгу.

Дві третини його активів – 67% – становили «грошові кошти та їх еквіваленти». «Значні обсяги коштів» Астра Банк розмістив на рахунку в «Дельті», повідомили в НБУ. «З метою використання цих високоліквідних коштів Астра Банк направив вимогу в Дельта Банк повернути їх на коррахунок Астра Банку в НБУ, але Дельта Банк не виконав її», – йдеться в повідомленні центробанку. Астра Банк проводив ризиковану політику, тому ще в лютому НБУ визнав його проблемним і призначив куратора. При цьому Микола Лагун, який не зміг знайти мільярди інвестицій для «Дельти», також не зміг «надати фінансову підтримку» невеликому Астра Банку.

З метою «захисту інтересів вкладників та інших кредиторів» НБУ передав банк у ФГВФО. Юрособи зберігали в установі всього 2 млн грн, а фізособи ще менше – 1,1 млн грн. А загалом зовнішнім кредиторам банк винен був 8 млн грн. Понад 95% пасивів банку становив власний капітал.

Безробітним додали проблем
Більш серйозною втратою для ринку став вихід банку «Київська Русь», який з 1996 року беззмінно очолював його власник Віктор Братко. Цю установу з групи крупних, яка посідала на початку року 26-е місце за активами (8,61 млрд грн), Нацбанк визнав неплатоспроможною, оскільки Віктор Братко не зміг докапіталізувати банк після проведення стрес-тесту в 2014-му. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, який обсяг депозитів буде компенсовано, але населення на 1 січня тримало на рахунках у банку 3,8 млрд грн – 24-е місце за цим показником.

Про те, що «Київська Русь» має проблеми з ліквідністю, клієнти дізналися 10 березня, коли після вихідних банк несподівано увів ліміти на видачу коштів: 1 тис. грн з картки через банкомат та 1 тис. грн – через касу банку. Після чого як мінімум двічі – 16 і 18 березня – неможливо було зняти гроші з карток «Київської Русі» в мережі інших банків. Запит про зняття грошей відхилявся з причини: «транзакція не дозволена». У кол-центрі банку «Київська Русь» 16 березня кореспонденту FinMaidan сказали, що проблема викликана «технічним збоєм», а 18 березня банк взагалі не відповідав на дзвінки. Зокрема, така проблема була зафіксована під час спроби зняти гроші з карток у банкоматах Райффайзен Банку Аваль. Однак у прес-службі Райффайзен Банку Аваль повідомили, що «не запроваджували будь-яких обмежень на видачу через банкомати готівки клієнтам інших банків». Ще в четвер 19 березня клієнти могли сумарно зняти до 2 тис. грн, а вже в п'ятницю усі картки були заблоковані.

Вихід з ринку «Київської Русі» став проблемою не лише через великий портфель вкладів – банк активно працював з пенсійними рахунками: 29 грудня 2014 року Пенсійний фонд, вивчивши звітність банку та висновки НБУ, продовжив до 1 січня 2016-го договір про виплату пенсій через цей банк.

НБУ не тільки не завадив продовженню роботи з Пенсійним фондом, але й регулярно підтримував банк ліквідністю. У 2014 році в березні банк отримав два кредити НБУ на збереження ліквідності обсягом 385 млн грн під заставу майнових прав за кредитними договорами та 176,5 млн грн на термін понад 30 днів під заставу ОВДП. Під держпапери в квітні було отримано 149 млн грн, у травні – 43,21 млн грн, червні – 216 млн грн, липні – 110 млн грн, вересні – 182,5 млн грн, жовтні – 57,3 млн грн, листопаді – 228,2 млн грн, а в грудні – 135 млн грн. Від початку 2015 року Нацбанк лише в лютому кредитував його більш ніж на 30 днів – 59,67 млн грн під заставу ОВДП. Суми погашень невідомі. Але загальний борг «Київської Русі» перед банками і Нацбанком на 1 січня становив 986 млн грн.

Установа також була партнером Держслужби зайнятості з виплати допомоги з безробіття. Гроші перераховувалися до останнього дня. «Ми сьогодні вранці (у п'ятницю. – FinMaidan) припинили працювати з "Київською Руссю"», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Дніпровського району Києва. «Для продовження виплат ви повинні відкрити рахунок у ПриватБанку або Ощадбанку і принести нам реквізити», – сказали FinMaidan в центрі зайнятості Деснянського району Києва. Заблоковані кошти безробітним і пенсіонерам ФГВФО виплатить, але зазвичай подібні виплати починаються за один-два місяці.

Для деяких категорій населення «заморожування» коштів буде відчутним. «Мені вже телефонують люди, які отримують допомогу на картку. Поки ми навіть не знаємо, що їм відповідати, тому що не було ніякого внутрішнього розпорядження щодо цього банку, – розповіла FinMaidan співробітниця одного зі столичних центрів зайнятості. – Але, як правило, ті, хто отримує допомогу, не зберігають її на картці, а відразу ж знімають. Тому навряд чи у безробітних «зависли» великі суми грошей». У січні в країні на обліку було 524,4 тис. безробітних, середня виплата становила 1252 грн на місяць (від 544 до 4876 грн). Дані про суми виплат через «Київську Русь» не є публічними. «У нас поки немає ніякої інформації про ситуацію в цьому банку», – повідомили FinMaidan в прес-службі Держслужби зайнятості.

Банк «Київська Русь» засновано у травні 1996 року в Києві. У квітні 2007 року 51% акцій банку у голови наглядової ради Александра Гуцоли (президент агротехнічної корпорації «Украгроком») викупила кіпрська компанія Sharp Arrow Holdings Ltd. Пов'язана з банком СК «Київська Русь» з 2007 року також належить цій компанії. У 2010 році Віктор Братко почав розмивати частку Sharp, яка була пов'язана з Костянтином Ворушиліним (нинішній директор-розпорядник ФГВФО), і до 2013 року змусив продати акції, що залишилися.

У чужій шкурі

Банк «Київська Русь», вклади клієнтів якого виплачуватиме один з банків-агентів ФГВФО, нещодавно сам був агентом Фонду та був уповноважений на виплату відшкодування вкладникам інших збанкрутілих установ. Через мережу «Київської Русі» компенсацію депозитів отримували клієнти банку «Порто-Франко» – договір про виплати було підписано 4 лютого.

У Фонді гарантування вкладів запевняють, що півтора місяці тому ситуація в «Київській Русі» була нормальною. «На дату підписання договору банк повністю відповідав вимогам положення про вибір банків-агентів. Останній день виплат вкладникам «Порто-Франко» – 19 березня (на сайті банку вказано період з 6 лютого до 18 березня. – FinMaidan). За оперативною інформацією, на 12 березня виплачена вкладникам сума становить майже 90% від перерахованої. За умовами договору невиплачена сума після закінчення терміну виплат повертається на рахунок Фонду. Інші договори на виплати вкладникам між Фондом та банком «Київська Русь» в лютому-березні не підписувалися», – повідомили FinMaidan в прес-службі ФГВФО за кілька днів до введення адміністрації. У п'ятницю Фонд не встиг відповісти на новий запит.

У своїй відповіді ФГВФО мав на увазі тільки «нові договори», тоді як «Порто-Франко» був не єдиним банком, вкладники якого отримали виплати через каси «Київської Русі». У лютому банк «Київська Русь» повідомив, що з 17 лютого до 31 березня «продовжує» виплати вкладникам семи банків: Єврогазбанку, Західінкомбанку, «Форуму», Південкомбанку, Таврики, Інтер Банку, «Українського фінансового світу». А за рік через нього пройшли виплати 14 неплатоспроможних установ. Крім названих восьми банкрутів, також йдеться про шість установ: «Даніель», Старокиївський банк, Промекономбанк, Фінростбанк, Ерде Банк, «Меркурій». Інші агенти ФГВФО регулярно повідомляли, що їм вдається переконати 25-50% вкладників розмістити отриману компенсацію на депозит в їхньому банку. Таким чином, вкладники названих 14 банків могли відкрити депозити в «Київській Русі», і тепер вони знову чекатимуть виплати Фонду.

Додаткові втрати
Учасники ринку вже звикли до темпу виведення Нацбанком з ринку неплатоспроможних установ. І дедалі частіше вони звертають увагу на безповоротні втрати, які несуть вкладники-підприємства. На рахунках в «Київській Русі» бізнес тримав 2,5 млрд грн, у тому числі 856 млн грн – на поточних рахунках для розрахунків з контрагентами. «Для більшості банків потенційні проблеми колег не є таємницею, і служби ризик-менеджменту враховують їх. Більшість вкладників повернуть свої кошти через ФГВФО. А ось корпоративні клієнти значно постраждають. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого і середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами кількох фінансових установ», – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Єдина надія таких клієнтів – це нове законодавство, покликане спростити ФГВФО стягнення майна з банкірів і бенефіціаріїв, які доводять банки до стану неплатоспроможності. «Норми закону передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність для власників та пов'язаних осіб банку, а також можливість вилучення їхнього майна в процесі кримінального провадження», – зазначає старший юрисконсульт сектора правового забезпечення обслуговування приватних клієнтів ОТП Банку Ганна Зубченко.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
 

Велика шафа

Статьи: Большой шкаф
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оголосив пошук покупців на активи неплатоспроможного Дельта Банку. Учасники ринку визнають, що потенційним інвесторам може бути цікавий тільки роздрібний портфель банку. Зацікавився купівлею ПриватБанк, проте поки незрозуміло, яку користь активи Дельта Банку можуть принести лідеру роздрібного сегмента.

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) оголосив пошук потенційних інвесторів для виведення неплатоспроможного Дельта Банку з ринку – установи, що стала найбільшим банкрутом року. Пошук інвесторів триває до 23 березня. Потенційним інвесторам пропонується кілька способів «отримання» контролю над Дельта Банком: відчуження всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань Дельта Банку, а також продаж кредитної установи в цілому.

Потенційні інвестори, які планують брати участь в порятунку активів Дельта Банку, мають отримати погодження Нацбанку на купівлю істотної участі в банку.

Активи Дельта Банку на 3 березня склали 74,28 млрд грн, у тому числі кредитний портфель – 44,79 млрд грн. У зобов'язаннях банку кредити НБУ склали 9,32 млрд грн, кошти інших банків – 7,34 млрд грн, депозити фізичних осіб – 31,4 млрд грн, юросіб – 12,4 млрд грн.

Обмежена цінність

Купівля Дельта Банку в цілому невигідна, вважають учасники ринку. Цікавим може бути тільки роздрібний портфель, тому що якість корпоративного портфеля Дельта Банку дуже низька. «Там є кілька крупних клієнтів, чиї кредити якісно обслуговуються. Серед них «Фокстрот» та Cargill. Решта кредитів зовсім погані, і за ними нема що стягувати. Це пов'язано з політикою Дельта Банку, коли в 2010-2013 роках він був «кредитором останньої інстанції», і до нього приходили корпоративні позичальники, яким відмовили усі інші банки, в тому числі державні. Роздріб там дуже здоровий. Тепер, звичайно, частина позичальників перестали платити. Банкам у проблемному стані платять лише пенсіонери, але в цілому якість портфеля може бути відновлена дуже швидко», – вважає один з інвестбанкірів.

Невеликий список
Рішення про введення тимчасової адміністрації було прийнято після того, як Мінфін виступив проти націоналізації Дельта Банку. Більш того, меморандум України з МВФ передбачає обмежене фінансування підтримки банківської системи. А це означає, що на активи Дельта Банку, який посідав 4-е місце в системі, навряд чи знайдуться покупці серед держбанків.

З числа інших крупних учасників ринку потенційних інвесторів не так вже й багато. Наприклад, не хочуть брати участь у конкурсі банки з іноземним капіталом. «У перспективі наші акціонери готові вкладати в розвиток бізнесу в Україні. Але для цього потрібна стабілізація економічної та політичної ситуації в країні, а також оздоровлення фінансової системи», – говорить голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. Raiffeisen Bank International AG планує скоротити бізнес в Україні на 30% протягом трьох років. Відповідно, розширення бізнесу за рахунок купівлі активів в Україні протирічить заявленій політиці.

Швидше за все, не братимуть участі в «порятунку» Дельта Банку і власники менш крупних установ. Деякі з них досі не затвердили і не погодили з Нацбанком плани докапіталізації своїх установ за підсумками стрес-тестів, але ж тільки попередня оцінка по Дельта Банку показувала його потребу в статутному капіталі на суму 22 млрд грн.

Поки про свій інтерес до активів Дельта Банку заявив тільки ПриватБанк. «Ми розглядаємо можливість співпраці з Фондом гарантування щодо роботи з роздрібними активами Дельта Банку», – сказав FinMaidan голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет.

Безглузда покупка
Стати покупцем навіть частини активів ПриватБанку буде непросто. По-перше, ПриватБанк останнім часом регулярно залучає стабкредити на підтримку ліквідності. Остання позика на 1,2 млрд грн терміном на два роки була видана 12 березня. А під час видачі стабкредитів Нацбанк вводить обмеження, в тому числі на розвиток, в роботі банку, якому надається допомога.

Більше того, останнім часом НБУ розширює перелік застав, які він приймає в забезпечення за кредитами, натякаючи, що ліквідні активи найкрупнішого банку не безлімітні. Постановою НБУ № 163 від 5 березня до переліку застав включено «інше рухоме майно у вигляді залізничного рухомого складу (крім моторейкового транспорту), повітряних і морських суден і суден внутрішнього плавання». Видаються стабілізаційні кредити Національним банком і під поручительство співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського.

Не зовсім зрозуміло, яку додаткову вартість може принести роздрібний портфель Дельта Банку установі, яка і так є лідером сегмента. «У них 25% роздрібних депозитів, 15% обсягу виданих кредитів приватним особам, вони лідери за кількістю емітованих карт, у тому числі кредитних. Інтерес може бути хіба що в тому випадку, якщо роздрібний портфель обійдеться їм дуже дешево. Але це малоймовірно», – говорить співрозмовник на фінансовому ринку. Крім того, він зазначає, що клієнти Дельта Банку не мали доступу до своїх грошових коштів протягом понад півроку. «Якщо уявити, що їх переведуть в працюючий банк, то вони відразу ж спробують перевести в готівку свої кошти. Для приймаючого банку це може бути великим ударом», – пояснює топ-менеджер одного з банків з іноземним капіталом.

Втім, не виключається варіант, що активи Дельта Банку будуть просто продані на аукціоні, в якому зможуть брати участь і інші українські кредитні установи. «Дельта Банк, найімовірніше, буде ліквідовано. Це політичне рішення», – повідомило джерело в Нацбанку.
 

Енергія закінчилася

Статьи: Енергія закінчилася
Відмова потенційних інвесторів від купівлі Енергобанку виявилася для установи фатальною. Її власник, російський бізнесмен Анатолій Данилицький не захотів рятувати банк, тому НБУ визнав установу неплатоспроможною. Якщо їй не знайдуть інвестора, банк ліквідують. Це стане першим випадком виходу з українського ринку банку з російським бенефіціарієм.

Мінус один
Енергобанк став першим українським банком з російським корінням, який не зміг уникнути тимчасової адміністрації. Її ввели в банк, підконтрольний російському бізнесменові Анатолію Данилицькому, у п'ятницю, 13 лютого. Рішення визнати установу неплатоспроможною НБУ аргументував тим, що Енергобанк у січні проводив ризикову діяльність, «про що свідчили погіршення показників його фінансового стану і значна кількість скарг клієнтів». Банк було віднесено до категорії проблемних, а 26 січня у нього з'явився куратор.

У НБУ стверджують, що для стабілізації ситуації неодноразово зустрічалися з керівництвом та потенційними інвесторами Енергобанку, але регулятору «не було надано прийнятних і переконливих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку».

При цьому наприкінці січня холдингова компанія ES2 Holding відмовилася від купівлі Енергобанку, пославшись на неможливість отримати «своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань» (див. «Енергію витрачено даремно»). А банк причиною зриву угоди називав «неотримання від ES2 Holding фінансування, яке передбачалося за умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій». Власники Енергобанку обіцяли повернутися до переговорів з іншими інвесторами, зацікавленими у купівлі запропонованого пакету акцій.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб, посилаючись на Енергобанк, кажуть, що на 11 лютого депозити 54 тис. фізосіб становили 1,1 млрд грн (59,3% – вклади у валюті). При цьому депозити на 0,5 млрд грн – вклади 98,3% вкладників – підпадають під гарантовану суму виплат.

Темне минуле

Як повідомляв FinMaidan, до травня 2014 року банк потребував приблизно 200 млн грн. Але формально його показники не були критичними. На 1 січня 2015-го обсяг безнадійних кредитів (V категорія) становив 302,2 млн грн (усього 21% від загального портфеля) з рівнем резервування у 25%. Витрати на формування резервів за 2014 рік склали 26,8 млн грн. А загальний фінансовий результат банку навіть плюсовий – прибуток склав 2,5 млн грн.

Крім того, як стало відомо FinMaidan, 17 грудня минулого року Печерський районний суд столиці задовольнив клопотання на проведення обшуку в Києві в будівлі на вул. Воздвиженській, 56, де розташований центральний офіс Енергобанку. Обшук проводився «з метою фіксації відомостей про обставини скоєння кримінальних правопорушень». Слідчий намагався з'ясувати, чи використовувалася будівля «у діяльності керівників конвертаційного центру».

Це вплинуло на рішення потенційних інвесторів Енергобанку. «Ми про цю справу дізналися вже після того, як було прийнято рішення про купівлю банку. Це була лише одна з багатьох проблем, що і стало причиною відмови від угоди», – сказав FinMaidan учасник консорціуму Володимир Куцев. А один з директорів ES2 Holding Пол Дівайн наприкінці грудня перевів до установи понад $100 тис. (2,5 млн грн) на підтвердження домовленостей з Анатолієм Данилицьким. Після відмови від купівлі банку і до моменту введення тимчасової адміністрації повернути кошти він не зміг.

Гальмування на зльоті
Установа посідала 62-е місце за активами, але планувала розширення свого бізнесу. «Ще рік тому у банку були великі плани розвитку. Він позиціонував себе як «другий банк для бізнесу», у середині 2012-го він почав співпрацю з IFC з розвитку агрофінансування», – розповів FinMaidan колишній співробітник Енергобанку. Але після початку фінансової кризи в Україні російський власник прийняв рішення про продаж Енергобанку.

Нещодавно виникли проблеми з проведенням платежів. «Ми досить давно обслуговуємося в Енергобанку, і раніше ніяких труднощів у нас не виникало. Платежі перестали проходити на початку цього року. На момент введення тимчасової адміністрації у нашої компанії «зависло» близько $125 тис. Ми зверталися і до Нацбанку, і до суду, але усі проблеми в банку пояснювали його продажем. Після введення тимчасової адміністрації шанси на повернення коштів мінімальні», – скаржиться FinMaidan голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.
 

Більше не виблискує

Статьи: Більше не виблискує
Черговою жертвою банківської кризи став Златобанк. За шість місяців, які були надані йому НБУ для безуспішного відновлення своєї платоспроможності, валютні вклади населення в установі значно подорожчали. Але навіть після цього 78% зобов'язань банку перед вкладниками не підпадають під гарантії виплат ФГВФО, у тому числі «зависли» вклади в дорогоцінних металах обсягом майже 600 кг золота.

Неефективне оздоровлення
У суботу тимчасову адміністрацію було введено в Златобанк, що входить до групи крупних. А неплатоспроможною цю установу, що посідає 28-е місце за активами (7,8 млрд грн на 1 січня), було визнано напередодні. Формальним приводом для такого рішення НБУ стало те, що в четвер після закінчення робочого дня Златобанк, всупереч вимозі регулятора, здійснював ризикові для вкладників і клієнтів операції.

Проблеми установи були виявлені ще півроку тому. Погіршення стану ліквідності Златобанку та скарги клієнтів на несвоєчасне виконання банком своїх зобов'язань спонукали НБУ 19 серпня ввести в банк куратора. Стан Златобанку продовжував погіршуватися, він займався ризикованими операціями і порушував нормативи НБУ, тому 4 грудня його було визнано проблемним. Регулятор зажадав від акціонерів (Олена Якименко та її донька Ольга. – FinMaidan) оздоровити їхній актив, але представлені банком плани не передбачали ефективних заходів для поліпшення ситуації. «Навіть наданий Златобанком план фінансового оздоровлення, який був неефективним, не виконувався», – заявили в Нацбанку.

Неповоротні кошти

Златобанк накопичив великий портфель роздрібних депозитів – 26-е місце (3,2 млрд грн) у системі. При цьому 81% вкладів було розміщено в іноземній валюті. Тому незважаючи на поступове повернення коштів, подорожчання долара від початку року на 64% до рекордних 25,92 грн/$ призвело до збільшення всього портфеля більш ніж на 30%. ФГВФО оцінив його розмір у 4,2 млрд грн. Таку суму накопичили 115 тис. громадян.

Але не усі з них отримають виплати. У Фонді гарантування вкладів фізосіб заявили, що гарантовано виплатять 900 млн грн за вкладами до 200 тис. грн. Такі депозити були у 97,4% клієнтів (112 тис. осіб). Решті 3 тисячам громадян, які розмістили 78% роздрібних депозитів, буде складно повернути свої 3,3 млрд грн. Ліквідатору ще жодного банку не вдавалося дійти до виплат крупних вкладів.

У цьому обсязі «втрачених» вкладів також і депозити в банківських металах, які в Златобанку становили 600 млн грн. Виходячи з курсу НБУ на 11 лютого, мова може йти про вклади в золоті загальним обсягом 591 кг. Установа була активним гравцем цього ринку і приваблювала золоті депозити (від 50 грамів) під 3% річних. Щоправда, з 5 грудня 2014 року ставка була знижена до 0,1%. За даними «Простобанк Консалтингу», строкові вклади в золоті розміщуються під 0,75-5,5%. Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», такі вклади не мають гарантії.

Позитивне виведення
На сайті Златобанку в розділі «Вклади і банківські рахунки» є окрема закладка «Фонд гарантування». У ній зазначено, що, «розміщуючи депозит в Златобанку, ви можете бути абсолютно впевнені в його надійності, оскільки Златобанк є постійним учасником ФГВФО». Втім, жодної згадки про те, що «депозити в дорогоцінних металах не гарантуються Фондом», на сайті немає.

У Фонді кажуть, що банки часто недоговорюють клієнтам важливі речі. Наприклад, після того як установа починає відчувати проблеми, Нацбанк найчастіше обмежує її роботу шляхом заборони на залучення нових депозитів. Однак банки не повідомляють цю інформацію вкладникам і продовжують залучати вклади, які потім не відшкодовуються Фондом. «Така ситуація була в Сітікомерцбанку. 750 депозитних договорів були визнані недійсними, оскільки вони були укладені після того, як НБУ застосував до банку міру впливу – заборонив залучати нові депозити. А вкладники цього не знали. Це питання відповідальності менеджерів банку, – розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – У результаті ми все ж таки вирішили виплатити ці кошти, тому що дата укладання договорів була гранична».

Очищення ринку від неплатоспроможних банків стало неминучою тенденцією. «У більшості випадків швидке прийняття радикального рішення про виведення проблемного банку з ринку, незважаючи на його розміри, дозволяє уникнути подвійного витрачання державних ресурсів. В іншому разі спочатку Нацбанк змушений виділяти стабілізаційні кредити такому банку, а за деякий час, коли установа остаточно стає нежиттєздатною, державі доводиться фінансувати Фонд гарантування вкладів для розрахунку з вкладниками такого банку», – нарікає директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

НБУ стабкредити Златобанку не видавав, але за минулий рік надав йому майже 1 млрд грн: 925 млн грн – у вигляді кредитів на підтримку ліквідності, тобто для виплати вкладів (під заставу майнових прав за кредитними договорами), а 71,22 млн грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера (під заставу ОВДП). Яку суму з цих коштів вже було повернуто центробанку, НБУ не повідомляє.
 

«Форум» заплутався в судах

Статьи: «Форум» запутался в судах
 Фото Сергія Кузнєцова
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може виконати рішення ВАСУ, яким нібито визнавалося незаконним рішення про ліквідацію банку «Форум», тому звернувся до суду за додатковими роз'ясненнями. Місяцем раніше той же ВАСУ визнав незаконним ліквідацію банку «Базис». Юристи відзначають практичну неможливість зупинити розпочаті процеси банкрутства банків і не бачать сенсу в подальших судових суперечках.

Не зібрали «Форум»
Шанси зупинити за допомогою судових рішень ліквідацію банку «Форум» тануть з кожним днем. Учора у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомили FinMaidan, що звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) за роз'ясненням з останнім рішенням цього суду. Йдеться про постанову від 22 січня, якою мажоритарій банку «Форум» – Yernamio Consulting Ltd. – зміг домогтися скасування одного з рішень ФГВФО.

Того дня «Смарт-Холдинг» повідомив, що ВАСУ задовольнив касаційну скаргу їх компанії – Yernamio Consulting Ltd. «Суд взяв до уваги докази Yernamio і задовольнив її вимоги в частині скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої ліквідації», – заявляли в холдингу, відзначаючи, що вища інстанція визнала рішення ФГВФО про ліквідацію банку «Форум» прийнятим з порушеннями і протиправним.

Керівник департаменту зв'язків з громадськістю «Смарт-Холдингу» Євген Загорулько говорив тоді FinMaidan, що, на їхню думку, ФГВФО тепер повинен «знову оголосити конкурс на пошук інвестора». «Минулого разу вони вибрали «Альфу», але ті відмовилися. Незрозуміло, чому не були прописані зобов'язання переможця», – нарікали в холдингу.

Але після отримання тексту рішення суду у ФГВФО констатували, що все не так однозначно. «Колеги зі «Смарт-Холдингу» взяли фальстарт. Ми звернулися до суду за роз'ясненнями, що робити з цим судовим рішенням. Суд скасував одне з чотирьох рішень, прийнятих Фондом щодо банку «Форум», – повідомив учора FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – Скасовано рішення від 27 травня 2014 року. Але ліквідація банку «Форум» здійснюється не за рішенням Фонду, а за рішенням Нацбанку. Воно не було оскаржено в суді. Нам незрозуміло, як виконувати рішення суду через хронологію прийняття рішень Фонду». Тому на поточний момент ліквідація банку «Форум» не зупинена.

Нюанси справи

FinMaidan ознайомився c текстом рішення ВАСУ. З нього випливає, що компанія Yernamio в червні 2014 року попросила Окружний адміністративний суд Києва скасувати два рішення ФГВФО: про відхилення пропозиції Yernamio стосовно банку «Форум», що закріплено пунктом 1.1 протоколу Фонду від 27 травня, і про виведення банку з ринку шляхом відчуження активів приймаючій установі з подальшою ліквідацією «Форуму» (пункт 1.2). Перша судова інстанція підтримала Yernamio, а Київський апеляційний адміністративний суд – ФГВФО і третю сторону, НБУ.

ВАСУ касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення ФГВФО про відхилення пропозиції Yernamio було визнано законним, але друге рішення про вибір способу виведення банку з ринку шляхом передачі активів приймаючому банку ВАСУ все ж скасував.

Суд виходив з того, що Yernamio в останній день подачі пропозицій звернувся з проханням змінити спосіб виведення банку з ринку. А це, в свою чергу, передувало встановленню Фондом факту неможливості реалізації визначеного 12 травня способу виведення банку з ринку та прийняття рішення про зміну його. Відхилення Фондом попередньої пропозиції Yernamio ВАСУ вважає законним, оскільки протокол про підтримку угоди (банк «Форум» потребував 3,4 млрд грн) рефінансуванням з боку НБУ не мав обов'язкового характеру для сторін.

А чи є сенс?
«Смарт-Холдинг», втягуючись в суперечку, декларував мету допомогти вкладникам, які мали понад 200 тис. грн, і бізнесу врятувати заощадження. Для цього вкладники навіть розробили план передачі активів та пасивів банку «Форум» на 6,2 млрд грн в один з держбанків, а Фонд максимально довго віддаляв початок продажу активів «Форуму» (див. «Операція – стоп ліквідація»). Судячи з рішення ВАСУ, зупинити ліквідацію банку ні юристам, ні вкладникам не вдається.

Спірна ситуація виникла і в історії банкрутства банку «Базис». Ліквідація харківського банку почалася два роки тому, але 24 грудня 2014-го ВАСУ несподівано скасував рішення НБУ про відкликання у «Базиса» ліцензії та початку його ліквідації. Суду було незрозуміло, чому регулятор не дочекався результатів проведення заходів щодо стабілізації фінансової ситуації в банку «Базис». Втім, суд не вказав у рішенні, чи повертати НБУ ліцензію установі, що ліквідується.

Юристи відзначають, що законодавство не має готових інструкцій на такі випадки. І оскільки процес банкрутства неможливо відмотати назад, то, зафіксувавши статус-кво, ліквідатор банку знову може клопотати перед НБУ про ліквідацію, вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. «НБУ, формально усунувши порушення, на які вказує суд, видасть постанову про ліквідацію зазначених банків повторно», – припускає вона. «Єдиний шлях, яким може піти НБУ і ФГВФО, це звернення до Верховного суду, але для цього необхідно довести, що судом касаційної інстанції було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що в свою чергу спричинило ухвалення різних за суттю рішень в подібних правовідносинах», – говорить адвокат, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.

Це судове протистояння заводить ситуацію в глухий кут. «Для учасників ринку абсолютно очевидно, що в кінцевому підсумку відкотити процес до відправної точки не вийде. У будь-якому випадку ми маємо ситуацію, в якій проблеми жодної із зацікавлених сторін вирішити неможливо, які б рішення у справі не приймали суди», – говорить Юлія Курило.

В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
 

Сторінка 20 із 23

Долучайтесь