Біржа «Самсон» конфліктує із ФГВФО

Біржа «Самсон» конфліктує із ФГВФО

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призупинив роботу з продажу активів банків-банкрутів на біржі «Самсон», оскільки на біржі відбувся технічний збій. При цьому біржу про призупинення співпраці не повідомили, і вона продовжує продавати лоти Фонду.

ФГВФО замінить монополію ручним режимом

ФГВФО замінить монополію ручним режимом

ФГВФО обіцяє не допустити монополізації продажу активів банків-банкрутів. і хоча єдиним майданчиком з продажу застав НБУ стала СЕТАМ, Фонд в ручному режимі розподілятиме інші активи між СЕТАМ і приватними майданчиками. Вже на початку літа біржі повинні мати можливість підключитися до СЕТАМ, а до кінця року заявки з усіх бірж акумулюватимуться в самому Фонді.

НБУ заморозив продаж банківських застав

НБУ заморозив продаж банківських застав

Нацбанк зупинив процес продажу активів неплатоспроможних банків, які перебувають у нього в заставі. Причина – регулятор незадоволений ефективністю роботи Фонду як продавця майна, тому пропонує змінити механізм продажів. Учасники ринку побоюються, що їм нав'язують непрозору схему, в якій влада переслідує лише свої інтереси.

Юлія Берещенко: Як правило, продаж активу ініціюється пов'язаними особами

Юлія Берещенко: Як правило, продаж активу ініціюється пов'язаними особами

Уряд і НБУ вимагають підвищити прозорість продажу 400 млрд грн активів банків-банкрутів і повністю усунути корупційні ризики. Для цього Фонд гарантування вкладів фізосіб створив єдиний офіс продажів. У своєму першому інтерв'ю на посаді директора департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко розповіла журналісту FinClub В'ячеславу Садовничому про підготовку нових правил продажу активів, які позбавлять ліквідаторів банків та біржі можливості впливати на результати торгів.

«ВіЕйБі Лізинг» готовий до зміни господаря

«ВіЕйБі Лізинг» готовий до зміни господаря

Три інвестори зацікавилися купівлею компанії «ВіЕйБі Лізинг», яку Фонд гарантування вкладів виставив на аукціон. Учасники ринку називають продаж активу запізнілим: протягом останнього року якість портфеля погіршилася на тлі відмови багатьох лізингоодержувачів від виконання зобов'язань, хоча в цілому портфель компанії «хороший».

Мінфін відмовиться від дилерів

Мінфін відмовиться від дилерів

Міністерство фінансів вирішило відмовитися від інституту первинних дилерів на ринку ОВДП, який з'явився в Україні в 2009 році. Прямий доступ до держпаперів на аукціонах Мінфіну отримають усі: як банки, так і клієнти торговців цінними паперами. Інститут первинних дилерів себе не виправдав і створює зараз більше перепон для розвитку ринку, ніж стимулів.

Папери замінять грошима

Папери замінять грошима

Нацбанк хоче активніше торгувати з банками цінними паперами. Його мета – наситити ринок грошима в момент дефіциту ліквідності та вилучати зайві гроші, якщо вони почнуть тиснути на курс і ціни. Учасники ринку вважають, що перехід НБУ від «інтервенцій» за фіксованими котируваннями до аукціону посилить ринкове ціноутворення цін на держпапери.

Покупців не видно

Статьи: Покупателей не видно
Активи неплатоспроможних банків буде складно продати, якщо на них буде такий самий попит, як і на останньому аукціоні Брокбізнесбанку. Із загальної суми кредитів на 654 млн грн, які виставили на торги, купили усього один лот: заборгованість в 3,74 млн грн було продано з 68-процентним дисконтом. При цьому обіцяних «торгів» не було – лот продали за ціною початкової заявки покупця.

Аукціонний розпродаж

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) 21 квітня провів електронний аукціон з продажу активів ліквідованого Брокбізнесбанку. На торги виставили 21 лот, які включали права вимоги за 31 кредитним договором підприємств загальною сумою заборгованості 654 млн грн. Забезпеченням під кредити в основному були земельні ділянки, житлова та комерційна нерухомість, транспорт і обладнання. Аби залучити покупців, ліквідатор запропонував знижку 68%. Стартова ціна продажу лотів склала 212,6 млн грн.

«Усі кредити, які пропонуються до продажу, мають заставу. Процедура продажу буде максимально відкритою та прозорою», – сказав напередодні торгів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Покупцем активів могла стати будь-яка юридична особа, крім кредитних спілок. Проте в результаті торгів у вівторок було продано лише один лот під № 200241, повідомили в четвер FinMaidan у ФГВФО.
 

Борги позичальників Брокбізнесбанку купили із дисконтом в 68%

Цей лот включав чотири кредитні договори із загальною сумою заборгованості у 3,74 млн грн. Забезпеченням, зокрема, виступали земельні ділянки в селі Шаян, виробничі та складські приміщення в місті Хуст Закарпатської області на суму 4,26 млн грн, транспортні засоби на 193 тис. грн, депозити фізосіб на 1,615 млн грн та їх порука на 3 млн грн. Загальна номінальна вартість застав склала 10,5 млн грн, а фінальна ціна операції виявилася майже у дев'ять разів менше за неї. «Ціна продажу склала 1,18 млн грн, що на 5 тис. грн вище за початкову ціну лота», – розповіли FinMaidan у Фонді.

Втім, умови конкурсу передбачали крок у 58,75 тис. грн, а отже, ніхто за борги не торгувався. У «торгах» зареєструвалися усього два учасники, в один день – 14 квітня: перший учасник подав заявку на 1,176 млн грн, другий, через кілька годин, – запропонував на 4 тис. грн більше. Більше ніхто не подавав заявки, тому другий учасник, в умовах відсутності 21 квітня торгів за лот, переміг. Інформація про учасників цього «прозорого» конкурсу, а також чи є у них афільований зв'язок з позичальниками, борги яких продали, поки невідома.

Ці торги ФГВФО провів на електронному майданчику товарної біржі «Електронні торги України» (створена ТОВ «Аріо Кепітал Груп», Володимиром і Наталією Бойко, Іриною Сербін). Торги пройшли на сайті UBIZ, створеному ТОВ «Ю.Біз», засновниками якого виступили зазначені вище три особи і Злата Пономарьова. І біржа, і організатор торгів знаходяться в Києві у сусідніх офісах. Майданчик заробляє на угодах 3,5% від фактичної ціни реалізації лотів. У ФГВФО запевняють, що майданчиків буде більше. «У Фонду акредитовано 37 компаній, які надають послуги з організації торгів, серед них є й такі, які проводять їх в електронному вигляді», – розповів Андрій Кияк.

Нових знижок не буде
При цьому ФГВФО не планує ще більше знижувати ціни лотів на наступних торгах. «Ми плануємо продати все. Коли це станеться, сказати складно, але поки ми не будемо зменшувати вартість лотів на наступних торгах», – заявив директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко. На 1 квітня 2015 року обсяг загальної заборгованості за кредитами підприємств перед Брокбізнесбанком, яка включена до складу ліквідаційної маси установи, становить 14,8 млрд грн.
 

Юрособи заборгували Брокбізнесбанку 14,8 млрд грн 

Зараз Фонд займається задоволенням вимог НБУ до Брокбізнесбанку, які виконуються позачергово, – йдеться про повернення рефінансування на 2 млрд грн. Також мають бути задоволені вимоги ФГВФО до банку. Тільки після цього можуть початися виплати усім іншим чергам кредиторів: вклади громадян понад 200 тис. грн, вимоги НБУ, що не покриваються заставою під рефінансування, вимоги юросіб та субординований борг. «За час, коли Фонд гарантування займається виведенням банків з ринку, виплати вкладникам-фізособам понад гарантованих сум не проводилися. Але уповноважені особи Фонду тільки починають масовий продаж активів неплатоспроможних банків. Крім того, Фонд проводить масштабну претензійну роботу з повернення активів, виведених з проблемних банків безпосередньо перед впровадженням адміністрації», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Поки ФГВФО планує в 2015 році виручити від продажу кредитних портфелів банків, що ліквідуються, не менше 7 млрд грн. Ця сума не включає активи збанкрутілих на початку року банку «Надра» і Дельта Банку, які ще перебувають у стані неплатоспроможності, і їх ліквідаційний баланс ще не підрахований.

Гроші для повернення
Для інших банків купівля активів неплатоспроможних фінустанов могла б стати гарною можливістю наростити частку на ринку. «Ми ще не співпрацювали з ФГВФО в частині купівлі активів, але розглядаємо таку можливість. Торік ми виросли на 40%, тому зараз шукаємо шляхів подальшого зростання, – розповів FinMaidan голова правління Кредобанку Дмитро Крепак. – Купівля цілого банку нас не дуже цікавить, а кредитні портфелі досить привабливі. Але якщо ми вирішимо щось купити, то в цій угоді братимуть участь представники нашого акціонера, ризиковики і буде проведено аналіз портфеля, що купується».

Якщо активи збанкрутілих банків користуватимуться популярністю серед покупців, це дасть підприємствам надію на повернення завислих у банках коштів. «Виведення з ринку найбільших банків – це величезний стрес для економіки та соціуму. Адже за спиною таких установ сотні тисяч громадян і десятки тисяч підприємств, які повністю або частково втратять свої кошти або, принаймні, у якийсь період не зможуть ними користуватися. А корпоративні клієнти постраждають відчутно. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого й середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами декількох фінустанов», – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
 

CETAM допоможе

Реалізація усього арештованого майна на всій території України проходитиме через системи електронних торгів на постійній основі, вирішили в уряді. Пілотний проект діяв з травня минулого року і поступово охоплював дедалі більшу кількість областей. За цей період було ліквідовано схему продажу майна за заниженою ціною, а тепер треба підвищити конкуренцію в цій сфері, зазначають експерти.

Кабінет міністрів за підсумками проведеного експерименту встановив на постійній основі продаж арештованого майна тільки на електронних торгах на всій території України. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня, оприлюдненому тільки вчора.

Документом доручено Міністерству юстиції затвердити порядок реалізації арештованого майна. При цьому Мін'юст має залучити до продажу компанії усіх форм власності та фізосіб-підприємців як агентів-посередників і встановити для них винагороду в розмірі 20% від винагороди організатора торгів – це 1% вартості проданого майна.

Від малого до більшого

Система електронних торгів арештованим майном (CETAM) в експериментальному режимі розпочала роботу 1 травня 2014 року в Київській, Львівській та Вінницькій областях, а також у Києві. З 1 липня експеримент був розширений на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. А з 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно на всій території України. На 24 лютого 2015 року в CETAM було введено 49 тис. лотів на загальну суму близько 5,5 млрд грн. З них до січня вже проведено 38,5 тис. аукціонів.

Ринок давно чекав повноцінного запуску електронних торгів. «У Мін'юсті вже більше двох років будували плани і говорили про введення такого порядку продажу», – розповідає голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. Але негативним фактором залишається «монополізація» цього ринку в руках Мін'юсту. «Такий підхід не вирішує проблеми з корупцією та зловживаннями. Продавець один – скаржитися нема куди», – нарікає Анатолій Родзинський.

Робота над помилками
Від моменту запуску системи її модернізували. Використання електронного цифрового підпису перестало бути обов'язковим, що розширило коло потенційних покупців. «Раніше без нього не реєстрували на лотах, вартість яких перевищувала 100 мінімальних зарплат, а якщо й робили це, то реєстрація могла раптово припинити працювати», – говорить Анатолій Родзинський. У торгах запровадили «особливу ставку». «З метою запобігання продажу майна за найменшу ціну шляхом швидкого підвищення ставок до економічно необгрунтованих з наступною відмовою від оплати своїх ставок учасниками, які підвищували ставки, введено можливість усім учасникам торгів вибрати одну ставку зі ставок, вже зроблених іншими учасниками», – повідомили в Незалежній асоціації банків України. Анатолій Родзинський пояснює, що реєструвалися три пов'язаних учасника, перший ставив низьку початкову ціну, а два інших її піднімали, а потім відмовлялися. «Лот отримував той, хто поставив першу низьку ціну. Були різні варіації схеми, але ідея завжди була одна – завищення ціни, потім відмова від купівлі, і в підсумку лот продавався за початковою вартістю», – пояснює він.

Крім того, Мін'юст зобов'язав усе майно, що виставляється на торги в CETAM, передавати для зберігання і демонстрації потенційним покупцям держпідприємству «Інформюст», яке проводить аукціони. Це підвищило безпеку торгів. «Раніше побачити квартири, машини або інше майно перед торгами було практично неможливо. Більше того, покупці іноді не могли отримати куплене ними через CETAM майно: майно, що реалізується, могло залишатися на зберіганні у боржника або взагалі у третіх осіб», – говорить Анатолій Родзинський.

Тепер Мін'юст повинен допустити до продажу приватні електронні торгові майданчики. «Вони мають підключитися до програмного забезпечення ДП «Інформюст», і на їх сайтах відображатиметься уся інформація про торги. Їхні клієнти можуть через ці сайти реєструватися і купувати майно. При цьому один відомий нам майданчик два тижні тому написав у ДП «Інформюст» листа з проханням укласти договір і повідомити технічні дані для програмістів та умови співпраці. Поки відповіді не було. Теоретично, якщо такі майданчики все ж будуть підключені, то вони контролюватимуть CETAM і не допустять маніпуляцій та махінацій під час продажу через нього майна», – розповідає Анатолій Родзинський.

Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова вважає, що потрібно вирішити також питання щодо своєчасної обробки документів про переведення гарантійного внеску, який забезпечить участь усіх бажаючих потенційних покупців у торгах. «Крім того, необхідно невідкладно вирішити питання продажу земельних ділянок через СЕТАМ», – сказала вона.
 

Валютний конфлікт

Статьи: Валютный конфликт
З 5 лютого НБУ планує відмовитися від індикативного курсу, щоб наблизити ціну долара на міжбанку до позначок чорного ринку. Черговий етап переходу гривні до плаваючого курсу зачепить більшість валютних позичальників – банки автоматично підвищать курси погашення кредитів. Через це між банками і добропорядними позичальниками вже виникають конфлікти.

На межі вибуху
Сьогодні НБУ повинен «усунутися» з міжбанку, дозволивши банкам самостійно знайти рівноважний ринковий курс долара. Протягом останніх трьох місяців НБУ щодня проводив аукціони, в ході яких продавав банкам спочатку по $5 млн, а потім по $3 млн на день. Виходячи з поданих банками котирувань, він розраховував індикативний курс, який був рекомендований як курс для усіх інших угод на міжбанку, так і для готівкового ринку (допускалося 5-процентне відхилення).

Це призвело до того, що відмітка на міжбанку надовго завмерла на рівні 15,75 грн/$, в банківських обмінних пунктах – на рівні 16,53 грн/$, а на чорному ринку – понад 20 грн/$. Після того як 26 січня НБУ попередив банкірів про майбутні зміни, вони спрогнозували курс «не менше, ніж 20,5 грн/$» (див. «Підбір курсу»).

Не чекаючи четверга, НБУ вже почав послаблювати курс. Його офіційне значення підвищилося за три дні на 0,57 грн – до 16,73 грн/$, міжбанк також пішов вгору. Вчора банки купили валюти для своїх клієнтів на $382 млн по 16,81 грн/$, тоді як ще напередодні при курсі 15,88 грн/$ на торги було виставлено лише $223 млн.

Універсальна відмова
Очікування зростання курсу змушує банки шукати способи мінімізувати збитки. Один з клієнтів Універсал Банку вчора розповів FinMaidan, що йому відмовили у здійсненні щомісячного платежу в рахунок погашення валютного кредиту. Він щомісяця приносив у відділення банку гривню, за яку купував за курсом банку валюту для погашення боргу. «У мене не прийняли платіж за валютним кредитом. У відділенні сказали, що це їхнє внутрішнє розпорядження. Я написав заяву про це в банк і зателефонував до Нацбанку», – розповів FinMaidan позичальник.

У відділенні банку, де не прийняли платіж, сказали FinMaidan, що усі платежі за кредитами приймаються «в ту дату, яка вказана в договорі». Однак в договорі вказується не день платежу, а крайній термін платежу – «до 10-го числа». Це дозволяє клієнту зробити платіж заздалегідь в будь-який зручний день за курсом на день погашення. Тепер же йому у відділенні запропонували зробити це саме 10 лютого, коли курс може становити очікувані банкірами «понад 20 грн/$».

У центральному офісі Універсал Банку запевняють, що це непорозуміння. «Ніяких внутрішніх розпоряджень і обмежень в нашому банку немає. Якщо клієнт прийшов погасити черговий платіж за кредитом у зазначені в договорі терміни, банк зобов'язаний прийняти у нього цей платіж», – сказали в прес-службі.

Неминуче підвищення
Індикативний курс лише формально демонстрував низький курс. Основні ж угоди укладалися за набагато вищою ціною. Тому після того як курс знову стане ринковим, банкіри обіцяють його зростання як на міжбанку (до рівня 20-22 грн/$), так і на готівковому ринку. І банкам невигідно «сьогодні» приймати гривню від позичальників, щоб «завтра» отримати збиток під час купівлі валюти. «Банк повинен купувати валюту для валютних позичальників на міжбанку. Якщо курс там зросте, то банк не зможе продавати долари клієнтам собі у збиток», – говорить скарбничий однієї з великих установ. Побоюватися варто позичальникам усіх банків.

Останніми місяцями банки продавали валюту позичальникам для виконання ними своїх валютних зобов'язань або за офіційним готівковим курсом (близько 16,5 грн/$), або пільговим, який був трохи нижчим. «Позичальники банку «Фінанси та Кредит» можуть скористатися спеціальним пільговим курсом купівлі валюти для погашення кредитів. Курс визначається щотижня по понеділках. На сьогодні це 14 грн/$, що досить комфортно для тих клієнтів, які прагнуть виконати свої зобов'язання перед банком», – повідомили в прес-службі банку «Фінанси та Кредит». У банку «Надра» використовували пільговий курс 10 грн/$, а клієнти УкрСиббанку кажуть, що платили по 15 грн/$.

Багато інших банків зовсім не використовували пільгові курси або пропонували їх тільки найбільш незахищеним категоріям позичальників. «Ми пропонували пільговий курс для клієнтів Луганської та Донецької областей – 9,5 грн/$», – говорить начальник управління розробки продуктів Укрсоцбанку Ольга Шостак. Після переходу всіх гравців на ринковий курс пільгові курси можуть зникнути або їх значно підвищать. «Ми пропонуємо іпотечним позичальникам спеціальний курс: залежно від багатьох параметрів він становив 11, 13 або 15 грн/$. Перегляд курсу залежатиме від розвитку ситуації на валютному ринку», – повідомили у Райффайзен Банку Аваль.
 

Сторінка 8 із 9

Долучайтесь