Чому боржники перестануть боятися банкрутства

Чому боржники перестануть боятися банкрутства

Президент Петро Порошенко обіцяє без затримок підписати ухвалений парламентом Кодекс з процедур банкрутства. Отже, нові прогресивні правила виведення боржників зі стану неплатоспроможності запрацюють уже в середині 2019 року, а фізособи вперше отримають право очиститися від боргів завдяки банкрутству. Керівник проектів та програм департаменту стратегії та реформування НБУ Микита Лазаренко пояснює, які ключові норми Кодексу варто знати боржникам фізособам і юрособам та як новий Кодекс захищає їхні інтереси.

Життя після мораторію: валютних позичальників змусять платити банкам

Життя після мораторію: валютних позичальників змусять платити банкам

Парламент кардинальним чином змінив розстановку сил між кредиторами й боржниками: депутати дозволили банкрутство фізичних осіб і скасували мораторій на стягнення житла за валютною іпотекою. Щоправда, мораторій зникне лише в середині 2020 року, а валютним позичальникам запропонують особливі умови реструктуризації боргів. Втім, позичальників ці пільги не тішать, оскільки майже 95% боржників не платять, а зняття мораторію змусить їх почати повертати кредитні борги.

Клієнти банків-банкрутів атакують НБУ

Клієнти банків-банкрутів атакують НБУ

За роки банкопаду Нацбанк програв вкладникам вже шість судових справ через невиконання регулятором своїх функцій. Здається, що це небагато – крапля в морі судових конфліктів. Але ці рішення є бомбою уповільненої дії. Поки що суди повертають позови про стягнення грошей з НБУ, але як тільки процедура ліквідації банків-банкрутів завершиться, клієнти банків отримають серйозний аргумент в судах зі стягнення вкладів, які «згоріли», з винного НБУ.

Київ втратив «Хрещатик»

Київ втратив «Хрещатик»

Приватні власники банку «Хрещатик» Андрій Іванов і Микола Солдатенко не захотіли його докапіталізувати, зірвавши цим план порятунку банку. При цьому акціонери банку прискорили крах установи, позбавивши його грошових надходжень. Державі тепер доведеться заплатити вкладникам 2,8 млрд грн.

За Родовід ніхто не відповів

За Родовід ніхто не відповів

Мінфін змирився з тим, що витрачені на підтримку Родовід Банку мільярди гривень вже не повернути, і попросив НБУ передати банк-банкрут під управління Фонду гарантування вкладів. За п'ять років установа так і не стала повноцінним санаційним банком, а ніхто з фінансистів і політиків не поніс покарання за доведення банку до банкрутства і завдання збитків державі. І ймовірність притягти винних до відповідальності майже нульова.

Авант-Банк помер через Дельту

Авант-Банк помер через Дельту

Нацбанк у п'ятницю визнав Авант-Банк неплатоспроможним, а ФГВФО екстрено – того ж дня – запровадив в установу тимчасову адміністрацію. Банк збанкрутував, оскільки його «власники» з Белізу і Сейшельських островів не надали йому ліквідність, без якої зупинилося багато платежів клієнтів банку. Авант-Банк попереджав, що стане неплатоспроможним через дії ліквідатора Дельта Банку: той заблокував ряд сумнівних угод, які могли принести Авант-Банку майже 1,2 млрд грн кеша.

Хто винен у банкрутстві банків?

Хто винен у банкрутстві банків?

НБУ постійно шукає винних у банківській кризі. Він вже знайшов їх серед власників, топ-менеджменту банків та аудиторів. FinClub звернувся до експертів із питанням : «Хто винен у банкрутстві банків і повинен нести за це відповідальність?» Відповіді виявилися несподіваними.

Банкіри розпочали велике прання репутації

Банкіри розпочали велике прання репутації

Банківське лобі через три місяці після посилення Нацбанком підходів до оцінки ділової репутації банкірів вирішило заступитися за сотень і тисяч топ-менеджерів банків, які лопнули. У профільних асоціаціях вважають, що не всі керівники збанкрутілих банків винні в їхньому банкрутстві, тому не можна забороняти їм на строк 3-10 років керувати іншими банками. Якщо банкіри зможуть суб'єктивно вирішувати, хто правий, а хто винен, процес відновлення довіри вкладників до банків буде підірвано.

Запрошення до банкрутства

Статьи: Приглашение к банкротству
 Фото: В'ячеслав Садовничий
Парламентарі зайнялися проблемою звільнення громадян від кредитних боргів. Вони запропонували збанкротити фізичних осіб, які не можуть повернути банкам та іншим кредиторам понад 365 тис. грн. Кредитори зможуть забрати у них все ліквідне майно, зате після цього громадянам спишуть залишок боргів. Банкіри та юристи вважають цю ініціативу гостро необхідною, однак її треба прописати так, аби нею не змогли скористатися шахраї.

Майно відповідає

Громадяни, які не здатні повернути борги, зможуть отримати шанс пройти просту процедуру банкрутства. До парламенту подано законопроект № 2714, мета якого – чітко прописати процедуру банкрутства фізосіб, оскільки зараз закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить механізм банкрутства лише підприємців. Законопроект прописує процедури на усіх етапах банкрутства: порушення справи, затвердження реєстру кредиторів, черговість задоволення вимог, реструктуризація боргів, продаж майна боржника. Аналогічні положення про банкрутство вперше включать і до Цивільного кодексу.

Автори документа, депутати Денис Дзензерський («Народний фронт») і Сергій Рибалка («Радикальна партія Олега Ляшка») пропонують порушувати справи про банкрутство, якщо вимоги до фізичної особи становлять не менше трьохсот мінімальних зарплат (365,4 тис. грн). Враховуючи суму боргу, закон торкнеться практично усіх великих роздрібних боргів: іпотека, купівля автомобіля, кредити на розвиток бізнесу. Для боргів, що виникли через бізнес, застосовується термін прострочення на три місяці, для усіх інших боргів фізособи – шість місяців. До завершення судової процедури такі боржники не зможуть виїжджати з України. 
 


Банкрутство фізособи буде можливо при сумі боргу понад 365 тис. грн

Одним з найважливіших і спірних моментів в процедурі банкрутства фізосіб є розмір їх майнової відповідальності. Законопроект пропонує не обмежувати її. Продажу підлягає все майно боржника, крім неліквідного та заставного. Застави можуть бути спрямовані на задоволення вимог не пулу кредиторів, а конкретного банку, зобов'язання перед яким забезпечені цим майном. Тобто якщо фізособа має бланкові борги перед пулом кредиторів, то вони можуть бути стягнуті лише за рахунок майна боржника, яке раніше він не передавав у заставу. Виручену суму пул кредиторів ділить пропорційно.

«У специфіці нашої країни є такі явища, як оформлення майна на третіх осіб-«родичів», зарплати в конвертах, неофіційне працевлаштування, що диктує нам вимогу встановити процедуру банкрутства максимально прозорою, щоб вона використовувалася тільки в якості механізму фінансової реабілітації фізособи, а не для ухилення від сплати боргів», – пояснив FinMaidan Денис Дзензерський. Ключовим позитивним моментом він вважає те, що після проходження процедури банкрутства фізособа, віддавши все своє майно, зможе почати жити з чистого аркуша. «З прийняттям закону практично усі зобов'язання боржника обмежаться лише його майном, тоді як зараз фізична особа – боржник несе довічний тягар сплати боргів незалежно від реалізації майна. До того ж усі ми знаємо, як проходять аукціони з продажу майна боржника: за мінімальною ціною, що часто навіть не забезпечує покриття третини його боргу. Решта боргу залишається «висіти» на боржнику до повного погашення», – говорить він.

Необхідна процедура
Інститут банкрутства громадян хаотично виник ще під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли фізособи, які брали іпотечні кредити, реєструвалися як СПД, щоб потім оголосити банкрутство СПД. «Тоді списання боргів фізосіб зіграло дуже деструктивну роль для банківської системи. Зараз це запізніла, але вкрай важлива для подальшого розвитку ринкових відносин міра. Будь-який позичальник, у тому числі й фізична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами своїм майном, у тому числі своєю часткою у спільному майні подружжя», – зазначає член наглядової ради Вернум Банку Сергій Євтушенко.

Юристи вважають, що цей закон збалансує права банків і боржників. «При укладанні договорів кредитори вносять в них пункти, якими намагаються повністю захистити свої права та інтереси. Тим самим банки нав'язують позичальникам кабальні умови і залишають їх в положенні боржників на довгі роки. Закон про банкрутство розширить права фізособи і способи захисту в процесі стягнення грошових коштів з нього, – пояснює керуючий партнер юркомпанії CH&K Associates Любомир Кузюткін. – Основними важелями в спілкуванні з кредиторами буде можливість погашення заборгованості після часткового списання, реструктуризація боргу, відстрочка платежу або комбінація декількох з цих інструментів відразу».

Однак норма про стягнення майна вимагає додаткового доопрацювання, щоб убезпечити кредиторів, вважають банки. «Запропонований законопроект надає теоретичну можливість отримати задоволення грошових вимог не тільки за рахунок заставного майна, а й у разі недостатності таких коштів – за рахунок решти майна, у разі його наявності, – повідомили в прес-службі ОТП Банку. – Але такі норми мають працювати комплексно: якщо позичальник – банкрут і банк може пред'явити претензії лише в обсязі застави, то позичальник повинен потрапляти до чорного списку, втрачаючи можливості надалі отримувати кредити в інших банках». Підприємцям заборонять брати кредити протягом п'яти років після їхнього банкрутства.

Складності стягнення
Запровадження інституту банкрутства фізосіб, втім, може бути передчасним через відсутність комплексного вирішення проблеми обслуговування валютних кредитів. «Немає жодних сумнівів, що процедуру банкрутства фізосіб можуть використати недобросовісні позичальники, щоб уникнути обслуговування боргу. А якщо за подібним прецедентом виникне повноцінний тренд, говорити про реструктуризацію валютних кредитів буде просто безглуздо, – упевнений в. о. голови правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Краще спочатку завершити цей процес, а потім говорити про запровадження процедури банкрутства для фізичних осіб. Зрештою, реструктуризація валютних позик має ту ж мету – захистити позичальників, які постраждали через девальвацію гривні. До того ж якість роботи вітчизняної судової системи залишає бажати кращого, а процедури примусової реалізації заставного майна далекі від досконалості».

Треба буде врегулювати комплекс супутніх проблем, які точно виникнуть. «Йдеться про зростання соціальної напруженості під час стягнення боргів ЖКГ з малозабезпечених та пенсіонерів; складності адміністрування процедури банкрутства великої кількості фізичних осіб; зростання навантаження на суди; зростання корупційної складової під час оцінки майна та його реалізації», – зазначає Сергій Євтушенко.
 

Сторінка 7 із 7

Долучайтесь