Атанов Артур

Атанов Артур

Директор зі стягнення кредитів Альфа-Банку і Укрсоцбанку (рос.)

Кредитні канікули

Статьи: Кредитные каникулы
 Фото FinMaidan
Нацбанк дозволив своїм «підопічним» пролонгувати терміни погашення отриманих кредитів на п'ять років. При цьому банкам ще потрібно буде довести, що вони дійсно не можуть погасити позики вчасно. Однак такою пільгою не всі поспішають скористатися, оскільки у разі пролонгації кредиту ставка «заморожується» на нинішньому рівні відразу на п'ять років.

Можна не поспішати
Банки, що отримали за останній рік десятки мільярдів гривень рефінансування, можуть не поспішати з погашенням кредитів Нацбанку. Постанова НБУ № 363 від 9 червня «Про заходи щодо зміни умов користування кредитами для підтримки ліквідності банків та операціями репо» дозволяє банкам «розслабитися» майже до 2020 року. «Повернення основного боргу за такими кредитами здійснюється рівними частинами протягом другого – п'ятого років з періодичністю не рідше одного разу на місяць і з щорічним поверненням не менше 25% основного боргу», – йдеться в документі. Графік щомісячного повернення відсотків за користування кредитами буде складено банком з урахуванням кінцевого терміну повернення коштів. Ставка позик фіксується на 9 червня 2015-го.

Нацбанк перестраховується від можливих зловживань банків, тому вимагає від них обгрунтувати пролонгацію, і залишає за собою право відмовити в пролонгації, якщо структура власності установи є непрозорою. Для пролонгації кредиту банк має довести неможливість погасити кредит в передбачений термін, подати оновлену програму фінансового оздоровлення на термін до 10 червня 2020 року і графік повернення боргу. Якщо переданого НБУ забезпечення недостатньо, він повинен погасити частину боргу або довнести заставу.

Центробанк йде на поступки банкам вже не вперше: 19 лютого регулятор продовжував термін погашення заборгованості до 10 червня. «Введення кредитних канікул сприяло збереженню ліквідності банківської системи та забезпеченню виконання банками своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Останнім часом намітилася тенденція до поступового зростання ліквідності банківської системи. Ця тенденція посилюється припливом коштів фізичних осіб», – йдеться в повідомленні регулятора.

Заборгованість банків і ФГВФО перед Нацбанком за травень зменшилася на 4,7 млрд грн – до 131,92 млрд грн. Минулого місяця їм було видано нових кредитів на 1,4 млрд грн, вони погасили – на 6,1 млрд грн.

Опція для небагатьох
Банкіри підтримують ініціативу НБУ, оскільки «практично всі банки відчувають нестачу ліквідності». «У цих умовах пропозиція про продовження термінів погашення кредитів є не просто своєчасною, але й вкрай необхідною», – стверджує заступник голови правління банку «Кредит-Дніпро» Сергій Волков. «Хоча зараз починається процес повернення вкладів у банківську систему, вимагати від ряду банків повернення отриманого фінансування НБУ без урахування їх поточного стану означало б відкласти стабілізацію ситуації в банківській системі та зниження ставок на грошовому ринку на невизначений термін, що не сприяло б відновленню економіки. У будь-якому разі можливість продовжити фінансування – це краще, ніж її відсутність», – вважає директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов. Дійсно, якщо в квітні гривневі вклади фізосіб зросли на 4,2 млрд грн, то в травні вони впали на 2,1 млрд грн. Річний UIRD знаходиться вище 21% річних.
 

Можливість продовжити фінансування – це краще, ніж її відсутність

Але не всі вважають рішення НБУ послідовним. В одному з банків з іноземним капіталом розповіли FinMaidan, що постанова регулятора суперечить заявам, що до 2018 року всі банки повинні повністю докапіталізуватися, у тому числі для відновлення ліквідності, і виконувати всі нормативи НБУ. «Виходить, що Нацбанк підтверджує, що подані йому плани докапіталізації нездійсненні?» – дивується топ-менеджер банку.

У ряді установ стверджують, що залучали короткострокове фінансування для покриття тимчасового дефіциту ліквідності, і необхідності в продовженні позик немає. «Банк залучає рефінансування виключно під заставу ОВДП з власного портфеля шляхом участі в процентних тендерах. Ресурси на таких тендерах залучаються на термін від двох тижнів до трьох місяців. Ми завжди своєчасно, а іноді й достроково повертали рефінансування. Тому нинішня постанова для нас не актуальна», – запевняють у Фідобанку. «Ми залучали кредити на термін до двох місяців. Ми фактично розрахувалися з НБУ і не потребуємо пролонгацій», – сказав голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. В Універсал Банку також говорять про погашення заборгованості. «Ситуація в банку дозволяє нам з оптимізмом дивитися в майбутнє, і варіант пролонгації терміну погашення стабілізаційної позики поки не розглядався. Але усе залежатиме від подальшої ситуації на ринку», – зазначає Сергій Волков. Лідер з залучення кредитів, ПриватБанк, рішення НБУ не прокоментував.

В одному з банків припустили, що постанова НБУ розрахована на банки, які отримували рефінансування ще на початку 2014-го, коли установи зіткнулися з масовим відтоком вкладів. «Тоді фінансування отримували всі, в заставу бралося все. Багато банків, які залучали кошти, вже визнані неплатоспроможними. Але деяким все-таки вдалося вижити і зараз Нацбанк намагається їх підтримати», – повідомив співрозмовник FinMaidan.

Умови пролонгації банкіри вважають жорсткими. «Ставка кредитів рефінансування повинна бути плаваючою і залежати від облікової ставки НБУ в конкретному часовому періоді, тобто відображати ринкову вартість грошей в даному періоді», – заявив директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун. «Коректно щодо банків було б встановити плаваючу ставку, а не фіксувати її на одному значенні», – тієї ж думки Сергій Волков. Але Михайло Папанов вважає, що «заморожена ставка стимулюватиме банки до дострокового повернення коштів НБУ після стабілізації ситуації на фінансовому ринку і зниження ставок». Тому навряд чи банки зволікатимуть з погашенням боргу.

Сторінка 12 із 16

Долучайтесь