Росія залишає український фондовий ринок

Росія залишає український фондовий ринок

«Українська біржа» та ПФТС незабаром можуть перестати бути пов'язаними з найбільшою біржею пострадянського простору – «Московською біржею». На ці активи з'явилося чотири покупця. Москвичам треба поспішати: регулятор може позбавити ліцензії біржу, підконтрольну росіянам.

Росіянам – на вихід

Статьи: Русским – на выход
Зміни до закону «Про ліцензування» поставили під загрозу роботу страхових компаній і учасників фондового ринку з російським капіталом. Оскільки вже через тиждень контроль з боку держави-агресора стане причиною для анулювання їхніх ліцензій, компанії почали процес виведення росіян з капіталу. Втім, юристи стверджують, що вимоги прописані настільки абстрактно, що компанії зможуть обійти їх, переписавши активи на підставних осіб.

Перший пішов
Фондова біржа ПФТС стала першою фінансовою установою, яка через закон № 222-VIII почала процес позбавлення від російського власника з метою зберегти свою ліцензію. Її наглядова рада призначила на 30 липня позачергові збори акціонерів, які розглянуть питання викупу ПАТ «Фондова біржа ПФТС» своїх 50,01% акцій у Московській біржі. «У рішенні наглядової ради зафіксовано, що йдеться про весь пакет акцій Московської біржі. У той же час поки ключові рішення ще не прийняті уповноваженими органами МБ і ПФТС, говорити про ціну викупу зарано», – повідомили FinMaidan в прес-службі ПФТС.

На кінець I кварталу ВАТ «Московська Біржа ММВБ-РТС» володіло 16 010 акціями ПАТ «Фондова біржа ПФТС», або 50,0156% її статутного капіталу. Він сформований з 32 010 акцій номінальною ціною по 1000 грн. Таким чином, номінальна оцінка пакету акцій МБ становить 16,01 млн грн ($740 тис.). 9 та 19 червня на біржі були укладені чотири угоди з її акціями за ціною 3612-3614 грн, тобто понад 3,6 номіналу. Але заплатити стільки російському власнику неможливо. На початок року в ПФТС на депозитах було 81,089 млн грн, але з них понад 50 млн грн було «заморожено» в Дельта Банку, в який у березні було введено тимчасову адміністрацію. Таким чином, у ПФТС залишалося всього близько 30 млн грн вільних грошей.

Валютні обмеження НБУ дозволяють інвесторам купувати на міжбанку валюту за гривню, отриману від продажу акцій

Фактично йдеться про примусову репатріацію інвестицій в Росію, якщо інвестор зможе обійти валютні обмеження НБУ. Закон «Про акціонерні товариства» дозволяє біржі або анулювати викуплені акції (з відповідним зменшенням капіталу або пропорційним збільшенням номіналу інших акцій), або продати їх новим інвесторам за ціною не нижчою, ніж ринкова, затвердженою наглядовою радою ПФТС.

Так само може вчинити «Українська біржа», 22,444% якої належить Московській біржі. Ще 20,64% належить МБ через українську юридичну особу – «Український біржовий холдинг». «Цього тижня планується засідання біржової ради "Української біржі", на якому прийматимуться рішення, спрямовані на виконання нових вимог закону», – заявили в УБ.

Аби почати, а там воно й піде
«Доцільність проведення викупу обумовлена набуттям чинності 28 червня закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з яким ліцензіати можуть бути позбавлені ліцензій у разі наявності контролю над їхньою діяльністю з боку резидента країни, яка здійснює збройну агресію проти України», – пояснили свої дії в ПФТС. Цей закон «загрожує» усім українським фінансовим активам, крім банків, підконтрольних російським власникам. Найважливіші фінансові галузі – страхування та фондовий ринок. А найкрупніші їх гравці з російським капіталом – ПФТС та «Українська біржа», СК «ІНГО Україна» (структура російського «Інгосстраху») і «Провідна» («Росгосстрах»).

Відкликати ліцензії мають регулятори – Нацкомфінпослуг і НКЦПФР, яким доведеться доводити факти контролю росіян над українськими компаніями. «Визначення контролю сформульовано в законі досить розпливчасто, майже усі критерії є оціночними», – попереджає директор департаменту міжнародного податкового планування юрфірми ICF Legal Service Наталія Ульянова. Старший юрист юрфірми «Антика» Олександр Третьяков нагадує, що ряд підходів і критеріїв для визначення наявності факту відносин контролю між компаніями виробив Антимонопольний комітет України.

Контролем, в тому числі, вважається володіння понад 50% компанії або наявність не менше 50% голосів у вищому органі управління, отримання 50% і більше її прибутку. «Залежно від фактичної ситуації відносини контролю можуть виникнути у разі володіння акціями більше 25%. Або ж за наявності прав однієї компанії впливати на діяльність іншої компанії через договори довірчого управління, франчайзингу, лізингу, дилерські або агентські договори, договори про надання фінансової допомоги або підтримки», – перераховує Олександр Третьяков. Виникнуть також інші питання. «Серед власників українських компаній багато фізичних осіб з Росії, які або не є резидентами РФ, або мають подвійне громадянство», – пояснює FinMaidan юрист юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Андрій Павлишин.

На свій розсуд
У влади поки немає чіткого плану дій. «Ми і регулятор фондового ринку виявилися заручниками ситуації. З одного боку, ми повинні виконувати норми закону і застосувати санкції до компаній, у яких є російські акціонери, але з іншого боку, і «ІНГО Україна», і «Провідна» – одні з ключових учасників ринку, в тому числі в роздрібному сегменті. Позбавлення їх ліцензій може похитнути весь страховий ринок. У цій ситуації нам важливо дотримати балансу. Коли закон набуде чинності, ми звернемося до Мін'юсту з проханням роз'яснити його норми», – говорить FinMaidan член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. За його словами, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР не брали участі у підготовці законопроекту. «Новий склад регуляторів був призначений тільки наприкінці січня. НБУ зумів відстояти інтереси учасників банківського ринку, і вони не потрапляють під дію документа. В той же час ми ще в березні збирали страховиків, у яких є російські «хвости», і попереджали їх про можливі нововведення. Але жодних дій з їхнього боку не було», – нарікає Олександр Зальотов.
 

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття

В НКЦПФР утримались від коментарів. У зоні ризику не тільки біржі, а й банки з російським капіталом, які не зможуть займатися брокерською діяльністю. На запит FinMaidan відреагував тільки один з них. «Для здійснення торговельної діяльності відкликання ліцензії проблем не викличе: в угоді беруть участь дві сторони – одна з них має бути ліцензованим учасником. Оскільки більшість угод укладається з професійними учасниками, на торговельному бізнесі банку це не відіб'ється», – упевнений начальник управління операцій на ринку інструментів з фіксованою прибутковістю ВТБ Банку Антон Коваленко.

Швидкого відкликання ліцензій юристи не очікують. У ст. 16 закону про ліцензування зазначено, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття. Але якщо ліцензіат подає скаргу до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія оскаржуваного рішення призупиняється до прийняття рішення за скаргою. «Таким чином, формально подавши апеляцію на 29-й день, підконтрольна особа зможе затягнути анулювання ліцензії ще на два-три місяці. Тобто швидко позбавити підконтрольну компанію ліцензії та заборонити її діяльність не вийде», – прогнозує Андрій Павлишин.

Страхові компанії не говорять, кому їх продадуть, але обіцяють виконати закон. «Ми протягом усієї історії діяльності на страховому ринку України неухильно дотримувалися і дотримуємося вимог законодавства. Компанія буде дотримуватися вимог законодавства України і в майбутньому», – пообіцяв голова правління СК «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко. «Компанія може сховати російські корені, переоформивши пакет акцій української «дочки» на італійську Generali, яка володіє 38,5% “Інгосстраху”», – вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.

Цікаво, але росіяни обіцяли продати 100% «Провідної» якомусь «західноєвропейському консорціуму» ще в серпні 2014 року, коли був терміново проведений ребрендинг компанії та з її логотипу зник двоголовий орел – один з головних державних символів Російської імперії та сучасної Росії. «Компанія приводить діяльність у відповідність до вимог законодавства», – сказали FinMaidan в прес-службі СК «Провідна». Компанії «Інгосстрах» та «Росгосстрах» не відповіли на запити FinMaidan.

Вихід є
Росіянам потрібно вийти з капіталу ліцензованих компаній, тому найпростішим для них рішенням залишається формальне виконання закону, кажуть юристи. «Аби не привертати увагу держорганів, було б розумним максимально зменшити частки резидентів РФ у статутних капіталах підприємств, принаймні, нижче 10% – істотної участі, про яку потрібно інформувати реєстраційну службу», – каже Наталія Ульянова. «Відбуватиметься формальне позбавлення українських компаній контролю з боку нерезидентів РФ, у тому числі шляхом переоформлення корпоративних прав на іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі чи в офшорних зонах, або на українські компанії, власниками яких будуть вказані нерезиденти. Адже встановити і довести кінцевого контроллера таких осіб досить складно», – розповідає адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Євген Соловйов.

Втім, юристи відзначають, що виконати вимогу законодавства можна навіть без зміни структури власності. «Законним способом зниження ризиків може стати тимчасова, до скасування санкцій, передача контролю над українською компанією незалежному адміністратору. Такий механізм іноді застосовується в іноземних юрисдикціях. Хоча формальна власність над акціями буде зберігатися за російським власником, при правильному складанні документів українська компанія зможе довести відсутність відносин контролю. Адже незважаючи на те, що адміністратор буде діяти в цілому в інтересах власника, у останнього не буде жодних механізмів впливу на діяльність української компанії», – говорить Олександр Третьяков.

Мін'юст ділиться арештами

Статьи: Мін'юст ділиться арештами
 Фото: FinMaidan
Приватні електронні торгові майданчики тепер можуть стати партнерами СЕТАМ з продажу арештованого майна. Мін'юст нарешті опублікував проект агентського договору, після підписання якого електронні біржі зможуть за 1% від ціни об'єкта шукати для нього покупців. Торговці готові брати участь у цьому проекті, що має підвищити ефективність подібної інтернет-торгівлі.

Приватні продажі
Міністерство юстиції погодилося залучити приватні торгові майданчики для реалізації арештованого майна. Учора було опубліковано типовий агентський договір з ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту, після підписання якого продажем майна зможуть займатися приватні компанії та фізособи-підприємці як агенти-посередники. Вони шукатимуть потенційних учасників торгів, забезпечуватимуть їм доступ до системи електронних торгів, надаватимуть консультації з оформлення документів, знайомитимуть їх з майном і його характеристиками, забезпечуватимуть рекламу. Сума винагороди агентів складе 20% від винагороди організатора торгів, тобто 1% вартості проданого майна.

Рішення уряду про те, що продаж арештованого майна буде проводитися на електронних торгах на всій території України на постійній основі, а не тільки в рамках експерименту, прийнято ще два місяці тому. Про це йшлося у розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня. Проте досі ніхто з приватних електронних торговельних майданчиків не міг підключитися до Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), через яку Мін'юст проводить реалізацію майна. Тепер така можливість у них з'явилася – міністр юстиції Павло Петренко підписав відповідний наказ 29 квітня.

«Перехід до продажу в інтернеті арештованого Мін'юстом майна – дуже добре, але монополізація цього продажу – погано, а монополія державна – це дуже погано. Тому що монополія – це корупція, відсутність якості, повна безвідповідальність за будь-які порушення. Мін'юст пішов на поступку і віддав частину функцій з організації аукціонів приватникам, а саме прийом заявок від бажаючих учасників тощо. Тобто вони працюватимуть ніби-то вітриною, фактично ж аукціон проходить на сервері СЕТАМ, а ДП «Інформ’юст» приймає гарантійні внески, зберігає і демонструє майно», – пояснює FinMaidan голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.

CETAM працює в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Київській, Львівській, Вінницькій областях, Києві. З 1 липня експеримент розширено на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. З 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно по всій території України. За останніми даними, в СЕТАМ було введено 50 тис. лотів на загальну суму 5,5 млрд грн.

Конкурентний підхід
На ринку десятки торгових майданчиків технічно здатні працювати з СЕТАМ. Деякі з них вже кажуть, що готові зайнятися продажем арештованого майна на запропонованих ним умовах. «Нам буде цікаво брати участь у продажу арештованого майна на таких умовах. Ми від самого початку хотіли зайти у цей проект, але Мін'юст поки один працював у даному напрямку. У нас на майданчику йде реалізація майна банків-банкрутів за такими тарифами та навіть нижчими, і нас вони влаштовують», – сказав FinMaidan директор ТОВ «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов.

Такі майданчики займаються продажем майна банкрутів, заставного майна, державними і комерційними закупівлями, співпрацюють з товарними біржами. Доступ до продажу арештованого майна розширює перелік їх послуг для своїх клієнтів. «Ми («Українська палата арбітражних керуючих». – FinMaidan) також подаємо заявку на підключення до СЕТАМ і хочемо показати, як потрібно працювати, аби усі побачили різницю якості та відповідальності між державним монополістом і приватною компанією», – заявив пан Родзинський.

Більше продажів

Банки від початку кризи позбавляються від непрофільних активів, у тому числі через електронні майданчики. Але розширення каналів продажів дозволяє їм лише охопити в повному обсязі усіх потенційних покупців, тоді як загальна кількість покупців через кризу скоротилася, як і ціни на майно, що було у використанні. «Вартість багатьох об'єктів від початку кризи знизилася, тоді як зобов'язання позичальників у гривневому еквіваленті збільшилися. Нерідко виходить так, що ринкова вартість застави не покриває заборгованості повністю», – пояснює проблему голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Як повідомляв FinMaidan, на останньому аукціоні Брокбізнесбанку із загального обсягу заборгованості в 654 млн грн куплено усього один лот. Заборгованість у 3,74 млн грн (вартість застав склала 10,5 млн грн) була продана з 68-процентним дисконтом (див. «Покупців не видно»). На інше майно не були подані заявки покупців.

Аналогічні проблеми переживає СЕТАМ, тому розширення каналів продажів було неминучим. Участь приватних компаній має підвищити якість інформації про об'єкти продажу. «Проблема СЕТАМ – у відсутності інформації про майно: наприклад, може продаватися офіс у Києві без жодної фотографії приміщення. При цьому неможливо приїхати і подивитися саме майно, також є труднощі з його оформленням після аукціону, – каже Анатолій Родзинський. – Тепер буде більше каналів продажу майна. Приватні майданчики контролюватимуть СЕТАМ, оскільки зацікавлені у продажах своїм клієнтам».

Перші пройшли

На «Українській біржі» відбулась перша експірація ф'ючерсних контрактів на валютні інструменти. Їх ліквідність поки дуже невелика, але фондовики вже планують запуск нових інструментів на ринку деривативів. Хоча інвестори не прагнуть купувати навіть нинішні ф'ючерси для хеджування ризиків.

Інвесторів насичують інструментами

Статьи: Инвесторов снабжают инструментами
«Українська біржа» вчора запустила торги ф'ючерсами на долар і золото, а тиждень тому ф'ючерси на долар і євро з'явилися на біржі «Перспектива». Вже за тиждень почнеться «подвійний лістинг» для акцій «Укрпродукту» і «Миронівського хлібопродукту», які торгуються на Лондонській фондовій біржі. Хоча зараз не найкращий час для інвестицій, торговці сподіваються, що нові інструменти дозволять зацікавити нових покупців.

Ринку немає, інструменти – є

Українські майданчики наввипередки запускають нові біржові інструменти. У перший день торгів на «Українській біржі» було укладено 44 угоди з ф'ючерсами на долар-гривню і 15 – з ф'ючерсами на золото. Їх обсяг склав 855,8 тис. грн і 308 тис. грн відповідно. Останні угоди показали очікування курсу 16 березня у 19,5 грн/$ (+14,7% до відкриття ринку) і вартість однієї тройської унції золота у $1289,6 (-0,03%). «Ринок давно потребує цих інструментів, особливо очікуваним був ф'ючерс на долар. Завдяки його запуску можна зменшити тиск на валютний ринок: частина накопиченого спекулятивного інтересу на валюту перейде на регульований біржовий ринок», – вважає глава правління «Української біржі» Олег Ткаченко. На його думку, ф'ючерс на долар може зацікавити зарубіжних інвесторів, для яких валютний ризик є важливим під час купівлі українських активів.

Статьи: Инвесторов снабжают инструментами

Вартість долара при експірації ф'ючерсу візьмуть з даних агентства Thompson Reuters. «Однак у зв'язку з тим, що цей курс тимчасово не розраховується, будемо використовувати середньозважений курс долара США по відношенню до гривні, який визначається НБУ на підставі даних міжбанку на 16:00», – уточнили в УБ. «Валютний ф'ючерс ми запускаємо не в тому вигляді, в якому нам би хотілося. У країні немає курсу, який би відображав реальну ситуацію на ринку. Тому ми запустили лише короткий інструмент – березневий ф'ючерс на долар з експірацією 16 березня», – говорить Олег Ткаченко. «Будемо сподіватися, що НБУ, як і обіцяв, після 29 січня змінить правила роботи на міжбанку, і у нас з'явиться один ринковий курс», – очікує керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

Більш «правильним» інструментом Олег Ткаченко називає ф'ючерс на золото. «Вартість базового активу фіксується в доларах і прив'язана до лондонського фіксингу, який публікується The London Bullion Market Association. У всьому світі ціна золота фіксується в доларах. Україна не повинна бути винятком», – зазначає він. Базовий розмір гарантійного забезпечення для ф'ючерсу на долар становить 20%, для ф'ючерсу на золото – 10%.

Статьи: Инвесторов снабжают инструментами

Тиждень тому торгівлю ф'ючерсами на долар і євро запустила біржа «Перспектива». Але вона запропонувала відразу чотири типи доларових ф'ючерсних контрактів: на офіційний курс НБУ, середньозважений курс на міжбанку, розрахунковий курс агентства Thomson Reuters і середнє арифметичне значення між офіційним курсом і середньозваженими спот-котируваннями курсу, які оголошуються брокерами і публікуються Thomson Reuters. Для ф'ючерсів на євро використовується дві прив'язки: гривневе значення офіційного курсу євро або гривневе значення множення курсу євро ЄЦБ на міжбанківську ціну долара. Обсяг торгів цими інструментами з 21 січня до 28 січня склав 9,8 млн грн за ф'ючерсом на долар і 7,1 млн грн – на євро. За цей період була укладена 951 угода за 260 договорами.

Аналогічний інструмент є і на «Українській міжбанківській валютній біржі»: запущені ф'ючерси на долар, євро та російський рубль. Готує запуск ф'ючерного контракту на курс долар-гривня і ПФТС.

На два фронти
2 лютого на «Українській біржі» з'явиться ще один інструмент: почнуться торги акціями «Укрпродукту» і «Миронівського хлібопродукту». Зараз ці емітенти котируються на Лондонській фондовій біржі. Кратність лоту МХП – 10 акцій, «Укрпродукту» – 1000. До лістингу допущені 1,3 млн акцій «Укрпродукту» (2,22%) і 250 тис. акцій МХП (0,23%).

За даними LSE, вчора вартість акцій МХП (MHPC) склала 9,22 фунта, а «Укрпродукту» (UKR) – 7,43 пенса. «Ми могли б запустити торги цими паперами і раніше, проте з 2 лютого набувають чинності нові тарифи НДУ, які дозволяють торгувати цими паперами невеликими лотами і з невеликою комісією», – уточнив Олег Ткаченко.

Експерти вважають акції МХП більш привабливими для потенційних інвесторів. «Сектор, в якому працює компанія, не відчуває таких великих труднощів, як молочна галузь (сектор, в якому працює «Укрпродукт». – FinMaidan) після заборони експорту в Росію. До того ж МХП дуже добре й швидко розширює свої виробничі майданчики і ринки збуту – на сьогодні вони вже експортують 30% загального виробництва м'яса птиці по компанії», – говорить аналітик компанії Dragon Capital Тамара Левченко.

Якщо один з цих паперів торгуватиметься активно, його можуть включити в індекс. «Найближчий перегляд індексного кошика заплановано на кінець березня. Але я не думаю, що до цього часу якийсь з паперів досягне необхідних показників», – зазначив Олег Ткаченко.

Інвестори пам'ятають історію агрохолдингу «Мрія», але їх це не зупинить. «Ми вважаємо папери цих емітентів привабливими в першу чергу тому, що вони номіновані у валюті й котируються за кордоном. Сподіваємося, що ситуація з компанією «Мрія» підштовхне Україну до більш правильних законодавчих ініціатив, аби подібна ситуація не повторилася», – говорить директор фінансової компанії «Куб» Костянтин Шевчук.

Проба пера
В умовах відсутності ліквідності на ринку нові інструменти працюватимуть «в сплячому режимі». «Ми дуже довго працювали над запуском цих інструментів. Можливо, зараз не найкращий час для їх запуску, але відкладати вже немає сенсу. Ми сподіваємося на краще. «Українська біржа», наприклад, почала роботу в березні 2009 року, коли фондовий ринок був «на дні», але потім ситуація змінилася», – згадує Олег Ткаченко. На «Перспективі» за тиждень всього шість членів біржі отримали доступ до торгівлі ф'ючерсами на іноземні валюти. «Ще п'ять знаходяться в стадії підключення», – сказав глава біржі Станіслав Шишков.

Серед торговців поки немає банків. «Узгодження внутрішньої регламентації бізнес-процесів в банках вимагає більш тривалого часу, ніж у торговців. Але вже є велика кількість звернень від банків, які перейшли до технічних питань, відпрацювання внутрішніх процедур, обговорення особливостей обслуговування клієнтів», – розповідає Станіслав Шишков. До того ж, згідно з п. 6.2 постанови НБУ № 758 від 4 грудня «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України», банкам до 3 березня заборонені операції без поставки валюти. Не активні й фізособи. «Поки серед клієнтів по операціях домінують юридичні особи», – говорить Станіслав Шишков.

Найперспективнішим з усіх інструментів поки називають ф'ючерс на золото. «Фактично українці отримали можливість купувати золото за світовими ринковими цінами. Ф'ючерс на золото може скласти сильну конкуренцію купівлі золотих зливків або відкриттю золотих депозитів», – вважає керівник відділу маркетингу та продажів онлайн-брокера I-NVEST Микола Ковригін. Різниця між купівлею та продажем фізичного золота в одному банку може досягати 30%. При цьому більшість банків працюють лише зі своїми зливками або приймають «чужі» зливки з істотним дисконтом.

Недоліки мають і депозити в золоті. «Існує спредовий ризик, до того ж на такі рахунки і вклади не поширюється гарантія держави. А якщо ви придбали ф'ючерс на золото і ціни на золото ростуть, то ви отримуєте прибуток від цього зростання», – говорить Микола Ковригін.
 

Додатковий захист

Статьи: Додатковий захист

Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.

Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.

Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.

Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.

Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.

Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.

Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.

Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.

Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.

Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

Сторінка 4 із 4

Долучайтесь