Нацбанк відмовився від золота

Національний банк відмовився від купівлі дорогоцінних і банківських металів у населення, вирішивши купувати тільки інвестиційні монети. Коло покупців золота, срібла та платини звузилося: лише десяток банків декларує готовність купити у вас зливок з дорогоцінних металів. Лом дорогоцінних металів або вироби з них найпростіше конвертувати в готівку, якщо здати їх в ломбард або перекупникам.

Більше не блищить

Нацбанк від сьогодні позбавив себе права купувати у громадян золото, срібло та інші дорогоцінні метали. Постанова НБУ № 209, яка набула чинності 10 квітня, замість прийнятого в 2003 році «Порядку проведення операцій з купівлі банківських та дорогоцінних металів у населення» затвердила «Порядок купівлі інвестиційних монет». «Згідно з постановою, ми перестали купувати дорогоцінні метали у фізичних осіб. Але продовжуємо їх купувати через посередників у підприємств», – повідомили FinMaidan в прес-службі Нацбанку.

Причину відмови від скупки банківських металів та брухту дорогоцінних металів НБУ не повідомляє, але така ідея в НБУ з'явилася відразу після крупного шахрайства, з яким зіткнувся центробанк у своєму підрозділі. У грудні 2014 року в одеському територіальному управлінні було виявлено крадіжку декількох кілограмів брухту золота, які оцінювалися приблизно в 5 млн грн. Кілька золотих зливків були замінені свинцем, пофарбованим золотистою фарбою. Скандал спонукав НБУ тимчасово відмовитися від скупки дорогоцінних металів у населення, аргументуючи це тим, що такі операції для нього є непрофільними.

Скупка дорогоцінних металів у населення була одним із способів поповнення резервів НБУ, вони також використовуються для виготовлення інвестиційних монет. У 2014 році до Державної скарбниці України (входить до структури НБУ) надійшло 1728 кг золота, в тому числі 210,5 кг – викуплено у населення. Раніше обсяги скупки були на порядок вищими: в 2011 році Нацбанк купив у населення 1,8 т золота, а в 2012-му – 2,2 т.

Резерви, але вже не золоті
Торік на тлі різкого зниження обсягу міжнародних резервів НБУ був змушений знижувати частку золота в резервах: нове золото не купувалося, старе – розпродавалося. Через необхідність конвертувати золото в доларовий кеш з подальшим використанням для валютних інтервенцій НБУ продав на світовому ринку третину своїх запасів: обсяг «золотого» портфеля скоротився з 40 т до 26 т.

Тому банкіри вважають, що відмова регулятора від купівлі дорогоцінних металів неістотно вплине на резерви країни. «Обсяг дорогоцінних металів в золотовалютних резервах некритичний. В основному резерви залежать від кредитів з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій, а також від інтервенцій, які проводить Нацбанк», – говорить голова правління одного з банків. Саме за рахунок кредиту МВФ у березні резерви виросли на 77%.

Державний бюджет навіть виграє від відмови НБУ купувати золото і срібло в українців. У 2012 році набрали чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими операції прямого продажу дорогоцінних металів НБУ дозволяли фізособам уникнути 15-відсоткового податку на доходи фізосіб. Зараз податок, з урахуванням військового збору, становить 21,5%. При операціях з посередниками податок підлягає сплаті.

Кому здати
Золото і срібло в зливках купують комерційні банки. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», за 1 унцію (31,1 грама) срібла фізособи можуть виручити в середньому 450 грн, платини – 15 тис. грн, а золота – 25-26 тис. грн. Але коло покупців дуже вузьке. «Наш банк не працює з дорогоцінними металами», – повідомили FinMaidan в кол-центрі ПриватБанку. «Ми не купуємо зливки в дорогоцінних металах, а тільки продаємо», – сказали у Райффайзен Банку Аваль. За даними «Простобанку», котирування на покупку золота, наприклад, виставляє Авант-банк, «Глобус», Ощадбанк, «Фінансова ініціатива», ОТП Банк, Юнекс Банк.

А ось лом дорогоцінних металів банки взагалі не купують. Золоті вироби можна продати перекупникам, у тому числі тим, хто купує антикваріат, або «здати» в ломбард. Однак вони не купують дорогоцінні метали, а надають заставні кредити, і лише в разі неоплати забирають «заставу». «Такого поняття, як скупка, у нас немає. Ви підписуєте договір, можете вибрати мінімальний термін, наприклад, один день. Якщо ви не виконуєте договірні зобов'язання, по закінченні терміну договору ваш предмет застави переходить у власність компанії», – розповіли FinMaidan в ломбарді «Скарбниця». За 1 грам золота в ломбардах пропонують 505-520 грн. Також вироби з дорогоцінних металів приймають ювелірні магазини, де найчастіше пропонують отримати інший виріб з доплатою за роботу.
 

Розмови про гроші

Статьи: Разговоры о деньгах
 Голова НБУ Валєрія Гонтарєва
В ході парламентських слухань НБУ, банкіри, депутати і експерти спробували знайти способи стабілізації банківської системи. Однак виробити єдиний план їм не вдалося. Кожен з учасників говорив про свої проблеми, уникаючи конкретних рекомендацій, які можна реалізувати, ще більше не погіршивши ситуацію.

Регулятор відзвітував
Парламентські слухання на тему «Про шляхи стабілізації банківської системи України» учора почалися з доповіді голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Її ключове послання до фінансового співтовариства полягало в тому, що фіксованого курсу валют в Україні більше не буде ніколи. При цьому регулятор розраховує на стабілізацію валютного ринку завдяки перевищенню пропозиції над попитом.

Основне завдання НБУ, підкреслила вона, – це не підтримка валютного курсу гривні, а збереження її купівельної спроможності. Поки ця задача недосяжна: після 25-відсоткової інфляції в 2014-му ціни в поточному році зростуть ще на чверть. «Цього року ми не можемо розраховувати на низьку інфляцію, оскільки очікується підвищення адміністративно-регульованих тарифів в результаті проведення назрілих економічних реформ», – зазначила вона. За оцінками НБУ, зростання ціни на газ у 3,8 разу і ціни опалення на 66% додасть до споживчої інфляції 6-8%.

Через обмеження часу виступу Валерія Гонтарєва не встигла перерахувати конкретні механізми, за допомогою яких Нацбанк планує стабілізувати систему. В її доповіді, розміщеній на сайті НБУ, йдеться про використання принципу «трьох К»: капіталізація, консолідація, концентрація. Нацбанк стимулюватиме банки нарощувати капітали з метою підвищення стійкості банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів. Триватиме вихід з ринку неплатоспроможних банків: від початку 2014-го їх уже виведено 39.

Крім того, Нацбанк планує застосовувати диференційований режим нагляду за банками в залежності від їх системної значущості та дотримання регулятивних норм. Посилена увага приділятиметься банкам, що отримали рефінансування. Повноваження кураторів у таких установах розширюватимуться. «З тими повноваженнями, які зараз має куратор, він не може запобігти протиправним діям, а лише реагує на них постфактум. Надання додаткових повноважень уповноваженим кураторам дозволить зробити контроль більш ефективним, а кураторів – більш захищеними», – йдеться в доповіді НБУ.

Критичний настрій

В уряді готові підтримати грошима реструктуризацію банківської системи – така позиція узгоджена з МВФ. «Минулого року допомога банкам склала 27 млрд грн. У 2015-му в держбюджеті на такі цілі закладено 56 млрд грн. Цифра може бути збільшена, але сподіваємося, що вона залишиться на цьому рівні», – заявив з трибуни заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко.

Інші доповідачі – депутати і експерти – в основному були налаштовані негативно до політики Нацбанку. Екс-голова НБУ Володимир Стельмах розкритикував методи центробанку. «Використання жорстких кредитних механізмів для вирішення проблем – це помилка. Облікову ставку підвищено до 19%. Це означає, що для споживачів кредитні ставки складуть 30-35%, тому що будуть додані ризики, резерви, вартість обслуговування. Це нереальні ставки для кредитів», – заявив Володимир Стельмах. Він здивувався, що незважаючи на те, що відтік вкладів складає 140 млрд грн, НБУ рефінансував банки тільки на частину цієї суми. Тому, за його словами, банкам цілком можна дати кредити ще на 100 млрд грн. Як при такому насиченні ринку грошима не допустити гіпердевальвації гривні, Володимир Стельмах не повідомив.

Не обійшли увагою і відповідальність банкірів за свої помилки. «Потрібно посилити відповідальність власників банків. Вони закредитовують свої компанії, а потім вішають банки на Фонд гарантування», – обурений заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Олег Лаврик («Самопоміч»). Він заявив, що «відшкодування вкладникам збанкрутілих банків потрібно підвищити мінімум вдвічі», – до 400 тис. грн. Примітно, що всього три дні тому ідею підвищити гарантії ФГВФО до 500 тис. грн запропонував колишній голова НБУ Сергій Арбузов, який зараз переховується від правосуддя.

Банківські пропозиції
Банкіри у своїх виступах говорили про проблеми, які турбують їх найбільше. «Необхідно зняти існуючі зараз обмеження, щоб люди знову понесли гроші в банки, – закликав голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. – Крім того, потрібно почати вирішувати питання валютних позик. У нас дві третини позичальників вже конвертували свої кредити, але залишилася ще третина, а це 18 тисяч осіб».

Голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет використовував виступ для реклами ноу-хау банку – безресурсного фінансування. «Неможливо накачувати банки грошима, тримати їх на плаву і при цьому мати стабільний курс. Нам потрібно знизити вартість ресурсів так, щоб це не чинило тиску на курс. Для порівняння: у нас вартість ресурсів становить 20% плюс 4% за ризик, а на Заході ціна грошей – 1% плюс 4% за ризик, – наголосив Олександр Дубілет. – Тому Нацбанк з Мінфіном повинні зробити стандарти безресурсного фінансування. А також потрібно буде перевести експорт та імпорт у безресурсну площу». ПриватБанк надає безресурсні гарантії платежів за 4% річних з травня 2013 року.

Ключове, чого чекають банкіри від парламенту, – це прийняття розробленого ними пакету законопроектів: від захисту прав кредиторів до введення депозитів без права дострокового розірвання. «Є таке поняття, як макродовіра – довіра громадян, суспільства, ринку до влади, її можливості виконувати свої зобов'язання. Зараз немає реальної взаємодії між урядом та НБУ. Банкіри в НАБУ розробили пакет документів, який сприятиме відновленню довіри вкладників до банків, вирішенню питання повернення кредитів», – заявив з трибуни Ради глава Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Однак проблеми фінансової системи неможливо вирішити тільки в рамках самої системи – це частина загальної картини обіцяних, але поки що нереалізованих реформ. «Поки не буде справедливого суду, право власності, як і інші права, не будуть захищені», – навела приклад заступник спікера Оксана Сироїд.
 

Круглий стіл «Банківське обслуговування державних підприємств та установ»

В рамках круглого столу планується обговорити:

• яка позиція Національного банку щодо механізму обслуговування державних структур банками України;
• можливі шляхи нейтралізації ризиків обслуговування державних підприємств і установ в недержавних банках, у тому числі якісні механізми та критерії вибору банків;
• рекомендації з даної проблематики та поведінку основних дійових осіб ринку.

Учасниками круглого столу стануть ТОП-менеджери банків-членів НАБУ (в т.ч. держбанків), які зіткнулися з цією проблемою, представники Національного банку, народні депутати - члени комітету Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.

До участі у круглому столі запрошені:

- Роман Шпек, голова Ради НАБУ;
- Віктор Лисицький, радник голови правління ПриватБанку;
- Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку;
- Дмитро Бастовий, заступник директора департаменту - начальник управління платіжних засобів Ощадбанку;
- Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль;
- Костянтин Лежнин, заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку;
- Сергій Козлов, директор з роздрібного бізнесу, член правління банку "Надра";
- Олексій Волчков, заступник голови правління ПУМБ;
- Аліна Окуловська, начальник відділу перехресних продажів і зарплатних проектів Сбербанку Росії;
Олена Очеретна, заступник начальника операційного управління Укрексімбанку. 

Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.

Захід відбудеться 29 січня 2015 з 11.00 до 13.00 за адресою: ІА «Укрінформ», вул. Б.Хмельницького, 8/16.
 

Міський комерційний банк

Проблемные банки: Городской коммерческий банк
 

ФГВФО до 16:00 15 грудня здійснював прийом документів від інвесторів «Міського комерційного банку» для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.

Сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 листопада становила 2 млрд грн. Обсяг портфеля депозитів фізосіб на цю дату – 2,351 млрд грн. За даними банку на 1 листопада, 1,6 млрд грн вкладів підлягають виплаті протягом терміну роботи тимчасової адміністрації.

З 21 листопада в банк введено тимчасову адміністрацію, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Андрія Рязанцева.

Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 21 листопада 2014-го до 21 лютого 2015 року.

Національний банк постановою № 732 від 20 листопада відніс ПАТ «Міський комерційний банк» (бренд CityCommerceBank; CCB) до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 листопада прийняла рішення № 124 «Про введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Міський комерційний банк».

Міський комерційний банк змінив власника. Його ім'я не розголошується (див. «Надія не вмирає»). У банку заявляли, що нові власники прискорюють докапіталізацію у зв'язку з тим, що виконання розробленої новими власниками програми відновлення функціонування банку вимагає оперативного фінансування. Платіж у капітал в розмірі 110 млн грн було обіцяно здійснити в два етапи. Перша сума – 21 листопада, а друга – 26 листопада. Однак в НБУ вирішили ввести тимчасову адміністрацію.

У НБУ розповіли, що в квітні вони провели інспекційну перевірку банку в зв'язку з погіршенням його фінансових показників і появою скарг про невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами. Перевірка підтвердила невиконання вимог клієнтів і порушення законодавства. У травні банк було визнано проблемним, ввели куратора.

«Банк надав План фінансового оздоровлення, але оскільки запропоновані заходи не передбачали своєчасного й повного розрахунку за зобов'язаннями перед клієнтами, а також поліпшення фінансового стану банку, план неодноразово повертався на доопрацювання з численними зауваженнями регулятора», – повідомили в НБУ. У травні-жовтні власники банку залучили субборг, але цього виявилося недостатньо для запобігання неплатоспроможності.

Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, «Міського комерційного банку»: 0-800-500-011, (044) 207-70-00. ПАТ «Міський комерційний банк»: код ЄДРПОУ 34353904; 03141, Київ, вул. Солом'янська, 33.
 

Вкладники панікують

Статті: Вкладники панікують
 Фото вкладника із мітингу під ФГВФО
Дії тимчасового адміністратора Міського комерційного банку Андрія Рязанцева обурили вкладників. Вони скаржаться на визнання їхніх депозитних договорів нікчемними. У Фонді про конфлікт знають, але поки не коментують ситуацію, а юристи рекомендують відстоювати свої права в суді.

Фонд удостоївся мітингу
У п'ятницю, 23 січня, під стінами Фонду гарантування вкладів фізосіб відбувся мітинг вкладників Міського комерційного банку (бренд CityCommerce Bank; CCB), яким тимчасовий адміністратор відмовляє у виплаті гарантованої суми вкладу. «Зараз дії уповноваженої особи Фонду Андрія Рязанцева не без погодження з директором-розпорядником Фонду Костянтином Ворушиліним мають усі ознаки злочину за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу», – стверджують організатори мітингу.

«Уповноважена особа дозволяє собі визнавати усі наші депозитні договори нікчемними і не видавати наші кошти з ФГВФО», – йдеться в заяві вкладників. За їх словами, загалом їм розіслали понад тисячу листів. «Після того як почалася активність вкладників, розсилання листів припинилося», – зазначила активістка Тетяна.

Вкладники не поспішали на власний мітинг, який анонсували на 9:00. У цей час до будівлі Фонду на бул. Т. Шевченка, 33-Б прийшли тільки журналісти. Через годину до будівлі під'їхали два автобуси з міліціонерами, однак мітингувальників, як і раніше, не було. «Організатори прийняли рішення перенести захід на 11:00, оскільки до 9:00 не змогли під'їхати вкладники з регіонів», – запевняє FinMaidan Тетяна. Активність учасників мітингу вкладників була вкрай низькою: до 11:00 зібралося усього близько 30 осіб.

Протестувальники тримали «універсальні» плакати без зазначення назви банку, кошти якого не повертаються. Такі плакати можна брати на будь-які мітинги вкладників. «До нас вийшли представники Фонду і попросили вибрати ініціативну групу, з якою готове зустрітися керівництво і все обговорити. Ми делегували чотирьох чоловік. Більше півгодини спілкувалися з юристами Фонду, з його керівництва до нас ніхто не вийшов», – уточнила Тетяна. Тому ініціативна група вирішила перекрити проїжджу частину. «Тільки після цього до нас вийшов перший заступник директора-розпорядника Василь Пасічник і заступник директора-розпорядника Андрій Кияк: вони вислухали наші вимоги і запропонували зустрітися в середу (28 січня. – FinMaidan), щоб дати правову оцінку дій Андрія Рязанцева», – розповів FinMaidan один з активістів.

Дроблення вкладів
За словами вкладників, тимчасовий адміністратор Андрій Рязанцев визнає клієнтські договори з банком нікчемними. Серед них депозити, переоформлені на третіх осіб або розділені між декількома вкладниками так, що сума вкладу на кожного клієнта не перевищує гарантовані державою 200 тис. грн. «Законодавством не заборонено розділити вклад між кількома особами. Ми з мамою розділили валютний вклад в Міському комерційному банку, а тепер наші депозитні договори, укладені на початку літа, визнані нікчемними», – розповідає вкладниця Ольга.

Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує тільки кошти, передані банку в довірче управління, вклади, підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника, вклади у банківських металах і за депозитами, відкритими на індивідуальних умовах.

Ділити депозит на кілька дрібніших вкладів і переоформляти їх на третіх осіб закон не забороняє. Юристи стверджують, що визнати договори нікчемними можна тільки у тому разі, якщо депозити відкриваються з порушенням законодавства. Наприклад, якщо є постанова НБУ про заборону банку на відкриття нових рахунків фізичним особам. Таке обмеження встановлюється, якщо, скажімо, банк визнано проблемним. Однак така інформація є банківською таємницею, тому про це вкладників не повідомляють.

Феміда розсудить
У Фонді гарантування вкладів фізосіб знають про ситуацію в Міському комерційному банку, але поки не дають правову оцінку ані діям тимчасового адміністратора, ані діям вкладників. «Схожа ситуація була в Південкомбанку. Але там нікчемними визнавалися договори, які були відкриті або пролонговані в той час, коли банку було заборонено відкривати нові договори», – повідомив співрозмовник у Фонді. Тоді вкладники все ж отримали свої заощадження, адже кошти з рахунків, відкритих для обслуговування договорів, визнаних нікчемними, були повернуті на рахунки фізосіб, відкриті в банку за попередніми депозитними договорами. І клієнти втратили тільки відсотки, які вони хотіли отримати після пролонгації вкладу.

Ситуація в Міському комерційному банку не унікальна. «Визнаються нікчемними договори, укладені в банках «Старокиївський»,«Український фінансовий світ», ВіЕйБі Банку і Актив-банку», – стверджує старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Вкладники Міського комерційного банку нарікають, що тимчасовий адміністратор визнає нікчемними і відмовляється включати до реєстру всі договори без пояснення причин. Захищати свої права вкладники можуть в суді. «На наш погляд, дії ФГВФО не відповідають нормам чинного законодавства, і вкладники можуть оскаржити рішення Фонду в судовому порядку», – говорить старший юрист правової групи «Побережнюк і Партнери» адвокат Олена Проценко. «Фонд є юридичною особою публічного права, і подібні позови слід пред'являти до адміністративних судів. Оспорювання того чи іншого рішення Фонду не зупиняє його дії. Але процесуальне законодавство наділяє позивача правом клопотати про призупинення дії рішень суб'єкта владних повноважень до розгляду справи по суті», – уточнює старший юрист юридичної фірми «Саєнко Харенко» Сергій Смирнов.

Вікторія Руденко
 

Круглий стіл «Банківська система в зоні АТО і Криму»

Анонсы: Круглий стіл «Банківська система в зоні АТО і Криму»

В рамках круглого столу фінансові експерти і банкіри обговорять:

• які операції банки продовжують проводити в зоні АТО і які вводилися обмеження в роботі з клієнтами, зареєстрованими в зоні АТО;
• проблемні кредити в Донецькій та Луганській областях: які є виходи з ситуації, що склалася, чи йдуть клієнти на контакт;
• чи готовий Нацбанк дозволити банкам поступово враховувати в балансі збитки у зв'язку з істотним знеціненням кредитного портфеля в зоні АТО;
• альтернативні варіанти мінімізації втрат від знецінення кредитного портфеля в зоні АТО;
• як банки працюють з клієнтами, які зареєстровані в Криму, але проживають на материковій частині України (де-юре визнані нерезидентами), і чи закрили рахунки компаній, зареєстрованих в Криму;
• втрати в Криму: можливість повернення активів.

До участі в круглому столі запрошені:

• заступник голови НБУ Яків Смолій,
• голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов,
• голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова,
• голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук,
• старший юрист юридичної фірми ILF (Інюрполіс) Євген Стариков.

Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.

«Фінансовий Клуб» заснований в 2009 році. Одним із завдань компанії є побудова повноцінних комунікацій між такими цільовими групами: банки, інвестиційні та страхові компанії, ЗМІ, політики, регулятори ринку, бізнес-аудиторія. «Фінансовий Клуб» займається: проведенням круглих столів, організацією конференцій, а також спільних заходів банкірів з політиками та профільними бізнес-асоціаціями.

В арсеналі – більше 30 великих заходів, замовниками яких виступали Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародне товариство фінансових аналітиків CFA, керівники ряду українських банків. У 2010 році аналітики «Фінансового клубу» розробили методику визначення «Провідних банків України» і «Провідних компаній України» у різних категоріях. Компанія організувала вихід відповідних рейтингів та їхню публікацію Видавничим домом «КомерсантЪ-Україна» впродовж 2011-2014 років.

Долучайтесь