Нацбанк визначив банки-учасники валютних інтервенцій

Нацбанк визначив банки-учасники валютних інтервенцій

Національний банк затвердив перелік з 20 банків, які можуть брати участь у валютних інтервенціях у формі запиту щодо найкращого курсу через функціонал RFQ у I кварталі 2020 року.

Нацбанк cкупив на ринку $148 млн

Нацбанк cкупив на ринку $148 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку протягом 8-11 січня склали $148 млн, що на $98 млн більше, ніж тижнем раніше ($50 млн).

Нацбанк купив на міжбанку $424 млн

Нацбанк купив на міжбанку $424 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 9 по 13 грудня склали $424,1 млн, що на $12,5 млн менше, ніж тижнем раніше ($436,6 млн).

НБУ купив на міжбанку понад $436 млн

НБУ купив на міжбанку понад $436 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 2 по 6 грудня склали $436,6 млн, що на $252 млн більше, ніж тижнем раніше ($184 млн).

НБУ купив на міжбанку $184 млн

НБУ купив на міжбанку $184 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 25 по 29 листопада склали $184 млн, що на $64 млн більше ніж тижнем раніше ($120 млн).

НБУ купив на міжбанку майже $192 млн

НБУ купив на міжбанку майже $192 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 11 по 15 листопада склали $191,8 млн, що на $180,2 млн менше, ніж тижнем раніше ($372 млн).

ПриватБанк завершує цикл

ПриватБанк завершує цикл

13 липня іноземні кредитори мають вирішити долю зовнішнього боргу найбільшого українського банку. ПриватБанк хоче відтермінувати його погашення на строк до п'яти років. Установа потребує додаткової ліквідності: у лютому-квітні банк компенсував відтік вкладів дорогим фондуванням НБУ, а з квітня від вирішив дорого позичати гроші у населення.

Повернення іпотеки ставлять на паузу

Статьи: Возврат ипотеки поставили на паузу
 Фото Сергія Рибалки
Депутати відмовилися рекомендувати законопроект про реструктуризацію валютних кредитів до третього читання. Замість цього вони звернулися до Кабміну з проханням надати в десятиденний термін план заходів з компенсації майбутніх збитків банківської системи. Активісти звинуватили парламентарів в умисному затягуванні прийняття важливого для них закону.

Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.

По третьому колу

Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.

Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.

Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).

Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.

Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.

Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.

Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
 

Віра у борг

Статьи: Вера в долг
Державному Укрексімбанку вдалося домовитися з групою кредиторів щодо пролонгації на сім років єврооблігацій на суму майже $1,5 млрд. Банку довелося піти на поступки: підняти ставку прибутковості та ввести амортизаційний механізм погашення боргу. Експерти вважають ці умови зараз прийнятними, але це лише перший крок на шляху до масштабного перегляду умов обслуговування всіх боргів державного сектора.

Перша домовленість
Зовнішні кредитори України почали йти на поступки українським позичальникам. Першим компромісу вдалося досягти державному Укрексімбанку, який отримав згоду 30% від загальної кількості власників його єврооблігацій з погашенням в 2015, 2016 і 2018 роках. Учора банк повідомив, що 21 травня ці кредитори в Лондоні погодили перепрофілювання облігацій на умовах, які тепер мають схвалити інші кредитори банку.

Реструктуризація охопить три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,475 млрд. Усі ці випуски будуть продовжені на сім років: відповідно, вони звертатимуться до 27 квітня 2022 року, 9 лютого 2023 року і 22 січня 2025-го. Ключова мета Мінфіну і МВФ виконана, оскільки відстрочка сплати боргу банку зменшить навантаження на платіжний баланс України в 2015-2018 роках.

Через чотири-шість років Укрексімбанк погасить по 50% від суми кожного з трьох випусків цінних паперів, а іншу половину боргу рівними платежами повертатиме кожні півроку протягом трьох-чотирьох років. Процентна ставка зросте у всіх трьох випадках. Прибутковість єврооблігації-2015 на $750 млн підвищується з 8,375% до 9,625%, євробондів-2016 на $125 млн – з 12-місячної Libor+5% (зараз це близько 5,8%) до 6-місячної Libor+7% (зараз 7,4%). Євробонди на $600 млн з погашенням в 2018 році будуть продовжені до 2025 року, а ставка зросте з 8,75% до 9,75%.

Терміни, висунуті Укрексімбанком, є розумним компромісом
У банку задоволені новими умовами. «Ми вдячні спеціальному комітету за його бажання схвалити пропозиції. Ми з нетерпінням очікуємо успішного завершення перепрофілювання облігацій», – заявив голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко. Публічну підтримку реструктуризації бондів Укрексімбанку висловили представники чотирьох компаній: VR Capital Group Ltd, GLG Partners LP, Oaktree Capital Management та Pioneer Investment Management Limited. «У нинішніх умовах орієнтовні терміни, висунуті Укрексімбанком щодо облігацій 2015, 2016 і 2018 років, є розумним компромісом, і ми з нетерпінням чекаємо перепрофілювання бондів», – йдеться у спільній цитаті президента VR Capital Group Річарда Дітца і портфоліо-менеджера GLG Partners LP Галі Велімухаметової.

Вигідні умови
Аналітики ринку зовнішніх запозичень називають умови реструктуризації бондів держбанку успішними, особливо в нинішніх складних для України умовах. «Власники єврооблігацій щасливі. А для банку в цій ситуації немає таких характеристик, як хороші або погані умови. Головне, що вони реструктуризували. Причому це було навіть не питання бажання банку, а скоріше бажання Мінфіну і Нацбанку», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Хоча держбанк міг домогтися більшого. «Умови для банку прийнятні: продовження усіх виплат за облігаціями на три-сім років істотно знижує навантаження на нього. Можливо, якби переговори почалися раніше, умови були б трохи кращими», – вважає директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Котирування єврооблігацій Укрексімбанку-2018 підвищилися на 3,3% після опублікування рішення кредиторів: ціна піднялася з 67,9% до 70% від номіналу, але потім скорегувалася до 69,72% (+2,1%). Менш ліквідні випуски 2015 і 2016 років подорожчали на 0,69% і 0,81%.

Підвищення ставок за боргами навряд чи значно погіршить становище державного банку, але, звичайно, йому доведеться й надалі платити купонний дохід. «Для нинішньої України будь-який відсоток – це недорого. В результаті цієї реструктуризації банк найближчим часом нічого (основний борг. – FinMaidan) не платитиме . Тиск переноситься у майбутнє. Але банк у підсумку виплатить більше відсотків, бо платитиме довше», – зазначає Сергій Фурса.

Загальні витрати Укрексімбанку за цими бондами перевищать $800 млн
Якби 27 квітня кредитори не дали Укрексімбанку шансу на проведення реструктуризації (тоді термін обігу бондів на $750 млн було продовжено на три місяці), і держбанк вирішив би погасити усі три випуски вчасно, то, за розрахунками FinMaidan, до моменту погашення випуску на $125 млн установа заплатила б відсотків за ним приблизно на $6 млн, а з випуску на $600 млн – $144 млн. Тепер же обслуговування продовженого на сім років випуску євробондів на $750 млн обійдеться держбанку приблизно в $352 млн. Власники інших двох випусків за найближчі сім-десять років отримають від нього $53 млн і $402 млн відповідно. Таким чином, загальні витрати Укрексімбанку за цими трьома випусками бондів на суму $1,475 млрд складуть близько $807 млн. Питання лише в тому, чи отримає Укрексімбанк від своїх позичальників адекватний дохід.

Державні переговори
Борги держбанку є лише невеликою частиною загальної заборгованості держсектора України перед зовнішніми кредиторами. Реструктуризації підлягають зобов'язання на суму $23 млрд з метою знизити навантаження на платіжний баланс у найближчі три роки на $15 млрд. Поки кредитори держави не поспішають йти на поступки Україні. «Ми очікуємо продовження переговорів з власниками інших інструментів комерційного зовнішнього боргу, що входять до периметру боргової операції України. Щоб досягти цілей програми співпраці з МВФ, реструктуризація суверенного боргу повинна призвести до зменшення розміру боргу і витрат на його обслуговування. Мінфін збирається завершити операцію з реструктуризації боргу до першого перегляду програми МВФ, запланованого на червень 2015-го, щоб забезпечити підтримку надання другого траншу кредиту Фонду», – заявили вчора в Мінфіні.

Те, що одна з державних установ уже домовилася зі своїми кредиторами про перегляд умов боргу, навряд чи значно вплине на їхні настрої щодо суверена, але вплине на інші «комерційні» переговори. «Це не повинно відбитися на переговорах з реструктуризації боргів Мінфіну, але однозначно вплине на очікування кредиторів щодо реструктуризації боргів Ощадбанку, за яким, швидше за все, кредитори вимагатимуть схожих або кращих умов, і, можливо, "Укрзалізниці"», – говорить Олександр Паращій. Ощадбанк в березні 2013 року розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн під 8,875%.

Елена Губарь, Вячеслав Садовничий

Україну заганяють у рамки

Україну заганяють у рамки

Перемовини України з міжнародними кредиторами зайшли в глухий кут: сторони звинувачують одна одну в небажанні йти на компроміс. Це змусило МВФ публічно закликати переговорні сторони вже до червневого засідання Фонду погодити умови реструктуризації держборгу. Аналітики вважають, що Мінфін до останнього відстоюватиме максимально вигідні для себе умови реструктуризації, які обов'язково повинні включати списання частини боргу.
Сторінка 1 із 2

Долучайтесь