НБУ купив на міжбанку майже $192 млн

НБУ купив на міжбанку майже $192 млн

Інтервенції Національного банку з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 11 по 15 листопада склали $191,8 млн, що на $180,2 млн менше, ніж тижнем раніше ($372 млн).

ПриватБанк завершує цикл

ПриватБанк завершує цикл

13 липня іноземні кредитори мають вирішити долю зовнішнього боргу найбільшого українського банку. ПриватБанк хоче відтермінувати його погашення на строк до п'яти років. Установа потребує додаткової ліквідності: у лютому-квітні банк компенсував відтік вкладів дорогим фондуванням НБУ, а з квітня від вирішив дорого позичати гроші у населення.

Повернення іпотеки ставлять на паузу

Статьи: Возврат ипотеки поставили на паузу
 Фото Сергія Рибалки
Депутати відмовилися рекомендувати законопроект про реструктуризацію валютних кредитів до третього читання. Замість цього вони звернулися до Кабміну з проханням надати в десятиденний термін план заходів з компенсації майбутніх збитків банківської системи. Активісти звинуватили парламентарів в умисному затягуванні прийняття важливого для них закону.

Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.

По третьому колу

Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.

Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.

Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).

Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.

Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.

Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.

Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
 

Віра у борг

Статьи: Вера в долг
Державному Укрексімбанку вдалося домовитися з групою кредиторів щодо пролонгації на сім років єврооблігацій на суму майже $1,5 млрд. Банку довелося піти на поступки: підняти ставку прибутковості та ввести амортизаційний механізм погашення боргу. Експерти вважають ці умови зараз прийнятними, але це лише перший крок на шляху до масштабного перегляду умов обслуговування всіх боргів державного сектора.

Перша домовленість
Зовнішні кредитори України почали йти на поступки українським позичальникам. Першим компромісу вдалося досягти державному Укрексімбанку, який отримав згоду 30% від загальної кількості власників його єврооблігацій з погашенням в 2015, 2016 і 2018 роках. Учора банк повідомив, що 21 травня ці кредитори в Лондоні погодили перепрофілювання облігацій на умовах, які тепер мають схвалити інші кредитори банку.

Реструктуризація охопить три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,475 млрд. Усі ці випуски будуть продовжені на сім років: відповідно, вони звертатимуться до 27 квітня 2022 року, 9 лютого 2023 року і 22 січня 2025-го. Ключова мета Мінфіну і МВФ виконана, оскільки відстрочка сплати боргу банку зменшить навантаження на платіжний баланс України в 2015-2018 роках.

Через чотири-шість років Укрексімбанк погасить по 50% від суми кожного з трьох випусків цінних паперів, а іншу половину боргу рівними платежами повертатиме кожні півроку протягом трьох-чотирьох років. Процентна ставка зросте у всіх трьох випадках. Прибутковість єврооблігації-2015 на $750 млн підвищується з 8,375% до 9,625%, євробондів-2016 на $125 млн – з 12-місячної Libor+5% (зараз це близько 5,8%) до 6-місячної Libor+7% (зараз 7,4%). Євробонди на $600 млн з погашенням в 2018 році будуть продовжені до 2025 року, а ставка зросте з 8,75% до 9,75%.

Терміни, висунуті Укрексімбанком, є розумним компромісом
У банку задоволені новими умовами. «Ми вдячні спеціальному комітету за його бажання схвалити пропозиції. Ми з нетерпінням очікуємо успішного завершення перепрофілювання облігацій», – заявив голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко. Публічну підтримку реструктуризації бондів Укрексімбанку висловили представники чотирьох компаній: VR Capital Group Ltd, GLG Partners LP, Oaktree Capital Management та Pioneer Investment Management Limited. «У нинішніх умовах орієнтовні терміни, висунуті Укрексімбанком щодо облігацій 2015, 2016 і 2018 років, є розумним компромісом, і ми з нетерпінням чекаємо перепрофілювання бондів», – йдеться у спільній цитаті президента VR Capital Group Річарда Дітца і портфоліо-менеджера GLG Partners LP Галі Велімухаметової.

Вигідні умови
Аналітики ринку зовнішніх запозичень називають умови реструктуризації бондів держбанку успішними, особливо в нинішніх складних для України умовах. «Власники єврооблігацій щасливі. А для банку в цій ситуації немає таких характеристик, як хороші або погані умови. Головне, що вони реструктуризували. Причому це було навіть не питання бажання банку, а скоріше бажання Мінфіну і Нацбанку», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Хоча держбанк міг домогтися більшого. «Умови для банку прийнятні: продовження усіх виплат за облігаціями на три-сім років істотно знижує навантаження на нього. Можливо, якби переговори почалися раніше, умови були б трохи кращими», – вважає директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Котирування єврооблігацій Укрексімбанку-2018 підвищилися на 3,3% після опублікування рішення кредиторів: ціна піднялася з 67,9% до 70% від номіналу, але потім скорегувалася до 69,72% (+2,1%). Менш ліквідні випуски 2015 і 2016 років подорожчали на 0,69% і 0,81%.

Підвищення ставок за боргами навряд чи значно погіршить становище державного банку, але, звичайно, йому доведеться й надалі платити купонний дохід. «Для нинішньої України будь-який відсоток – це недорого. В результаті цієї реструктуризації банк найближчим часом нічого (основний борг. – FinMaidan) не платитиме . Тиск переноситься у майбутнє. Але банк у підсумку виплатить більше відсотків, бо платитиме довше», – зазначає Сергій Фурса.

Загальні витрати Укрексімбанку за цими бондами перевищать $800 млн
Якби 27 квітня кредитори не дали Укрексімбанку шансу на проведення реструктуризації (тоді термін обігу бондів на $750 млн було продовжено на три місяці), і держбанк вирішив би погасити усі три випуски вчасно, то, за розрахунками FinMaidan, до моменту погашення випуску на $125 млн установа заплатила б відсотків за ним приблизно на $6 млн, а з випуску на $600 млн – $144 млн. Тепер же обслуговування продовженого на сім років випуску євробондів на $750 млн обійдеться держбанку приблизно в $352 млн. Власники інших двох випусків за найближчі сім-десять років отримають від нього $53 млн і $402 млн відповідно. Таким чином, загальні витрати Укрексімбанку за цими трьома випусками бондів на суму $1,475 млрд складуть близько $807 млн. Питання лише в тому, чи отримає Укрексімбанк від своїх позичальників адекватний дохід.

Державні переговори
Борги держбанку є лише невеликою частиною загальної заборгованості держсектора України перед зовнішніми кредиторами. Реструктуризації підлягають зобов'язання на суму $23 млрд з метою знизити навантаження на платіжний баланс у найближчі три роки на $15 млрд. Поки кредитори держави не поспішають йти на поступки Україні. «Ми очікуємо продовження переговорів з власниками інших інструментів комерційного зовнішнього боргу, що входять до периметру боргової операції України. Щоб досягти цілей програми співпраці з МВФ, реструктуризація суверенного боргу повинна призвести до зменшення розміру боргу і витрат на його обслуговування. Мінфін збирається завершити операцію з реструктуризації боргу до першого перегляду програми МВФ, запланованого на червень 2015-го, щоб забезпечити підтримку надання другого траншу кредиту Фонду», – заявили вчора в Мінфіні.

Те, що одна з державних установ уже домовилася зі своїми кредиторами про перегляд умов боргу, навряд чи значно вплине на їхні настрої щодо суверена, але вплине на інші «комерційні» переговори. «Це не повинно відбитися на переговорах з реструктуризації боргів Мінфіну, але однозначно вплине на очікування кредиторів щодо реструктуризації боргів Ощадбанку, за яким, швидше за все, кредитори вимагатимуть схожих або кращих умов, і, можливо, "Укрзалізниці"», – говорить Олександр Паращій. Ощадбанк в березні 2013 року розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн під 8,875%.

Елена Губарь, Вячеслав Садовничий

Україну заганяють у рамки

Україну заганяють у рамки

Перемовини України з міжнародними кредиторами зайшли в глухий кут: сторони звинувачують одна одну в небажанні йти на компроміс. Це змусило МВФ публічно закликати переговорні сторони вже до червневого засідання Фонду погодити умови реструктуризації держборгу. Аналітики вважають, що Мінфін до останнього відстоюватиме максимально вигідні для себе умови реструктуризації, які обов'язково повинні включати списання частини боргу.

Безподаткова конвертація

Статьи: Безналоговая конвертация
Президент підписав закон, яким звільнив валютних позичальників від сплати податку на доходи, які виникають у разі переведення валютних кредитів у гривню і списання частини боргу. Це позитивний крок, який заощадить позичальникам 21,5% від сум, що списуються, але усе ж таки їм доведеться заплатити 2-відсотковий пенсійний збір.

Прощення боргу
Громадяни, які конвертують валютні кредити в гривню, звільнені від сплати податку на доходи фізосіб. Президент Петро Порошенко вчора підписав закон № 321-VIII від 9 квітня «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань». Цей документ було прийнято для виконання вимог закону «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». У ньому йшлося про те, що мораторій втратить силу, коли набуде чинності закон, який «врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті».

Відповідно до закону № 321-VIII, який набуде сили найближчими днями, сума боргу, яку банк пробачить позичальникові у розмірі різниці між розміром кредиту за курсом НБУ на дату реструктуризації валютного кредиту і за курсом на 1 січня 2014 року (7,99 грн/$), не вважається додатковим благом платника податків. Тому вона не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу, і позичальникові не доведеться платити 20% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Також не вважається додатковим доходом сума прощених кредитором відсотків, комісій та штрафних санкцій за такими кредитами. Банки спишуть за рахунок створених страхових резервів суму збитків, яка виникне в результаті анулювання частини боргу. Ці норми застосовуватимуться до непогашених до 1 січня 2014 року кредитів, але конвертація яких і прощення частини боргів відбулися після 1 січня 2015-го.

Здешевлення переведення

Списання боргу зараз прирівнюється Податковим кодексом до отримання доходу. Якщо сума невелика, йшлося про податок у 15%, якщо велика – 17%, потім було введено 1,5-відсотковий військовий збір, а з 2015 року 17-відсоткову ставку було підвищено до 20%. Таким чином, зараз із кожної 1 грн прощеного боргу позичальник сплачує податок 21,5 копійки. Це робило конвертацію позик і списання частини боргу дуже витратними.

Новий закон має спонукати кредиторів і позичальників прискорити конвертацію валютних боргів у гривню. «Питання рефінансування заборгованості за кредитом з іноземної у національну валюту обговорюється банком з позичальниками постійно. Але, на жаль, більшість позичальників відмовляються від рефінансування, аргументуючи це очікуванням прийняття закону про врегулювання питань, пов'язаних з валютними кредитами, – раніше пояснювала начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. – Умови реструктуризації обговорюються безпосередньо з позичальником, і обирається найприйнятніший для обох сторін варіант. Для погашення заборгованості за валютними кредитами необхідна сума за дорученням клієнта купується на міжбанківському валютному ринку за офіційним курсом на момент здійснення купівлі валюти». Тому в законі вказано офіційний курс реструктуризації, який, наприклад, сьогодні становить 21,13 грн/$ при середньому роздрібному курсі продажу в 23,2 грн/$.

Додаткові вимоги
Однак це далеко не усі зміни до законодавства, які можуть здешевити для позичальників конвертацію валютних кредитів у гривню. Купуючи валюту, вони зобов'язані платити 2-відсотковий збір. «Необхідно звільнити позичальників від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій реструктуризації іпотечних валютних кредитів», – упевнений начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.

Позичальникам недостатньо ухвалення лише одного закону, який полегшує податкові витрати на конвертацію валютних кредитів. Вони також вимагають прийняття законопроекту № 1558-1, який зобов'яже усіх кредиторів примусово провести конвертацію валютних роздрібних кредитів за курсом на момент видачі кредиту – 4,9-5,05 грн/$. Перспективи прийняття законопроекту в другому читанні поки не гарантовані, але мораторій на виселення позичальників має бути скасований. «Може, не відразу, але протягом двох-чотирьох місяців треба скасовувати мораторій», – вважає заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
 

Укрексімбанк отримав перепочинок

Статьи: Укрэксимбанк получил передышку
Укрексімбанк вчора продовжив на три місяці термін виплати за єврооблігаціями на $750 млн. Якби кредитори з цим не погодилися, стався б дефолт емітента. Тепер банк почне домовлятися з інвесторами про репрофайлінг боргів на $1,475 млрд. Фінансисти очікують, що ця реструктуризація може виявитися досить легкою у зв'язку з тим, що кредиторам запропонували дуже привабливі умови.

Тримісячна відстрочка

В останній момент державний Укрексімбанк уникнув дефолту і домовився з утримувачами своїх єврооблігацій на $750 млн про відстрочку дати їх погашення на три місяці. Бонди мали бути сплачені в повному обсязі 27 квітня, але банку вчора вдалося умовити кредиторів перенести крайній термін обігу цінних паперів на 27 липня. Це рішення кваліфікаційній більшості голосів на зборах власників єврооблігацій далося важко – воно було прийнято лише з другої спроби. Спочатку питання реструктуризації планувалося вирішити на зборах власників єврооблігацій ще 13 квітня. Однак тоді не було кворуму. Після чого 20 квітня Укрексімбанк направив кредиторам умови майбутньої реструктуризації.

Укрексімбанку необхідно було, щоб не менше третини власників облігацій взяли вчора участь у голосуванні, з яких 75% мали сказати «так». Після того як минулого тижня хедж-фонди, що контролюють 27% боргу, підтримали реструктуризацію, котирування бондів підвищилися на 10 центів, повідомляє Bloomberg. Група включає VR Global Partners LP, LG Partners LP та фонди, керовані Oaktree Capital Management LP. Прийняте рішення – початок процесу переговорів. «Це тримісячне продовження терміну погашення облігацій необхідне для затвердження та оформлення довгострокового рішення, спрямованого на досягнення максимального балансу між інтересами держави, інвесторів та банку», – повідомили в банку.
 

Державний банк пропонує підвищення прибутковості цінних паперів

Пропозиція Укрексімбанку полягає в продовженні терміну погашення бондів на сім років і підвищенні ставки купона. Половину основної суми хочуть виплатити 27 квітня 2019 року, решту 50% – шістьма рівними піврічними платежами. При цьому держбанк навіть готовий піти на підвищення прибутковості цінних паперів з нинішніх 8,375% до 9,625% річних. Хоча держава, як позичальник, у своїх переговорах, навпаки, вимагатиме зниження ставки купона.

Під реструктуризацію повинні потрапити й інші борги банку. В обігу знаходяться єврооблігації Укрексімбанку з погашенням в 2016 році (на $125 млн) і в 2018-му (на $600 млн), які уряд включив до переліку зобов'язань, що підлягають реструктуризації в рамках програми EFF. Голова правління банку Олександр Гриценко пообіцяв, що вони використають три місяці для реструктуризації цих облігацій на оголошених умовах. «Ми з нетерпінням очікуємо спільної роботи з власниками облігацій щодо реалізації усіх трьох репрофайлінгів», – заявив він.

Залишилося домовитися
Не дуже охоча згода власників бондів навіть на продовження випуску може означати, що вони вірили у високі шанси Укрексімбанку виплатити борг. «Процес реструктуризації не може бути простим, адже йдеться про отримання згоди 75% голосуючих кредиторів. Поки рано говорити про повноцінну реструктуризацію, крім того, мають відбутися переговори з реструктуризації випусків з погашенням в 2016 і 2018 роках, – розповідає аналітик банківського сектору групи ICU Михайло Демків. – Орієнтир з реструктуризації облігацій з погашенням в 2015 році є досить привабливим для інвесторів, про що свідчить зростання котирувань в квітні з рівня 50 до 75 (центів за один долар облігації. – FinMaidan)». У п'ятницю торги закрилися на рівні 74,5, за понеділок бонди подорожчали усього на 0,95% – до 75,208, що свідчить про очікування держателями такого результату зборів. Більше подорожчання цінних паперів обмежили негативні новини з банку: після того, як Укрексімбанк отримав в 2014 році збиток у 9,8 млрд грн (за НСБО), в I кварталі 2015-го він продовжив нарощувати збиток – втратив ще 4,5 млрд грн.

За прогнозом фінансистів, утримувачам євробондів Укрексімбанку сподобаються запропоновані умови, адже вони не припускають haircut – списання частини боргу і дозволяють заробити більший купон. «Банк занадто пізно почав вести переговори, а це технічно довгий процес. Але можна вважати, що вони вже домовилися з інвесторами, – упевнений фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. – Будуть ті ж умови, які названі банком, тому що вони вже фактично погодилися, прийнявши цю пропозицію. А у неї хороша прибутковість».

Міністерство фінансів, яке курирувало перемовини Укрексімбанку, сконцентрується тепер на своїх кредиторах. «На відміну від операції з борговими зобов'язаннями Укрексімбанку, головною метою якої було забезпечити цілі ліквідності, боргова операція України також матиме на меті знизити рівень боргу і витрат на його обслуговування, – заявили в міністерстві. – Граничний термін для проведення боргової операції України – це перший перегляд програми співробітництва з МВФ у червні».
 

Сезон прощань

Статьи: Сезон прощаний
Україна запропонувала кредиторам списати частину боргу, а також піти на поступку найбільшим квазісуверенним позичальникам. Ринок очікувано сприйняв ці пропозиції негативно, але попереду тривалі складні торги, попереджають фінансисти.

Україна скидає навантаження

Мінфін приступив до переговорів з кредиторами про реструктуризацію держборгу. У п'ятницю міністр фінансів Наталія Яресько оголосила кредиторам перші «маяки» майбутніх торгів: програма має включати не тільки зниження купонного доходу і подовження термінів обігу єврооблігацій, але й списання частини номіналу цінних паперів. Про це передало агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерело. Конкретні параметри реструктуризації поки що не названі.

За даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких єврооблігації на $1 млрд під гарантії США не включаються до реструктуризації. Із загального розміру прямого та гарантованого державою боргу в $69,81 млрд на кінець 2014 року погашення 14,9% припадає на 2015-й, а 47,6% – на 2016-2019 роки. Середній термін боргу до погашення – 4,8 року.

Крім того, запропоновано переглянути умови позик кількох квазісуверенних позичальників: заборгованості муніципалітету Києва, державних Ощадбанку та Укрексімбанку, Держадміністрації залізничного транспорту («Укрзалізниця»). «Держбанки і «Укрзалізниця» не увійдуть до пулу. Вони вестимуть переговори, але окремо», – зазначає аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.

Можуть бути реструктуризовані також єврооблігації держпідприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» («Фінінпро»), гарантовані державою зобов'язання у валюті «Укравтодору», держпідприємства з постачання медичних установ «Укрмедпостач», конструкторського бюро «Південне» імені Янгеля.

Складна пропозиція
Такі новини з боку уряду були оцінені ринком негативно, але не катастрофічно. «Вплив новини Мінфіну на ринки був негативним – українські євробонди трохи подешевшали. Це свідчить про те, що іноземні інвестори розчаровані пропозиціями української влади про списання частини боргу. Напевно вони чинитимуть опір, щоб домагатися кращих умов. Тим більш складними переговори будуть з Росією, яка тримає українські євробонди на $3 млрд», – розповідає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. За кілька днів Держстат назве дані з ВВП за 2014 рік, після чого стане зрозуміло, що Україна порушила ковенанту про ліміт держборгу не вище 60% від ВВП, а отже, Росія отримає право вимоги дострокового погашення бондів, які обертаються до грудня.

Це тільки перший етап переговорів – цього тижня міністр фінансів починає зустрічі з кредиторами безпосередньо в США. «Це все очікувано і відчутно не вплине на котирування цих паперів. Це перша пропозиція, її інвестори відкинуть, а далі подивимося. Такі правила гри, і ніхто не хоче списання», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
 

Переговорний глухий кут

Статті: Переговорний глухий кут
Фото Ярослави Авраменко 
Банкіри і позичальники вчора спробували виробити єдиний механізм конвертації валютних кредитів у гривню. Усі обговорювані проекти реструктуризації вигідніші за нинішні комерційні пропозиції банків, але позичальники не йдуть на компроміс, вимагаючи курс конвертації кредитів на момент їх отримання у 2007-2008 роках.

Кредитори і позичальники продовжують шукати компромісний варіант переведення валютних кредитів у гривневі. Ще в липні Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» депутата Руслана Князевича. Але в другому читанні його так і не розглянули. Відтоді офіційний курс долара, який на початку року становив 8 грн/$, зріс з 11,7 до 15,8 грн/$. Вчора в Нацбанку відбулася чергова зустріч, на якій регулятор та банки з найбільшими іпотечними кредитними портфелями хотіли узгодити підсумковий варіант реструктуризації.

Позичальники не згодні

Пізно увечері НБУ оприлюднив основні положення проекту «Меморандуму про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». Усі вони ідентичні нормам, які обговорювалися позичальниками в НБУ минулої п'ятниці. Йдеться про конвертацію кредиту за ринковим курсом; списання різниці між конвертованою сумою й кредитом, порахованим за курсом 7,99 грн/$, пропорційно погашенню боргу (на частину, що списується, нараховується 0,01% річних); збереження кредитної ставки на три роки; реструктуризація іпотечних кредитів на суму до 2,5 млн грн за курсом на початок 2014-го; повне списання усіх пеней та штрафів; перехід від ануїтетної до класичної системи погашення.

Відповідальність позичальника буде обмежена предметом іпотеки: якщо банк стягне заставу, він не зможе вимагати погашення залишку за кредитом. Якщо банк захоче продати кредит факторинговій компанії дешевше за номінальну вартість, він має запропонувати самому позичальнику викупити борг за такою ціною. Спеціальна комісія при НБУ стежитиме за виконанням меморандуму. А в Податковому кодексі мають бути прописані пільги для банків і позичальників.

НБУ готовий до компромісу, оскільки вважає усіх відповідальними за цю проблему. Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук визнав, що провина НБУ полягає в тому, що він «вчасно не передбачив масштаби можливої проблеми і не заборонив кредити в іноземній валюті», банки винні у «надмірно агресивній кредитній політиці», а позичальники «не оцінили валютні ризики».

Один з учасників зустрічі сказав FinMaidan, що банки згодні конвертувати кредити в гривню за нинішнім курсом з наступним «розбиттям» позики на дві частини. Але вони не спишуть 50% боргу (різниця між 16 грн/$ і 8 грн/$). В одному з варіантів меморандуму вказувалося на списання 25% боргу. Також обговорювалася цифра 33% (при ринковому курсі у 18 грн/$, йдеться про оплату боргу по 12 грн/$).

При цьому банкіри захотіли отримати компенсацію від держави. «Незрозуміло, за рахунок яких коштів потрібно переводити частину позики під майже нульовий відсоток. Тому обговорювалося, що банки, які проводять реструктуризацію, можуть отримати рефінансування Нацбанку. Ставка таких кредитів може бути на рівні 1,5 облікової ставки (21%. – FM)», – сказав заступник голови однієї з кредитних установ. У меморандумі ця ставка вказувалася як ставка гривневої позики на перші три роки. Підкреслювалося, що позичальник не повинен мати боргів на початок 2014 року або погасити їх до конвертації позики. Через три місяці після прийняття закону має бути скасований мораторій на примусове стягнення застави за кредитом.

Член Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко повідомила після зустрічі, що позичальники згодні виключно на конвертацію за курсом видачі кредиту – 4,6-5,05 грн/$. Тому ні банкіри, ні позичальники не підписали документ.

Депутатські ініціативи
Непоступливість позичальників пояснюється тим, що вони вже заручилися підтримкою ряду депутатів «Народного фронту» і «Радикальної партії Олега Ляшка» (РПОЛ). Пакет підготовлених позичальниками законопроектів вже подано до парламенту від імені депутата Сергія Мельничука (РПОЛ). Вчора їх розглядав комітет з питань фінансової політики, який також очолює представник РПОЛ.

Законопроект № 1558 «Про захист споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» Сергія Мельничука пропонує конвертувати всі валютні споживчі кредити на суму до 2 млн грн. Переведення за курсом банку на день укладення кредиту (4,6-5,05 грн/$), ставка незмінна. Схожа ініціатива – законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» п'яти депутатів «Народного фронту» – пропонує не обмежувати суму кредитів. Курс колишній, ставка колишня, а якщо позичальник не зможе її платити, банк повинен її знизити. Погашення за класичною схемою, штрафи та пені списуються.

Ще два законопроекти звільняють громадян від податків при списанні частини боргу і забороняють здійснення стягнення житла лише на одній підставі виконавчого напису нотаріуса.

Банкам потрібна підтримка
Кредитори розуміють, що реструктуризувати валютні позики необхідно, і вже роблять це з власної ініціативи. Але вони розраховують на підтримку держави в цьому питанні, щоб мінімізувати втрати. «Якщо конвертувати валютні кредити за курсом від 5 до 8 грн, то банки не матимуть можливості виплачувати депозити. Ми хочемо, щоб ризики були пропорційно розподілені. Ми підтримуємо конвертацію валютних кредитів за поточним курсом із збереженням процентної ставки на рівні валютних кредитів. Але тоді Нацбанк повинен надавати адресне фінансування для компенсації різниці процентних ставок», – говорить керівник юридичного департаменту ПУМБ Олег Заморський.

Питання конвертації валютних позик потрібно вирішувати якнайшвидше. «Портфель іпотечних валютних кредитів фізосіб, які досі ще якось погашалися або реструктуризувалися, тепер значно погіршиться. За найскромнішими підрахунками, до категорії кредитів, що не погашаються, може перейти більше 50% кредитів, і під них знову-таки знадобиться створити резерви. Але тут банку доведеться вирішувати проблему з кожним позичальником індивідуально. Ми цим і займаємося, намагаючись розробити оптимальний алгоритм обробки безлічі одержуваних заявок на реструктуризацію», – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Олена Губар

Сторінка 2 із 2

Долучайтесь