Українців змусять ділитися доходами з державою

Українців змусять ділитися доходами з державою

Україна дотримується глобального тренда боротьби з ухиленням від сплати податків. Мінфін пропонує під загрозою штрафу зобов'язати заможних громадян декларувати свої доходи, а податківці отримають доступ до їхніх рахунків. Експерти вважають, що така незграбна спроба імплементувати західні директиви порушує принцип банківської таємниці.

Декларації розкрили недовіру

Декларації розкрили недовіру

Депутати, які відповідають за підготовку банківських законопроектів, зберігають в кеші 93% своїх заощаджень, а правління Нацбанку, яке декларує політику гнучкого курсу, 91% накопичень тримає в іноземній валюті. Такий сенсаційний результат першого електронного декларування, яке показало, наскільки сильна у представників влади недовіра до банківської системи.

Українців ставлять на олівець

Статті: Українців ставлять на олівець
Заможним громадянам в 2015 році пропонується пройти «нульове» декларування доходів і почати платити більше податків зі своїх трудових і нетрудових заробітків. Ставки податків будуть підвищені з 15-17% до 20%, а за право зберігати готівку вдома або в банківському сейфі треба буде заплатити державі 3%. І хоча систему оподаткування фізосіб треба міняти, запропонований урядом податковий прес має бути пом'якшений, відзначають експерти.

Полювання за заощадженнями

Громадяни, які володіють активами на суму понад 200 тис. грн, будуть зобов'язані в 2015 році пройти «нульове» декларування своїх грошових коштів та майна. Про це йдеться в законопроекті № 1578, який уряд подав до парламенту. Автори правок до Податкового кодексу пропонують задекларувати будь-які активи і заощадження населення – навіть ті, які були отримані «з порушенням законодавства України з питань оподаткування та валютного регулювання». Ними цілком можуть виявитися як хабарі та відкати, про факт отримання яких держоргани нічого не знають, так і менш злочинні види тіньових доходів українців.

Задекларованими вважатимуться активи громадян на суму до 200 тис. грн – їх власникам не потрібно буде заповнювати декларацію. Решті дається термін до 31 жовтня 2015 року. Але й для них декларування формально добровільне, просто з великих незадекларованих активів у майбутньому фактично доведеться платити податки. Податківці, використовуючи непрямі методи оцінки доходів і витрат громадян, нарахують 30% на витрати, що не покриваються легальними доходами. Подача «нульової» декларації дозволить без сплати податку витрачати свої заощадження.

Втім, законопроект іще «сирий». У ньому зазначено, що якщо фізособа хоче задекларувати готівкові кошти на суму понад 200 тис. грн, то вони мають бути внесені на рахунки в банках до дня подання декларації та зберігатися на них не менше одного року. Зняття коштів достроково потребуватиме сплати до держбюджету 3% від знятої суми. Але зарахування коштів на рахунки перетворює їх з «готівкових» на «безготівкові», що робить відповідний запис у декларації нонсенсом. До того ж якщо готівка буде внесена в банк як строковий депозит, наприклад на тиждень, і наступного дня в декларації ця сума буде вказана як «депозит», то вже через тиждень фізособа зможе її зняти без сплати 3-процентного збору. В єдиному випадку потенційному вкладнику все ж доведеться заплатити – за повної недовіри до жодного з банків, навіть державного. Зберігання вдома «задекларованої» готівки коштуватиме 3%.

На думку автора документа (він узгоджений з новим міністром фінансів Наталією Яресько), нововведення торкнеться невеликої частини українців. «За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, кількість вкладників, розмір вкладів яких перевищує 200 тис. грн, становить 0,2% від загальної кількості вкладників», – йдеться в пояснювальній записці. Це близько 100 тис. клієнтів при їхній загальній кількості на 1 жовтня в 45,4 млн чоловік. Тим часом банкіри визнають, що заможні клієнти часто дроблять свої депозити в межах гарантованої державою суми і розміщують вклади до 200 тис. грн в декількох банках.

Тому в реальності кількість українців, які будуть змушені подати декларації, набагато більша. За словами топ-менеджера одного з найбільших банків, іноді клієнти навіть відкривають крупні депозити на імена друзів та родичів, що дозволяє їм розраховувати на компенсацію Фонду. У цьому випадку їм треба буде вирішувати: легалізуватися повністю і задекларувати усі свої вклади на своє ім'я або попросити друзів подати декларації від свого імені. «Встановити ступінь пов'язаності цих осіб досить складно. Як правило, банки виявляють їх, коли фіксують істотний відтік коштів протягом малого періоду», – розповів він FinMaidan.

Розкіш бути багатим
У разі подання декларації фактично зникає банківська таємниця, і саме через небажання заможних клієнтів «оголюватися» перед фіскалами влада влітку пішла на компроміс: з 1 серпня введено неперсоніфіковану сплату банками податку на доходи фізосіб від відсотків з депозитів. До слова, вже за тиждень ставка цього податку буде підвищена з 15% до 20%, як і оподаткування інших пасивних доходів українців – інвестиційного прибутку та роялті. Ще навесні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк представляв цей податок як податок для багатих, а в підсумку платять його всі.

Планується змінити й шкалу оподаткування заробітних плат. Доходи до 10 мінімальних зарплат (МЗП), як і колись, підпадуть під ставку 15%, але з доходів понад цю суму треба буде платити не нинішні 17%, а 20%. За підрахунками Мінфіну, лише 1,3% платників отримують таку зарплату. На початку осені уряд вже анонсував майбутню зміну шкали оподаткування: пропонувалося шість варіантів, але жоден з них не був реалізований.

Поділяться з державою і 3,3% заможних пенсіонерів: податок 15% вони заплатять з пенсій понад 3 МЗП (зараз ліміт – 10 тис. грн). Вводиться єдина ставка податку на нерухомість: її розмір встановлюється місцевою владою в залежності від місця розташування і типу об'єкта і не зможе перевищувати 2% МЗП за 1 кв. м. Зараз податок для фізосіб становить до 1% МЗП для квартир площею до 240 кв. м і будинків до 500 кв. м і 2,7% МЗП – для крупніших об'єктів.

Відправити на доопрацювання
Учасники фінансового ринку розраховують, що документ все ж таки встигнуть доробити, оскільки в такій редакції його не сприйме українське суспільство. «З одного боку, хто платив 20%, зможе платити і 17%. Але істотних надходжень до бюджету це не принесе і вже точно не сприятиме легалізації доходів», – вважає керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко. Наприклад, восени експерти підраховували, що при збільшенні ставки оподаткування для зарплат від 10 до 17 МЗП з 17% до 20%, а з доходів понад 17 МЗП – до 25% надходження до бюджету зростуть усього на 5,7%, або 3,5 млрд грн. У запропонованому зараз Мінфіном варіанті зростання надходжень буде ще меншим.

Також потребує доопрацювання ідея «нульового» декларування. «Нульове декларування доходів і непрямі методи визначення ПДФО в запропонованому вигляді – головні кандидати на нищівну критику. Причина цього не тільки у двозначному механізмі контролю доходів і витрат. Бажаючим повністю виконати вимоги закону доведеться розмістити «одноразово декларовані» кошти в банках на тривалий термін. Очікувати, що населення масово піде на такий крок, навряд чи варто. Запропонований механізм штовхає до вибору передбаченого законопроектом варіанту недекларування. З урахуванням ситуації у фінансовій системі запропоноване нововведення можна назвати несумлінним і несвоєчасним», – вважає Володимир Котенко. «Такий підхід, якщо, боронь боже, його буде прийнято, вдарить в першу чергу по бідних. Багаті викрутяться, їхні доходи структуровані в надійних юрисдикціях. Середній клас не такий великий, його оподаткування на бюджет не дуже вплине, але відхід економіки в тінь посилиться», – вважає керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

Зростання ставок оподаткування пасивних доходів негативно позначиться і на стагнуючому зараз фондовому ринку. «Жорсткість податкового режиму розвитку фондового ринку точно не сприятиме. Втім, привабливість внутрішнього фондового ринку не є зараз макроекономічним фактором, що, схоже, нову владу поки влаштовує. Автори цього «покращення» навряд чи мали на меті повернути гроші населення в банки, швидше, навпаки – прискорити розвал фінансової системи», – безапеляційно заявляє Олексій Сухоруков.

Понад три десятки тимчасових адміністрацій у банках, вливання десятків мільярдів гривень у ФГВФО, рекордний відтік депозитів і загроза націоналізації банків не можуть підвищувати довіру клієнтів. «Йдеться про легалізацію коштів, отриманих не зовсім законним шляхом, навряд чи такі кошти зберігалися в українських банках. У більшості випадків на депозитних рахунках знаходилися реальні заощадження, отримані законним шляхом. З урахуванням того, як важко вони поверталися і скільки банків перебувають у стадії ліквідації або ліквідовані, малоймовірним є повернення даних коштів, та ще й на такий тривалий термін», – зазначає директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.

«Складається враження, що Мінфін запропонував найбезглуздіші зміни, сподіваючись, що хоча б щось з цього буде прийнято. У будь-якому випадку приймати такий документ за тиждень до того, як він має набрати чинності, – нонсенс», – говорить співрозмовник FinMaidan в одній з консалтингових компаній. «Україні потрібна реформа податкової системи, причому ряд ідей, наприклад, метод контролю за доходами та витратами, повинні зберегтися. Однак зміна правил оподаткування фізосіб в такому вигляді є невдалою і несвоєчасною», – зазначає Володимир Котенко.