Двоє топменеджерів НБУ пропонували підвищити ставку до 7%

Двоє топменеджерів НБУ пропонували підвищити ставку до 7%

Двоє з 8 присутніх членів комітету з монетарної політики Національного банку 3 березня висловилися за підвищення облікової ставки до 7% (були відсутні голова НБУ Кирило Шевченко та директор департаменту відкритих ринків Олексій Лупін).

Дух «Сім'ї» не дає спокою

Статьи: Дух «Семьи» не дает покоя
Всеукраїнському банку розвитку (ВБР), раніше підконтрольному Олександру Януковичу, не вдалося залучити нового власника через арешт усіх активів «Сім'ї» Віктора Януковича. Потенційний інвестор – «Екосіпан» – відмовився від угоди на 200 млн грн і вже отримав назад авансовий платіж. В результаті банк, швидше за все, буде ліквідовано, а держава від активу не отримає нічого.

Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.

Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.


У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.

Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.

Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.

Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.

У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.

Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.

Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.

Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.

Без газу

Список збанкрутілих банків продовжує зростати – вчора його поповнив Укргазпромбанк. Історія цього вже 47 банкрутства від початку минулого року класична: ні нинішні, ні потенційні акціонери не захотіли влити в банк 150 млн грн. В НБУ обіцяють за два місяці вивести з ринку всі неплатоспроможні банки, а їхні проблемні кредитні портфелі не цікавлять гравців, що залишилися.

Проблемна історія

Нову жертву фінансової кризи Нацбанк підбирав майже три тижні – 47-ю неплатоспроможною установою став Укргазпромбанк. У цей невеликий банк, який посідав на початку року 81-е місце за активами, учора ввели тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою від ФГВФО до 7 липня буде Євген Ожга.

Банк уже деякий час відчував труднощі з платежами, тому НБУ заборонив йому відкривати нові рахунки фізичних осіб. «НБУ вводить обмеження на операції банку в разі наявності у його діяльності ризиків невиконання зобов'язань перед кредиторами, в тому числі вкладниками. Обмеження знімаються після приведення банком своєї діяльності у відповідність до встановлених нормативів і вимог. Про обмеження для конкретного банку НБУ коментарів надати не може, оскільки дана інформація відноситься до банківської таємниці і може бути розкрита тільки згідно з законодавством», – повідомили тиждень тому FinMaidan в прес-службі Нацбанку на запит про причини введення санкцій до Укргазпромбанку.

Укргазпромбанк заснований в 1996 році. Найбільшими його акціонерами на 1 січня 2015-го були Іван (24,5167%) і Олег Діяк (24,0973%), Яніна (18,8336%) та Ігор Сухіна (6,0964%), Оксана (9,9267%) і Віктор Решетняк (7,8729%), Ілля Рибчич (7,5329%). Обсяг активів Укргазпромбанку на 1 січня становив 1,369 млрд грн.

Іван Діяк – екс-радник президента Віктора Ющенко і екс-заступник голови «Нафтогаз України». Яніна Сухіна – дочка Іллі Рибчича, який тричі був головою «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування». Ця компанія до 2010 року обслуговувалася в Укргазпромбанку і в ньому мала зарплатний проект, але потім перейшла в банк «Надра».

Вчора НБУ пояснив своє рішення тим, що Укргазпромбанк займався ризиковою діяльністю, через що іще в січні був визнаний проблемним. Банк не виконував більше 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом понад 10 робочих днів, а його регулятивний капітал став негативним. «Для стабілізації ситуації керівництво Нацбанку неодноразово проводило зустрічі з керівництвом та потенційними інвесторами Укргазпромбанку. Однак власники його істотної участі не вживали своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку», – повідомив Нацбанк.

Спроби поліпшення
Укргазпромбанк не дуже відомий громадськості. Його мережа філій складається всього з 14 точок, за допомогою яких він залучив роздрібний депозитний портфель в 501 млн грн. Втім, це в рази більше, ніж кошти підприємств – 134 млн грн – на його рахунках. У кредитуванні ситуація була протилежна: отримані ресурси позичалися юрособам (614 млн грн), а не населенню (74 млн грн).

У середовищі фінансистів Укргазпромбанк був відомий, як кептивний банк, який намагався стати більш «прозорим» шляхом поліпшення корпоративного управління. До кризи 2008 року йому в цьому допомагала спеціальна програма IFC. Через цю програму також пройшли нині націоналізовані Родовід Банк і Укргазбанк. У ній брав участь і Сведбанк, який зараз називається Омега Банком і є неплатоспроможним, а також банк «Дністер», ліквідований ще в 2010 році.

Після початку в 2014 році нової кризи Укргазпромбанк демонстрував спроби вижити. У грудні він збільшив капітал на 41,4 млн грн – до 124,2 млн грн – за рахунок прибутку минулих років. А в січні 2015-го оголосив про нове збільшення статутного капіталу – на 150 млн грн, до 274,2 млн грн. Тоді ж Антимонопольний комітет видав дозвіл кіпрській компанії Silverdale Management Limited на купівлю більше 50% акцій фінансової установи. Але цю суму банк так і не отримав.

Незатребувані можливості
У поточній економічній ситуації ризик банкрутства є у багатьох установ, але немало проблемних банків уже виведені з ринку. «Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих у цих регіонах, дуже проблематичним: формуються додаткові резерви, збільшується збитковість. Небувале падіння курсу національної валюти, а також наявність панічних настроїв створюють небачений тиск на показники діяльності банків», – зазначає спостерігач правління Платинум Банку Вадим Кривов'яз.

Укргазпромбанк став 47 збанкрутілою від початку 2014 року фінустановою. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук минулого тижня заявив, що чищення системи від неплатоспроможних банків завершиться протягом двох місяців, тобто до початку літа. Для решти учасників ринку це шанс наростити частку, але їх ліквідність також обмежена. Поки ніхто не продемонстрував бажання викуповувати кредитні портфелі у неплатоспроможних установ. «Ми не розглядаємо можливість купівлі портфелів у збанкрутілих банках, тому що у нас дуже жорсткий підхід до кредитних портфелів, – пояснює голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – При цьому ми раді, що з ринку йдуть банки, які використовували неконкурентний підхід і грали не за загальними правилами».
 

«Гарант-Авто» мчить до фінішу

Оновлений склад Нацкомфінпослуг через два місяці роботи звернув увагу на проблеми СК «Гарант-Авто», яка ще минулого року була виключена з МТСБУ і втратила право працювати в сегменті «автоцивілки». У неї запровадили на рік тимчасову адміністрацію, але учасники ринку вже не вірять у можливість відновити роботу страховика.

Нацкомфінпослуг запровадила тимчасову адміністрацію в страхову компанію «Гарант-Авто», яка вже майже рік не виконує перед клієнтами узяті на себе зобов'язання. Таке рішення регулятор прийняв 31 березня, але повідомив тільки вчора. Тимчасового адміністратора Михайла Каштана призначено в компанію на цілий рік – до 31 березня 2016-го. Це максимальний термін, протягом якого в СК може працювати тимчасова адміністрація.

До цього рішення регулятор готувався заздалегідь: 6 березня Нацкомфінпослуг тимчасово зупинила дію ліцензії «Гарант-Авто» на страхування, а 26 березня вжила до неї «заходи впливу».

СК «Гарат-Авто» була заснована в 1992 році. У 2006 році 51% акцій компанії придбав австрійський страховик Generali Vienna Group. Далі компанія змінила назву на «Дженералі Гарант». Однак на початку 2011-го акціонери продали СК колишнім власникам – структурам «УкрАВТО» і Таріелу Васадзе. За підсумками дев'яти місяців 2014 року СК залучила 120,34 млн грн премій, посівши 25-е місце в рейтингу Insurance Top. При цьому половина портфеля припадала на автострахування: 40,5 млн грн – ОСЦПВ, 21,9 млн грн – КАСКО.

Лебедина пісня

Проблеми у СК «Гарант-Авто» почалися минулого року. «Ще на початку літа я пропонував своїм колегам у президії не видавати бланки полісів ОСЦПВ цьому страховику: його фінансовий стан викликав побоювання, якість активів погіршувався, зростала кількість скарг від потерпілих. Але формально ми можемо тільки зменшити кількість полісів, що видаються, а це означає, що деякий час неплатоспроможна компанія ще продовжувала продавати ОСЦПВ», – говорить голова правління СТ «Іллічівське», президент МТСБУ Юрій Гришан. На початку червня 2014-го президія бюро звернулася в Нацкомфінпослуг з проханням провести перевірку в компанії.

Перевірка, яку комісія провела в червні, показала ряд порушень в роботі компанії, проте керівництво СК пообіцяло все виправити. Більш того, Нацкомфінпослуг спільно з неназваними власниками СК розробила план фінансового оздоровлення компанії. У березні 2014 року 85% СК були викуплені у компаній Таріела Васадзе компаніями, пов'язаними з GFM Group і Міським комерційним банком. Заступником голови правління «Гарант-Авто» став Михайло Пряничников, який з 2012 року обіймав посаду директора департаменту стратегії та контролю ТОВ «Глобал Фінансіал Менеджмент Груп» – власника Міського комерційного банку. У Міському комерційному банку зв'язок з СК заперечували.

Узгоджені з регулятором плани так і залишилися на папері, а вже восени компанія позбулася нагляду з боку комісії. Від листопада 2014-го до кінця січня 2015-го у Нацкомфінпослуг не було кворуму для прийняття рішень, а отже, санкції до СК нікому було застосовувати.

У цей період, 21 листопада, «Гарант-Авто» виключили з повних членів МТСБУ «у зв'язку з наявністю заборгованості з виплати коштів до фонду страхових гарантій» і позбавили права продавати поліси «Зеленої карти». Вже 23 грудня за заборгованість до фонду захисту потерпілих компанію виключили з асоційованих членів бюро, позбавивши її права працювати в сегменті «автоцивілки». Хоча до серпня 2014 року «Гарант-Авто» входила в топ-10 СК за кількістю проданих полісів: від початку року до кінця літа вона опустилася з 7-ї позиції на 9-ту.

Без шансів
Учасники ринку сумніваються, що «Гарант-Авто» зможе відновити роботу. Головна проблема компанії полягає в тому, що санкції з боку регулятора були застосовані запізно. Протягом останнього року з компанії виводилися активи. Як повідомляв FinMaidan, ще минулого року СК «Гарант-Авто» виступила поручителем за кредитом на суму 45 млн грн ТОВ «Беверлі Рокс» – в заставу Міському комерційному банку було передано приміщення страховика в Донецьку. Крім цього, Міському комерційному банку передавалися в заставу також інші активи страховика.

Сам факт запровадження тимчасової адміністрації не підвищує шансів повернути активи. «Складно робити висновки за відсутності умов відповідних договорів. За загальним правилом, повернення активів або грошова компенсація можливі у разі визнання кредитного договору або договору застави недійсними, і тільки на підставі рішення суду. Але для такого рішення мають бути адекватні правові підстави, і їх наявність або відсутність встановлюватиметься судом у кожному конкретному випадку», – говорить старший юрист юридичного бюро «ECOVIS Бондар і Бондар» Олена Кравцова. «Реанімувати роботу СК можна у випадку, якщо Михайло Каштан зможе знайти контакт з тимчасовим адміністратором Міського комерційного банку, куди вивели заставами майже всі активи "Гарант-Авто"», – пояснило джерело на страховому ринку. Більше того, джерело FinMaidan радить регулятору також вивчити звітність СК «Велтлінер». Її в березні 2015 року очолив засновник та екс-керівник СК «Гарант-Авто» Юрій Лахно.

Врятувати компанію може грошове вливання, якщо адміністратор знайде їй інвестора. «Якщо підставою для введення тимчасової адміністрації послужив незадовільний фінансовий стан страховика, а саме недостатність активів та їх низька ліквідність, то єдиний шлях стабілізації фінансового стану компанії – це фінансові вливання або за допомогою збільшення обсягу страхової діяльності, або від існуючих акціонерів, або від потенційних інвесторів», – говорить Олена Кравцова. Знайти їх буде непросто. «Хто зважиться в поточній ситуації інвестувати в компанію з проблемами, боргами та підмоченою репутацією? У «Гарант-Авто» був хороший сильний бренд, але цього явно недостатньо. Споживачі страхових послуг реагують не стільки на ім'я, скільки на те, чи платить компанія за рахунками», – зазначає партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук.
 

Енергія закінчилася

Статьи: Енергія закінчилася
Відмова потенційних інвесторів від купівлі Енергобанку виявилася для установи фатальною. Її власник, російський бізнесмен Анатолій Данилицький не захотів рятувати банк, тому НБУ визнав установу неплатоспроможною. Якщо їй не знайдуть інвестора, банк ліквідують. Це стане першим випадком виходу з українського ринку банку з російським бенефіціарієм.

Мінус один
Енергобанк став першим українським банком з російським корінням, який не зміг уникнути тимчасової адміністрації. Її ввели в банк, підконтрольний російському бізнесменові Анатолію Данилицькому, у п'ятницю, 13 лютого. Рішення визнати установу неплатоспроможною НБУ аргументував тим, що Енергобанк у січні проводив ризикову діяльність, «про що свідчили погіршення показників його фінансового стану і значна кількість скарг клієнтів». Банк було віднесено до категорії проблемних, а 26 січня у нього з'явився куратор.

У НБУ стверджують, що для стабілізації ситуації неодноразово зустрічалися з керівництвом та потенційними інвесторами Енергобанку, але регулятору «не було надано прийнятних і переконливих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку».

При цьому наприкінці січня холдингова компанія ES2 Holding відмовилася від купівлі Енергобанку, пославшись на неможливість отримати «своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань» (див. «Енергію витрачено даремно»). А банк причиною зриву угоди називав «неотримання від ES2 Holding фінансування, яке передбачалося за умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій». Власники Енергобанку обіцяли повернутися до переговорів з іншими інвесторами, зацікавленими у купівлі запропонованого пакету акцій.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб, посилаючись на Енергобанк, кажуть, що на 11 лютого депозити 54 тис. фізосіб становили 1,1 млрд грн (59,3% – вклади у валюті). При цьому депозити на 0,5 млрд грн – вклади 98,3% вкладників – підпадають під гарантовану суму виплат.

Темне минуле

Як повідомляв FinMaidan, до травня 2014 року банк потребував приблизно 200 млн грн. Але формально його показники не були критичними. На 1 січня 2015-го обсяг безнадійних кредитів (V категорія) становив 302,2 млн грн (усього 21% від загального портфеля) з рівнем резервування у 25%. Витрати на формування резервів за 2014 рік склали 26,8 млн грн. А загальний фінансовий результат банку навіть плюсовий – прибуток склав 2,5 млн грн.

Крім того, як стало відомо FinMaidan, 17 грудня минулого року Печерський районний суд столиці задовольнив клопотання на проведення обшуку в Києві в будівлі на вул. Воздвиженській, 56, де розташований центральний офіс Енергобанку. Обшук проводився «з метою фіксації відомостей про обставини скоєння кримінальних правопорушень». Слідчий намагався з'ясувати, чи використовувалася будівля «у діяльності керівників конвертаційного центру».

Це вплинуло на рішення потенційних інвесторів Енергобанку. «Ми про цю справу дізналися вже після того, як було прийнято рішення про купівлю банку. Це була лише одна з багатьох проблем, що і стало причиною відмови від угоди», – сказав FinMaidan учасник консорціуму Володимир Куцев. А один з директорів ES2 Holding Пол Дівайн наприкінці грудня перевів до установи понад $100 тис. (2,5 млн грн) на підтвердження домовленостей з Анатолієм Данилицьким. Після відмови від купівлі банку і до моменту введення тимчасової адміністрації повернути кошти він не зміг.

Гальмування на зльоті
Установа посідала 62-е місце за активами, але планувала розширення свого бізнесу. «Ще рік тому у банку були великі плани розвитку. Він позиціонував себе як «другий банк для бізнесу», у середині 2012-го він почав співпрацю з IFC з розвитку агрофінансування», – розповів FinMaidan колишній співробітник Енергобанку. Але після початку фінансової кризи в Україні російський власник прийняв рішення про продаж Енергобанку.

Нещодавно виникли проблеми з проведенням платежів. «Ми досить давно обслуговуємося в Енергобанку, і раніше ніяких труднощів у нас не виникало. Платежі перестали проходити на початку цього року. На момент введення тимчасової адміністрації у нашої компанії «зависло» близько $125 тис. Ми зверталися і до Нацбанку, і до суду, але усі проблеми в банку пояснювали його продажем. Після введення тимчасової адміністрації шанси на повернення коштів мінімальні», – скаржиться FinMaidan голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.
 

Більше не виблискує

Статьи: Більше не виблискує
Черговою жертвою банківської кризи став Златобанк. За шість місяців, які були надані йому НБУ для безуспішного відновлення своєї платоспроможності, валютні вклади населення в установі значно подорожчали. Але навіть після цього 78% зобов'язань банку перед вкладниками не підпадають під гарантії виплат ФГВФО, у тому числі «зависли» вклади в дорогоцінних металах обсягом майже 600 кг золота.

Неефективне оздоровлення
У суботу тимчасову адміністрацію було введено в Златобанк, що входить до групи крупних. А неплатоспроможною цю установу, що посідає 28-е місце за активами (7,8 млрд грн на 1 січня), було визнано напередодні. Формальним приводом для такого рішення НБУ стало те, що в четвер після закінчення робочого дня Златобанк, всупереч вимозі регулятора, здійснював ризикові для вкладників і клієнтів операції.

Проблеми установи були виявлені ще півроку тому. Погіршення стану ліквідності Златобанку та скарги клієнтів на несвоєчасне виконання банком своїх зобов'язань спонукали НБУ 19 серпня ввести в банк куратора. Стан Златобанку продовжував погіршуватися, він займався ризикованими операціями і порушував нормативи НБУ, тому 4 грудня його було визнано проблемним. Регулятор зажадав від акціонерів (Олена Якименко та її донька Ольга. – FinMaidan) оздоровити їхній актив, але представлені банком плани не передбачали ефективних заходів для поліпшення ситуації. «Навіть наданий Златобанком план фінансового оздоровлення, який був неефективним, не виконувався», – заявили в Нацбанку.

Неповоротні кошти

Златобанк накопичив великий портфель роздрібних депозитів – 26-е місце (3,2 млрд грн) у системі. При цьому 81% вкладів було розміщено в іноземній валюті. Тому незважаючи на поступове повернення коштів, подорожчання долара від початку року на 64% до рекордних 25,92 грн/$ призвело до збільшення всього портфеля більш ніж на 30%. ФГВФО оцінив його розмір у 4,2 млрд грн. Таку суму накопичили 115 тис. громадян.

Але не усі з них отримають виплати. У Фонді гарантування вкладів фізосіб заявили, що гарантовано виплатять 900 млн грн за вкладами до 200 тис. грн. Такі депозити були у 97,4% клієнтів (112 тис. осіб). Решті 3 тисячам громадян, які розмістили 78% роздрібних депозитів, буде складно повернути свої 3,3 млрд грн. Ліквідатору ще жодного банку не вдавалося дійти до виплат крупних вкладів.

У цьому обсязі «втрачених» вкладів також і депозити в банківських металах, які в Златобанку становили 600 млн грн. Виходячи з курсу НБУ на 11 лютого, мова може йти про вклади в золоті загальним обсягом 591 кг. Установа була активним гравцем цього ринку і приваблювала золоті депозити (від 50 грамів) під 3% річних. Щоправда, з 5 грудня 2014 року ставка була знижена до 0,1%. За даними «Простобанк Консалтингу», строкові вклади в золоті розміщуються під 0,75-5,5%. Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», такі вклади не мають гарантії.

Позитивне виведення
На сайті Златобанку в розділі «Вклади і банківські рахунки» є окрема закладка «Фонд гарантування». У ній зазначено, що, «розміщуючи депозит в Златобанку, ви можете бути абсолютно впевнені в його надійності, оскільки Златобанк є постійним учасником ФГВФО». Втім, жодної згадки про те, що «депозити в дорогоцінних металах не гарантуються Фондом», на сайті немає.

У Фонді кажуть, що банки часто недоговорюють клієнтам важливі речі. Наприклад, після того як установа починає відчувати проблеми, Нацбанк найчастіше обмежує її роботу шляхом заборони на залучення нових депозитів. Однак банки не повідомляють цю інформацію вкладникам і продовжують залучати вклади, які потім не відшкодовуються Фондом. «Така ситуація була в Сітікомерцбанку. 750 депозитних договорів були визнані недійсними, оскільки вони були укладені після того, як НБУ застосував до банку міру впливу – заборонив залучати нові депозити. А вкладники цього не знали. Це питання відповідальності менеджерів банку, – розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – У результаті ми все ж таки вирішили виплатити ці кошти, тому що дата укладання договорів була гранична».

Очищення ринку від неплатоспроможних банків стало неминучою тенденцією. «У більшості випадків швидке прийняття радикального рішення про виведення проблемного банку з ринку, незважаючи на його розміри, дозволяє уникнути подвійного витрачання державних ресурсів. В іншому разі спочатку Нацбанк змушений виділяти стабілізаційні кредити такому банку, а за деякий час, коли установа остаточно стає нежиттєздатною, державі доводиться фінансувати Фонд гарантування вкладів для розрахунку з вкладниками такого банку», – нарікає директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

НБУ стабкредити Златобанку не видавав, але за минулий рік надав йому майже 1 млрд грн: 925 млн грн – у вигляді кредитів на підтримку ліквідності, тобто для виплати вкладів (під заставу майнових прав за кредитними договорами), а 71,22 млн грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера (під заставу ОВДП). Яку суму з цих коштів вже було повернуто центробанку, НБУ не повідомляє.
 

Втратили вдруге

Статьи: Попали повторно
 Фото tsn.ua
В Україні збанкрутував найбільший банк за останній рік – тимчасову адміністрацію введено в банк «Надра». Його акціонери не змогли збільшити капітал установи на 5,5 млрд грн, тому тепер пошуком нового інвестора займеться Фонд гарантування вкладів фізосіб. Це єдиний шанс для 27 тисяч корпоративних клієнтів банку «Надра» не втратити майже 6,6 млрд грн.

Історія повторилася

На українському ринку стався найкрупніший крах банку за останній рік. Сьогодні вранці ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію в банк «Надра», який посідає 11-е місце за активами (35,8 млрд грн). «Основна причина віднесення ПАТ «КБ "Надра"» до категорії неплатоспроможних – недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України», – йдеться в повідомленні НБУ.

Це не перший випадок, коли «Надра» опинився в кризовій ситуації. Минулого разу тимчасову адміністрацію було введено в банк шість років тому – 10 лютого 2009-го. Тоді його не врятувала навіть рекордна підтримка регулятора – він отримав від НБУ 7,2 млрд грн, хоча націоналізації установи за рахунок бюджетних коштів не було. Адміністрація працювала в банку півтора року, а тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська навіть залишилася працювати його головою правління. Було вирішено, що банк «врятує» Дмитро Фірташ. 11 липня 2011 року компанія Centragas Holding GmbH, що належить йому, отримала контроль над 89,97% акцій банку. Зараз тимчасовий адміністратор Ірина Стрюкова призначена на три місяці.

Капітальна проблема
Власник банку Дмитро Фірташ обіцяв, але не спрямував у статутний капітал установи 5,5 млрд грн. 20 листопада банк повідомив, що розміщення акцій відбудеться серед існуючих акціонерів, а також приватних інвесторів, які мають намір взяти участь у капіталізації установи. Однак на загальних зборах акціонерів 3 лютого власники банку не затвердили результати додаткової емісії. «Ми за узгодженим з НБУ графіком вносили гроші в банк. Але 29 січня нам в Нацбанку заявили: вносьте – не вносьте, але наступного тижня в банк введемо адміністрацію! Звичайно, після цього перерахування були заморожені. У рішенні НБУ ми вбачаємо політичний мотив. Адже Дмитро Фірташ готовий був самостійно виплачувати гроші вкладникам, а чиновники вирішили перекласти цю проблему на Фонд гарантування вкладів, який перетворився на установу з відмивання грошей», – заявив FinMaidan представник Group DF, який попросив про анонімність.

І хоча банк «Надра» подавав плани капіталізації, НБУ «не мав підстав вважати банк життєздатним, оскільки експертний аналіз цих планів підтверджував продовження генерування банком збитків у майбутньому». Крім того, можливість виконання планів капіталізації ставилася в залежність від реструктуризації раніше наданих НБУ кредитів на пільгових умовах і на термін 10 років. «Прийняття Національним банком вищезазначених умов капіталізації банку акціонерами означало б створення спеціальних умов на фінансовому ринку для одного учасника, одної фінансової установи – «Надра», що не відповідає політиці регулятора щодо створення рівноправних і прозорих умов для всіх учасників ринку», – заявив сьогодні перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

Проблеми у власника почалися ще в 2014 році. Тоді 12 березня австрійська поліція взяла під варту Дмитра Фірташа за запитом американського ФБР за підозрою в причетності бізнесмена до створення організованої злочинної групи. Земельний суд Відня у кримінальних справах обрав йому запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, але погодився звільнити його під заставу у 125 млн євро і зобов'язання не залишати Австрію. Після цього в Україні почалася криза, пан Фірташ почав дистанційно керувати бізнесом і відмовився від запланованої купівлі Правекс-банку в італійської групи Intesa Sanpaolo.

Банк «Надра» почав відчувати проблеми з проведенням платежів, затримувати виплату депозитів і запропонував кредиторам реструктуризувати єврооблігації на $74,57 млн зі зниженням прибутковості від 8% до 6,25%. Виріс проблемний кредитний портфель – на формування резервів в цілому було направлено 1,9 млрд грн. В результаті минулий рік банк завершив зі збитками в 1,04 млрд грн.

Великий борг
З точки зору навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який виплачуватиме вкладникам їхні депозити на суму до 200 тис. грн (валютні вклади будуть конвертовані за курсом 18 грн/$ за ринкових значень від 22 грн/$), визнання банку «Надра» неплатоспроможним не надто збільшить державні витрати. Торік тимчасові адміністрації вводилися в банки хоч і менші за розміром активів, але з набагато більшими роздрібними портфелями депозитів. У банку «Надра» борги перед 1,5 млн громадян становлять на 1 січня 5,6 млрд грн (не вся сума гарантується), тоді як у ВіЕйБі Банку вони становили 10,39 млрд грн, а в Брокбізнесбанку – 5,5 млрд грн.

НБУ каже, що 99% усіх вкладників мають вклади менше 200 тис. грн, і лише 1% – заможні клієнти. Загальний обсяг усіх виплат складе більше 3,6 млрд грн.

Головні втрати понесуть корпоративні клієнти. Обсяг коштів 27 тисяч підприємств становив у банку «Надра» 6,64 млрд грн. Це найбільший борг перед бізнесом серед неплатоспроможних банків. У ФГВФО повідомляли, що серед усіх збанкрутілих банків їм ще жодного разу не вдавалося почати повернення коштів клієнтам-юрособам. Бізнес буде позбавлений значних обігових коштів – не виключено, що деякі компанії збанкрутують. Неофіційно джерела на ринку говорили, що компанія «МТС-Україна» має великий депозит у банку «Надра», і якщо вона втратить ці кошти, то це ускладнить її участь у конкурсі на 3G-ліцензію. Публічно компанія не коментувала ситуацію в банку.

Крім того, великий борг у банку перед іншими кредитними установами – 13,25 млрд грн. З них тільки минулого року «Надра» отримав від Нацбанку 3,3 млрд грн, а до кризи борг перед НБУ становив 7 млрд грн. Таким чином, регулятору доведеться боротися за повернення 10 млрд грн. «Кредити, які НБУ видає банкам, повертаються позачергово, якщо банк визнається неплатоспроможним. Тому немає сумнівів, що регулятор отримає назад свої гроші», – говорив раніше заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.

Подальша доля
ФГВФО займеться пошуком інвесторів, які захочуть врятувати банк. Розраховувати на націоналізацію «Надра» не може, бо він не системно важливий банк. Ними є тільки ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Дельта», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – заявляла голова НБУ Валерія Гонтарєва. Але не виключено, що частину портфеля банку можуть просто передати трьом держбанкам.

У Group DF вважають, що зможуть знайти банку нового акціонера. За словами представника компанії, одним з великих кредиторів банку «Надра», як і «Дельти», була американська корпорація Cargill. «Ми пропонували Нацбанку об'єднати активи банків «Надра» і «Дельта», усі учасники готові вливати капітал, але НБУ нам відмовив. Ми підозрюємо, що він виконує чиєсь замовлення», – незадоволений топ-менеджер Group DF.

Для клієнтів з депозитами понад 200 тис. грн та клієнтів-юросіб оптимальним варіантом стане залучення в банк нового інвестора, який буде готовий відновити його роботу і платоспроможність. В іншому випадку вони не зможуть повернути свої кошти. «За умови успішного залучення інвестора для купівлі банку клієнти-юрособи нічого не втрачають. Вони продовжують обслуговуватися в комерційному банку з новим власником, який вже може домовлятися з клієнтами про різні схеми взаємовигідного співробітництва (заліки, графіки виплат та інше)», – говорить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
 

«Оранту» поділили на двох

Статті: «Оранту» поділили на двох
Акціонери страхової компанії «Оранта» повернули контроль над компанією, якою протягом року керувала тимчасова адміністрація Нацкомфінпослуг. Найближчим часом акціонери мають розпочати докапіталізацію страховика, потреба якого в грошах ще рік тому оцінювалася у 250 млн грн. Від розміру спільних інвестицій двох найбільших співвласників «Оранти» залежить, чи зможе компанія відновити хоча б частину втрачених позицій.

Набралися кадрів
Річні повноваження тимчасової адміністрації страхової компанії «Оранта» завершилися 5 грудня. І оскільки зараз у Нацкомфінпослуг відсутні усі члени комісії, «рішення про подальшу діяльність страховика буде прийнято за наявності кворуму», сказали FinMaidan в комісії. Однак власники СК вирішили не чекати цього моменту і провели 4 грудня позачергові загальні збори акціонерів компанії, які обрали керівництво «Оранти».

Учора «Оранта» повідомила, що з посади голови наглядової ради звільнено Олега Спілку, який очолював її з 25 січня 2008 року. До наглядової ради увійшли по одному представнику від компаній Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. та Tempsford Investments Ltd., які, за словами джерела FinMaidan, представляють групу EastOne Віктора Пінчука. Іншу половину наглядової ради заповнили за квотою казахського БТА Банку: увійшли член правління Казкомерцбанку (власник БТА Банку) Бейбіт Апсенбетов та юристи юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» (представляли в судах інтереси БТА Банку) Максим Копейчиков і Роман Марченко.

До правління «Оранти» увійшов колишній заступник голови правління «Оранти» Валерій Грищенко і нинішній заступник голови правління лайфової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв. Валерій Грищенко виконував обов'язки голови правління «Оранти» з 14 липня 2013 року після Ігоря Пугачова і до введення тимчасової адміністрації 5 грудня 2013-го. У ревізійній комісії «Оранти» буде директор казахського Казкомерцбанку Тасліма Жуматаєва, директор чернігівської дирекції СК Сергій Кравчук та директор тернопільської дирекції Марія Тарас.

В «Оранті» не анонсували майбутні кадрові зміни. Але рішення були узгоджені ще до початку засідання. «Для участі у зборах зареєструвалися акціонери, які в цілому володіють 96% загальної кількості акцій», – повідомили в «Оранті». Це перші результативні збори акціонерів з квітня 2011 року. В «Оранті» кажуть, що кадрові призначення стали можливими «завдяки узгодженій позиції найбільших акціонерів – БТА Банку та групи компаній EastOne, які сукупно володіють більше 67% акцій СК». Казахському БТА Банку належить 35,17%. «Представники екс-голови наглядової ради компанії Олега Спілки, який контролює близько 25% акцій, на зборах були присутні, але активності не виявляли», – розповіло джерело в СК. Олег Спілка на дзвінки на мобільний телефон учора не відповідав.

Третій зайвий
Останнього разу акціонери «Оранти» збиралися 1 листопада 2013 року. Ключовим питанням порядку денного було збільшення статутного капіталу на 250 млн грн. Однак це рішення підтримало лише 25,68% голосів присутніх акціонерів за необхідних 75%. Проти нарощування капіталу на третину виступили 53,99% акціонерів, ще 20,33% утрималися. Зокрема, проти додемісії виступили представники казахського БТА Банку, оскільки «документи для підготовки до зборів були надані їм у неповному обсязі». Це стало одним з основних чинників введення тимчасової адміністрації у збиткову компанію.

За словами співрозмовника FinMaidan в компанії, на зборах 4 грудня також обговорювалося питання докапіталізації. «Раніше йшлося про 250 млн грн. Думаю, цю цифру буде використано як відправну точку. Можливо, за підсумками вивчення фінансової документації її доведеться трохи підкоригувати», – уточнив він. Але якщо рік тому докапіталізація страховика обійшлася б кіпрським і казахським інвесторам у $31,25 млн, то зараз вдвічі менше – близько $16 млн.

За підсумками галузевого журналу Insurance Top, за шість місяців 2014 року компанія залучила 194,4 млн грн премій (12-е місце), що на 22,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще за підсумками 2013-го «Оранта» входила до топ-10, а в 2009-му взагалі була лідером ринку.

За результатами додаткової емісії частка БТА Банку та групи EastOne може бути збільшена. «БТА Банк завжди був портфельним інвестором. Зараз у них близько 35% акцій, але враховуючи, що у них, на нашу думку, незаконно відібрали ще 11%, їхня частка може бути збільшена до 46%. Чи будуть акціонери й надалі нарощувати свою частку, поки невідомо. Рішення буде прийнято після вивчення усієї фінансової документації та звітності компанії. За той час, поки в компанії працювала тимчасова адміністрація, доступу до неї не було. Думаю, рішення буде прийнято вже до нового року», – сказав Роман Марченко. «Активи об'єднаного Казкомерцбанку і БТА Банку більш ніж у шість разів перевищують активи українського ПриватБанку, тому для них інвестиції в «Оранту» не є суттєвими. Вони до них готові», – розповіло джерело в компанії.

За словами Романа Марченка, стосовно колишнього менеджменту «Оранти» відкрито кримінальне провадження за підозрою у доведенні СК до банкрутства. «Коли буде рішення суду, будемо робити висновки», – сказав він. Отримати коментар в EastOne поки не вдалося.

Тінь сумнівів
Учасники ринку зазначають, що досягнення домовленостей між найбільшими акціонерами має велике значення для перспектив компанії. «Між тим про подальшу долю страховика можна буде говорити тільки після докапіталізізації активу. Якщо вони увіллють мінімальну суму, яка дозволить підтримати фінансові потоки, то говорити про стабільну роботу компанії не можна. Якщо ж сума інвестицій складе названі раніше 250 млн грн, цього буде достатньо для відновлення бізнесу», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Нагадаємо, що тільки чистий збиток «Оранти» за 2013 рік склав 146,7 млн грн.

У той же час нинішня ситуація викликає питання у експертів. «Я не впевнений, що акціонери будуть готові влити в компанію необхідні 200-250 млн грн. Віктор Пінчук згорнув страховий бізнес в Росії, і навряд чи він має намір розвивати його тут. Для казахського БТА Банку «Оранта» – це актив, який дістався їм у спадок від попередніх власників. Я нещодавно спілкувався з їх представниками – пропонував придбати в Україні якісний актив, але вони відмовилися: їм це нецікаво», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Він уже сумнівається в ефективності рішення по ревізійній комісії. «Це орган, який має перевіряти роботу страховика. А до нього увійшли самі співробітники компанії», – здивований експерт.

Вікторія Руденко

Долучайтесь