FINCLUB Фiнансовий клуб

Причини літнього знецінення гривні

Тривожне літо 2020-го закінчилося, і ми знову відчули традиційне осіннє пожвавлення у бізнесі та житті. Набирає обертів програма підтримки кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», банки починають впроваджувати президентську ініціативу здешевлення вартості іпотечних кредитів до 10%, уряд розпочав розробку стратегії розвитку економіки України до 2030 року.

З послабленням карантину в Україні пожвавилася ділова активність, бізнес почав поступово відновлювати свої позиції. Фонд гарантування вкладів, який у період жорстких карантинних обмежень працював у режимі онлайн і продовжував виконувати свої функції дистанційно, повернувся до офісного життя та має великі плани на літо. Ці амбітні плани розкриває заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай (рос.).

1 липня 2020 року – важлива дата в історії сектору українських небанківських фінансових посередників, до яких відносять страхові, фінансові та лізингові компанії, ломбарди та кредитні спілки, пенсійні фонди та їхні адміністратори тощо. Цього дня відбудеться їхній остаточний перехід з-під наглядової парасольки нинішнього регулятора – Нацкомфінпослуг – до сфери «опіки» двох інших органів: Національного банку України (НБУ) та Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) (рос.).

З кризи 2007-2009 років фінансові системи світу зробили висновки про необхідність створення «амортизаційних подушок» у банківському секторі на погані часи. Нинішня коронавірусна криза тестує банківську спільноту на міцність та показує можливості, які були «зашиті» в механізмі деактивації буферів капіталу. Зокрема, деактивація усіх макропруденційних буферів у єврозоні вивільнить близько 20 млрд євро капіталу для компенсації збитків та підтримання кредитування економік європейських країн. В Україні таку деактивацію буферів провести неможливо з огляду лише на недавній початок впровадження макропруденційної політики, доречним є відтермінування намічених раніше нормативів. Про це пише в своїй колонці головний експерт департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Даниленко (рос.).

У 2020 році завершується п'ятирічний етап, протягом якого українські банки зобов'язані пройти зовнішнє оцінювання функції внутрішнього аудиту. Наскільки банки готові до цього кроку і чому це важливо для українського банківського сектору, пише в колонці менеджер з консультування з управління ризиками форензик-компанії KPMG Сергій Касаткін.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в 2020 році має завершити ліквідацію декількох великих банків-банкрутів. Всі активи, які залишилися на їхніх балансах, мають бути продані. Один з найбільших таких банків – «Надра», п’ятирічний термін ліквідації якого закінчується на початку червня. Тому цієї весни пройде фінальний етап продажу всіх його активів. Директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВФО Олександр Кульчицький розповів, що саме Фонд пропонує інвесторам.

Нестабільна ситуація на валютному ринку дозволяє українцям постійно критикувати НБУ. Проте якщо раніше регулятора звинувачували у девальвації національної валюти, то тепер – у ревальвації, яка минулого року сягала 18%. Цей рік розпочався з помірного коливання нацвалюти в межах 24-25 грн/$, а надалі експерти очікують різні сценарії від 22 до 30 грн/$.

Кібернетичні атаки та порушення безпеки даних, підвищення швидкості платежів, відкритий банкінг та нові цифрові канали, соціальний інжиніринг – такими є основні форми шахрайства у світовому банківському секторі відповідно доглобального дослідження KPMG International з питань шахрайства у банківській сфері. Які висновки з цього мають зробити українські банки, розмірковує керівник відділу консультування з управління ризиками KPMG в Україні Максим Батуренко.

Це справжнє диво, що з 2019 року цінні папери українського уряду користуються неабияким попитом. І немає нічого дивного в тому, що попит на ці папери прийшов з-за кордону, пише в своєму блозі голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій (рос.).

Україна нещодавно залучила кошти на внутрішньому ринку в євро за рекордно низькою ставкою у 2,22%. Греція в жовтні зуміла позичити під від’ємний відсоток. В обидвох випадках кошти позичалися на короткий період часу – пів року, а решта запозичень мають більш високу ставку. Але ці приклади наштовхують на думку, що навіть позичальники із зіпсованою в минулому репутацією сьогодні можуть розраховувати на значно менший відсоток, ніж до епохи низьких ставок. На питання, як довго це триватиме, відповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.