Губарь Олена
Держпідприємства втратили в банках-банкрутах майже 20 млрд грн, але не усі з них здаються. Порт «Чорноморськ» намагається стягнути свої гроші з ФГВФО, апелюючи до того, що ініційований компанією переказ грошей з Платинум Банку не є майновою вимогою, а отже, порт може отримати гроші позачергово. Юристи вважають таке трактування неправомірним.
Ощадбанк з допомогою суду заборонив українській «донці» Сбербанку використовувати бренд «Сбербанк». Сбербанк, який поки що належить російській державі, планує подати апеляцію, але якщо він її також програє, банк не залишиться без імені. Покупці банку хочуть перейменувати його на Норвік Банк. Ощадбанк виграє лише морально – навряд чи він буде використовувати з комерційною метою скомпрометований бренд.
Криза минула, але громадяни не поспішають нарощувати свої банківські заощадження, а валютні депозити навіть забирають. Динаміка вкладів бізнесу залежить від сезонних факторів і ледь вийшла в плюс. Сумарно в I кварталі депозитні портфелі банків зросли лише на 0,9%. Подальша динаміка портфеля залежить від темпів економічного розвитку, але заробити вкладники не зможуть – ставки знижуються.
Для отримання нових траншів кредиту МВФ український уряд пообіцяв провести реформи у сфері кредитування. Цього року планується створити єдиний реєстр позичальників, захистити права кредиторів і спростити списання простроченої заборгованості. Банкіри не вірять, що парламент зможе вчасно ухвалити закони, необхідні для впровадження реформ.
Національний банк пропонує уряду вже до кінця 2018 року повністю продати Укргазбанк, а також по 20% акцій Ощадбанку і Приватбанку. Це необхідно, аби частка держави на банківському ринку, яка через націоналізацію ПриватБанку перевищила 50%, почала скорочуватися. При цьому повністю приватним Ощадбанк стане навіть раніше, ніж ПриватБанк. Укрексімбанку взагалі готують особливий шлях.
Вкладник збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит» виграв суд у його акціонера за повернення великого депозиту на суму понад 1 млн грн. Власник банку Костянтин Жеваго не бажає платити, і хоча переглянути рішення суду першої інстанції йому не дали, він може подати апеляцію. Якщо він програє, це спонукає інших постраждалих вкладників подавати позови.
Високий суд Лондона не знайшов підстав для того, аби вважати «борг Януковича» на $3 млрд «хабарем», а кредитора – «агресором», щоб почати тривалий розгляд. Суддя вирішив, що це звичайний дефолт позичальника перед кредитором, хоча й дозволив Україні відразу заморозити це рішення і оскаржити його в апеляції. Тому Україні ще мінімум рік можна не хвилюватися, де шукати $3 млрд для оплати цього боргу. Хоча в Росії вже радіють.
Релізи
ТОП-новости
