Банки залишаються в тіні

Банки залишаються в тіні

Близько 50 банків досі не надали регулятору повної інформації про своїх реальних власників. Нацбанк загрожує їм за це серйозними проблемами, але поки обмежується штрафами і позбавленням права голосу на зборах акціонерів. Учасники ринку підтримують виявлення неблагонадійних власників, але відзначають, що інструменти НБУ мають бути більш гнучкими.



Напівпрозорий ринок

Власники банків не поспішають ставати повністю публічними. За інформацією FinClub, біля півсотні з 123 платоспроможних установ не подають у Нацбанк повну інформацію про своїх реальних власників. Надана ними інформація відповідає лише формальним вимогам законодавства про розкриття кінцевих власників. «Проблем дійсно ще багато. Вже чимало банків отримали «листи щастя» по непрозорості», – пояснило джерело.

Нацбанк в поточному році змінив правила розкриття інформації про акціонерів, і тепер банки зобов'язані звітувати про усіх кінцевих бенефіціарів. Інакше їм пригрозили серйозними санкціями: від неможливості отримання рефінансування до присвоєння статусу проблемного. «Близько 150 банків вже отримали від нас офіційне повідомлення, що їхня структура власності непрозора. Ми дали термін на виправлення, і якщо Нацбанк не отримає повну достовірну інформацію про власників, банки будуть визнані проблемними і можуть потрапити у відання Фонду гарантування вкладів фізосіб», – повідомило інше джерело в НБУ.

Санкції до акціонерів

Але поки Нацбанк не поспішає виводити з ринку непрозорі банки, вирішивши обмежитися штрафами. Наприклад, минулого тижня НБУ вдруге застосував санкції до власника Фінбанку Олександра Грановського, позбавивши його права голосу належних йому акцій банку (73,371%).

Першого штрафу за порушення порядку купівлі істотної участі пан Грановський удостоївся ще 20 травня. Річ у тому, що в жовтні 2014 року він отримав незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на управління банку, не попросивши на це згоди НБУ. Регулятор зобов'язав його правильно оформити право власності після отримання погодження Нацбанку або ж продати акції. Розмір штрафу НБУ тоді не назвав, але за можливості штрафувати незаконного власника на суму до 10% номінальної вартості куплених акцій регулятор має право обмежитися сумою в 0,1%. Після цього Олександр Грановський збільшив частку з 9,21% до 73,37%, і знову без схвалення угоди в НБУ – він просто не подав документи.

Тепер регулятор перейшов до наступного етапу покарань – обмежив право голосу акціонера. Співрозмовник FinClub, обізнаний про суть конфлікту, вважає, що НБУ не поспішає застосовувати санкції до самого банку і визнавати його неплатоспроможним через непрозору структуру власності, оскільки розраховує, що установу буде продано іншому інвестору.

Проблема відповідальності

Небажання власників банків зізнаватися в таких інвестиціях зрозуміле. Донедавна лише формальні акціонери несли відповідальність за події в банках, і до того ж – в обмеженому масштабі. А тепер законодавство, по-перше, збільшило відповідальність власників, а, по-друге, вимагає розкривати саме кінцевих бенефіціарів. І якщо держава або кредитори зазнають збитків на суму понад 6 млн грн через банкрутство банку, його власникам загрожує позбавлення волі на строк до п'яти років із стягненням штрафу в 85-170 тис. грн.

Інформація про всіх власників банків допоможе НБУ зменшити кількість «випадкових» інвесторів, які купували банки з метою залучення вкладів фізосіб та їх виведення через безповоротні кредити. «Для вирішення завдання зниження ризиків вкладників і кредиторів дієвішим, на мій погляд, буде превентивний підхід – регулювати і контролювати причину, аніж наслідок. Тобто не допускати до купівлі та управління банками тих, хто не відповідає чітким вимогам, замість того щоб збільшувати відповідальність акціонера за фактом неплатоспроможності банку», – каже голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Також учасники ринку вказують на можливі проблеми, які можуть виникнути навіть у благонадійних власників. Зараз НБУ запитує документи, що підтверджують достаток як акціонера, так і кінцевого власника на момент придбання акцій банку. «Але при цьому зовсім не враховується, що добробут власника з часом може мінятися. І у випадку якщо банк буде оголошено неплатоспроможним, то до цього моменту у власника вже може не виявитися активів. Це лише дрібна деталь, яка свідчить про недосконалу нормотворчу техніку, тому я не можу висловити впевненість в тому, що прописаний на сьогодні механізм виправдає себе на 100%», – зазначає директор з юридичних питань Банку Кредит Дніпро Максим Грінченко.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу