Боржникам полегшає

Статті: Боржникам полегшає
Парламент повернувся до ідеї обмеження банкам можливості заробітку на неплатоспроможних позичальниках. Запропоновано обмежити розмір пені, яку платять боржники за прострочення, рівнем 28% річних. Банкіри незадоволені такою ідеєю, бо висока пеня стимулює позичальників не затягувати повернення боргу.

Боржникам обмежать пеню

Парламент почав перейматися правами неплатоспроможних позичальників. Депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Богдан Матківський вніс до парламенту законопроект № 1823, яким запропонував поширити дію закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на фізичних осіб. Це має обмежити можливості банків щодо стягнення пені за прострочення за роздрібними позиками. Зараз вона не обмежена законом і може бути встановлена хоч в 1% на день від суми боргу. А законопроектом запропоновано встановити пеню для фізосіб у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, як і у юридичних осіб.

Зараз облікова ставка становить 14%, таким чином, розмір пені має скласти не вище 28% річних. «Оскільки діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спрямована на отримання прибутку, дані особи мають можливість і кошти для своєчасної сплати кредитних коштів. Зате фізичні особи, які вступають у відносини з фінансовими установами, у більшості випадків не мають фінансових ресурсів для покриття кредитних зобов'язань, особливо в кризовий період», – стверджує автор законопроекту.

Банкам стане складніше
Це не перша спроба парламентарів захистити неплатоспроможних позичальників від жадібних банкірів. Такий же законопроект подав у липні 2013 року депутат Антон Яценко (Партія регіонів), проте через три місяці він відкликав його. Якщо новий проект приймуть, банкірам буде набагато складніше домагатися повернення виданих раніше коштів, бо висока пеня за прострочення є хорошим стимулом для відновлення виплат за кредитом. «За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань банки зазвичай встановлюють пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв'язку з тим що Цивільний кодекс України передбачає, що неустойкою може бути не тільки пеня, а й штраф, деякі установи додатково встановлюють певні штрафні санкції. Неустойка покликана дисциплінувати клієнтів виконувати зобов'язання своєчасно, і більшість банків при погашенні заборгованості боржником прощають пеню та інші штрафні санкції», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.

Учасники ринку вважають справедливим зрівняння розміру неустойки, яку платять за прострочення різні позичальники. «Логічно, щоб розмір штрафних санкцій за прострочення платежів за кредитами був обмежений не тільки для юридичних, а й фізичних осіб. Навряд чи дана норма може вплинути на платоспроможність. Суть цієї санкції полягає в тому, щоб стимулювати позичальника вчасно виконувати свої зобов'язання. Вони не мають на меті наростити його борг або ускладнити процедуру виплати», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Крім того, банки не завжди зацікавлені у збільшенні навантаження на позичальників. «Для нашого банку несплата пені не є перешкодою для погашення кредиту позичальником – пеня оплачується в останню чергу. Враховуючи загальне зниження платоспроможності населення, банк може відмовитися від вимог оплати пені, якщо позичальник добровільно йде на погашення проблемного кредиту», – пояснює начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.

Банкіри вказують на те, що всі останні ініціативи парламентарів мали однобокий характер і порушували баланс прав і зобов'язань кредиторів та споживачів фінансових послуг. Жодна із запропонованих новацій не покращувала становище кредиторів, а тільки покладала на них додаткові зобов'язання. «Такий стан справ призводить до значного подорожчання вартості банківських послуг, у тому числі до підвищення процентних ставок за кредитами і неможливості кредиторам ефективно і доступно надавати послуги споживачам, що в свою чергу не дозволяє розвиватися кредитуванню, у тому числі іпотечному, і призводить до значного погіршення справ у суміжних з фінансовим сектором галузях», – зазначає Олег Коробкін.

Олена Губар
 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу