Гривні пророкують валютне роздоріжжя

Гривні пророкують валютне роздоріжжя

Нестабільна ситуація на валютному ринку дозволяє українцям постійно критикувати НБУ. Проте якщо раніше регулятора звинувачували у девальвації національної валюти, то тепер – у ревальвації, яка минулого року сягала 18%. Цей рік розпочався з помірного коливання нацвалюти в межах 24-25 грн/$, а надалі експерти очікують різні сценарії від 22 до 30 грн/$.

Мінлива гривня

Укріплення гривні минулого року було швидким і неочікуваним – з курсового піку в січні до найнижчої позначки в грудні долар США на українському міжбанку подешевшав на 18%, а в цілому за рік – на 14,4%, або рівно на 4 грн, до 23,69 грн/$. Причини стрімкого укріплення національної валюти фінансисти обговорювали весь рік: купівля нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на $4,3 млрд, значні грошові перекази від заробітчан та зростання українського сировинного експорту. Відтік валюти з країни був помірним: іноземці не поспішали репатріювати дивіденди, а здешевлення енергоносіїв стримувало зростання імпорту.

«Мало хто прогнозував, що гривня буде так сильно укріплюватися, – згадує керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. – Ціни на нафту та газ впали більше, ніж ціни на продукцію нашого експорту – метал і зерно, тому торговельний баланс у нас дещо поліпшився. При цьому по фінансовому рахунку у нас було значне покращення. Великий приплив спекулятивних доларів для купівлі ОВДП на $4 млрд дуже змінив баланс пропозиції на валютному ринку. Через те курс у нас зміцнився».

Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик констатує неочікуваність значного попиту нерезидентів на ОВДП у рік подвійних виборів.

І хоча упродовж року були тижні нестабільності, коли гривня девальвувала, а НБУ доводилося продавати валюту для стримування її здешевлення, це не змінило вектор тренду. За підсумками 2019 року гривня залишалася лідером у світі за темпами укріплення до американської валюти, а Нацбанк викупив з міжбанку майже $8 млрд «зайвої» валюти, яка тиснула на курс гривні.

Стартові сценарії

НБУ намагається не робити курсових прогнозів в умовах гнучкого курсу, тому уряд підготував бюджет на консервативному курсі 27 грн/$, хоча в Мінфіні не виключають і більш міцну гривню.

В листопаді Міністерство економіки спрогнозувало в І кварталі 2020-го «тимчасове послаблення гривні». І вже у січні була зафіксована 5,2-процентна девальвація – до 24,9 грн/$. На поточний момент курс відкотився приблизно на 2% – до 24,5 грн/$, а НБУ продовжив викуп валюти. Валютні резерви Нацбанку в січні зросли ще на $1 млрд – до семирічного максимуму.

«Волатильність обмінного курсу була викликана періодом новорічних свят, слабкою активністю експортерів та імпортерів. З відновленням активності іноземних покупців ОВДП і експортерів баланс валютного ринку знову повинен зміститися в бік підтримки гривні. Разом з тим НБУ за допомогою інтервенцій перешкоджатиме різкому зміцненню національної валюти», – пояснив керівник підрозділу з корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко.

Фінансисти вивчили урок минулого року, коли їхні валютні прогнози не здійснилися. Тому зараз вони допускають реалізацію декількох різних сценаріїв. «У базовому сценарії ми очікуємо повернення курсу до діапазону 24-25 грн/$ з можливим ослабленням до 26 грн до кінця року. За позитивного сценарію, який передбачає успішне проведення структурних реформ в Україні та зниження ризиків охолодження світової економіки, ми очікуємо зміцнення до 21,9 грн/$. За негативного – варто очікувати ослаблення до 29-30 грн/$», – розповів Михайло Ребрик.

Директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко очікує діапазон коливання курсу 23,5-25,5 грн/$. «Підстави для таких прогнозів полягають у ризиках поганого врожаю та зниженні цін на метал. Але очікуємо більш активного надходження валютної виручки ближче до березня. Розміщення ОВДП також допомагатиме поповнювати міжнародні резерви НБУ, а також гривні зміцнюватися», – розповідає Антон Коваленко. «За підсумками I півріччя курс може бути на рівні 23 грн/$, а на кінець року – 25,5 грн/$», – пророкує Олександр Мартиненко.

Водночас не можна забувати про загрози девальваційного тиску. Факторами такого ризику є зниження агроекспорту у випадку неврожаю; уповільнення зростання світової економіки (в тому числі через поширення коронавірусу), яке може знизити попит на залізну руду і метали; гальмування темпів зростання переказів від трудових мігрантів; розширення торгового дефіциту України; ослаблення попиту на ОВДП з боку нерезидентів внаслідок вичерпання суверенних лімітів інвестування чи зниження процентної та курсової дохідності цих інвестицій.

Додаткові ризики

Олександр Паращій не очікує серйозну девальвацію в найближчий час за умов збереження притоку валюти від нерезидентів для купівлі ОВДП. «З іншого боку, ми розуміємо, що суттєве укріплення гривні в 2019 році значно погіршило конкурентоздатність наших експортерів, а також виробників на внутрішньому ринку, які зараз відчувають серйозну конкуренцію з боку імпортерів. Через це в тому числі ми бачимо дуже погані показники промислового виробництва. Якщо гривня й далі залишатиметься міцною, у нас буде різко погіршуватися торговельний баланс, що мало б призвести до ослаблення гривні», – констатує аналітик.

Поки що валютний ринок підтримає НАК «Нафтогаз України», який має продати $2,4 млрд, отримані від «Газпрому». Але потім погіршення торговельного балансу може стати більш відчутним. «У найближчі один-два місяця ми цього ослаблення не очікуємо. Найвірогідніше гривня може навіть трохи укріпитися. Але гадаю, десь ближче до середини весни девальвація неминуча, – розповідає Олександр Паращій. – А загальний діапазон на цей рік – десь від 24 до 26 грн/$, тобто ще кілька місяців буде стабільність або навіть укріплення гривні, а потім вона слабшатиме». Знецінення гривні підтримає конкурентоспроможність промисловості.

Трансформувати базовий сценарій в негативний зможе зрив підписання програми з МВФ; збереження впливу олігархів на ухвалення політичних і судових рішень; стагнація світової економіки; падіння цін на товари українського експорту. «За несприятливого збігу обставин спостерігатиметься частковий, з істотним дисконтом відтік коштів іноземних інвесторів з ОВДП. Попит нерезидентів на облігації істотно скоротиться, для уряду і українських емітентів значно ускладниться доступ до світових ринків капіталу. Традиційний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу буде підсилено зростаючим дефіцитом рахунку фінансових операцій, що спровокує суттєвий девальваційний тиск», – не виключає Михайло Ребрик.

Фактор МВФ

Україна досі не підписала з МВФ нову програму співробітництва через затягування виконання попередніх умов, наприклад, ухвалення закону, який не дозволить повернення банків-банкрутів чи націоналізованих банків (мова йде про ПриватБанк) колишнім власникам.

Нова програма МВФ дозволить Україні пройти пікові виплати за валютними боргами майже на $10 млрд. Безпосередньо від Фонду в рамках нової EFF-програми в Україну, за очікуваннями Михайла Ребрика, в поточному році має надійти $2-2,5 млрд із $5,5 млрд загального об’єму. Від ЄС та інших міжнародних фінансових інституцій очікується $1-1,5 млрд. При цьому Україна в січні вже розмістила єврооблігацій на 1,25 млрд євро, а інтерес нерезидентів до ОВДП залишається досить високим «з урахуванням сприятливої ​​макроекономічної та макрофінансової ситуації і високої реальної прибутковості в Україні на тлі зниження ключових ставок і пом'якшення монетарних умов в США і єврозоні», стверджує Михайло Ребрик.

Припинення притоку коштів на ринок ОВДП може відбутись навіть за умови отримання траншу МВФ. «Усі, хто зараз інвестує в українські папери, розуміє, що найкраща точка виходу буде після угоди з МВФ, тоді ризики знизяться і ціни на папери зростуть ще, – вважає Олександр Паращій. – Якщо угоди не буде, то всі тікатимуть. Якщо угода буде, всі будуть поступово виходити за кращою ціною. Але приплив нових спекулянтів буде набагато меншим».

Запал інвесторів зменшує падіння ставок за новими українськими борговими паперами нижче 10%, проте ситуація зміниться, коли ОВДП потраплять до світових індексів «Це може бути фактором припливу нових коштів. У світі є дуже багато індексних фондів, які мусять купувати цінні папери, які включені до того чи іншого індексу. Якщо якісь поважні компанії включать якусь з наших ОВДП до індексу, то може бути ще одна короткострокова хвиля притоку», – вважає він.

Це зробить сценарій міцної гривні більш довготривалим.

Анель Судакевич

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу