Капітал взяли на мушку

Капітал взяли на мушку

Власникам невеликих банків доведеться розщедритися. Нацбанк зобов'язав їх до літа затвердити графік підвищення капіталу щонайменше до 300 млн грн до січня 2017 року. Раніше банкіри розраховували, що у них на пошук грошей є кілька років, але НБУ передумав. Ті, хто не впорається із завданням, познайомляться з ФГВФО.



Дрібних беруть на виріст

Нацбанк вирішив прискорити вихід невеликих банків з ринку. Постановою № 58 він зобов'язав їх мати капітал щонайменше 300 млн грн не до 11 липня 2020 року, як було потрібно раніше, а 11 січня 2017 року. «Це дозволить підвищити їхню фінансову стійкість, здатність протистояти ризикам. Збільшення капіталу дозволить почати відновлення кредитування економіки», – стверджують в НБУ. Причину посилення вимог центробанк детально не пояснює.

Попередній графік нарощування капіталу НБУ затвердив в серпні 2014 року. Але, за словами джерела FinClub на банківському ринку, регулятор вирішив, що різке прискорення девальвації гривні на початку 2015 року та висока інфляція (43,3%) значно збільшили гривневі доходи акціонерів банків, що нібито дозволить їм «легко» виконати нові вимоги НБУ.

Для прикладу, в серпні 2014 року планка 300 млн грн була еквівалента 18,1 млн євро, а зараз це «всього» 10,4 млн євро. Однак європейські директиви не такі вимогливі. Згідно зі ст.12 Директиви 2013/36/EU, компетентні органи повинні відмовляти в дозволі починати діяльність кредитної установи, якщо її початковий капітал менше 5 млн євро (зараз це приблизно 144 млн грн).

Вже за рік – до січня 2018 року – капітал банків має підвищитися до 400 млн грн, іще за рік – до 450 млн грн. Після чого п'ять років банки зможуть не підвищувати капітал, і тільки до липня 2024 року в Україні не повинно залишитися кредитних установ з капіталом менше 500 млн грн.

За даними НБУ, на 1 жовтня у 76 банків (за вирахуванням «підопічних» ФГВФО) статутний капітал нижче 300 млн грн. Їхній проміжний дедлайн буде вже через півроку: до 1 липня всі банки повинні мати статутний капітал не менше 120 млн грн, зараз це проблема для 20 установ. На це їм буде потрібно 642 млн грн. Після чого всім 76 банкам (див. графік) буде потрібно вкласти в свої капітали 10,6 млрд грн, щоб підвищити їх до 300 млн грн. Ряд банків останніми місяцями докапіталізувалися, тому потреба в новому капіталі буде нижче. Капітал знадобиться навіть банку «Розрахунковий центр», що належить НБУ.

Підтримка капіталізації

Рішення НБУ було опубліковано в п'ятницю, набуло чинності в суботу, але досі на нього не відреагувала ані Незалежна асоціація банків України, ані Український кредитно-банківський союз, ані Асоціація банків України.

У деяких невеликих банках ідею Нацбанку підтримують. «НБУ як регулятор ринку банківських послуг зобов'язаний стежити за здоров'ям своїх підопічних, одним з показників чого є капіталізація банківської установи. Тому вимоги НБУ до розміру капіталу банків є логічними і передбачуваними, – вважає директор департаменту інвестиційного обслуговування Таскомбанку Артем Карелін. – Статутний капітал Таскомбанку вже перевищує 300 млн грн, а регулятивний – 500 млн грн». Таскомбанк ще в липні 2015 року повідомив про збільшення статутного капіталу до 308 млн грн, але на 1 жовтня 2015-го він усе ще становив 299,2 млн грн.

Підозри у ринку, що НБУ прискорить докапіталізацію, з'явилися наприкінці 2015-го, коли центробанк представив їм кластерну модель нагляду. «Рішення НБУ про нарощування статутного капіталу є очікуваним і є продовженням тих обговорень, які веде НБУ з осені минулого року – про необхідність консолідації галузі», – говорить керуючий директор Агрокомбанку Євген Березовський.

Але характер докапіталізації викликає питання. Заступник голови правління Дойче Банку ДБУ Олексій Рибенко каже, що у нього немає питань щодо збільшення регулятивного капіталу (проводиться в ті ж терміни), але «прихований сенс вимоги НБУ щодо збільшення статутного капіталу» йому не зрозумілий. «Чим наш капітал в резервних фондах гірше за статутний капітал, з точки зору нагляду, я не розумію. При цьому для формування резервних фондів мені достатньо рішення акціонерів, тоді як для збільшення статутного треба пройти «сім кіл пекла» з реєстрацією змін до статуту, випуском акцій», – здивований він.

Десятки банків просто можуть фізично не встигнути збільшити і зареєструвати статутний капітал. «Наші акціонери докапіталізували банк живими грошима, до походження яких, до речі, ні в кого не виникало питань. Але я особисто бігав до НБУ не один десяток разів, щоб зареєструвати збільшення капіталу. Цей процес дуже зарегульований, тому дуже тривалий», – розповів FinClub голова одного з банків.

Поштовх до злиття

У банків, чиї акціонери не зможуть збільшити капітали, є вибір: об'єднання один з одним, продаж, банкрутство. Але злиття в Україні банків з різними власниками є завданням, яке складно реалізується. «Банки мають визначитися: або вони збільшують статутний капітал і працюють далі, або відкликають ліцензію. Своїм рішенням НБУ, по суті, підштовхує невеликі банки до виразного визначення своєї позиції», – вважає Євген Березовський.

На банки, які вирішать об'єднуватися, чекають серйозні випробування. «Логічним вирішенням проблеми для банків у ситуації, коли до виконання рішення НБУ щодо збільшення статутного капіталу до 300 млн грн залишається десять місяців, було б злиття банків, але саме такий варіант виявляється найменш імовірним. Злиття банків, судячи зі світової практики, є ефективним на зростаючому ринку. На українському фінансовому секторі це були 2010-2012 роки. Але й тоді, й зараз нормативна база, за якою можна було б реалізувати такий варіант, практично відсутня, як і відсутній ефективний інструментарій оцінки активів та балансів, які зливаються, що не дає майбутнім акціонерам розуміння того, якою часткою вони володіють», – говорить голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Якщо банки не встигнуть збільшити капітал і порушать норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), регулятор може застосувати до них санкцію у вигляді віднесення до категорії проблемних. І якщо проблемний банк не виправить порушення, його чекатиме виведення з ринку як неплатоспроможну установу. «Вкладники до цієї дати можуть розбігтися, побачивши, що банк не вкладається у нормативи. І у нього будуть проблеми з ліквідністю ще за два-три місяці до дедлайну», – зазначив один зі співрозмовників FinClub.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу