Хто винен у банкрутстві банків?

Хто винен у банкрутстві банків?

НБУ постійно шукає винних у банківській кризі. Він вже знайшов їх серед власників, топ-менеджменту банків та аудиторів. FinClub звернувся до експертів із питанням : «Хто винен у банкрутстві банків і повинен нести за це відповідальність?» Відповіді виявилися несподіваними.

КлимовАндрій Клімов, президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів

– Хвиля банкрутств українських банків значно підірвала довіру до вітчизняної банківської системи. Є низка причин, що призвели до цього. Насамперед – погіршення загального стану економіки і девальвація гривні, що призвели до зубожіння людей і, як наслідок, зниження якості кредитних портфелів банків. На друге місце я б поставив якість менеджменту і структуру власності. Часто банки є частиною промислово-фінансових груп, і ресурси, залучені банком, використовуються для «латання дірок» в інших бізнесах власників банків. Також це несе в собі ризики того, що вимоги регулятора щодо докапіталізації банку його власникам буде важко виконати, оскільки умовно металургійний завод не внесеш до статутного капіталу банку.

Не перестають дивувати спроби звинувачення в банкрутстві банків тих, хто ніяк не впливає на ці процеси і на прийняття рішень всередині фінансової установи. Наприклад, аудиторські компанії, що працювали з банком. Я не виключаю, що серед них зустрічаються ті, хто недобросовісно і неякісно робить свою роботу. Але висновки і рекомендації, зроблені аудитором на підставі історичної фінансової інформації, ніяк не можуть бути гарантією платоспроможності банку в майбутньому. Якщо навести аналогію, то це все одно що вимагати від лікаря, який вилікував від нежиті, гарантію того, що ти ніколи не помреш, чи звинувачувати в ДТП механіка, який колись займався технічним обслуговуванням автомобіля.

КоробковаОлена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

– Якщо говорити про те, що стало причиною і призвело до такої критичної кількості банкрутств банків, то насамперед – це окупація частини території країни та війна. У будь-якій країні, в якій ведуться широкомасштабні військові дії, апріорі ситуація не може бути стабільною ні в економіці, ні в банківській системі. Якщо говорити відверто, то навіть за станом на сьогодні ніхто не може назвати точну і остаточну суму втрат банків, як і економіки в цілому, від війни і окупації Криму.

Хто винен? Я проти того, щоб «призначати винних». Щоб відповісти на це питання з максимально можливою вірогідністю, необхідно провести об'єктивне розслідування кожного випадку банкрутства банку. У міжнародній практиці є таке поняття, як судово-бухгалтерська експертиза, або фінансове розслідування. Його метою є виявлення неправомірних або зловмисних дій менеджерів або власників, які стали причиною неплатоспроможності банку. Проводити таку експертизу повинна аудиторська компанія з бездоганною репутацією на міжнародному рівні. За результатами цієї перевірки можна буде назвати причину банкрутства банку і визначити ступінь відповідальності кожного учасника процесу.

Найман2Ерік Найман, керуючий партнер компанії Capital Times

– Що зараз відбувається? Вся наша банківська система, так би мовити, перебуває в стаціонарі лікарні під наглядом. І у нас є головлікар у вигляді голови Нацбанку, яка стежить за тим, що відбувається в цій лікарні. І якщо в цій лікарні хтось із хворих тікає, хтось п'є та курить, не дотримується лікарняного режиму, то хто винен? Хворі? Так, звичайно, адже вони порушують режим лікарні. Але серед винних і головний лікар, який не забезпечив належного рівня контролю, не навчив своїх медсестер, які повинні стежити за порядком тощо.

Тому в першу чергу винним є Національний банк. Адже він недостатньо ефективно використовував функцію банківського нагляду. Він допустив ту ситуацію, за яку судять всіх: і вкладників, і бізнес, і банкірів. Регулятор дозволив банкірам виводити активи, аудиторам – покривати банкірів, закриваючи на це очі до певного часу. Вважаю, що потрібно карати у тому числі й Нацбанк, який повинен нести солідарну відповідальність за події в банківській системі, а інакше його функція банківського нагляду нічого не означає.

ШапранВіталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг»

– Кредитний рейтинг банку – це ймовірність невиконання банком своїх зобов'язань. Тому можуть бути дефолти банків з рейтингом навіть uaAAA, не кажучи вже про більш низькі оцінки. Згадайте такі дефолти на міжнародних ринках компаній AIG, Lehman Brothers, Enron. Другий момент: відповідно до Правил рейтингування за національною шкалою рейтингові агентства не мають доступу до первинної документації та змушені працювати з тією фінансовою та статистичною звітністю, яку надав банк. І це міжнародна практика: не можна змушувати банки проходити повторний аудит при рейтингуванні. Наприклад, банку приносять платіжки, а він їх ховає і домальовує нормативи ліквідності. Але ні національне, ні міжнародне рейтингове агентство не має методів розкриття фальсифікації звітності.

Проте уроки банківської кризи в Україні показали, що у одних РА відсоток дефолтів з інвестрівнем нижче, ніж у інших. НКЦПФР ще влітку зацікавилася цими фактами і підготувала зміни до нормативної бази для посилення відповідальності рейтингових агентств. Зміни отримали схвалення в громадській раді НКЦПФР. Національні РА втрачатимуть статус уповноважених за неналежне дотримання законодавства. Також НБУ посилив відповідальність аудиторів за фальсифікацію звітності, і ми очікуємо підвищення відповідальності менеджменту банків. Таким чином і НБУ, і НКЦБФР вже роблять все, щоб поліпшити якість рейтингів національних і міжнародних РА в Україні.

Дубко1Станіслав Дубко, генеральний директор «Українського кредитно-рейтингового агентства»

– У нинішній ситуації банкрутство банків не є дивним. Вважаю, що просто сама модель або стратегія роботи банку може виявитися помилковою. Тому не можна карати кого-небудь за помилкову стратегію, якщо не було зловмисних дій доведення банку до банкрутства. Адже якщо роблять винними менеджмент, власників, аудиторів, то так само можна зробити винним і регулятора. Заявивши, що не було належного контролю.

Думаю, що в кожній конкретній ситуації потрібно розбиратися, намагаючись зрозуміти, чи є там склад злочину, халатність чи зловмисні дії з доведення банку до банкрутства. Адже до банкрутства фінансової установи може призвести просто несприятливе поєднання звичних факторів для якогось окремого банку. Не вийшло, хоча й хотіли...

Тому я дуже критично ставлюся до спроб знайти винних. Наприклад, до аудиторів можна висувати претензії тільки тоді, коли були виявлені факти того, що вони не врахували або порушили якусь процедуру, навмисно закрили очі на якусь інформацію, неправильно порахували і зробили помилкові висновки. Але не завжди позитивний аудиторський висновок є запорукою того, що банк може себе спокійно почувати.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу