Кредити перейшли в режим «привату»

Кредити перейшли в режим «привату»

Вкладникам ПриватБанку пропонують кредитувати позичальників банку. Такі інвестиції з ефективною прибутковістю на рівні 22-23% не гарантовані Фондом гарантування вкладів, але страхуватимуться в компанії групи «Приват». Інші учасники ринку бачать в цьому сегменті більше ризиків, ніж можливостей заробити.



Банк зайнявся звідництвом

ПриватБанк запропонував своїм вкладникам почати видавати кредити іншим клієнтам банку. Йдеться про кредитування за принципами P2P і P2B – видача населенням позик фізособам і бізнесу «без посередників». Хоча в даному випадку ПриватБанк буде посередником – фізично саме він видає кредит позичальникові за рахунок коштів і за прямим дорученням вкладника. В рамках програми «Сервіс вигідних вкладень» клієнти ПриватБанку з 1 березня отримали можливість видавати позики через Приват24 на 6-12 місяців під 27-28% річних відповідно.

Ефективна ставка доходу після сплати податку (19,5% – як і при оподаткуванні доходів від депозитів) обіцяна на рівні 21,74-22,54%. «Ми надамо можливість вкладень на нашому майданчику в підприємства малого бізнесу, які знаходяться в одному місті або навіть на одній вулиці з інвестором. Клієнт зможе позичити сімейній пекарні, у якій кожного дня купує випічку», – стверджує перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський.

Заявлено, що мінімальний рівень інвестицій «вкладника-кредитора» складе 1 тис. грн, максимальна сума, втім, не вказана – депозит має бути кратним 1000 грн. Також не названа ні мінімальна, ні максимальна сума, яку можна буде взяти в кредит. ПриватБанк обіцяє, що «кредитор» буде отримувати дохід щомісяця, а дострокове повернення коштів неможливе, оскільки це кредит, а не «вклад». На сайті банку цей кредит названо «вкладенням», а в проекті типового договору йдеться про «розміщення грошових коштів».

За даними ПриватБанку, обсяг глобального ринку Peer-to-Peer (P2P) кредитування виріс з $1,2 млрд в 2012 році до $64 млрд в 2016-му. Майданчики Zopa (Великобританія), Prosper і Lending Club (обидва з США) працюють з кредитами до $50 тис., мікропозиками на рівні до $1,5 тис. займається Wonga (Великобританія), кредитуванням малого та середнього бізнесу – Fundingcircle (США), а транснаціональні невеликі позики P2B і P2P у валюті просуває Lendico.

Гроші перераховуються ПриватБанку через відділення або Приват24, після чого розподіляються між позичальниками, враховуючи їхнє кредитне досьє в «Українському бюро кредитних історій». Саме ПриватБанк оцінюватиме ризики потенційних позичальників і займатиметься стягненням боргів у разі виникнення неплатежів. Для позичальників вартість кредиту складе 34,8% річних. «Позичальник отримує кредит під 2,9% на місяць. Різниця (майже 7% за рік. – FinClub) – дохід майданчика за пошук клієнтів, коллекшн, оцінку ризиків і страхування», – пояснив Олег Гороховський. Майданчиком в даному продукті виступає «ПриватБанк в особі голови правління».

Залучення до проекту платіжної системи MаsterCard банк пояснює так: «Програма має на меті за рахунок забезпечення прямого доступу позичальників до ресурсів активізувати програми кредитування населення і малого бізнесу. Такий механізм роботи – це умова MаsterCard».

Інвестиційні ризики

Майбутнім «кредиторам» варто знати, що їхня інвестиція не є депозитом і не гарантується Фондом гарантування вкладів. ПриватБанк страхуватиме ці «кредити» у близкій до нього компанії «Інгосстрах» (страховий тариф, страхові випадки і виключення зі страхування невідомі). У банку запевняють, що «застрахована вся сума вкладень і обіцяний дохід, а сплата страхового платежу проводиться автоматично одночасно з виплатою доходу». Страховий платіж сплачується з суми доходу, який платить позичальник клієнту. Несплата за «кредитом» не означає автоматичну страхову виплату. Якщо позичальник не внесе плановий платіж, банк протягом трьох днів спише його з кредитної картки «Універсальна», яку зобов'язаний мати позичальник.

Учасники ринку зазначають, що під час такого кредитування більшість ризиків бере на себе «вкладник». «Вкладник ризикує своїми грішми. З огляду на слабкий рівень захисту прав кредиторів і корумповану судову систему, таке кредитування для вкладника стає певною мірою ризикованим проектом, якщо не захеджувати свої ризики належним чином. Наприклад, якщо вкладник дає позичальникові гроші під заставу нерухомості, то краще цю нерухомість формально оформити як продаж. Коли позичальник все поверне з відсотками, відбувається зворотний продаж застави. Банк виступає таким собі посередником, який супроводжує юридичну частину угоди і є таким собі арбітром між сторонами», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Ділитися ризиком

ПриватБанк хоче залучити інші банки до такого кредитування, але поки не знає, скільки позик планує видати в 2016 році. «Ми ведемо переговори з приєднання до проекту з рядом українських банків і фінансових компаній», – говорить Олег Гороховський.

«Проблема захисту прав кредиторів та інвесторів у нашій країні всім відома. Саме це, а також питання врегулювання подібної моделі бізнесу на законодавчому рівні відкладає масовий прихід P2P і Р2В кредитування на український ринок, – відреагували на ініціативу в Укрсоцбанку. – Потрібно зазначити, що така модель – це позика однієї фізичної особи іншій, а тому Фондом гарантування вкладів не покривається. Тобто клієнту доведеться ризикнути відмовою від гарантії ФГВФО заради більш високої ставки за депозитом і морального задоволення від чіткого розуміння, що його гроші працюють на економіку у вигляді кредиту конкретній фізособі».

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу