Вівторок, 13 червня 2017 08:45

Ліквідатора наздогнала розплата

Фонд гарантування вкладів фізосіб опинився в епіцентрі корупційного скандалу. Генпрокуратура разом з СБУ спіймала на хабарі у $5 млн ліквідатора декількох банків Юлію Приходько. Печерський райсуд Києва вже заарештував її на два місяці з правом вийти під заставу в 130 млн грн. Однак легальні заощадження чиновниці не дозволяють їй покинути стіни СІЗО.

Опубліковано в Статті

Правоохоронці блокують виведення грошей Олександра Януковича, сина-втікача президента, які Всеукраїнський банк розвитку розсилає своїм клієнтам по різних банках. Мова йде про сотні мільйонів гривень, виявлених Генпрокуратурою в декількох банках. Але адвокати «вкладників» протидіють, а суди періодично знімають арешти з рахунків.

Опубліковано в Статті

Приватні виконавці отримали доступ до банківських рахунків. На підставі судових рішень вони зможуть вимагати від банків арештовувати рахунки боржників і списувати з них гроші. Це рішення НБУ дозволяє приватникам почати працювати в цьому сегменті ринку, але їхній функціонал у найближчий рік буде обмежено тільки невеликими сумами.

Опубліковано в Статті
Понеділок, 06 лютого 2017 04:00

Нацбанк викрили в корупції

Генпрокуратура в пошуках корупціонерів дісталася Нацбанку. У п'ятницю суд заарештував директора департаменту платіжних систем НБУ Сергія Шацького у зв'язку з підозрою в отриманні ним хабара на $35 тис. Учасники ринку грошових переказів визнають труднощі у спілкуванні з цим департаментом, але не стикалися зі спробою вимагання грошей.
Опубліковано в Статті
Вівторок, 10 листопада 2015 09:30

Арешт рахунків пропонують спростити

Чиновники спільно з банкірами розробляють швидкий спосіб арешту банківських рахунків юридичних і фізичних осіб за рішеннями судів. Для цього пропонується створити єдину базу рахунків і проводити блокування фактично в режимі онлайн. Учасники ринку вважають, що як мінімум можна швидко створити систему обміну запитами, складніше – створити саму базу рахунків, але ще складніше – забезпечити неможливість зловживань цією системою.

Опубліковано в Статті
Четвер, 07 травня 2015 08:25

Мін'юст ділиться арештами

Статьи: Мін'юст ділиться арештами
 Фото: FinMaidan
Приватні електронні торгові майданчики тепер можуть стати партнерами СЕТАМ з продажу арештованого майна. Мін'юст нарешті опублікував проект агентського договору, після підписання якого електронні біржі зможуть за 1% від ціни об'єкта шукати для нього покупців. Торговці готові брати участь у цьому проекті, що має підвищити ефективність подібної інтернет-торгівлі.

Приватні продажі
Міністерство юстиції погодилося залучити приватні торгові майданчики для реалізації арештованого майна. Учора було опубліковано типовий агентський договір з ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту, після підписання якого продажем майна зможуть займатися приватні компанії та фізособи-підприємці як агенти-посередники. Вони шукатимуть потенційних учасників торгів, забезпечуватимуть їм доступ до системи електронних торгів, надаватимуть консультації з оформлення документів, знайомитимуть їх з майном і його характеристиками, забезпечуватимуть рекламу. Сума винагороди агентів складе 20% від винагороди організатора торгів, тобто 1% вартості проданого майна.

Рішення уряду про те, що продаж арештованого майна буде проводитися на електронних торгах на всій території України на постійній основі, а не тільки в рамках експерименту, прийнято ще два місяці тому. Про це йшлося у розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня. Проте досі ніхто з приватних електронних торговельних майданчиків не міг підключитися до Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), через яку Мін'юст проводить реалізацію майна. Тепер така можливість у них з'явилася – міністр юстиції Павло Петренко підписав відповідний наказ 29 квітня.

«Перехід до продажу в інтернеті арештованого Мін'юстом майна – дуже добре, але монополізація цього продажу – погано, а монополія державна – це дуже погано. Тому що монополія – це корупція, відсутність якості, повна безвідповідальність за будь-які порушення. Мін'юст пішов на поступку і віддав частину функцій з організації аукціонів приватникам, а саме прийом заявок від бажаючих учасників тощо. Тобто вони працюватимуть ніби-то вітриною, фактично ж аукціон проходить на сервері СЕТАМ, а ДП «Інформ’юст» приймає гарантійні внески, зберігає і демонструє майно», – пояснює FinMaidan голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.

CETAM працює в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Київській, Львівській, Вінницькій областях, Києві. З 1 липня експеримент розширено на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. З 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно по всій території України. За останніми даними, в СЕТАМ було введено 50 тис. лотів на загальну суму 5,5 млрд грн.

Конкурентний підхід
На ринку десятки торгових майданчиків технічно здатні працювати з СЕТАМ. Деякі з них вже кажуть, що готові зайнятися продажем арештованого майна на запропонованих ним умовах. «Нам буде цікаво брати участь у продажу арештованого майна на таких умовах. Ми від самого початку хотіли зайти у цей проект, але Мін'юст поки один працював у даному напрямку. У нас на майданчику йде реалізація майна банків-банкрутів за такими тарифами та навіть нижчими, і нас вони влаштовують», – сказав FinMaidan директор ТОВ «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов.

Такі майданчики займаються продажем майна банкрутів, заставного майна, державними і комерційними закупівлями, співпрацюють з товарними біржами. Доступ до продажу арештованого майна розширює перелік їх послуг для своїх клієнтів. «Ми («Українська палата арбітражних керуючих». – FinMaidan) також подаємо заявку на підключення до СЕТАМ і хочемо показати, як потрібно працювати, аби усі побачили різницю якості та відповідальності між державним монополістом і приватною компанією», – заявив пан Родзинський.

Більше продажів

Банки від початку кризи позбавляються від непрофільних активів, у тому числі через електронні майданчики. Але розширення каналів продажів дозволяє їм лише охопити в повному обсязі усіх потенційних покупців, тоді як загальна кількість покупців через кризу скоротилася, як і ціни на майно, що було у використанні. «Вартість багатьох об'єктів від початку кризи знизилася, тоді як зобов'язання позичальників у гривневому еквіваленті збільшилися. Нерідко виходить так, що ринкова вартість застави не покриває заборгованості повністю», – пояснює проблему голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Як повідомляв FinMaidan, на останньому аукціоні Брокбізнесбанку із загального обсягу заборгованості в 654 млн грн куплено усього один лот. Заборгованість у 3,74 млн грн (вартість застав склала 10,5 млн грн) була продана з 68-процентним дисконтом (див. «Покупців не видно»). На інше майно не були подані заявки покупців.

Аналогічні проблеми переживає СЕТАМ, тому розширення каналів продажів було неминучим. Участь приватних компаній має підвищити якість інформації про об'єкти продажу. «Проблема СЕТАМ – у відсутності інформації про майно: наприклад, може продаватися офіс у Києві без жодної фотографії приміщення. При цьому неможливо приїхати і подивитися саме майно, також є труднощі з його оформленням після аукціону, – каже Анатолій Родзинський. – Тепер буде більше каналів продажу майна. Приватні майданчики контролюватимуть СЕТАМ, оскільки зацікавлені у продажах своїм клієнтам».

Опубліковано в Статті
Вівторок, 24 березня 2015 10:35

CETAM допоможе

Реалізація усього арештованого майна на всій території України проходитиме через системи електронних торгів на постійній основі, вирішили в уряді. Пілотний проект діяв з травня минулого року і поступово охоплював дедалі більшу кількість областей. За цей період було ліквідовано схему продажу майна за заниженою ціною, а тепер треба підвищити конкуренцію в цій сфері, зазначають експерти.

Кабінет міністрів за підсумками проведеного експерименту встановив на постійній основі продаж арештованого майна тільки на електронних торгах на всій території України. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня, оприлюдненому тільки вчора.

Документом доручено Міністерству юстиції затвердити порядок реалізації арештованого майна. При цьому Мін'юст має залучити до продажу компанії усіх форм власності та фізосіб-підприємців як агентів-посередників і встановити для них винагороду в розмірі 20% від винагороди організатора торгів – це 1% вартості проданого майна.

Від малого до більшого

Система електронних торгів арештованим майном (CETAM) в експериментальному режимі розпочала роботу 1 травня 2014 року в Київській, Львівській та Вінницькій областях, а також у Києві. З 1 липня експеримент був розширений на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. А з 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно на всій території України. На 24 лютого 2015 року в CETAM було введено 49 тис. лотів на загальну суму близько 5,5 млрд грн. З них до січня вже проведено 38,5 тис. аукціонів.

Ринок давно чекав повноцінного запуску електронних торгів. «У Мін'юсті вже більше двох років будували плани і говорили про введення такого порядку продажу», – розповідає голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. Але негативним фактором залишається «монополізація» цього ринку в руках Мін'юсту. «Такий підхід не вирішує проблеми з корупцією та зловживаннями. Продавець один – скаржитися нема куди», – нарікає Анатолій Родзинський.

Робота над помилками
Від моменту запуску системи її модернізували. Використання електронного цифрового підпису перестало бути обов'язковим, що розширило коло потенційних покупців. «Раніше без нього не реєстрували на лотах, вартість яких перевищувала 100 мінімальних зарплат, а якщо й робили це, то реєстрація могла раптово припинити працювати», – говорить Анатолій Родзинський. У торгах запровадили «особливу ставку». «З метою запобігання продажу майна за найменшу ціну шляхом швидкого підвищення ставок до економічно необгрунтованих з наступною відмовою від оплати своїх ставок учасниками, які підвищували ставки, введено можливість усім учасникам торгів вибрати одну ставку зі ставок, вже зроблених іншими учасниками», – повідомили в Незалежній асоціації банків України. Анатолій Родзинський пояснює, що реєструвалися три пов'язаних учасника, перший ставив низьку початкову ціну, а два інших її піднімали, а потім відмовлялися. «Лот отримував той, хто поставив першу низьку ціну. Були різні варіації схеми, але ідея завжди була одна – завищення ціни, потім відмова від купівлі, і в підсумку лот продавався за початковою вартістю», – пояснює він.

Крім того, Мін'юст зобов'язав усе майно, що виставляється на торги в CETAM, передавати для зберігання і демонстрації потенційним покупцям держпідприємству «Інформюст», яке проводить аукціони. Це підвищило безпеку торгів. «Раніше побачити квартири, машини або інше майно перед торгами було практично неможливо. Більше того, покупці іноді не могли отримати куплене ними через CETAM майно: майно, що реалізується, могло залишатися на зберіганні у боржника або взагалі у третіх осіб», – говорить Анатолій Родзинський.

Тепер Мін'юст повинен допустити до продажу приватні електронні торгові майданчики. «Вони мають підключитися до програмного забезпечення ДП «Інформюст», і на їх сайтах відображатиметься уся інформація про торги. Їхні клієнти можуть через ці сайти реєструватися і купувати майно. При цьому один відомий нам майданчик два тижні тому написав у ДП «Інформюст» листа з проханням укласти договір і повідомити технічні дані для програмістів та умови співпраці. Поки відповіді не було. Теоретично, якщо такі майданчики все ж будуть підключені, то вони контролюватимуть CETAM і не допустять маніпуляцій та махінацій під час продажу через нього майна», – розповідає Анатолій Родзинський.

Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова вважає, що потрібно вирішити також питання щодо своєчасної обробки документів про переведення гарантійного внеску, який забезпечить участь усіх бажаючих потенційних покупців у торгах. «Крім того, необхідно невідкладно вирішити питання продажу земельних ділянок через СЕТАМ», – сказала вона.
 

Опубліковано в Статті
Середа, 25 лютого 2015 10:50

Звинувачення вийняли з конверта

Статьи: Обвинение достали из конверта
Державна фіскальна служба в ході розслідування кримінальних проваджень відносно конвертаційних центрів почала підозрювати співробітників дев'яти банків у їхній причетності до скоєння цих злочинів. Як мінімум в трьох установах з дев'яти спростовують свою участь у конвертації коштів, а учасники ринку нагадують, що банки, викриті в цьому, можуть бути ліквідовані Нацбанком.

Фіскальна служба в пошуку
Державна фіскальна служба (ДФС) в ході розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів перевіряє причетність до їх функціонування співробітників дев'яти банків. «Під час розслідування кримінальних справ цієї категорії проглядається причетність до скоєння злочинів посадових осіб банківських установ: Реал Банку, Фідобанку, банку «Фінанси та Кредит», БТА Банку, Вернум банку, ВіЕйБі Банку, Ощадбанку, «Глобусу» та Українського професійного банку. Зараз слідчі дії щодо доведення причетності та встановлення міри вини посадових осіб банківських установ тривають», – заявив перший заступник голови ДФС Володимир Хоменко.

Всього у 2014 році слідчі податкової міліції розслідували 85 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, внаслідок чого припинили роботу 560 компаній. «Незаконні послуги «конвертів» були надані більш ніж 15 тис. суб'єктам господарювання, яким незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на 6,3 млрд грн. В ході перевірок вигодонабувачів донараховано 1,6 млрд грн, компенсовано до держбюджету понад 200 млн грн», – зазначив Володимир Хоменко. За його словами, зараз розслідується 46 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, послугами яких скористалися понад 5 тис. підприємств – вони отримали штучний податковий кредит з ПДВ на суму 3,6 млрд грн.

Учора ж прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після того, як заслухав доповіді керівництва ДФС, відсторонив його від виконання своїх обов'язків на час службової перевірки - на два тижні. У тому числі, серед відсторонених був і Володимир Хоменко.

Банківський подив
З дев'яти установ дві перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб: у ВіЕйБі Банку працює тимчасовий адміністратор, а в Реал Банку – ліквідатор. FinMaidan опитав інші установи щодо підозр ДФС. «Я був украй здивований цією заявою і висловленою в ній підозрою про причетність співробітників Фідобанку до діяльності конвертаційних центрів. Ніяких офіційних запитів з приводу розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів від відповідних держорганів у Фідобанк не надходило, як і не було пред'явлено жодних претензій, – повідомив FinMaidan директор фінансового моніторингу Фідобанку Сергій Дмитров. – Ми конвертаційні центри не обслуговуємо, а, навпаки, виявляємо і надаємо інформацію, відповідно до закону, у Держслужбу фінмоніторингу. Звідти ця інформація у вигляді узагальнених матеріалів потрапляє до ДФС. На сьогодні нами було припинено 187 спроб відмивання грошей. І всю інформацію надано відповідно до законодавства в держоргани».

Джерело в правлінні Фідобанку неофіційно пояснює, що, можливо, «якийсь начальник відділення міг мати приватну домовленість з клієнтом, який генерував великий кеш». «Звичайно, після гострої фази минулої кризи активізувалася боротьба за клієнтів. І деякі банки почали знижувати тарифи роботи з готівкою з 0,4% до 0,3%, а начальники відділень отримували премії за залучення нових клієнтів завдяки зниженню тарифів. Але керівництво банку з часом здатне вирахувати, що в якихось відділеннях проходять крупні операції. Це, як правило, закінчується звільненням посадових осіб банку і відмовою від роботи з такими корпоративними клієнтами», – пояснив співрозмовник.

В Українському професійному банку стверджують, що заява ДФС не відповідає дійсності. Аналогічної позиції дотримуються і в держбанку, який також потрапив до списку фіскальної служби. «Інформацією про слідчі дії відносно Ощадбанку ми не володіємо», – повідомили в прес-службі цієї установи.

Держорганам варто більш відповідально ставитися до своїх заяв, вважають банкіри. «Моя робота полягає у щоденному превентивному фінансовому моніторингу. Хотілося б чути від високопосадовців більш коректні заяви, особливо враховуючи поточні реалії ринку», – нарікає Сергій Дмитров.

Нацбанк отримав повноваження
Реагувати на такі ситуації може і Нацбанк, до того ж у нього тепер є для цього всі повноваження. 6 лютого набули чинності поправки до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», якими було дозволено регулятору ліквідувати за прискореною процедурою банки за відмивання ними грошей.

Це дозволить очистити ринок від установ, які займаються неправомірною діяльністю, але дії НБУ мають бути обґрунтованими. «В інструментарії Нацбанку мають бути різні методи боротьби з конвертаційними центрами. Це можуть бути як закриття фінансових установ, які допустили грубі та неодноразові порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, так і суттєві фінансові санкції за такі порушення, – вважає директор департаменту контролю та фінансового моніторингу Кредобанку Максим Ващук. – Оголошення регулятором неплатоспроможними банків, які допускали систематичні порушення в цій сфері, є потужним сигналом про його рішучість в боротьбі з банками – конвертаційними центрами. Регулятор повинен поступово очистити фінансовий ринок від такого виду організацій».

Олена Губар, Руслан Чорний

Опубліковано в Статті
Середа, 10 грудня 2014 07:05

Валюту не шукай

Статті: Валюту не шукай
Банківський ринок готівкової валюти в листопаді скоротився порівняно з жовтнем більше ніж удвічі, а в порівнянні з щомісячними показниками на початку року – майже в сім разів. Обсяг операцій купівлі-продажу валюти скоротився до рекордного мінімуму в $373 млн. Цьому сприяли зростання курсу долара на 2,5 грн, скасування аукціонів на підживлення кас і дефіцит валюти. Однак це не означає, що українці перестали здійснювати валютообмінні операції – вони просто перемістилися в тінь.

Долар зникає з очей

Дефіцит іноземної валюти, який викликав у листопаді чергову хвилю девальвації гривні та збереження адміністративних обмежень на купівлю валюти, знизив можливості населення купити долари і євро в банках. У листопаді чистий попит фізосіб на валюту склав лише $21,3 млн. Наприкінці ж літа – на початку осені щомісячний дефіцит готівкового ринку не опускався нижче $200 млн, а сумарно за чотири місяці він перевищив $1 млрд. Надлишок валюти на ринку був тільки у квітні- червні, а в цілому з початку року населення «вимило» з кас банків $2,36 млрд.

Умовне «збалансування» ринку відбулося на тлі падіння його обсягу: у листопаді він склав $373 млн (у тому числі купівля валюти населенням – $197,2 млн), що в 2,3 раза менше, ніж обсяг операцій купівлі-продажу валюти в жовтні, і в 6,6 раза – ніж у січні. Скорочення обсягу ринку було неминучим, адже статистику початку року завищив відтік валюти під час втечі з країни представників колишньої влади. Але вже з II кварталу динаміку ринку почали визначати економічні фактори.

Причини на вибір
До скорочення обсягу валютних операцій призвело відразу кілька причин. Одна з основних – відсутність валюти в касах банків після відмови НБУ проводити аукціони для їх підживлення. «Головною причиною низького чистого попиту став дефіцит іноземної валюти в Україні. По суті, банки продають з каси тільки той обсяг валюти, який купили у населення (це й забезпечує формальний баланс. – FinMaidan). Крім того, свою роль зіграло обмеження на продаж у касах готівкової валюти у розмірі 3 тис. грн в еквіваленті на людину на добу», – зазначає начальник управління торгових та казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко.

При цьому населення не прагнуло продавати валюту, придбану за курсом 8 грн або навіть 12 грн/$, оскільки саме в листопаді банкам дозволили відмовитися від фіксованого курсу 12,95 грн/$. Потім курс долара підскочив приблизно до 15,5 грн. Зараз його ціна підвищилася ще більше і становить у середньому 16,17 грн.

До того ж обмеження на продаж у розмірі 3 тис. грн через девальвацію призвело до зниження доларової суми угоди з $230 до $185. «Однозначно спрацювали обмеження. Крім того, залишився відкладений попит у населення на готівкову валюту ще з жовтня», – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.

Велика частина операцій просто перейшла на чорний ринок, де дефіцитну валюту продають на 5-10% дорожче. Оцінити розмір цього сегмента ніхто не може, банкіри радять орієнтуватися на докризові показники, відзначаючи, що валютні доходи населення від грошових переказів і зарубіжних заробітків за рік не дуже скоротилися. «У місячному масштабі, вважаю, – до $1 млрд. Реально оцінити складно, назва цього ринку говорить сама за себе», – зазначає начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.

Олена Губар

Опубліковано в Статті