Депутати розпочали легалізацію кредитного реєстру НБУ, до якого потраплятиме інформація про усіх великих позичальників та їхні борги. Але законопроект навіть на етапі першого читання спровокував скандал. У підсумку депутати БПП відхилили ініціативу свого колеги за фракцією, в.о. голови банківського комітету Михайла Довбенка, який хотів дати усім бюро кредитних історій доступ до даних зі статусом банківської таємниці, що знаходяться в НБУ.
Депутати дозволять компаніям, які в ході приватизації 1990-х стали акціонерними товариствами з сотнями акціонерів, позбутися вантажу «публічності». До другого читання підготовлено законопроект, який істотно змінить права і обов'язки публічних та приватних акціонерних товариств. Прихильники реформи вважають, що вона дозволить «очистити» фондовий ринок від усього зайвого, а противники – що вона остаточно «поховає» ринок.
Епопея з докапіталізацією невеликих банків отримала розвиток. Поки Нацбанк думав, як змінити графік докапіталізації, депутати запропонували встановити мінімальний розмір статутного капіталу для всіх банків на рівні 200 млн грн. Це не лише звільнить банки від необхідності шукати 15 млрд грн, але й зробить банківський ринок привабливим для інвесторів.
Українські учасники ринку криптовалют можуть вийти з тіні. Парламентарі запропонували вже два законопроекти про легалізацію криптовалют і майнінгу. У цих документах є «плюшки» для майнерів у вигляді дешевої електроенергії та низьких податків, але є й мінуси для учасників ринку: анонімності стане менше, а підконтрольності державі – більше.
Регулятор фондового ринку попередив його учасників про те, скільки коштуватиме їм «ефективний нагляд», – 150-250 млн грн на рік. З такою ініціативою згодні далеко не всі, адже платежі нагляду приведуть до подорожчання послуг для інвесторів, заради захисту інтересів яких НКЦПФР і розпочинає реформу.
USAID розробило законопроект про створення інституту фінансового омбудсмена, однак ця ідея вже напоролася на жорстку критику учасників фінансових ринків. Вони незадоволені запропонованими механізмами оплати роботи омбудсмена, призначення його керівних органів та відсутністю можливості оскаржити в суді свої програші. До того ж немає гарантії, що омбудсмен не буде «похований» під десятками тисяч скарг клієнтів.
Депутати запропонували усунути спірні правила роботи лізингових компаній, щоб у них виникло менше конфліктних ситуацій зі споживачами, а шахрайство в цій сфері стало неможливим. Учасники ринку схвалюють подібний підхід, але вважають законопроект недостатнім, адже в ньому немає фінансових стимулів для розвитку ринку лізингових послуг.
Депутати фінансового комітету парламенту хочуть переписати законопроект про кредитні спілки. Один з конфліктних моментів – це приєднання кредитних спілок до банківської системи гарантування вкладів фізосіб і створення на базі кредитних спілок кооперативних банків з «тепличним» регулюванням.
«Укрпошта» кидає виклик банкам: вона хоче стати квазібанком і встановити монополію на безготівкові розрахунки в сільській місцевості. Банки не вважають за доцільне вихід національного поштового оператора на фінансовий ринок, особливо на висококонкурентний сегмент фінпослуг в містах. Вони пропонують «Укрпошті» стати агентом банків, щоб з мінімальними витратами для бюджету дати сільським жителям доступ до фінансових послуг.
Мінфін пропонує відсторонити парламент від призначення наглядових рад держбанків. Більшість наглядових рад сформують з незалежних членів, а втручання в роботу наглядової ради або правління буде кримінально переслідуватися.
Релізи
ТОП-новости
