Україну готують до безготівкового переходу

Україну готують до безготівкового переходу

Населення продовжує конвертувати доходи, що надходять на картки, для оплати товарів та послуг готівкою. Однак вже до 2020 року частка готівки в економіці повинна знизитися у півтора рази. Поки цьому заважає страх українців перед шахраями, відсутність POS-терміналів у багатьох підприємствах сфери торгівлі та їхнє категоричне небажання відмовитися від чорної готівки.

План швидкого cashless

Нацбанк незадоволений великим обсягом готівкових операцій, тому обіцяє перевести платежі українців у безготівкову форму. «Зусилля Нацбанку базуватимуться на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей, – заявила голова НБУ Валерія Гонтарева. – За минулий рік більше половини доходів, а саме 58%, населення отримало в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися за безготівковим розрахунком. Тому наша амбітна мета – знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% від ВВП до 2020-го».

Готівкових коштів в Україні на 1 жовтня було на 312,5 млрд грн, ці гроші – на руках населення, в касах банків і підприємств сфери торгівлі та обслуговування. Частина бізнесу не хоче приймати безготівкові платежі клієнтів. «Ми провели дослідження, яке охопило найактивніших молодих людей. Більше 90% з них мають платіжні картки. Найголовніше зростання спостерігається в інтернет-банкінгу. Частка тих, хто використовує картки лише для зняття готівки (26% власників карток), падає. Частка готівки в платежах також постійно падає, – розповів керуючий директор компанії «GfK Україна» Олександр Федоришин. – Але продукти харчування залишаються сферою готівкової торгівлі, оскільки не скрізь можна розплатитися карткою. 31% бізнесу використовує тільки кеш в якості оплати і відмовляється приймати картки, тоді як 34% бізнесу приймає безготівкові платежі».

Реальних дій держави для заохочення безготівкових платежів учасники ринку поки не помітили. «Індустрія продовжує відчувати відсутність підтримки з боку держави. А держава щось робить тільки для поліпшення свого іміджу, – нарікає директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов. – З більш ніж 1 млн підприємств тільки 20% приймають безготівкові платежі».

Карткові проблеми

Більш активне використання безготівкових грошей, на думку учасників ринку, стримує низька поінформованість громадян про безпеку транзакцій. Серед варіантів вирішення проблеми – створення служби фінансового омбудсмена, посилення боротьби з картковими шахрайствами та «страхування» ризиків держателів платіжних карток. «Нацбанк Індії прийняв рішення впровадити принцип захисту споживача в Інтернеті та підтвердження платежу на мобільний телефон: 58% зростання в мережі Інтернет і 85% падіння фроду – до 0,6 базисного пункту. В Україні рівень фроду також становить 0,6 б.п. Але проблемним моментом є страх користувачів платити карткою, особливо в Інтернеті. 67% користувачів бояться платити карткою через фрод. Одне з рішень цієї проблеми – нульова відповідальність. Visa запровадила її для власників карток (з 1 серпня. – FinClub), це прибирає страх», – вважає директор з управління ризиками компанії Visa Лариса Макарова.

Але навіть якщо зазначені вище проблеми не будуть вирішені найближчим часом, безготівкові платежі усе одно розвиватимуться, хоча й не так швидко, як хотілося б Нацбанку. «Безготівкова економіка приречена на успіх, оскільки інтерес усіх учасників цього процесу в даному випадку збігається. Користувачам це цікаво, тому що зручно, а банкам цікаво через комісійні доходи з урахуванням падіння процентних. Для підприємств, які працюють в Інтернеті, це питання взагалі вже не стоїть. У магазинах карткою платити швидше, – говорить менеджер з розвитку бізнесу в Україні, Грузії та Вірменії компанії Visa Дмитро Крепак. – Серед малих підприємств і на ринках складніше розплачуватися картками. Але з погляду безпеки невеликим підприємствам також вигідніше користуватися безготівковими розрахунками».

Необхідні економічні стимули: якщо інкасація готівки подорожчає, комісії платіжних систем знизяться, як це зробила система «Простір», а клієнти частіше отримуватимуть бонуси за оплату картками, кількість безготівкових платежів зростатиме. Знадобиться також зниження ліміту готівкових операцій з рівня у 150 тис. грн, що НБУ вже кілька років обіцяє зробити. «Робота з готівкою дорога, інкасація коштує грошей. Сферу готівки потрібно звужувати. Зазвичай говорять  про 10 тис. євро, але з урахуванням доходів нашого населення планка в 1 тис. євро буде нормальною», – зазначає голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу