В очікуванні проблем

В очікуванні проблем

Комерційні банки шукають і знаходять нові аргументи проти переведення бюджетних установ на обслуговування в державні банки. І хоча цій ініціативі уряду вже майже рік, приватні банки досі не можуть назвати ані розмір понесених втрат, ані кількість клієнтів, що пішли від них. Їхні ключові побоювання – погіршення якості роздрібного кредитного портфеля і відтік депозитів.

Боротьба за ресурс

Приватні та державні банки не припиняють боротьби за клієнтів з бюджетної сфери. Ідея перевести усіх бюджетників на обслуговування в держбанки виникла ще навесні 2014 року як реакція на стрімкий відтік депозитів з банківської системи і масове банкрутство неплатоспроможних банків. Але до осені уряд ухвалив лише одне подібне рішення: на обслуговування трьох держбанків вирішено перевести учасників АТО та особовий склад Збройних сил України. Такі доручення армії містяться в протокольних рішеннях Кабміну № 74, 76 від 8 та 11 вересня.

Приватні банки звинувачували держустанови в неринкових діях, але досі не навели докази своїх втрат від втрати клієнтів –держпідприємств: не названі ані кількість клієнтів, які пішли від лідерів зарплатних проектів в Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк, ані кількість фізосіб, які перестали обслуговуватися в рамках зарплатних проектів, ані втрачений дохід від РКО.

Учора заступник начальника операційного управління Укрексімбанку Олена Очеретна повідомила, що за півроку вони почали обслуговувати 80 держпідприємств. Але навіть ця цифра не є підтвердженням «масового виведення» клієнтів з приватних банків, оскільки значна їх частина перейшла у держбанк із збанкрутілих установ, наприклад, з Брокбізнесбанку. В Ощадбанку не назвали кількість нових держклієнтів. «Щомісяця ми отримуємо сотні нових клієнтів, серед яких і приватні, і державні підприємства», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. У Незалежній асоціації банків України не називають цифри перетікання клієнтів.

Можливі втрати

У зв'язку з цим основна дискусія банкірів фактично зводиться до проблем, які можуть виникнути, якщо усі держпідприємства виплачуватимуть зарплату своїм співробітникам тільки через держбанки. По-перше, вони бояться погіршення якості своїх кредитних портфелів. «Загальний обсяг кредитного роздрібного портфеля, виданого банками фізичним особам в рамках обслуговування зарплатних проектів у держпідприємствах, становить 30 млрд грн. З них 1,5 млрд грн припадає на силові структури. Ці кредити видавалися громадянам, які отримують зарплати в банках. Тому якщо зарплатний проект переводиться в інший банк, то платіжна дисципліна знижується. А Нацбанк та уряд удають, що нічого не відбувається», – заявив заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу УкрСиббанку Костянтин Лежнін.

У цьому випадку банкам загрожують витрати на резерви за незабезпеченими роздрібними кредитами. «Забезпеченням під ці кредити є зарплати, і якщо зарплатний проект іде в інший банк, то забезпечення «пропадає» і якість кредитного портфеля знижується. Нормативи кредитних портфелів також падають», – нарікає перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.

Крім того, банкіри побоюються відтоку депозитів. «Зазвичай якщо людина отримує зарплату в певному банку, то в ньому ж і зберігає свій депозит. І якщо зарплата раптом переводиться в іншу установу, то через деякий час людина вирішує перевести туди й свій вклад. У поточній ситуації, коли банки і так відчувають значний відтік коштів, ця проблема є серйозною», – констатує директор з роздрібного бізнесу, член правління банку «Надра» Сергій Козлов.

Питання монополії

НБУ не хоче бути арбітром у цій суперечці. «Нацбанк не займається пошуком надійних банків для обслуговування держпідприємств. Держкомпанії самі вправі вибирати і держбанки, і комбанки. Хоча, звичайно, враховуючи, що у держбанків і держпідприємств один власник, багато питань вирішуються легше», – упевнений заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.

Проте банкіри розраховують, що саме влада вирішить цю проблему. Ще в листопаді вони звернулися до Антимонопольного комітету для оцінки дій уряду. АМКУ у відповідь вказав, що у держбанків є технічне обмеження в обслуговуванні клієнтів – їм належить лише 8% банкоматів, і звернувся до Кабінету міністрів з рекомендацією про недопущення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Реакції уряду не було. «Це є порушенням антимонопольного законодавства, хоча переманювання клієнтів було завжди. Треба вносити зміни до монопольного законодавства, які було б непросто зробити», – зазначає Тамара Савощенко.

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook.

теги #АМКУ

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу