Валюту замінять гривнею

Валюту замінять гривнею

Мінфін підтримав ініціативу банків і Нацбанку щодо вирішення проблеми валютних боржників. Іпотечним позичальникам після переведення боргу в гривню за поточним валютним курсом спишуть від 25% до 100%. Для банків це прийнятний варіант: їхній збиток буде не таким великим, як при конвертації по 5,05 грн/$. Поточна ситуація їх також не влаштовує: через мораторій на вилучення квартир перестають платити навіть люди з грошима.



Яресько дала добро

Міністерство фінансів публічно підтримало конвертацію валютних іпотечних кредитів фізосіб в гривню з подальшим частковим списанням боргу. Йдеться про проект закону «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, які отримані для купівлі єдиного житла». Документ розроблено банками і Незалежною асоціацією банків України за підтримки НБУ ще влітку. Навіть МВФ, за словами банкірів, вже не виступав проти пільгової конвертації кредитів. Адже на відміну від законопроекту № 1558-1, який МВФ, навпаки, вимагав ветувати, новий документ менш збитковий для банків.

Прописаний в законопроекті механізм реструктуризації кредитів не вимагає прямого бюджетного фінансування, але Мінфін все одно залучили до його обговорення, адже додаткові збитки банків – зниження податку на прибуток у майбутньому. За словами співрозмовника FinClub в Мінфіні, оскільки НБУ не має права законодавчої ініціативи, проект подасть Кабінет міністрів. Щоправда, його міг би зареєструвати і президент, і будь-який народний депутат.

«Наш законопроект надаватиме підтримку тим, хто її дійсно потребує. Зокрема – сім'ям, які мають єдине житло, що перебуває в іпотеці, інвалідам I групи, ветеранам АТО або дітям – спадкоємцям героїв, які загибли, захищаючи Україну. Кількість сімей, які матимуть право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, становить приблизно 37 тис. на суму понад 20 млрд грн», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Законопроект підтримали 19 найбільших банків: вони поставили підписи під документом, таким чином визнавши реалістичність виконання.

Часткове прощення

У Незалежній асоціації банків України уточнили FinClub, що мова йде про версію законопроекту, оприлюднену для обговорення ще 6 жовтня (про проект концепції закону FinClub повідомляв у серпні). До нього внесено одну правку: прибрано заборону на конвертацію кредиту за наявності на 1 липня 2015 року у позичальника 30-денної непогашеної простроченої заборгованості.

Відповідно до законопроекту, банк конвертує заборгованість клієнта за валютним кредитом в гривню за офіційним курсом на момент реструктуризації (сьогодні він склав 23,77 грн/$), після чого спише йому частину гривневого боргу. Громадянам, які брали кредити на купівлю єдиного житла, пробачать не менше 25% боргу. Якщо при цьому єдине житло є соціальним (квартири площею до 60 кв. м, будинки – до 120 кв. м), позичальникові можуть списати менше 50%. Інваліди, учасники АТО, ветерани та багатодітні сім'ї можуть забути про необхідність оплати понад 70% свого боргу. Банки звільнять від сплати 80-100% боргу учасників АТО, які отримали інвалідність, а також спадкоємців загиблих в АТО.

Окремо в проекті прописані інші умови реструктуризації. Кредит, який буде реструктуровано, не повинен був на 1 січня 2015 року перевищувати 2,5 млн грн ($158,5 тис.). Під час реструктуризації ставка кредиту не змінюється – валютну ставку зафіксують на три роки. Але потім її буде підвищено до рівня Українського індексу ставок за депозитами фізосіб для річних гривневих вкладів (UIRD) плюс 3%. Зараз іпотечна ставка склала б 24-25%.

Банкам буде легше

В НАБУ підрахували, що в результаті конвертації валютних кредитів за такою схемою збиток системи становитиме 35 млрд грн. Втрати від конвертації за законопроектом № 1558-1 оцінювалися в суму понад 100 млрд грн. «Валютних договорів фізосіб налічується близько 170 тис. на суму близько 87 млрд грн. З них іпотечних кредитів, за якими сума боргу з урахуванням тіла кредиту та відсотків не перевищує 2,5 млн грн за курсом НБУ на 1 січня 2015 року, – близько 37 тис. договорів на суму 17 млрд грн. Щодо іпотечних кредитів на придбання соціального житла, то їх близько 23 тис. на суму близько 9,5 млрд грн», – розповідає виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. Тому банкірам доведеться просити акціонерів знову підтримати свої установи фінансовими вливаннями. «Якщо ми реструктуруємо кредити, то отримуємо збитки. А отже, банкам необхідно буде збільшувати капітали», – говорив перший заступник голови правління Укрексімбанку Сергій Маноха.

Разом із законопроектом про реструктуризацію повинні бути прийняти податкові поправки. «Якщо банк що-небудь прощає клієнту, це розглядається як додаткове благо. Відповідно до Податкового кодексу, клієнт має сплатити 21,5% з цієї суми (20% – податок на доходи фізосіб і 1,5% – військовий збір). Тому разом з цим законопроектом подаються зміни до Податкового кодексу, які дозволять скасувати цю вимогу. Таким чином, податок з суми прощеного кредитного боргу не братимуть ні з боржника, ні з банку», – зазначає Олена Коробкова. Хоча прощення боргу банки зможуть здійснити тільки «у разі своєчасного виконання позичальником зобов'язань за новим кредитним договором та відсутності прострочених платежів більш ніж 30 днів поспіль».

Ці пільги були прийняті ще 9 квітня – закон вже набув чинності. Можливо, необхідно внести зміни до вже діючої моделі звільнення позичальників від оподаткування.

Падіння платіжної дисципліни

Представник позичальників вважає, що законопроект навряд чи вирішить проблеми іпотечних боржників. «У законопроекті дуже багато обмежуючих критеріїв. Банки навмисно його протягують для зняття мораторію. Питання не в соціальності, а в тому, щоб зробити видимість поступок і, знявши мораторій, розв'язати банкам руки», – впевнена співголова Громадської ради Нацбанку Ярослава Авраменко. У документі йдеться, що мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення іпотечних кредитів, припиняється через шість місяців після прийняття цього закону. Тобто мораторій закінчиться не раніше середини 2016 року, коли банківська система «відсвяткує» другу річницю дії цього мораторію.

Банкіри хочуть вирішити питання конвертації, бо прострочення за боргами постійно зростає і якість їх кредитних портфелів погіршується. «Після прийняття законопроекту № 1558-1 темпи реструктуризації валютних кредитів у нас значно знизилися. Багато позичальників просто відмовляються платити, очікуючи м'якіших умов конвертації», – говорить заступник голови правління ВТБ Банку Олександр Вітте. Позичальники бачать, що допоки їхній кредит валютний, вони захищені від банку в разі неплатежів. «Зараз діє мораторій на валютну іпотеку. Тому люди не хочуть конвертувати кредити в гривню. Як тільки кредит буде переведено, дія мораторію відразу ж припиниться», – зазначає голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу