Повернення іпотеки ставлять на паузу

Статьи: Возврат ипотеки поставили на паузу
 Фото Сергія Рибалки
Депутати відмовилися рекомендувати законопроект про реструктуризацію валютних кредитів до третього читання. Замість цього вони звернулися до Кабміну з проханням надати в десятиденний термін план заходів з компенсації майбутніх збитків банківської системи. Активісти звинуватили парламентарів в умисному затягуванні прийняття важливого для них закону.

Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.

По третьому колу

Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.

Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.

Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).

Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.

Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.

Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.

Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
 

 

Долучайтесь