Замороження вкладів

Замороження вкладів

Обговорення конституційності закону про систему гарантування вкладів стало основною причиною, чому частина вкладників не можуть в суді зобов'язати ліквідаторів банків повернути їм втрачені вклади. Юристи вважають цей конфлікт спірним: в разі визнання закону неконституційним права вкладників будуть ще менш захищені.



Судові розгляди

Вкладники неплатоспроможних банків, яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) відмовив у поверненні коштів в розмірі до 200 тис. грн, не можуть в судах домогтись вирішення цих конфліктів. Суди відмовляють колишнім клієнтам банків у включенні до реєстру кредиторів, оскільки закон про систему гарантування вкладів (прийнятий парламентом 23 лютого 2012 року замість попереднього закону про ФГВФО) зараз оскаржується в Конституційному суді.

Уповноважені особи ФГВФО на підставі ст. 38 закону визнавали нікчемними подрібнені вклади. Такі дії тимчасових адміністраторів вкладники найчастіше оскаржували в Окружному адміністративному суді Києва. Вкладники просили суд визнати протиправними дії ліквідаторів ФГВФО щодо невключення їх вимог до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів ФГВФО. Вони вимагали від суду зобов'язати ліквідатора включити їх до реєстру і виплатити депозит.

Але на етапі розгляду апеляції процес повністю блокувався. У Київському апеляційному адміністративному суді (КААС) з 16 липня 2015 року по 6 квітня 2016- го було «заморожено» 84 таких позовів. «Зупинити апеляційне провадження у справі за позовом фізособи до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про визнання неправомірними дій та зобов'язань здійснювати певні дії до розгляду Конституційним судом подання Верховного суду від 8 липня 2015 року», - говориться в таких рішеннях.

FinClub вивчив 84 рішення КААС. З 16 липня 2015 року суд за своєю ініціативою посилався на конституційне подання ВСУ, проте з 28 вересня ФГВФО став сам просити суд припиняти провадження у оскаржуваних позовах. КААС розглянув 83 рішення Окружного адміністративного суду Києва і одне рішення Черкаського окружного адміністративного суду. У 83 випадках на подання до КСУ посилалася апеляційна інстанція, лише в одному випадку виробництво було зупинено судом першої інстанції - 30 березня 2016 року по справі вкладника проти Дельта Банку (апеляція підтвердила рішення суду).

Більшість позовів стосувалися вкладів на суму 190-200 тис. грн. Вкладники судилися з 15 банками. Найбільше позовів надійшло на банк «Український фінансовий світ» - 41 з 84. По одному позову отримали Дельта Банк, Златобанк, «Стандарт», Міський комерційний банк, Радикал Банк, БГ Банк, Експобанк і Український професійний банк, два - Імексбанк, по три - АктаБанк і Єврогазбанк, шість - «Старокиївський», вісім - ВіЕйБі Банк, 12 - «Камбіо».

Вкладники програли 30 разів, домоглися задоволення частини вимог в 37 випадках, повністю виграли лише 16 позовів, в тому числі, в дев'яти таких випадках фігурував «Український фінансовий світ». Апеляцію на ці рішення подавав вкладник або ФГВФО, після чого суд «натискав на паузу».

Судді проти

Верховний суд минулого літа звернувся до Конституційного суду з метою визнання закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» неконституційним. По-перше, ФГВФО здійснює нагляд за неплатоспроможними банками, хоча не є органом державної влади. По-друге, закон ставить вкладників у нерівні умови: фізособи отримують компенсацію держави, інші ж – ні, а власники поточних рахунків стають у черги на отримання грошей раніше за інших вкладників.

Держава гарантує в кожному банку суму вкладів на людину в розмірі до 200 тис. грн. Судді вважають, що права інших вкладників, в тому числі тих, що мають мільйони гривень, «обмежуються», а права вкладників-юросіб «скасовуються», бо їхні кошти ФГВФО не гарантує. Формальною підставою для звернення став розгляд позову вкладника ліквідованого з 2013 року банку «Таврика». Позивач заявив, що укладаючи договір з банком, він не давав ФГВФО права розпоряджатися грошима і не укладав з ним угод.

Неможливість розгляду

12 лютого 2016 року КСУ відкрив справу про конституційність системи гарантування вкладів, але жодних рішень поки не ухвалив. Але оскільки «зазначений закон встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізосіб», судді припиняють провадження у справах у зв'язку з «неможливістю розгляду до вирішення вищевказаної справи».

ФГВФО розраховує, що КСУ ухвалить рішення на їхню користь. «Фонд подав свою позицію. Зараз ця суперечка блокує роботу, пов'язану з цими процесами. Ми сподіваємося, що зрештою буде підтверджено статус, який діє зараз», – каже начальник відділу захисту прав вкладників ФГВФО Іван Вишневський.

Депозитна спірність

Юристи згодні з тим, що закон в частині збереження всіх вкладів не є повним. «Закон обмежує права вкладників, повернення вкладів яких відкладається на останню чергу. У наших умовах це означає, що такий вкладник свої кошти забрати навряд чи зможе взагалі», – зазначає юрист, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.

У разі визнання закону неконституційним юристи очікують посилення плутанини з правами вкладників. «Визнання закону неконституційним тягне його скасування на майбутнє і не має зворотної сили. Тому не вийде визнати дії Фонду незаконними в суді та «відмотати» відшкодування вкладів або впровадження тимчасової адміністрації в банк-банкрут. При цьому закон, що діяв раніше, не набуває законної сили, – пояснює юрист юридично-консалтингової компанії «ДЕ-ЮРЕ» Андрій Павлишин. – Таким чином, визнання неконституційним закону призведе як до відсутності підстав для виплати вкладникам гарантованої суми у 200 тис. грн, так і до відсутності чіткого механізму впровадження тимчасової адміністрації в неплатоспроможний банк. Це ще більше погіршить ситуацію з дотриманням прав вкладників».

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу