Передвиборний бюджет: як чиновники витратять гроші українців

Передвиборний бюджет: як чиновники витратять гроші українців

Уряд вніс до парламенту проект держбюджету на 2019 рік, чим оголосив старт бюджетного процесу. У найближчі три місяці відбуватимуться кулуарні та публічні торги депутатів з Мінфіном за кожну «зайву» гривню. FinClub щорічно у вересні проводить експрес-аналіз проекту бюджету на наступний рік. Чим примітний бюджет-2019?

Макроіндикатори

Економісти уряду очікують, що номінальний ВВП України наступного року зросте на 14,1% на тлі 7,4-процентної споживчої та 10,1-процентної промислової інфляції. Відповідно, темпи зростання держбюджету будуть не вище: доходи збільшаться на 9,86%, а витрати – на 10,35%.

Доходи і видатки держбюджету вперше перевищать позначку в 1 трлн грн.

 

Розмір дефіциту додасть 9,33 млрд грн і складе 89,98 млрд грн.

 

У відсотках від ВВП дефіцит складе 2,28%, що нижче, ніж план на 2018 рік (2,33%), і це принципово для Мінфіну і МВФ – показати спадаючу динаміку, хоч і на рівні статистичної похибки.

Граничний розмір держборгу, який так хвилює наших політиків, збільшиться чи зменшиться, залежно від того, провладний чи опозиційний політик про це говоритиме. Якщо опозиційний, то він скаже, що стеля прямого держборгу зросте з 2 трлн грн до 2,06 трлн грн. Провладний – що стеля загального держборгу знизиться з 2,747 трлн грн до 2,449 трлн грн завдяки скороченню стелі гарантованого держборгу з 747,55 млрд грн до 388,63 млрд грн.

Ліміт нових держгарантій за кредитами зросте з 24 млрд грн до 27,28 млрд грн.

Доходи бюджету

У бюджеті-2019 буде на 90,5 млрд грн більше доходів, ніж в плані на 2018 рік (підсумки року можуть виявитися гіршими, оскільки за січень-серпень Мінфін недобрав 3%).

Звідки ж виникнуть ці доходи?

Велика частина додаткових надходжень буде забезпечена за рахунок ПДВ, податку з доходів фізосіб, податку на прибуток та акцизу: сумарно 84,61 млрд грн. Дивіденди держкомпаній принесуть ще 8,2 млрд грн, доходи бюджетних установ – 6,5 млрд грн, мита на зовнішню торгівлю – 2,6 млрд грн, а рентна плата – 2,1 млрд грн. Ще сім джерел принесуть 4,9 млрд грн.

 

Сумарно це вже плюс 108,45 млрд грн, але раніше ми зазначали, що доходи зростуть на 90,5 млрд грн. Просто за іншими бюджетними джерелами доходів або взагалі невеликий приріст, або скорочення надходжень. Сумарно за іншими бюджетними «рядками» – мінус 17,95 млрд грн.

Які доходи скорочуються?

Плата за адмінпослуги вийшла в лідери скорочення доходів, оскільки в 2018 році в бюджеті було закладено надходження від продажу мобільним операторам ліцензій зв'язку 4G. Оскільки в 2019 році більше продавати нема чого, то план надходжень від ліцензій на користування радіочастотним ресурсом скоротиться на 6,44 млрд грн – до 29 млн грн. Через те, що видобуток бурштину легалізовано, план з видачі спецдозволів на користування надрами скоротиться на 400 млн грн. Без урахування цих двох граф інші адмінпослуги сумарно в плюсі.

Прибуток НБУ скоротиться, але залишиться значним – 45,6 млрд грн.

Оскільки конфісковані в 2017 році у оточення Януковича $1,5 млрд вже витрачено, Мінфін вважає, що в бюджеті більше не потрібна графа надходжень від конфіскації грошей у корупціонерів.

Серед інших «провисань» зазначимо незначне скорочення надходжень від екологічного податку (-74 млн грн), портового збору (-26,5 млн грн) і плати за розміщення тимчасово вільних коштів бюджету (-20,3 млн грн).

 

Є в бюджетному процесі цікаві нюанси.

План з податку на прибуток (+10,3 млрд грн) встановлено без урахування президентського законопроекту щодо заміни самого цього податку на податок на виведений капітал, оскільки Мінфін не може складати проект бюджету на основі законодавчих ініціатив – тільки прийнятих законів.

Збори акцизу зростатимуть тільки з внутрішнього виробництва (+11,3 млрд грн), акциз з імпорту зменшиться (-1,7 млрд грн).

Вперше в бюджеті деталізовано структуру акцизних зборів. Як виявилося, на акциз з тютюнової продукції припадає 66% зібраного в країні акцизу, а на паливо – 86% акцизу з імпорту.

 

Податкові пільги

У 2015-2018 роках різко скоротилися фіскальні втрати через легальні податкові пільги з 55,4 млрд грн до очікуваних в поточному році 29,8 млрд грн. Це сталося завдяки скасуванню пільг з ПДВ у аграрній сфері. Оскільки пільги зі сплати ПДВ залишаються в інших сегментах, наприклад, на ліки нараховується податок за ставкою 7%, а не за звичайною 20%, обсяг пільг з ПДВ залишиться в 2019 році істотним (19,5 млрд грн після 21,2 млрд грн – в поточному і 18 мрд грн – в 2017-му).

Другими за значущістю для зведеного бюджету (з урахуванням місцевих бюджетів) є пільги зі сплати податку на нерухомість (7,09 млрд грн).

У 2019 році зведений бюджет недорахується 2 млрд грн податку на прибуток, 85 млн грн акцизу, 15 млн грн збору за паркування і 91 тис. грн туристичного збору.

Загальний обсяг податкових пільг скоротиться наступного року на 1,2 млрд грн – до 28,6 млрд грн.

 

Расходы бюджета

У бюджеті-2019 видатків буде на 102,67 млрд грн більше, ніж в плані на 2018 рік.

Як Мінфін пропонує їх витратити?

Логічно припустити, що майже всім відомствам збільшили фінансування, але ні. За низкою напрямків спостерігається скорочення фінансування. Менше грошей отримає також парламент (-0,6 млн грн), і уряд (-306 млн грн), і президент (фінансування ДУС скорочується на 397,4 млн грн, зокрема не треба витрачати ще 200 млн грн на завершення реставрації Маріїнського палацу). Втім, стосовно Кабміну отримане в результаті зменшення фінансування буде все ж таки менше, оскільки дві програми по 50 млн грн (Фонд розвитку інновацій та Офіс із залучення та підтримки інвестицій) уряд передав Мінфіну.

Скорочення фінансової підтримки торкнулося Міненерговугілля (-1,245 млрд грн), яке втратило 1,4 млрд грн на часткове покриття собівартості видобутку вугілля на державних шахтах.

Державне космічне агентство недорахується 352 млн грн, Міністерство інформаційної політики – 316,5 млн грн, Нацагентство з розшуку активів – 83,5 млн грн, МЗС – 48,8 млн грн, Міністерство з тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб – 18,7 млн грн, ФДМ – 1,5 млн грн.

Генпрокуратура, очолювана Юрієм Луценком, домоглася збереження свого ліміту фінансування – 7,17 млрд грн (зростання на 921 тис. грн). Додаткове фінансування отримають судові органи в світлі триваючої реформи і виплати суддям підвищених зарплат. У держбюджеті закладено фінансування (287 млн грн) створення Вищого антикорупційного суду.

Передвиборний рік наклав свій відбиток на витрати ЦВК – вони збільшуються в 26 разів! На вибори президента буде витрачено 2,355 млрд грн (у два тури), а парламенту – 1,949 млрд грн.

Серед найбільших бенефіціарів приросту витрат опинилося МВС Арсена Авакова (+16,34 млрд грн, або на 24,8%), під «крилом» якого знаходиться відразу п'ять відомств: Національна гвардія (+13,7%), Держприкордонслужба (+15, 6%), Держслужба з надзвичайних ситуацій (+ 19,8%), Національна поліція (+20,7%), відразу в півтора рази збільшується фінансування Держміграційної служби (+52,6%).

Фінансування апарату МВС збільшиться на 64,1%, але левова частка приросту його витрат буде спрямована на створення єдиної авіаційної системи безпеки і цивільного захисту (+3,54 млрд грн). Йдеться про закупівлю гвинтокрилів. Без цієї програми витрати апарату МВС виростуть «всього» на 16,8%.

Спираючись на ці дані, опозиційні політики активно просуватимуть тезу про будівництво «поліцейської держави», провладні – про «необхідність зміцнення внутрішньої безпеки в Україні в період військової агресії Росії, в тому числі шляхом технічного переоснащення і підвищення грошового забезпечення».

 

Додаткове фінансування отримають органи, пов'язані зі сферою безпеки: спецслужби – від СБУ і Головного управління розвідки до Держслужби спецзв'язку, і весь «дизайн» антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАПК, Вищий антикорупційний суд, Держбюро розслідувань, а також фінансування в'язниць (з 1, 1 млрд грн нових грошей для Мін'юсту 707 млн грн підуть на виконання покарань установами Державної кримінально-виконавчої служби).

Міністерство освіти і науки зможе витратити на 15,19 млрд грн більше, ніж у поточному році, зокрема, регіони отримають додаткову освітню субвенцію на 9,27 млрд грн. З 8,87 млрд грн приросту витрат МОЗ через Національну службу здоров'я витратять 10,99 млрд грн (за деякими програмами міністерства буде скорочення): наприклад, 7,26 млрд грн – на надання первинної медичної допомоги населенню; 0,97 млрд грн – на пілотний проект з оплати вторинної (спеціалізованої) допомоги в Полтавській області, а 0,75 млрд грн – на відшкодування вартості ліків.

Навіть Міноборони Степана Полторака обіцяно меншу прибавку – зростання на 14,86 млрд грн. Фінансування будівництва і ремонту доріг стає пріоритетом № 6.

 

Серед інших лідерів за приростом витрат традиційно знаходяться Мінфін та Мінсоцполітики. Обслуговування держборгу, підтримка місцевих бюджетів, виплата пенсій і субсидій – ключові напрямки, які «з'їдають» левову частку приросту доходів скарбниці щороку.

Але наступного року потоки, що проходять через Мінфін, сумарно скоротяться на 2,9 млрд грн. Відразу на 15,9 млрд грн повинні зменшитися субвенції місцевим бюджетам на субсидії ЖКГ (до 55,1 млрд грн). На ті ж 15 млрд грн, втім, збільшаться витрати на обслуговування держборгу (до 145,2 млрд грн). Вони вже складають 13,3% усіх витрат скарбниці. Скоротиться також фінансування Державної фіскальної служби (-345 млн грн).

Через Мінсоцполітики пройде більше грошей (+27,4 млрд грн), але майже весь цей приріст (27,2 млрд грн) буде спрямовано в Пенсійний фонд (отримає 166,5 млрд грн з держбюджету) через рішення поетапно збільшити військові пенсії.

Мінімальна зарплата зросте в січні 2019 року з 3723 грн до 4173 (+ 12%) і протягом року не переглядатиметься. Мінімальні соцстандарти підвищуватимуться двічі – у липні та грудні.

 

Менше грошей уряд витратить на підтримку регіональної політики (-448,5 млн грн), земельної реформи (-209,5 млн грн) і фермерів (-200 млн грн).

Не забув Мінфін і про точкові проекти.

Держстат в 2019 році проведе пробний перепис населення в Оболонському районі Києва і Бородянському Київської області (+127,8 млн грн додатково на статистичні спостереження і перепис) напередодні всеукраїнського перепису 2020 року.

Більш ніж дворазове збільшення фінансування вибила Національна громадська телерадіокомпанія України (на 1,04 млрд грн – до 1,82 млрд грн).

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, ViberTwitter и Facebook.