Про це повідомив голова Національного банку Кирило Шевченко.

Він нагадав, що 18 серпня 2015 року Національний банк запровадив монетарний режим інфляційного таргетування, за якого пріоритетом є досягнення та підтримка цінової стабільності.

«Ці шість років довели, що орієнтир НБУ саме на низьку та стабільну інфляцію, а не на фіксований валютний курс – ефективніший. Якщо порівняти коливання інфляції до запровадження інфляційного таргетування та після, то прогрес очевидний. Кредити здешевшали, кредитування зростає», - пише Шевченко.

За його словами, гнучке курсоутворення також зменшило вразливість економіки до криз.

«Знизилася доларизація економіки, наприклад, доларизація депозитів за цей період скоротилася із 47% до 35%. Здійснено суттєвий прогрес у валютній лібералізації – усе це є фундаментом для стійкого економічного розвитку», - зазначає голова НБУ.

Водночас він зауважив, що зростання інфляції на сьогодні є глобальним явищем, однак центробанки розвинених країн «поки що не надто занепокоєні цим і не згортають програми кількісного пом’якшення (Quantity easing)».

За оцінками МВФ, загальні обсяги Quantity easing у світі сягнули близько $10 трлн, а провідні центробанки продовжують викуп активів і цього року.

Шевченко наголосив, що підвищення облікової ставки та згортання антикризових заходів дозволить зберегти контроль за інфляційними процесами, а отже й можливість фінансування в гривні за доступною вартістю на тривалі строки.