Кримчани можуть заробити на вкладах двічі Фото panoramio.com

Кримчани можуть заробити на вкладах двічі

НБУ згадав про кримські банки: через півтора року після анексії півострова і відкликання ліцензій у двох кримських кредитних установ центробанк вирішив їх ліквідувати. Процедура дистанційного банкроства банку «Морський» і ЧБРР ризикує стати заплутаною, адже обидві установи продовжують працювати з російськими ліцензіями. Неможливо ні скласти актуальні списки кредиторів, ні провести виплату компенсацій нинішнім українсько-російським вкладникам, які розмістили в банках рубльові та валютні вклади.



Крим закрили

Нацбанк нарешті вирішив ліквідувати два банки, центральні офіси яких на момент анексії Криму знаходились на півострові – банк «Морський» і Чорноморський банк реконструкції та розвитку. «Ці банки розміщувалися на території Автономної Республіки Крим. У результаті окупації півострова в травні 2014 року у них були відкликані та анульовані банківські ліцензії та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій. Припинилася участь цих банків у системі електронних платежів НБУ», – нагадав у п'ятницю регулятор.

Однак закон не дозволяв відразу відправити установи на ліквідацію. Лише 16 липня 2015 року (через місяць після реєстрації законопроекту в Раді й через 16 місяців після анексії Криму) парламент вніс зміни до закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якими зобов'язав НБУ ліквідувати «банки, зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, банківську ліцензію яких відкликав НБУ». Закон набув чинності 12 серпня, а постанови № 577-578 про ліквідацію регулятор прийняв 2 вересня.

На 1 січня 2014 року за розміром загальних активів банк «Морський» посідав 101-е місце з 180 (1,27 млрд грн). Депозитів у ньому було на 652,5 млн грн, з них 480,6 млн грн – фізосіб. З 471,4 млн грн кредитів на роздрібні позики припадало 66,2 млн грн. Активи ЧБРР становили 728 млн грн (123-є місце). Депозитний портфель – 456,8 млн грн, з яких 306,96 млн грн – вклади населення. Кредитний портфель – 326 млн грн, з яких 32,4 млн грн – позики населенню.

Великі труднощі

У процесі ліквідації банків Фонд гарантування вкладів фізосіб зіткнеться з великою кількістю правових і практичних складнощів. «Процедурно порядок ліквідації банків, зареєстрованих у Криму, не може відрізнятися від ліквідації інших українських банків. І ліквідатор матиме проблеми з отриманням доступу до документів банку, його грошових коштів та майна, з перевіркою законності вимог кредиторів і отриманням інформації про дебіторів», – попереджає партнер адвокатського об'єднання «СК Груп» Юлія Курило.

Йдеться про те, що Росія фізично не допустить призначених ФГВФО ліквідаторів у головні офіси цих банків: ЧБРР зареєстрований у Сімферополі, а «Морський» – у Севастополі. А перебуваючи на материковій частині України – в Києві або ж Херсоні, неможливо дистанційно виконувати обов'язки, покладені на ліквідатора законом. «Наприклад, Фонд позбавлений можливості розмістити у всіх приміщеннях банку, в яких обслуговувався клієнт, оголошення, які містять відомості про ліквідацію банку. Також у представника Фонду відсутній доступ до банку, його приміщень, засобів зв'язку, активів, книг, записів і документів. Крім того, керівники цих банків зобов'язані забезпечити передачу Фонду всієї документації банку, печаток і штампів, що, природно, виконано не буде. Уповноважений представник Фонду не зможе звільнити співробітників банків відповідно до законодавства України, не зможе взяти в управління майно банку та заходи щодо забезпечення його зберігання. Як наслідок – представник Фонду не зможе виконати дії з продажу майна банку», – перераховує частину проблем керуючий партнер ЮФ «Дацюк, Пепа та Партнери» Артем Пепа.

І хоча в Україні можна провести операції з продажу майна банків, його нові власники просто не зможуть підтвердити ці угоди в рамках російського законодавства. Тому Фонд може реалізувати виключно те майно банків, яке знаходиться на території України. І тільки в тому випадку, якщо ліквідатор зуміє довести, що це майно належить банку. «З урахуванням відсутності у Фонду достовірної інформації щодо активів банків він може здійснювати пошук тільки за допомогою запитів до відповідних органів державної влади – реєстраційної служби, МРЕВ», – пояснює Артем Пепа.

 

Згідно з даними Єдиного держреєстру судових рішень, банк «Морський» передав права вимоги по частині виданих кредитів компанії «Екопік-Україна». З даних Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців випливає, що ТОВ «Екопік-Україна» засновано в 2006 році. Її засновником є ​​кіпрська компанія «Екопік Трейдінг Лімітед», а статутний капітал складає всього 29 тис. грн. При цьому основним видом діяльності ТОВ є посередництво в розміщенні реклами в ЗМІ. Крім того, компанія займається торгівлею товарами широкого асортименту та неспеціалізованої оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Подвійний куш

Більше того, незрозуміло, кому ФГВФО зобов'язаний виплачувати компенсацію вкладів. Закон не обмежує в правах отримання гарантованих виплат на суму до 200 тис. грн ні фізосіб – резидентів України, ні нерезидентів, як і не обмежується валюта вкладів – депозити можуть бути і в доларах, і в рублях. Однак ці банки не припиняли роботу ані на день. 6 травня 2014 року НБУ позбавив їх ліцензій, а вже 7 травня Банк Росії дозволив ЧБРР і банку «Морський» працювати без ліцензій до 1 січня 2015-го. Проте вже в серпні 2014 року вони отримали російський дозвіл і почали працювати як ВАТ «Банк ЧБРР» та ВАТ «Севастопольський Морський банк». Їхні «колишні» юридичні особи, створені за законодавством України, є тільки на папері.

Це означає, що всі їхні клієнти отримали можливість далі обслуговуватися і не понесли ніяких збитків. Втрати, ймовірно, понесли їх «материкові» вкладники. У ЧБРР були регіональні дирекції в Києві та населеному пункті Тарутине Одеської області, а відділення працювали в Запоріжжі. Банк «Морський» обслуговував клієнтів також у Миколаєві, Херсоні, Сумах, Дніпропетровську та Цюрупинську. Можливо, ФГВФО сконцентрується на виплатах тільки цим вкладникам-фізособам, які розміщували вклади в регіональних офісах, якщо знайде реєстри таких вкладів. Виплати всім вкладникам станом на 6 травня 2014-го або 2 вересня 2015-го малоймовірні: немає ні юридичного обгрунтування, ні навіть фізичних реєстрів таких депозитів.

Фонд спробує застосувати до цих випадків новий регламент виплати компенсацій жителям Криму. Згідно із законодавством, «процедура ліквідації банку, у тому числі виплати відшкодування коштів вкладникам такого банку (на окупованих територіях. – FinClub), здійснюється за порядком і в строки, встановлені нормативно-правовими актами Фонду». «Згідно з наказом № 261 від 18 серпня про порядок здійснення виплат вкладникам, які проживають на тимчасово окупованій території, ліквідаторам доручено скласти списки громадян, які мають право на отримання втрачених в ліквідованих банках вкладів. Як вирішуватиметься питання щодо вкладників, які нібито нічого не втратили в зв'язку з перереєстрацією банків за російським законом, сказати важко», – нарікає Юлія Курило.

На запит FinClub у ФГВФО не відповіли. Але раніше Фонд обіцяв не платити компенсацію українським громадянам, які набули в Криму російське громадянство. Це суперечить українському законодавству, оскільки гарантії Фонду поширюються на всіх нерезидентів. Тому юристи вважають, що за відшкодуванням до Фонду можуть звернутися будь-які клієнти цих банків. «Законних підстав для відмови у включенні до списку кредиторів тільки на тій підставі, що вкладник є кримчанином, Фонд не має», – вважає Артем Пепа.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу