Роман Шпек: «Четвертий транш МВФ ми можемо отримати ще в грудні»

Роман Шпек: «Четвертий транш МВФ ми можемо отримати ще в грудні»

В ходе круглого стола «Какие ставки по депозитам для населения будут этой осенью» старший советник президента Альфа-Банка Роман Шпек говорит о том, какие факторы влияют на депозитные ставки, и смогу тли вкладчики заработать на своих сбережениях.


 


Модератор: Первое слово я хотел бы дать Роману Шпеку. Роман Васильевич, Альфа-банк является одним из крупнейших игроков рынка, которому украинцы доверяют свои сбережения. И если в начале кризиса – в конце 2013 года – в вашем банке клиенты довольно активно снимали депозиты, в первую очередь – валютные, то сейчас ситуация стабилизировалась. В последние месяцы негативной динамики нет, есть только приток средств на счета вашего банка. Какая сейчас динамика по депозитам населения?

Роман Шпек: Дякую. По-перше, я б не хотів такої стабільної ситуації, а б хотів росту. Враховуючи те, що відбувається в країні, економіці та банківській системі, нам потрібна не стабільність, а поступове і швидке економічне зростання. Ознакою роботи Альфа-банку в Україні є те, що акціонери банку глибоко віддані збереженню і розширенню свого бізнесу попри ті труднощі, які ми називаємо короткостроковими, хоча цей короткий термін триває в Україні вже багато років. Але розуміючи, що є внутрішньо- і зовнішньополітичні проблеми, в цілому акціонери вірять в Україну і надають активну підтримку Альфа-банку. Вони збільшують свою присутність, ми чекаємо зараз на чергові рішення з придбання UniCredit Bank Укрсоцбанку. Через те менеджмент вправі пропонувати нові сучасні рішення і вести добрі комунікації з нашими клієнтами. Та довіра, яку ми маємо завдяки підтримці акціонерів, дає нам можливість бути відвертими з клієнтами. Ми пояснюємо, що ми надійний банк, і завжди в будь-яких умовах в Україні та за її межами, де працює Альфа-банк, ми виконуємо свої зобов’язання. Навіть коли інші банки не виконують своїх зобов’язань, списуючи це на кризу. Отже повага до клієнта і турбота про власний імідж дає можливість нам переконувати наших клієнтів.

Ви ставите питання про ставки, чи будуть вони далі знижуватись? Для мене зниження ставок – це здорова тенденція, оздоровлення ситуації в економіці та в країні в цілому.

Минулого року ставки за депозитами були біля 30%, а темпи інфляції на кінець року були 43%, у травні – 61%. То хіба 30% покриває 60% чи 43%? Ні. Реальна ставка була від’ємною. Якщо зараз на кінець року інфляція буде 12%, а депозитна ставка, скажімо, 18%, то є можливість 6% заробити, а там 30% втрачали. То чому ми аналізуємо величину, а не розмір реальної ставки? Треба розуміти, що банк – це не та установа, яка бере депозити для того, щоб за них заплатити. Не тільки заплатити. Банк бере депозити, щоб їх розмістити в інші активні операції – або цінні папери, або кредити – і з більшою дохідністю заробити для банку і повернути вкладнику.

Ми бачимо, що сьогодні депозитна ставка – 16-18%. А я боюся тих наслідків, які будуть в тих банках, що пропонують 21%. Бо це говорить або про недовіру до банків чи його власників, або про те, що є проблеми ліквідності. Скажіть мені, сьогодні в Україні є можливість розмістити ці гроші під вищі відсотки? Банку ж треба десь заробити. А де він може заробити, якщо економічне зростання професійні економісти називають «статистичними змінами на низькій базі порівняння», бо росту як такого ще немає. Мені здається, що якщо інфляція буде до 12%, а наступного року на кінець звітного періоду – 8%, але ми передбачаємо, що – біля 10%, ставки залишатимуться позитивними. Те, що громадяни зможуть заробити, це добре. Уряд і Національний банк виконують свої зобов’язання щодо якісної бюджетної та грошово-кредитної політики і створюють передумови для економічного зростання. Якщо реальна ставка буде хоч і невисокою, але позитивною, це говорить про те, що громадяни мають можливість зберігати свої кошти.

Інша проблема полягає в тому, що багато банків мають надмірну ліквідність. Вони купили велику кількість депозитних сертифікатів Нацбанку на сотні мільярдів, а далі вони не можуть вкладати в економіку ці кошти, які ще в них є як ліквідність, через те, що реформи не відбуваються, фінансовий стан позичальника кращим не стає і фінансова реструктуризація, закон про яку скоро набуває чинності, обмежується небажанням Міністерства фінансів розглянути здорові пропозиції банківської системи в плані оподаткування, різного роду прощень, списань, реструктуризацій тощо. А реформована банківська система має нові вимоги. Ми повинні знати свого клієнта. Навіть якщо це офшорна компанія, ми повинні дійти до кінцевих власників, бо інакше ми не можемо його кредитувати. А якщо його попередні зобов’язання значно вищі за доходи від реалізації цього проекту, він не отримає кредит. Через це нам потрібно зміщувати акценти: суспільство, громадськість повинні формувати запит до влади на реформи. Якщо подивитись на моніторинг Національної програми реформ, то там моніторингу більше, ніж реформ. Хотілося б, щоб ті результати реформ, які моніторять, обговорювали з учасниками ринку, чи дійсно ми відчули той ефект від зробленого, уже реформованого, як це часто бачать реформатори.

Гадаю, що далі наша активність залежатиме від того, що ми зараз побачимо в сесійній залі – наскільки «батьки» – коаліція приголублять своїх «дітей» – уряд, коли доведеться голосувати бюджет. Що буде домінувати: здоровий прагматизм і бажання завершити реформи чи нова хвиля популізму – за гроші населення ще раз його короткостроково полюбити, а потім знову кинути у вир інфляції та девальвації? Від цього багато що залежатиме. Щодо того, які продукти пропонуватимуть банки і на що буде відгукуватися громадянин – власник коштів, то головне – щоб людина мала довіру до банків і була впевнена, що в країні будуть продовжуватися позитивні зміни. Для того щоб ті гроші, які люди мають на руках, вони принесли в банки, лише відсоткових ставок замало. Нам треба показати, що вчергове країна з цим не зіткнеться. Відміна обмежень, – це дуже добре, але нам залишили право володіння своїми коштами і позбавили права розпоряджання. А право власності передбачає, що недостатньо володіти. Для того щоб я був власником, я повинен мати право у будь-який момент розпорядитися своїми коштами. Я не вірю, що нам допоможе МВФ. Він дає «знеболювальне», знімає шок у наших депутатів. А покращити ситуацію можуть тільки реформи.

************************************************************

Роман Шпек: Але тут є суперечливий момент. Світовий досвід показує, що довгі та інфраструктурні проекти розвивають інвестиційні банки, а не комерційні. Треба розуміти, що кредит ніколи не може підмінити інвестицію. А ви проаналізуйте сьогодні фінансовий стан і достатність власного капіталу великих підприємств і позичальників. Якщо будуть йти прямі інвестиції, їх супроводжуватимуть кредити, але не може кредит за недостатності власного капіталу замінити або підмінити інвестицію. І не через те, що банки кращі, але вони зараз втретє докапіталізуються, тому що такі вимоги регулятора і законодавства. А хто з наших серйозних олігархів, великих підприємств, позичальників докапіталізувався, виходячи з кризи, яка була у 2008 році і далі? Без інвестицій вони ніколи не будуть відповідати вимогам надійного позичальника, відповідно і до базельських критеріїв, і нормативних актів Національного банку щодо оцінки ризиків. Ми не можемо обдурювати населення, що завтра знизиться інфляція, будуть дешевші гроші і ми підемо в довгий проект. Не тому, що не хочемо, а через те, що вони не можуть взяти ці гроші на загальних, здорових вимогах. Все упирається у відсоткову ставку, а не у фінансовий стан. Напевно, банкіри краще за всіх, окрім податківців, знають, як і скільки коштів наші фінансово-промислові групи через дірки в законі про трансферне ціноутворення роками виводили у інші юрисдикції. Вони не вкладають у капітал і очікують лише кредитів, притому що власники банків повертають і вкладають в капітал. Це невірна модель розвитку економіки.

– Спасибо, Роман Васильевич. Вы правильно сказали, что за последние два года только банковский сектор активно вкладывал в капитализацию предприятий.

Роман Шпек: 80% інвестицій, які надходили в країну, – це докапіталізація банків.

************************************************************

– Спасибо большое. Роман, я думаю, вам есть что добавить. Нацбанк сейчас снижает учетную ставку, что является ключевым показателем во многих странах мира. Этот показатель влияет на уровень установленных коммерческими банками процентных ставок.

Роман Шпек: Дійсно, ми очікуємо, що до кінця року після засідань монетарного комітету облікова ставка буде знижена до 14%. Це треба розуміти. Нацбанк, можливо, повільніше діє через те, що він не усвідомлює об’єктивності потреби, але він не впевнений, що інша ланка – уряд зможе забезпечити таку ж макроекономічну стабільність і в наступні періоди. Надзвичайно важливо, щоб ми отримали якісний бюджет. Четвертий транш МВФ ми можемо отримати ще в грудні. Але в основі лежить бюджет, низка структурних заходів, реформ у інших галузях економіки. Ми повинні вимагати від депутатів не популізму, а швидкого розгляду і ухвалення бюджету. Тоді облікові ставки Нацбанку швидше реагуватимуть на ситуацію, яка складається в економіці.

Але в цілому ми говоримо про те, як обліковою ставкою Нацбанк абсорбував ліквідність комерційних банків, щоб не виходили на валютний ринок. Через те вона була в якийсь момент 19%. Так само комерційні банки діють в тих чи інших умовах. Вища за ринкову ставка за депозитами в комерційному банку – це одна з ознак нестачі ресурсу. А, може, банк знайшов свою нішу, і у нього такий простий, зрозумілий і надійний продукт кредитування, що він може залучити більшу кількість грошей і вигідно їх розмістити і для банку, і для клієнтів.

Добре стояти на двох ногах. Коли ми говоримо про пасиви, нам треба порівнювати з активами, у що ці пасиви розміщуються. Але якщо банк залучає, не кредитуючи, то, звичайно, цей банк не треба поспішати своїми вкладами витягати.

– Роман Васильевич, как влияют транши МВФ на процентные ставки?

Роман Шпек: А ніяк не вплинуть на депозитні ставки. Я ще раз кажу, що транш – це «відкупна» для влади до того часу, коли вона отримає результат від реформ. А якщо реформи не проводяться, то транш збільшує зобов’язання держави, і тоді у грамотних учасників ринку більше невпевненості, адже це призведе до нових, макроекономічних дисбалансів.

Слово «транш» дуже швидко вимовляється, як летить куля. А реформи і робляться, і слово вимовляється важче. Давайте повертатися до реформ. А чи будуть якісь реформи, які гарантуватимуть транш? Ми отримали транш $1 млрд, про який говорили більше року. А чому ми не говоримо про те, що за рахунок невиконання зобов’язань, які були в програмах реформ, за 2015-2016 роки держава недоотримала $9-10 млрд зовнішньої фінансової допомоги? А серед цих коштів є й довгі кошти Світового банку для розвитку інфраструктурних проектів, для підтримки пенсійної реформи і фінансування певних витрат через державний бюджет. От про що треба говорити. Ми не отримали $10 млрд, і не посипаємо голову попелом, а отримали $1 млрд, і не можемо натішитися.

– Роман Васильевич, вы правы. Я скажу очень приятную для населения вещь. Если бы поступили эти $10 млрд, то ставки по депозитам сейчас были бы 4-5%.

Роман Шпек: Якщо б відбулися структурні зміни, приватизація, змінилася система доступу до реєстрів, якщо б по-іншому працювала виконавча служба, тоді було б більше можливостей для кредитування. Якби росли виробництво, ВВП, наші громадяни з новою зарплатою приходили б у комерційні банки.

Я не боюся того, щоб реформи прискорювали економічний ріст. Я – прихильник реформ і росту. А ви – прихильник стабільності. В наших умовах не дай Боже жити за такої стабільності, бо не всі виживуть.

************************************************************

Роман Шпек: Я додам. Малий бізнес не тільки є малим, а його ще й багато. І добре кредитувати, коли цього всього багато. А тепер уявіть собі із врахуванням усього нашого досвіду, як кредитувати малий та середній бізнес через п’ять років. А чи виживе український малий та середній бізнес через п’ять років за такої тіньової економіки, контрабандного чи сірого ввезення товарів, нерівних умов конкуренції? Дуже небагато є малих і середніх підприємств, які успішно розвиваються. Але малий бізнес не стає масовим через те, що немає рівних умов конкуренції для усіх учасників ринку. Тому немає масового кредитування і масового перетоку депозитів у кредити. І тільки реформи допоможуть.

************************************************************

– Спасибо. Роман Васильевич, вы хотели добавить по Альфа-банку.

Роман Шпек: Альфа-банк з-поміж великих банків має найменшу кількість відділень, а за темпами залучення депозитів ми завжди були в першій трійці, часто – першими. Коли у 2007-2008 роках ми вибирали тенденцію розвитку мережі, пройшовши після кризи через моральні та економічні втрати, коли скорочувалася мережа, то однозначно обрали якість обслуговування у тих відділеннях, які маємо. Над цим ми будемо й далі працювати. Також головне для нас – простота, доступність, зрозумілість наших продуктів. Ми з п’яти продуктів перейшли на два якісних карткових продукти.

Коли ми виплачували людям кошти від Фонду гарантування вкладів, значна кількість цих вкладників стали нашими клієнтами.

Вадим сказав, що клієнти виконують свої зобов’язання, а ми насамперед показуємо людям, що саме банк виконує свої зобов’язання нарівні з клієнтом. І клієнт ніколи не має сумнівів, що банк виконає свої зобов’язання.

Звичайно, ми приділяємо значну увагу боротьбі з шахрайством, кіберзлочинністю, роз’яснюємо клієнтам, як саме ми можемо захистити їхні вклади.

Продовжуємо працювати над електронним і цифровим банкінгом, щоб наші клієнти розуміли, що у Альфа-банку найкращий сервіс.

– Роман Васильевич, и последний вопрос: что, по вашему мнению, стоит ожидать банкам этой осенью и в начале зимы? Это будет дальнейший отток депозитов из системы или приток?

Роман Шпек: Все вирішується на Печерських пагорбах. Ми маємо почути, що вони «сваряться» через те, що люблять один другого, а не через те, що хочуть один другого знищити, – це члени коаліції, члени окремих груп в одній партії. А ми бачимо, що деякі з них готові до самознищення. У нас є кілька феніксів у Верховній Раді, які хочуть через знищення відродитися. От давайте, мовляв, розпустимо Верховну Раду і ще раз оберемось, вже на кращих умовах. А зробіть, щоб народу було краще, щоб економіка розвивалася, була стабільність – політична та економічна, і продовжувалися реформи. Якщо буде своєчасно прийнято бюджет, наші кредитори, іноземні партнери отримають прагматичні сигнали. Тоді будуть підстави говорити, що стабільність буде, громадяни зможуть скористатися послугами кращих банків, де кращий сервіс, і прийдуть зі своїми грошима. Банки знову думатимуть, як їх розмістити.

Апелюю, Вадиме, до тебе. Банки хочуть давати кредити, але не можуть відповідно до міжнародної та вітчизняної практики і законодавства щодо якості оцінки ризиків. Неправильно формувати у суспільстві думку, що банк повинен давати кредит чи відкривати рахунок. Банк не повинен, а має право це робити, оцінивши клієнта. Банк повинен демонструвати кращу поведінку, щоб отримати клієнта, і клієнт, щоб отримати кредит, теж має відповідати певним критеріям. Бо якщо кредити підуть своїм (а «банкопад» пов’язаний саме з цим), то ми знаємо, чим це може закінчитися.

Банківський бізнес повинен бути здоровим, чесним і конкурентним. Отже, якщо реформи триватимуть, буде приток депозитів.

Але ми повинні говорити і про тіньовий ринок. Ми питаємо: «А куди кошти прийдуть?». Усі чомусь вважають, що кошти – в матрацах чи під ними, а вони працюють на ринку. Звідки починати: з ринку чи митниці, щоб не було сірого ввезення? Бо якщо є сіре ввезення, то будь-яким шляхом гроші виштовхають за кордон за тими контрактами. Нам про це треба говорити. Якщо частка сірої економіки скорочуватиметься, банківський сектор міцнішатиме за рахунок нових клієнтів.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Підписатися на розсилку Фінклубу

 

Присоединяйтесь