Які нововведення з валютою варто чекати українцям з 7 лютого? (стенограма)

Які нововведення з валютою варто чекати українцям з 7 лютого? (стенограма)

Сьогодні, 22 січня, об 11:00 «Фінансовий клуб» проводить круглий стіл на тему: «Які нововведення з валютою варто чекати українцям з 7 лютого?»

                В програмі круглого столу: 

  • З 7 лютого – нове валютне життя або локальні послаблення: оцінка нововведень учасниками ринку.
  • Готовність банків до нових валютних правил: які норми вимагають доопрацювання (як з боку банків, так і з боку НБУ)?
  • Як зміниться робота компаній ЗЕД: які ключові спрощення для бізнесу запрацюють 7 лютого?
  • Хеджування валютних ризиків – нові можливості для бізнесу.
  • Валютна лібералізація для фізосіб: чи зможе населення вільно розпоряджатися власними валютними заощадженнями?
  • Ліміт на інвестування за кордон у $50 тис. – коли можна розраховувати на його підвищення?
  • Лібералізація-2019: що потрібно для подальших валютних послаблень?

В якості спікерів запрошені: 

  • Олег Чурій, заступник голови Національного банку України;
  • Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус»;
  • Ігор Волох, голова правління Альтбанку;
  • Тетяна Попович, директор блоку «Ринки капіталу» Альфа-Банку;
  • Наталія Шишацька, начальник управління казначейства Банку Форвард;
  • Антон Коваленко, директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку;
  • Тетяна Левандовська, начальник управління валютного контролю ПУМБ;
  • Олександр Руденко, менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні.

Стенограма круглого столу «Які нововведення з валютою варто

чекати українцям з 7 лютого?»

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

– Доброго дня! «Фінансовий клуб» продовжує серію круглих столів, на яких ми будемо говорити про найважливіші тенденції фінансового ринку. Сьогодні у нас тема, яка хвилює багатьох українців. Верховна Рада минулого року ухвалила закон про валюту, який набуває чинності за два тижні. Саме про ці нововведення, які Нацбанк нам підготував, а також чого чекати українцям – простим громадянам і підприємцям, і чи варто чекати на лібералізацію, ми і будемо говорити. Спробуємо спрогнозувати, які ми будемо мати зміни у валютному законодавстві до кінця року і чого варто чекати громадянам. Чи підвищить Нацбанк ліміт інвестування за кордон у $50 тис.? Що взагалі буде з валютними інвестиціями українців та іноземних громадян на території України? Коли саме відбудеться спрощення відтоку капіталу?

Сьогодні у дискусії беруть участь: заступник голови Національного банку України Олег Чурій; голова правління Альтбанку Ігор Волох; директор блоку «Ринки капіталу» Альфа-Банку Тетяна Попович; начальник управління казначейства Банку Форвард Наталія Шишацька; директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко; начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська; менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Олександр Руденко.

Звичайно, перше слово я хочу надати Олегу Чурію. Ви вже неодноразово проводили дискусії з фінансистами, банкірами. Прошу коротко окреслити, чого саме чекати фінансистам і простим громадянам.

Олег Чурій: Доброго ранку! Дякую, Руслане! Наша комунікація почалася з серпня 2017 року. (3:47–4:00 – не чутно.) Було дуже багато дебатів і пропозицій, частину з яких ми прийняли від учасників ринку, від громадян, парламентарів. Парламент проголосував цей закон у липні минулого року. Нам дали півроку на те, щоб привести нашу нормативну базу у відповідність до вимог нового закону. На початку року ми публікували вісім нормативних актів Нацбанку, які повністю описують валютні операції. Наша нормативна база і закон набувають чинності 7 лютого.

Ми продовжуємо спілкуватися з банками, з підрозділами валютного контролю, які перейдуть у валютний нагляд. Різниця не тільки у назві, а й у функціоналі, тому що ми переходимо від тотального контролю кожної операції незалежно від суми до ризик-орієнтованого нагляду, виходячи з того, де більше ризиків… (5:28–5:44 – не чутно.) Ми поступово переходимо від системи валютного контролю до фінансового моніторингу, тому ми активно спілкуємося з двома основними підрозділами в банках: фінансовим моніторингом і валютним наглядом. Мета спілкування на сьогодні – це їхня оцінка нормативних актів, які ми публікували. Необхідне пояснення, як це працює. Ми розуміємо, що необхідні деякі уточнення, хоча концептуально вже нічого не поміняється. Саме валютне регулювання буде таким, як є. Але нам треба отримати зворотній зв’язок, для того щоб все-таки банки змогли ефективно використовувати це нове регулювання.

Стосовно того, що це дає банкам, населенню, бізнесу. Для банків повністю відміняється, яким чином буде працювати валютний нагляд. Це не валютний контроль, це по суті фінмоніторинг. Це повна зміна самої філософії. На сьогодні вона полягає в тому, щоб перевіряти все незалежно від ризиків. З 7 лютого банки повинні більше розуміти свого клієнта: чим він займається, які платежі виконує, і виходячи з цього проводити фінмоніторинг.

Банкам ми дозволяємо робити набагато більше, ніж іншим учасникам ринку. Банки на сьогодні знаходяться під належним наглядом, працюють в рамках лімітів, які їм надає Нацбанк, тому ми не бачимо ризиків якоїсь волатильності, яка може виходити з банківської системи. З 7 лютого банки можуть купувати усі інвестиційні цінні папери, які є в світі, ми це дозволяємо. Також дозволяємо проводити деривативні операції, що раніше було заборонено – так звані безпоставочні форварди, завдяки яким банки можуть хеджувати свої ризики. Але ще раз наголошую, що усі транзакції не будуть чинити якогось тиску на ринок, тому що банки знаходяться під належним наглядом.

Щодо компаній українського бізнесу, то насправді уся філософська ідея зміни законодавства – це поліпшення бізнес-середовища, щоб український бізнес міг працювати, активно проводити експортно-імпортні операції. Щоб до нас доходили інвестиції, законодавство має бути зрозумілим і ясним.

Щодо бізнесу: ми збільшили термін розрахунку за експортно-імпортними контрактами. Тобто усі ті обмеження, які були на рівні закону, на рівні декрету, вони усі зараз переходять на рівень нашої нормативної бази, і ми можемо їх відміняти або поліпшувати, виходячи з макроекономічної або фінансової ситуації, яка є на ринку. Тобто тепер на рівні нормативно-правових актів є встановлення строків розрахунків – 365 днів, раніше було 180, за указом президента, що мав статус закону. Для бізнесу ми переходимо на систему лімітів. Тепер буде ліміт 2 млн євро для інвестицій за кордон. Це можливість відкриття рахунків для бізнесу за кордоном. Українські компанії можуть тепер вільно перераховувати валюту в рамках лімітів (2 млн євро) на свої рахунки за кордоном, можуть отримувати кредити від нерезидентів на свої рахунки за кордоном. Насправді це ті кроки, які ніколи не були можливі для українського бізнесу. Насправді більше 30 послаблень ми вводимо. Я зупинився на декількох.

Для фізичних осіб дозволена онлайн-купівля валюти. Ми не будемо видавати тепер ліцензії на інвестиції за кордон. Це буде відбуватися в рамках лімітів для фізичних осіб. До речі, ми вже збільшили ліміт: був $50 тис., стане з 7 лютого 50 тис. євро. Це вже збільшення ліміту відразу на 14%.

Також це можливість перерахування коштів за кордон без відкриття рахунку. Важливе послаблення буде стосуватися як бізнесу, так і операцій фізичних осіб, – це введення поняття незначної операції, яка менше суми фінансового моніторингу. За цими сумами буде значно послаблено контроль, наприклад, не буде валютного контролю для повернення валютної виручки. Банк приділятиме менше уваги цим платежам. Скажімо, ми не вимагаємо якихось контрактів. Немає переліку документів за жодними операціями, які необхідно в банк надавати. За незначними операціями, якщо фізична особа або компанія платить за кордон, ми вимагаємо, наприклад, у платіжці просто вказувати номер контракту.

Загалом це досить комплексна система, вона непроста. Ми не вводимо повну лібералізацію, тому що для нас головне після збереження цінової стабільності – це забезпечення фінансової стабільності. Для нас головне – щоб зняття обмежень не спричинило якісь негативні наслідки для ринку. Тому в нас є карта лібералізації. Ми по ній рухаємося. Багато обмежень ми вже зняли. Тепер ми можемо знімати їх більш активно, тому що частина обмежень, які були на рівні законів, тепер будуть на рівні наших законодавчих актів.

Це я коротко окреслив, що чекає банки, бізнес і фізичних осіб з 7 лютого.

– Дуже дякую. Я прошу підключитися банкірів. Ви за півроку вносили зміни до своїх нормативних документів. Тому прошу коротко зупинитися на тому, що зміниться для ваших клієнтів – юридичних і фізичних осіб. Почнемо з вас, Ігоре Волох.

Ігор Волох: Безусловно, любые варианты либерализации мы поддерживаем, потому что принцип старый. Дело в том, что у нас так: если есть ограничение – есть ажиотаж. Как только пропадает ограничение, пропадает очередь. Нужна спокойная предсказуемая логичная политика. Клиенту нужен счет за границей – пожалуйста. Но каждый клиент делать этого не будет, ведь это стоит денег. Проще разрешить, чем потом поехать и открыть счет.

Понятно, что законодательство достаточно свежее. На уровне департаментов у нас много обсуждений. Наверное, какой-то тюнинг ряду документов потребуется, есть терминологические нюансы. Принцип «разрешено то, что не запрещено» – новый для рынка. Я разговаривал с новыми подразделениями: над ними еще довлеет «настоящее», они придерживаются принципа: «нельзя, потому что может быть вот так». Должны произойти определенные ментальные изменения. Я думаю, они произойдут, когда несколько банков пройдут комплексную оценку по новому законодательству, и все поверят, что разрешительный принцип работает.

Один интересный нюанс. Валютная либерализация – это одна часть истории. Вторая часть истории – мы уже оперируем в цифровой экономике. Роль цифровых каналов для наших клиентов огромна. Этот тюнинг тоже требует определенных усилий. Действительно, у физлиц появилась возможность покупать валюту безналичным путем. Вроде бы хорошо. Но это можно делать в течение операционного дня. Конечно, регулятор не имел в виду ограничение покупки валюты в период с 9 до 18 часов вечера. Это просто пример тюнинга, когда вместо понятия операционного дня, наверное, потребуется календарный день, и вопросы снимутся. Но это требует определенно другого мышления, потому что клиенты начинают привыкать к этому тотальному удобству. Есть два таких мощных тренда, которые надо принимать в расчет, чтобы быть сегодня достаточно эффективными. Поэтому оценка положительная, и процессы впереди интересные.

Мы ожидаем, что рынок будет стабильным, более предсказуемым. Либерализация не только не может создать давление на резервы, а наоборот, мы считаем, все эти действия могут обеспечить серьезный приток капитала, который нужен стране, и частично решит вопросы, связанные с обслуживанием внешних долгов.

– Спасибо. Наталья, прошу вас подключиться. Какие отличия для ваших клиентов – физических и юридических лиц сейчас наступят?

Наталія Шишацька: Мы больше розничный банк, поэтому наши клиенты – это физлица. Я хотела бы остановиться на онлайн-покупке. Это то, что мы ждали больше 10 лет. Это не только просто для клиентов, это удобно: один клик – и ты купил валюту, тебе не нужно выходить из дому, искать по отделениям валюту. Ты убираешь операционный риск: не несешь эту валюту в руках. В то же время это очень удобно для банка, потому что снижаются расходы на инкассацию отделений и снижаются риски. Мы еще дорабатываем программное обеспечение, но в ближайшее время мы сможем, я думаю, предоставить клиентам эту услугу.

– Спасибо. Антон?

Антон Коваленко: Добрый день, коллеги! Касательно банков как участников финансового рынка я не увидел много новых инструментов. Что касается обслуживания клиентов, то валютная либерализация валютного контроля в валютный надзор – это огромный плюс для страны, это может быть плюсом для банковского бизнеса как обслуживающих организаций. Единственное опасение, которое у меня есть, – это период трансформации сознания не только на стороне банков, но на стороне регулятора, потому что есть команда, которая работает на реформы, реорганизацию, реинжиниринг процесса. Но мы столкнемся в течение года с проверяющими, которые эту философию неизвестно как воспримут. Я несколько раз проходил проверки у европейского центробанка – там эта философия заложена в мозгах по всей вертикали. Все выписать невозможно. Действует принцип: если ты можешь оправдать свое действие, свою позицию перед регулятором, то его это устраивает. Если где-то возник пробой по финансовому мониторингу, то никакие штрафные санкции не накладываются до следующей проверки, когда регулятор должен уваидеть, как мы провели работу над ошибками. Я бы хотел, чтобы также было в Украине, тогда проще будет моим коллегам уже в валютном надзоре.

Я поддерживаю все начинания, я хочу предоставлять услуги в нормальном, развитом финансовом рынке, но единственное опасение – как мы будем проходить проверки в будущем после этой либерализации. Мы – большой банк, и мы отвечаем не только за деньги наших акционеров, но и деньги вкладчиков, которые размещены у нас в банке. Я не могу их подставить под риск, проводя рисковую деятельность. На данный момент я не знаю рамок этой рисковой деятельности. Я понимаю, почему это нельзя описать, поддерживаю. У нас есть просьба к НБУ: первое время супервайзерить, чтобы не было предвзятых подходов. Тогда либерализация пойдет очень хорошо и позволит нам получать и новые инструменты на рынке, и новых участников, и приток инвестиций и т.д.

– Спасибо, Антон. Татьяна, как вы ощущаете либерализацию?

Тетяна Левандовська: Вітаю, колеги! Звичайно, банк підтримує лібералізацію, оскільки досить довго ми працювали в рамках валютного законодавства і десь чотири роки працюємо в тій сфері, коли на валютне законодавство накладається ще й фінансовий моніторинг. Безумовно, ми повинні брати ці вимоги до уваги. 365 днів – це те, чого чекали клієнти – юридичні особи. Наприклад, у клієнтів, які працюють з Китаєм, практично немає шансів вкластися у 180 днів при укладанні прямого контракту і здійсненні попередньої оплати. Гадаю, що більшість клієнтів схвально ставляться до цього нововведення. Щодо 150 тис. грн, то клієнти готові працювати без надання документів. Підтримую Антона, що банки деякий час будуть з пересторогою сприймати цю норму, тим паче, що є чітке розуміння дроблення, і банки остерігатимуться клієнтів, які намагатимуться зробити певні схемні операції та використати послуги банку для ведення сірого бізнесу.

Зачеплю питання відкриття рахунків нерезидентами. Це безпрецедентно, в Україні цього не було. Ми працюємо виключно з представництвами, з нерезидентами-інвесторами, рахунки яких чітко виписані.

Має бути виписано, яким чином юридична особа – нерезидент ставиться на контроль у податковій. Ми як банк намагаємося контактувати з податковою, щоб розуміти, яким чином це питання буде вирішуватися. Це питання актуальне, тому що маючи рахунок на території України, нерезидент – юридична особа вправі проводити експортно-імпортні операції. Як банк ми маємо контролювати, наглядати за операціями наших клієнтів-резидентів, які мають такі розрахунки на території України. З метою ефективного виконання цієї норми ми все ж таки зацікавлені в тому, щоб був якійсь єдиний індикатор для нерезидентів – юридичних осіб, для того щоб банки чітко могли розуміти, коли платіж йде на користь нерезидента або отримано від нерезидента, і відповідно до цього будували свою систему нагляду.

Можливо, практика покаже ще якісь моменти, які не були прораховані під час аналізу теоретичних норм.

– Спасибо. Татьяна, прошу вас.

Тетяна Попович: Честно говоря, я думала, что свершится меньше, чем свершилось. Спасибо за это Нацбанку. Мы все понимаем, какая у нас экономика и предвыборная ситуация, и война. И то, что мы движемся по пути либерализации даже в этих условиях – это большой плюс. Мы – банк универсальный. Мы относились к тем, кто очень долго просил, убеждал регулятора ввести для физлиц возможность покупки валюты онлайн, чтобы наши отделения могли заниматься продажей депозитов, кредитов. Поэтому мы очень рады, что это произошло. У нас будет встреча по имплементации, чтобы 7 февраля мы могли, как банк-пионер, предложить эту услугу клиентам достаточно оперативно. Вторая норма, которую я бы отметила, – это расширение инструментария деривативов. Для юридических лиц, для банков я не могу сказать, что сразу что-то изменится. Это расширение воронки возможностей на территории Украины. То же самое касается счетов нерезидентов Украины. Это расширение воронки возможностей привлечения инвестиций и каких-то операций иностранных банков все-таки на территории Украины, не только покупки облигаций ОВГЗ.

Надо иметь в виду, что банки в условиях законодательных норм, контроля, финмониторинга – это такие структуры, которые, даже если все разрешить 7 февраля, оперировать всем этим не смогут. Каждый новый инструментарий поддается тщательному анализу и обработке со стороны риск-менеджмента, влияния на нормативы и т.д. Поэтому появление нового инструмента приводит к тому, что банк подготавливается. И если воронка возможностей по этому инструменту со временем будет увеличиваться, банк отработает это на более простых вещах и сможет дальше участвовать в либерализации и расширении предложения продуктов клиентам. Например, банки могут покупать еврооблигации инвестиционного рейтинга. Это не значит, что завтра банк пошел и купил большой портфель. Это значит, что все подвергается анализу, смотрят поведенческую стратегию. Поэтому мы очень надеемся, что со временем инвестиционный рейтинг будет расширен, и банк, отработавший это все на таких продуктах, сможет уже более квалифицированно, как банковская структура, работать и с другими инструментами.

Очень важен для нас принцип «что не запрещено, то разрешено». Это новая парадигма, к которой мы должны привыкнуть. Сейчас все находится в некотором состоянии standby, потому что надо полностью пересмотреть свои подходы к работе. У банка появляется множество нехарактерных функций. 7 февраля взрыва не произойдет.

Важной является отмена лицензий, новый уведомительный характер по операциям. Это снимает некоторую рутину, временной лаг.

Безусловно, либерализация – это всегда плюс. Надеемся, что инструментарий будет увеличиваться, и продукты, необходимые для клиентов, будут добавляться.

– Спасибо. Надеемся, что банки успеют сделать для клиентов как можно больше изменений к 7 февраля. Александр, как вы видите ситуацию в либерализации для клиентов – юридических и физических лиц?

Олександр Руденко: Мы должны нашим клиентам (часто – иностранцам) объяснять те валютные ограничения, которые есть, в силу разных факторов. И та либерализация, которая предложена сейчас, действительно психологически и эмоционально очень импонирует клиентам. Здесь – огромный реверанс в сторону Нацбанка. Как это будет работать в каждом отдельном банке, полностью зависит от коллег за столом. Клиентам намного проще объяснять суть существующих валютных ограничений, которые останутся после 7 февраля, когда это прозрачно и понятно, когда контроль называется надзором, когда это не индивидуальная лицензия, а лимит, когда человеку не нужно объяснять, что мы до сих пор здесь от бумажки до бумажки, а регулятор и обслуживающий банк не настолько большие и страшные, что после отсутствия оплат через 180 дней у них будет «прекращение внешнеэкономической деятельности»… Когда есть барьер непонимания и некий страх, это может принести массу негатива в экономику.

То, что сейчас прописано в законе, наконец-то имеет осязаемый смысл для любого адекватного человека. Мы верим, что для клиента это будет очень позитивно.

– Спасибо. Прошу вас, подрезюмировать и ответить на вопросы, которые задали банкиры.

Олег Чурій: Хотів би сказати стосовно майбутніх перевірок і санкцій. Ми поступово переходимо від системи валютного контролю до фінмоніторингу, а такий проміжний період, як валютний нагляд, діятиме, поки в нас є якісь обмеження, ліміти тощо. Але загалом ми переходимо до системи валютного моніторингу по валюті. Вона не буде принципово відрізнятися від системи валютного моніторингу за операціями з національною валютою – гривнею. Будуть використовуватися ті ж самі підходи, які в цілому направлені на запобігання незаконним операціям, відмиванню коштів тощо.

Насправді департамент фінмоніторингу, який відповідає за фінмоніторинг, за проведення перевірок банків, є одним з розробників всього цього законодавства, бере активну участь у комунікаціях з банками, бізнесом. Банкам дійсно необхідно пройти цей період трансформації, контролю.

Стосовно порядку застосування санкцій, то в нас є ідея на рівні Нацбанку. Вона полягає в тому, щоб банки розуміли, яким чином Нацбанк застосовує санкції, тобто ми пропишемо весь порядок застосування санкцій. Санкції застосовуються не якоюсь окремою людиною в Нацбанку, а є певна система комітетів. Ми зробимо так, щоб банк мав змогу апелювати в разі незгоди із санкціями. Сама процедура має бути зрозумілою. Протягом наступного місяця ми це опублікуємо і розкажемо, як це відбувається на рівні Нацбанку. Це надасть банкам певного комфорту на цей перехідний період. Ми розуміємо, що з 7 лютого у нас буде нове законодавство, але це не означає, що з 7 лютого клієнти мають робити те, що прописано у цій нормативній базі, тому що банкам треба пристосуватися до нового порядку роботи.

– Олеже, під час регулювання валютного законодавства експерти та представники бізнесу підкреслювали необхідність появи інструментів для хеджування валютних ризиків. Тетяна вже сказала сьогодні про деривативи. Скажіть, наскільки робота компаній зовнішньоекономічної діяльності буде залежною від валютних коливань? Які можливості відкриває нове валютне законодавство?

Олег Чурій: Діяльність компаній, які займаються експортно-імпортними операціями із залученням кредитів в іноземній валюті, вже знаходиться під впливом тих валютних коливань, тому що ми чотири роки тому перейшли на плаваюче курсоутворення. Компанії повинні розуміти, що в них тепер є ризик в дві сторони. І це не тільки ризик послаблення національної валюти, але й ризик в іншу сторону. Наприклад, прогнози на минулий рік дещо не справдилися – гривня укріпилася. У компаній є ризик як в сторону можливого послаблення гривні, так і в сторону посилення гривні, виходячи з тих позицій, які займають клієнти. Ми розуміємо, що в таких умовах і клієнтам, і банкам необхідно мати в арсеналі ті інструменти, які дозволять їм хеджувати ці ризики. Ми в новому законодавстві передбачили можливість хеджувати не тільки експортно-імпортні операції, а й операції із залучення боргового фінансування. Компанії можуть тепер, наприклад, хеджувати кредити в іноземній валюті.

До того ж ми дозволили банкам вперше укладати так звані деривативні контракти зі своїми клієнтами або з іншими банками на курс, а також і на ставку. Насправді можна в майбутньому хеджувати не тільки свої валютні ризики, а й процентні. На сьогодні в нас працює робоча група над імплементацією можливості застосування так званих безпоставочних інструментів на території України. До групи входять провідні банки та компанії. Минулого року до Податкового кодексу були внесені певні зміни, які, на нашу думку, надають можливість банкам і клієнтам використовувати безпоставочні форварди. Зараз ми відпрацьовуємо з юридичними компаніями висновок, що дійсно такі контракти можна укладати і за ними не треба платити податок на додану вартість тощо. В разі позитивного висновку завданням цієї робочої групи вже буде розробка документації, щоб банки могли торгувати між собою і заключати ці контракти між клієнтами. Ми, як регулятор, надаємо ринку інструментарій. Я згоден, що це займе деякий час. Далі вже питання конкуренції між банками, хто перший буде використовувати ці інструменти, і вони, напевно, будуть у виграші, а клієнти зможуть хеджувати свої ризики.

– Прошу підключитися банкірів. Які ви готуєте пропозиції для своїх бізнес-клієнтів?

Ігор Волох: На самом деле инструмент появляется, но насколько мы понимаем текущее законодательство, он напрямую влияет на позицию банков. Согласно предварительному анализу, 95% клиентов готовятся к девальвации гривны и лишь 5% клиентов считают, что гривна может укрепиться. При таком взгляде на курсовую политику есть четкий перекос в стоимости инструмента. Инструментарий позволял делать подобные операции и в прошлом году. В общем и целом курсовые предложения, которые мы выставляли клиентам, они считали в 50% случаев завышенными. На самом деле мы не завышаем, это банально так складывается рынок, потому что мы перекрывали вторую сторону операции как таковую. Развитие будет связано не только с законодательством и технологиями, а с тем, что рынок должен иметь разные тренды. Когда ментально все будут понимать, что курс есть курс, и не будут идти против гривны, а будут банально использовать это как инструмент для внешнеэкономической деятельности, тогда востребованность у определенной продвинутой части аудитории возникнет. Сейчас период «устаканивания», но ограничителем выступает не инструментарий, а невосприятие цены – достаточно дорого.

Наталія Шишацька: Могу добавить, что на самом деле здесь не тренд восприятия цены влияет, а все-таки спрос-предложение на рынке. Экспортеры и импортеры хеджируют каждый свою сторону, так и появляется рынок. А цена – рыночная, она будет меняться в зависимости от влияний. В течение года, как мы видим, курс меняется. Все-таки должен заработать рынок, банки должны начать предоставлять эти услуги, и клиенты должны более активно пользоваться этими деривативами, тогда будет нормальный рынок.

Антон Коваленко: Я очень рад тем изменениям, которые внес Нацбанк для клиентов. Но у нас нет культуры хеджирования. Финансовые менеджеры боятся брать на себя такую ответственность. Они действуют согласно политике хеджирования в рамках компании, и с них взятки гладки. Если финансовый директор угадал тренд, купив форвардный контракт, то он молодец, а если не угадал, то иногда все может закончиться увольнением. Наша работа – нести светлое в темное, и беспоставочный форвард на данном этапе больше будет интересен компаниям, которые знают, что это такое и имеют свое видение курса и когда входить в этот контракт для зарабатывания денег на валютных колебаниях. Для природного хеджирования своего экспорта-импорта достаточно было форвардов. Тем не менее мы не видим фейерверка этих контрактов. Каждый раз это сложно, с боем.

У нас компании-импортеры больше работают с крупными розничными сетями, которые требуют фиксировать цену. Они сразу закладывают стоимость хеджа, продукции. Экспортеры больше ведут себя как валютные спекулянты. Они зарабатывают на этой разнице процентных ставок, по сути заключив форвардный контракт по экспортной выручке, еще 18% годовых к своему кеш-флоу. Это о форвардах и хеджировании. Это можно было делать и раньше. Вопрос во внутренней культуре.

Что касается диджитализации услуг, то все банки к этому перешли. Банки уже сейчас могут предлагать клиентам-физлицам продажу валюты. Сделать это в обратную сторону несложно. Тут просто другую логику бухучетную подшил, и 7 февраля можно стартовать.

Рынок валютный у нас был небиржевой, и не было у нас никакого бенчмарка, к которому я бы мог привязаться, давая клиенту поток котировок против гривны. На протяжении 2018 года у нас появился оцифрованный поток котировок, которые банки могут ретранслировать своим клиентам, добавив свою комиссию. Раньше об этом мы не могли даже говорить, без диджитализации рыночного курса цифровые новшества были бы невозможны.

Форварды не давали возможность клиентам получить позитивную курсовую разницу, НДФы позволяют это делать. Если клиент занял правильную сторону, когда входил в контракт, он получит положительную курсовую разницу. На данный момент он мог ее получить, если он валютировал форвард. Если он по какой-то причине отказывался, позитивная курсовая разница оставалась у банка, негативная перекладывалась на клиента.

– Спасибо. Татьяна, добавите что-то?

Тетяна Левандовська: Так, ці форварди, які зараз дозволені для зовнішньоекономічних операцій, активно використовуються клієнтами. З 7 лютого дозволені форварди за кредитами нерезидентів. Одночасно з’являється норма, коли юридична особа, у якої є кредит від нерезидента, може купувати іноземну валюту і використовувати її без обмеження у часі до того моменту, коли настане строк чергового платежу за цим кредитом від нерезидента. Тому поки що розширення форвардів у цю сферу незрозуміле, але практика покаже, і попит клієнтів розставить акценти.

Тетяна Попович: Альфа-Банк всегда предлагал весь спектр хеджирующих операций, которые существуют на рынке и разрешены законодательством: поставочный форвард, покупка валютных ОВГЗ на вторичном рынке. Мы даже предлагали фьючерсы. Они прошли для рынка достаточно незамеченными. Просто так сложилось, что сейчас ни одна биржа не может предоставить качественную поддержку покупки-продажи фьючерсов на украинском рынке. Я думаю, это дело времени. Поэтому появление еще одного инструмента – беспоставочного форварда, безусловно, для нас является плюсом, хотя здесь мы упираемся в финансовую грамотность клиентов, о которой уже говорили. Я хеджирующие инструменты продаю уже больше 10 лет, и мне печально наблюдать, что рефлексия клиентов находится в таком же состоянии, что и 10 лет назад: для них форварды – это инструмент для валютных спекуляций. Для меня же хеджирование – это элемент финансовой гигиены. В иностранных компаниях есть нормы, что нужно захеджировать. И за отрицательный финансовый результат никто не наказывает. Ведь если покупается КАСКО на год, мы же не расстраиваемся, что автомобиль за это время не побит. Эта «штука» полностью отсутствует у украинских клиентов. Безусловно, у банков есть такая образовательная нагрузка. И клиенты должны немного по-другому подходить к этому вопросу. Конечно, хеджирующие операции находятся в Украине в краткосрочной и среднесрочной перспективе.

Беспоставочные форварды – это хорошо, это возможность сделать в две стороны, если есть у тебя обязательства, – и покупать, и продавать. На первом этапе таких клиентов в Украине мало. До них нужно донести, что это можно и нужно делать.

– После революции банки с иностранным капиталом акцентировали на том, что необходимо хеджировать. И банки стремятся к тому, чтобы часть инструментов использовать, не очень полагаясь на курсовые колебания. Олег, сейчас я бы хотел поговорить о том, что недостаточно прописано у вас – о том, что касается физических лиц. Главные два вопроса: когда будет увеличен лимит инвестиций за рубеж в $50 тыс. и когда будет возможность перечислять целевые платежи за границу? Опрос показал, что каждый второй с этим сталкивается регулярно.

Олег Чурій: З 7 лютого в нас ліміт підвищується з $50 тис. до 50 тис. євро. Цей ліміт поширюється на тих фізосіб, які мають певну фінансову грамотність, розуміють, куди вони інвестують за кордон. А також це ті, хто має джерело походження коштів. Таких громадян, на жаль, небагато, але вони є. Вони активно користуються інструментом, який називається е-ліміт, або е-ліцензія. З 7 лютого це буде просто е-ліміт. А зняття обмежень, підвищення лімітів та інші послаблення залежать від макроекономічних умов, від фінансової стабільності. Якщо ми будемо бачити, що ситуація поліпшується, і такі операції не спричинюють відтоку капіталу, то дійсно ми будемо й надалі піднімати ліміт. Як би це не сприймали фізичні особи, але для нас лібералізація – це насамперед поліпшення бізнес-клімату, бізнес-середовища для українських та іноземних інвесторів. Але у нас сама дорожня карта лібералізації передбачає зняття обмежень для бізнесу. Для громадян все ж таки це найменш пріоритетна частина лібералізації.

Ми будемо знімати обмеження і надалі. За останні чотири роки ми цим і займалися, жодного нового обмеження ми не ввели. Тому ліміти на інвестування підвищуються, але пріоритет для нас дещо інший – операції юридичних осіб, операції, пов’язані з іноземним інвестуванням в Україну, які будуть позитивно впливати на економічне зростання, і наші громадяни будуть більш заможними.

– Добре. Давайте зараз подискутуємо на тему, які ми можемо очікувати надходження валюти до України цього року і які зараз до банкірів надходять запити на валютну лібералізацію з боку клієнтів. Ігоре, прошу вас.

Ігор Волох: С уровня банков мы не можем оценить, что можно и что нельзя привлечь. Абсолютно очевидно, что значительное количество средств клиентов-юрлиц находится на внешних рынках. Привлечение этих денег в страну не является исключительно вопросом Нацбанка. Это комплексный вопрос, который связан и с налоговым законодательством, и с занятием какой-то определенной позиции, связанной с тем, что называют налоговой амнистией. Это большой, комплексный вопрос, далеко выходящий за рамки валютного законодательства. Но потенциал для того, чтобы деньги определенные сюда приходили, существует. Оценить его в деньгах, естественно, сложно. Клиенты ощущают давление внешних банков. Всегда будет работать принцип: деньги должны находиться в той стране, в которой ты ведешь бизнес и где у тебя центр прибыли. Это комплексный вопрос, в меньшей мере – к Нацбанку.

С точки зрения ожиданий корпоративных клиентов (а мы – корпоративный банк) по либерализации мы не видим какого-то давления. Ситуация для этого года достаточно сбалансированная в законодательном плане, и никаких радикальных вопросов не требуется. Поднимался вопрос, нужен или не нужен больший лимит. С точки зрения физлиц мы не очень мечтаем, чтобы наши клиенты массированно переводили деньги на зарубежные счета.

В последние полгода мне никто не задавал вопрос, когда увеличится лимит. Когда появились электронные лицензии, тогда спрашивали, потому что целью была покупка какой-то внешней недвижимости. Разрешать это или нет – комплексный вопрос. Мы, например, не рекомендуем своим клиентам инвестировать в частную недвижимость за рубеж.

То, что сегодня делается, нужно утрясти, убрать все нюансы, несоответствия – видения, ожидания, опасения. В принципе, с точки зрения функционирования бизнеса ситуация достаточно стабильна. Что делать с 40% (или 50%, как некоторые говорят) серой части экономики – это другая часть дискуссии. Кардинальных решений в этой области в этом году принято не будет. Нужно балансировать между собой некоторые вещи.

Наталія Шишацька: Как представитель розничного банка я скажу, что хотелось бы увеличить лимит покупки в один день наличной валюты, а потом – в онлайне, потому что никто не мешает клиенту пойти в другой банк и купить еще там. Если увеличить в два раза этот лимит, я не думаю, что это будет нести какое-то негативное давление на курс валюты.

Антон Коваленко: Касательно лимитов инвестирования я абсолютно согласен с Игорем. Запретный плод сладок. Как только ты им разрешаешь, сразу пропадает интерес. Это будет, скорее, не инструмент для инвестирования, а для «вывести на всякий случай». Наверное, основная масса будет пользоваться только для того, чтобы вывести цивилизованно деньги из страны, а потом их спокойно вернуть назад. Что касается увеличения суммы, я не вижу в этом смысла. Не будут наши люди инвестировать в финансовые инструменты. Там люди зарабатывают не на марже, а на объеме. Украинцы привыкли зарабатывать на марже.

Что необходимо дальше для валютных послаблений? Дорожная карта покрывает все эти вопросы.

– Я наблюдал в вашем отделении, как люди вкладывают в фонды. Я понимаю, что это продавать для вас гораздо успешнее и удобнее. Какие-то пожелания к дорожной карте у вас есть?

Антон Коваленко: Все логично, все правильно. Предложение – делать пересмотр либерализации. Не воспринимать ее, как «муху в янтаре», а после каждого пройденного этапа пересматривать.

– Татьяна?

Тетяна Левандовська: можу сказати, що запити на те, щоб юридичним особам інвестувати за кордон більше 2 млн євро і фізичним – більше 50 тис. євро, є. Але їх небагато. Фізособи, які обслуговуються у ПУМБі, цікавляться купівлею нерухомості, але збільшення з 50 тис. до 100 тис євро на рік цього питання не зніме. Для юридичних осіб, якщо виникне необхідність інвестувати більше 2 млн, що робити – процедурно це не виписано. Ми отримали відповідь звертатися до Нацбанку. В принципі таку рекомендацію дали. Подивимося, що буде на практиці.

– Наскільки я розумію, питання передачі інформації до податкових органів досі не вирішено.

Тетяна Левандовська: Саме так. Це питання відкрито.

– Добре. Тетяно, щось можете додати?

Тетяна Попович: Если говорить о пожеланиях, то это связано только с движением капитала, чтобы либерализация не останавливалась. Все те факторы, которые назвали относительно выведения денег за рубеж, я считаю факторами «за» увеличение суммы. То, что в Украине можно заработать больше, чем за рубежом, заставит наших клиентов вернуться. Но возможность движения капитала, легкой покупки, продажи, выведения за рубеж, возвращения – все эти вещи, безусловно, успокаивают клиентов, дают зону комфорта, безопасности, особенно в нашей политически нестабильной стране. Однако ввиду всех тех аспектов, которые мы рассмотрели, я уверена, что там большого оттока не будет. ОВГЗ и депозиты гораздо более привлекательны, и если к нам идут иностранные банки и клиенты за ОВГЗ, то, конечно, и для украинских граждан это более понятный, осязаемый инструмент, чем инвестиции в какие-то сложные инвестиционные продукты за рубежом, которые дают либо небольшую доходность, либо большую, но очень рисковые и не совсем понятные для наших физлиц. Все движется планово, отлично. Я – за либерализацию движения капитала и в дальнейшем.

Олександр Руденко: По миру идет BEPS. Есть какая-то психологическая установка, что выведение из Украины – это некий показатель для зажиточных граждан правильности. Он себя изживет. Запрос на инвестирование за границу физлиц от их имени путем индивидуальных инвестиций есть. Тут вопрос по сумме. Но кто хотел, тот находил возможность и раньше. Нужно создавать условия, когда этих первичных страхов не будет, а будет четкое понимание того, что это нормально, правильно, разрешено, и инструментарий есть. Со временем будет меняться психология, когда люди будут не выводить деньги на прощание из экономики Украины, а будет то, к чему мы все стремимся: они будут выходить, возвращаться, и финансовая грамотность будет расти и т.д.

Почему именно 50 тыс. евро? Это какой-то порог зажиточности в Украине? Такие вещи в свою очередь влияют на тех людей, которые готовы инвестировать из Украины, и на тех партнеров, которые готовы делать вместе с ними бизнес. И тогда начинается обсуждение, где заканчивается серая экономика и начинается чистая, белая, светлая вместе с богатым будущим. Порог нужно увеличивать, чтобы мы видели, что этот рынок может предложить, и сколько действительно потенциальных инвесторов готовы от своего имени инвестировать за границу. Потом мы увидим, во что они инвестируют: это только недвижимость или уже какие-то сложные инструменты.

– Спасибо. Сейчас мы дадим возможность задавать вопросы нашим экспертам. Тенденции в Украине достаточно разнонаправленные по поводу валюты. Мой прогноз: за рубежом она не будет находиться в большей надежности, чем в Украине. Но в Украине в последние полгода финмониторинг взялся довольно активно за деньги наших клиентов, и мы видим, что в эквиваленте $80 млрд они по факту заблокированы финмониторингом до выяснения источника происхождения средств порядка 50 тыс. наших клиентов. Олег, что-то добавите перед вопросами экспертов и резюме?

Олег Чурій: Добавлю по поводу инвестирования. Это не отток, это возможность. Она важна для тех инвесторов, которые инвестируют в Украину. Если они видят, что деньги можно легко инвестировать за пределы Украины, то у них не вызывает опасения и инвестирование в Украину. Это логика не совсем очевидная, но на самом деле если есть возможность вывода денег в другие юрисдикции, то у инвесторов меньше страха инвестировать в саму Украину. Да, наша логика либерализации имеет определенные приоритеты – по физлицам менее приоритетно, чем по бизнесу. Но мы понимаем, что в том же бизнесе работают те же физлица. И они смотрят на то, как мы либерализируем операции по физлицам. Поэтому мы стараемся все делать в комплексе, делаем анализ с точки зрения какого-то влияния оттока. Когда этот анализ тяжело проводить, делаем допущения.

Да, мы будем проводить либерализацию. 50 тыс. евро – это не та цифра, которая будет всегда. Либерализацию мы проводим постепенно, исходя из макроэкономических условий.

Хочу звернутися до бізнесу та банків: після 7 лютого у ваших бізнес-інтересах імплементувати максимально те, що дозволено.

– Спасибо. Вопросы журналистов и участников рынка.

– Здравствуйте! Я представляю организацию ПАРД. Мы представляем больше не банковский сектор. У наших торговцев – учреждений, которые мы представляем, появляется возможность (она была, но упростилась) инвестиций за границу – как своих, так и клиентов, потому что спрос постепенно появляется. Почитав закон и подзаконные нормативно-правовые акты, я понял, что у торговца есть возможность работать с валютой – переводить средства вне банков. До 7 февраля эти операции проводят небанковские финансовые учреждения и банки. Скажите, пожалуйста, смогут ли торговцы переводить валюту клиентов за границу и какие перспективы развития для небанковского рынка?

Олег Чурій: Перспективы развития для небанковского рынка мы отобразили на нашей карте либерализации, которая говорит о том, что небанковский рынок с точки зрения либерализации получит развитие, когда будет принят закон о сплите. До этого мы не планируем каких-то шагов с точки зрения либерализации работы небанковских финучреждений, поскольку не считаем, что они находятся под надлежащим надзором.

Це перш за все стосується діяльності третьої комісії фінансових послуг, тобто це насправді меседж до цих учасників ринку, щоб вони йшли в парламент і лобіювали прийняття парламентом закону про спліт, і це зобов’язання перед МВФ. Зараз в парламенті досить важка ситуація, але шанси є. Я розумію, що тут мова йде ще й про компанії, які знаходяться під наглядом НКЦПФР. На сьогодні будь-які операції мають проводитися через уповноважені банки, тому що у нас в новому законодавстві з 7 лютого вже не буде індивідуальних ліцензій – будуть генеральні. Торговці мають отримати генеральні ліцензії.

– Добрый день! Спасибо за интересную и плодотворную дискуссию. Я представляю Ассоциацию участников валютного рынка, которая представляет интересы небанковских финучреждений, работающих в сфере наличного обмена. Правильно ли я понимаю, что в новой нормативной базе, которая появится, в блоке вопросов санкций, будут и вопросы, предусматривающие санкции к небанковским учреждениям? И второй вопрос: для небанков, которые торгуют валютой, которые и так находятся под надлежащим контролем, видит ли Нацбанк тот путь, по которому они получат тоже доступ к безналичным от торговли валютой, потому что финтех развивается, и мы тоже можем предоставлять некоторые услуги клиентам? Спасибо.

Олег Чурій: Небанківські фінансові установи не перебувають під наглядом Нацбанку. Ми не є регулятором цього ринку, і наша комунікація дуже проста: закон про спліт, а потім все інше. Насправді якихось послаблень не буде, тому що є обмежене повноваження з точки зору регулювання і контролю їхньої діяльності. Ми не впевнені, що багато з цих компаній займаються законною діяльністю, вони можуть часто порушувати законодавство. У нас зараз немає жодних інструментів впливу на це. Поки закон не буде ухвалено, у нас, напевно, рух лібералізації за небанківськими фінустановами буде слабкий.

– У меня практический вопрос от клиента. Работают все-таки физлица. У всех членов семьи есть официальное подтверждение происхождения средств. Могут ли они перечислять деньги на единый счет за границей? Если да, то как?

Олег Чурій: Наскільки я розумію, там немає по цьому обмежень.

– Дякую. Я хочу подякувати всім за участь у сьогоднішньому круглому столі. Ми говоримо про те, що Нацбанк і Верховна Рада зробили багато кроків до лібералізації валютного законодавства, і українці відчують послаблення у валютному контролі, якого вже не буде, а буде регулювання. Нацбанк робитиме більш суттєві кроки після того, як Верховна Рада ухвалить закон про спліт. Лібералізація буде рухатися більш швидкими темпами.

Олег Чурій: Передумовою багатьох кроків з лібералізації є прийняття та імплементація Україною пакету AntiBEPS, а також можливість обміну інформацією між податковими органами України та інших юрисдикцій. Це є передумовою для того, щоб ми більш активно проводили лібералізацію. Це стосується інвестування за кордон, строків повернення валютної виручки тощо.

– Дякую за уточнення. До наступних зустрічей!

 

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Підписатися на розсилку Фінклубу

 

Присоединяйтесь