Захист конфіденційних даних – один із найбільших ризиків штучного інтелекту

Захист конфіденційних даних – один із найбільших ризиків штучного інтелекту

Банкіри назвали головні ризики активного впровадження інструментів штучного інтелекту в банках.

«Найбільший ризик, який важко контролювати, – це інформація, яка використовується для навчання моделі. Вона в більшості випадків має залишити межі так званого захищеного периметру інформаційної безпеки і конфіденційності банку», – розповів директор департаменту інформаційних технологій ПУМБ Андрій Бегунов.

Про це він заявив під час круглого столу «Як штучний інтелект змінює українські банки», проведеного «Фінансовим клубом».

Він пояснив, що жоден банк в Україні не має промислових потужностей на рівні із тими, які використовуються для роботи систем типу ChatGPT, тому й виникає питання використання сторонніх сервісів.

«Це зупиняє активне просування цих технологій в банках. Куди завтра потрапить конфіденційна інформація? В якому вигляді і як буде використана? Як анонімізувати ці дані та як потім їх повернути? Технічно є багато відкритих питань. Чи будувати деякі моделі всередині, чи повністю їх аутсорсити? Ймовірно, буде якась гібридна модель, але як вона фінально буде виглядати, зарано казати», – зазначив Андрій Бегунов.

Крім того, є ризики крадіжки даних навіть на етапі передачі чутливих даних через незахищеного провайдера інтернету на сторонній сервіс, щоб подивитися, а що модель ШІ думає про ці дані.

Керівник відділу цифрових технологій OTП Банку Максим Волченко підтверджує, що викликом для всіх залишається, чи будемо ми впевнені у використанні хмарних сервісів так само, як ми впевнені у внутрішніх ресурсах банку. «Інший ризик – це використання ШІ не в рамках організації, а в рамках персональної операційної роботи. Зараз багато IT-компаній вже блокують доступ до ChatGPT, до Gemini, до інших сервісів. Сервіси допомагають писати код, але код потрапляє кудись назовні, і що з ним відбувається – невідомо, і це потенційні ризики. Плюс ризики збереження комерційної таємниці», – зазначив Максим Волченко.

Є також ризик раптової комерціалізації продуктів, створених безкоштовними сервісами. «Зараз це все безкоштовно, ми всі це впровадимо в бізнес-процеси, всі скрипти будуть оптимізовані суперштучним інтелектом, всі звернення, всі тексти, реклама. А в один день ми прокинемося, а корпорація OpenAI скаже: «Це ж наше авторське право, це ж ми писали для вас, тож безкоштовна ліцензія закінчилася і тепер кожна «літера» коштує два долари на рік». І це вб’є багато бізнес-моделей. Потрібно обережно це використовувати», – попереджає голова правління UAFIC, заступник голови наглядової ради Сенс Банку Ростислав Дюк.

За його словами, авторське право фактично залишається за системами ШІ, а їхні споживачі є масовими тестувальниками, які покращують їхню роботу. «І коли вони навчаться працювати, вони нам виставлять рахунок. В якийсь момент може виявитися, що вони володіють більшістю наших банківських сервісів і продуктів. Тому треба обережно працювати, в тому числі із залученням юристів», – радить експерт.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу