У зв’язку з закінченням дії тимчасової адміністрації у банку «Порто-Франко» та з огляду на затверджений планом врегулювання найменш витратний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку – ліквідація, ФГВФО звернувся до НБУ з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Порто-Франко».
З 27 січня призупинені виплати коштів вкладникам банку «Порто-Франко» через установи банку «Восток».
З 5 січня банк «Восток» виплачує гарантовану ФГВФО суму відшкодування вкладів у банку «Порто-Франко» до 200 тис. грн кожному клієнту за договорами, термін дії яких завершився в період з 30 вересня до 17 грудня, а також за вкладами, які закінчилися раніше, або за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 169 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в «Порто-Франко» до 29 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Красюка.
З 10 грудня банк «Порто-Франко» розпочав здійснення виплат коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 29 вересня включно і за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 19 листопада здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому. Раніше крайнім терміном подачі документів було 16:00 17 жовтня.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 448,09 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 30 вересня становив 252,1 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 339,8 млн грн.
Власники одеського банку «Порто-Франко» перед введенням в нього куратора від Нацбанку вивели практично усі активи, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін: «Вони підчистили усі активи, нічого не залишилося. Перевели все на компанію «Топ Фінанс», яка знаходиться в Києві. В цілому 192 кредитні справи вивезені з банку, і їх місцезнаходження невідоме».
Основним акціонером банку був Мирослав Школенко (83,43%), решта 16,57% були розподілені між 237 юрособами та фізособами, частка кожного з яких не перевищувала 4% капіталу. За інформацією одеських ЗМІ, пан Школенко (раніше мав прізвище Торосян) контролює торгові центри «Одеський торговий дім» та «Острів».
З 29 вересня введено тимчасову адміністрацію в банк «Порто-Франко», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ігоря Красюка.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 29 вересня до 29 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 610 від 26 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Акціонерний банк "Порто-Франко"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 103 від 26.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в "Порто-Франко"».
Невеликий одеський банк «Порто-Франко», що спеціалізувався на роботі з моряками й посідав 86-е місце за активами, зазнавав труднощів з поверненням коштів із середини літа. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 571 млн грн, валютна складова портфеля вкладів була переважною – 83,5%.
Постановою № 465 Нацбанк з 7 серпня призначив куратора банку, а розпорядженням № 437-р вирішив з 1 по 14 серпня провести позапланову інспекційну перевірку «Порто-Франко» з питань виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
9 вересня банк повідомив про підписання попереднього договору про його купівлю інвестиційним фондом «Капітал» з реєстрацією в Житомирі. Його бенефіціарієм є панамська компанія «Норісса Девелопмент Інк», а статутний фонд – 58 тис. грн. Кінцевий власник фонду, сума операції та пакета акцій не розголошувалися. «Ведуться переговори про укладення угоди. Остаточно питання ще не закрите. Ми в роздумах», – говорив FinMaidan керівник фонду «Капітал» Олексій Дмитренко.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Порто-Франко»: (048) 786-83-12. ПАТ «Порто-Франко»: код ЄДРПОУ 13881479; 65026, Одеса, вул. Пушкінська, 10.
З 21 січня почалися виплати коштів вкладникам банку «Аксіома» за договорами, термін дії яких закінчився в період з 11 жовтня 2014-го до 5 січня 2015 року, а також тривають виплати за вкладами, які закінчилися раніше цього терміну, і за договорами банківського рахунку. Виплати здійснюються через мережу відділень Радабанку. Загальну суму виплат ФГВФО не називає.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 166 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в банку «Аксіома» до 30 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Володимира Кухарева.
З 26 грудня банк «Аксіома» розпочав виплату вкладів за договорами, термін дії яких закінчився до 10 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
З 10 жовтня введено тимчасову адміністрацію в банк «Аксіома», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Володимира Кухарева. Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 10 жовтня 2014-го по 10 січня 2015-го.
Нацбанк прийняв постанову № 649 від 9 жовтня 2014 року, якою відніс ПАТ «КБ "Аксіома"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 110 від 09.10.14 «Про введення тимчасової адміністрації в банк "Аксіома"».
Невеликий банк «Аксіома» посідав 100-е місце за активами – 1,035 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 134,3 млн грн (у валюті – 25%).
Банк визнано неплатоспроможним, оскільки НБУ підозрює його в проведенні нелегальних операцій з відмивання доходів, отриманих злочинних шляхом, або пов'язаних з фінансуванням тероризму. За інформацією МВС, банк «Аксіома» проводив транзитні операції, конвертацію грошей, незаконний обмін валютних цінностей через фіктивні фірми та фізосіб. Оборот конвертаційного центру за період його існування оцінено в 3,6 млрд грн. Затримано клієнтів та керівників двох підприємств, які проводили обмін валюти (див. «Упакований в конверт»).
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Аксіома»: (056) 713-57-47. ПАТ «КБ "Аксіома"»: код ЄДРПОУ 33972230; 49005, Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 11, прим. 25.
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.
Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.
Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.
Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.
Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.
Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.
Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».
У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».
Олена Губар
Про курс
«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% у народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити у цій ситуації?» – з такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки у 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, тому що рахунок поточних операцій перейшов у стабільний стан, і НБУ почав обговорювати можливість зняття усіх валютних обмежень.
Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.
У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося тоді, коли в Росії курс долара підскочив до 75 руб., а потім трохи опустився до 56 руб. Як людину, мене тішить те, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як голову Національного банку України мене це засмучує, бо Росія залишається партнером України і впливає й на наш курс».
Про рефінансування
Нацбанк видавав банкам кошти двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожну з п'яти установ, які отримали такі позики, було введено куратора, а їхню діяльність було обмежено.
Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. Від початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Проте лише нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва.
Незабаром громадськість дізнається, які банки отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і поширюватиметься лише на нових позичальників НБУ.
Про капіталізацію банків
Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав вісім установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що в усіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.
Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію в Криму та зоні АТО не впливатимуть відразу на капітал, а будуть амортизовані за чотири роки», – зазначила голова центробанку.
Про реструктуризацію валютних кредитів
НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками та позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені у гривню. Але центробанк Валерія Гонтарєва назвала виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. На жодні пільги або фінансування від НБУ банки за такої конвертації розраховувати не можуть.
Законопроект народного депутата Руслана Князевича, прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, тому що конвертація мала відбуватися за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс відтоді значно виріс», – заявила Валерія Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно обслуговуваних боргів, а не списаних (коли позичальник не платив).
Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.
Про банки-банкрути
Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, що займалися нелегальною діяльністю, пов'язаною з відмиванням грошей, – з цієї причини з ринку виведено сім установ (в 2013 році обсяг ринку відмивання грошей оцінено в 300 млрд грн). При цьому голова НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, тому що фактично не займалися банківським бізнесом. НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.
Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемними, потім неплатоспроможними. Далі кожен з них передавався під управління у ФГВФО. А потім власник такого банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла Валерія Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії».
Для попередження неконтрольованого зростання банкрутств банків НБУ ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже подано до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляції зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.
Про свої функції
Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що основною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі ст. 6 закону «Про Нацбанк», при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання – це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якоїсь валюти. Підтримка курсу національної валюти – це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк має займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу», – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.
Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать зростати такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в 2015-му на рівні 12-15%. Однак енерготарифи підвищуватимуться, тому НБУ очікує інфляцію у 17-18%.
Олена Губар
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
