Боротьба за валюту

Статьи: Борьба за валюту
Уряд хоче законодавчо встановити термін повернення валютної виручки в Україну на рівні діючих зараз 90 днів і покласти відповідальність за видачу дозволів на його перевищення підприємствами на Нацбанк. Банкіри вважають, що це не панацея від валютної кризи в Україні, але позитивні результати, безумовно, дасть.

Термін зафіксують
Сьогодні вранці парламент планує прийняти в цілому законопроект № 2265, поданий в понеділок урядом Арсенія Яценюка. Законопроект «Про внесення змін до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання і валютного контролю» покликаний допомогти Нацбанку встановити контроль над валютними потоками.

Документ пропонує зафіксувати в законі, що граничний термін зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки та відстрочення поставки під час здійснення імпортних операцій становить 90 днів. Зараз закон визначає термін до 180 днів, а 90 днів з травня 2014 року діють виключно на основі окремих рішень Нацбанку. В даний момент експортери повинні заводити 75% своєї виручки протягом 90 днів (постанова № 270). Ця норма перестане діяти 4 березня, але з високим ступенем ймовірності її знову продовжать.

Уряд передасть НБУ контроль над цим процесом. В даний час у разі перевищення крайнього терміну надходження валюти підприємство має отримати висновок в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі про можливість більш пізнього зарахування валюти в країну. Законопроектом запропоновано скасувати цю норму – замість неї встановлять необхідність отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку у разі перевищення зазначеного терміну.

Документом пропонується скасувати призупинення нарахування пені за затримку повернення валюти в Україну за наявності звернення суб'єктів господарювання до суду. Введення пені в таких випадках, на думку Арсенія Яценюка, ліквідує схему, коли підприємства провокують початок фіктивних судових спорів, тільки щоб не повертати валютну виручку в країну.

Експортери відповідатимуть за валюту
Нацбанк неодноразово заявляв, що основною причиною зменшення пропозиції валюти на ринку є бажання експортерів притримати її в очікуванні зростання курсу. З цією метою регулятор здійснив низку заходів щодо скорочення обсягів фіктивного імпорту. «У експортерів є можливість повернути валютну виручку в термін до 90 днів, тому що, наприклад, у торговців зерном швидке обертання коштів. А для машинобудування взагалі потрібно 180 днів. І тому вони найчастіше продовжують повернення валютної виручки. Штрафи за неповернення мінімальні, на жаль. Їх однозначно потрібно збільшувати, про що ми неодноразово говорили з Міністерством економіки», – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв'ю «Українській правді».

Тепер НБУ може отримати такі повноваження. Арсеній Яценюк навіть пропонує зменшити в ході другого читання термін повернення валютної виручки не до 90 днів, а до 60 днів.

Недостатні заходи
Банкіри згодні з тим, що пропозиції Кабміну допоможуть збільшити обсяги пропозиції валюти на ринку. «Ні для кого не секрет, що відстрочка з повернення валютної виручки використовується для того, щоб не заводити валюту в країну якомога довше і чекати сприятливого курсу. Усе це провокує падіння гривні. Я давно відзначав, що крім боротьби з панікою і спекуляціями на валютному ринку, НБУ і уряду необхідно посилювати роботу з експортерами, включаючи адміністративні заходи. Це один з них. Думаю, він допоможе збільшити пропозицію валюти на ринку. Не вважаю це панацеєю від кризи, але позитивні результати, безумовно, дасть», – говорить голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Практика останніх 10 місяців показала, що тільки зменшення терміну до 90 днів для повернення валюти недостатньо. «Можна було б пояснити введенням цієї норми істотне скорочення експорту, але таке припущення було б занадто сміливим. Адже крім цієї норми на обсяги експортно-імпортних операцій вплинула величезна кількість інших чинників», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Закріплення ж за Нацбанком функції видачі дозволу на збільшення терміну повернення валютної виручки може не призвести до зменшення неправомірних прострочень – МЕРТ підозрювали в корупційній складовій під час видачі таких дозволів. «Норма, що перекладає відповідальність за видачу дозволів (ліцензій, висновків) на продовження термінів з МЕРТ на НБУ, не міняє ситуацію. Немає великої різниці для підприємств, в якому органі отримувати дозвіл і як буде виглядати або називатися такий документ. На поточний момент 90-денний термін розрахунків є оптимальним», – вважає начальник управління валютних операцій і валютного контролю банку «Фінанси та Кредит» Артем Осипенко.

«Гарант-Авто» з'їхала з дороги

Статті: «Гарант-Авто» з'їхала з дороги
Страхову компанію «Гарант-Авто», яка ще на початку року входила до топ-5 найбільших гравців сегмента ОСЦПВ, виключили з членів МТСБУ. Проблеми у страховика почалися давно, і Нацкомфінпослуг навіть планувала ввести в СК тимчасову адміністрацію. Але спочатку керівництво компанії обіцяло відновити її платоспроможність, а потім регулятор втратив кворум для прийняття будь-яких рішень.

З 23 грудня СК «Гарант-Авто» втратила статус асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). «Підставою припинення членства «Гарант-Авто» стала заборгованість зі сплати відрахувань до фондів МТСБУ більше двох місяців», – йдеться в повідомленні бюро.

«Гарант-Авто» – один з крупних страховиків сегмента «автоцивілки». За підсумками 2013 року СК посідала 5-е місце за обсягом залучених премій, за підсумками шести місяців 2014-го компанія опустилася на 9-е місце, а за підсумками дев'яти місяців вилетіла з топ-10 на 12-е місце.

Нагадаємо, 21 листопада «Гарант-Авто» втратила статус повного члена МТСБУ. Тоді компанії заборонили укладати договори міжнародного страхування «Зелена карта». Вчора в бюро уточнили, що «припинення повного і асоційованого членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов'язань за укладеними раніше договорами».

Шлейф проблем
У МТСБУ стверджують, що проблеми у СК почалися давно. «Ми ще на початку червня зверталися в Нацкомфінпослуг з проханням провести перевірку «Гарант-Авто» та рекомендували президії не видавати компанії бланки полісів ОСЦПВ. Щодо роботи компанії вже тоді були питання, а від клієнтів надходило багато скарг», – говорить FinMaidan заступник голови комітету з управління ризиками МТСБУ Людмила Білошицька. Після цього в компанії відбулася зміна менеджменту: 17 червня наглядова рада «Гарант-Авто» звільнила за угодою сторін главу правління Сергія Балкового, який керував компанією з 14 березня, і призначила на цю посаду Юлію Носову. Новий керівник попросила час, щоб увійти в курс справи.

У липні проблемами в «Гарант-Авто» перейнялася Нацкомфінпослуг. 10 липня комісія розглядала можливість введення тимчасової адміністрації в СК, але на прохання представників проблемного страховика розгляд цього питання відтермінували: керівництво «Гарант-Авто» пообіцяло виправити всі порушення і найближчим часом відновити платоспроможність компанії, вклавши в неї інвестиції.

Втім, цього не сталося: у компанії вчергове змінилося керівництво, і 15 серпня замість Юлії Носової прийшов Борис Онищенко, а 27 серпня в наглядову раду СК увійшли представники Міського комерційного банку, в який згодом було введено тимчасову адміністрацію. Незважаючи на зауваження комітету з ризиків, СК продовжувала продавати ОСЦПВ. «Останнім часом компанія вже не отримувала нових бланків, але мала залишки, тому продовжувала їх продавати», – сказала Людмила Білошицька.

Без шансів
Учасники ринку вважають, що відновити платоспроможність компанії практично неможливо. «В компанії вже давно затримки з виплатою заробітної плати співробітникам, страхові відшкодування також не виплачуються, доступ до рахунків СК обмежено», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією в «Гарант-Авто». У самій компанії не відповідали на дзвінки.

Заборона на роботу в сегменті ОСЦПВ позбавить компанію основних джерел коштів. За даними галузевого журналу Insurance Top, за дев'ять місяців компанія залучила 120,3 млн грн премій (-4%). Найбільшу частку в портфелі мало автострахування: ОСЦПВ – 33,6% (40,47 млн грн), «Зелена карта» – 32% (38,5 млн грн), КАСКО – 18,2% (21,9 млн грн).

З виплатами по «Зеленій карті» у МТСБУ проблем не повинно бути: в цьому сегменті ще з початку 2013 року працює механізм пов’язування резервів, який зобов'язує страховиків відраховувати за міжнародними договорами від 45% до 55% страхових премій до Фонду страхових гарантій МТСБУ. За рахунок цих коштів бюро в майбутньому врегулює страхові випадки і самостійно виплатить відшкодування потерпілим.

У гіршому становищі опиняться потерпілі з ОСЦПВ. Теоретично, вони можуть отримати кошти за рахунок фондів бюро тільки після завершення процедури ліквідації. Однак де-юре компанія продовжує існувати і навіть має право укладати договори страхування, наприклад, КАСКО. У Нацкомфінпослуг поки немає кворуму, щоб прийняти обгрунтоване рішення щодо компанії і, можливо, позбавити її ліцензій. При цьому в МТСБУ не роблять прогнозів щодо страховика. «Зараз необхідно провести інвентаризацію і зрозуміти, скільки полісів у компанії залишилося, скільки коштів було сплачено і яким буде навантаження на фонди бюро. Поки нічого зроблено не було», – повідомило джерело в бюро.

Вікторія Руденко

Сторінка 35 із 35

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу