Приступили до відбору

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності 24 листопада на спеціальному засіданні заслухали кандидатів у члени Ради Нацбанку. Своє бачення роботи в Раді НБУ виклали перші шість претендентів: Станіслав Аржевітін, Юрій Блащук, Артемій Єршов, Віктор Капустін, Віктор Козюк і Віталій Ломакович. Спочатку депутати планували першого дня поспілкуватися з вісьмома кандидатами, а другого – з дев'ятьма. Але вчора на засідання комітету не прийшли Ірина Акімова та Тимофій Милованов.

«Ми повідомили Ірину Акімову про проведення засідання. На жаль, її мобільного у нас немає, тому зв'язатися з нею особисто ми не змогли», – сказав завідуючий секретаріатом комітету Ігор Прийма. «Тимофій Милованов перебуває у відрядженні в США, буде в Україні тільки в суботу. Може, перенести обговорення його кандидатури на наступний тиждень?» – запропонував депутат Олег Лаврик («Самопоміч»). Саме його політична сила висунула кандидатуру члена редакційної ради сайту VoxUkraine, який проживає в США. Тимофій Милованов сказав FinClub, що комітет сьогодні буде його інтерв'ювати по Skype.

Всього сьогодні має відбутися до 11 співбесід, після чого депутати рейтинговим голосуванням планують відібрати з 17 претендентів чотирьох кандидатів. Саме їх внесуть на голосування в сесійній залі для заповнення квоти парламенту в Раді НБУ.

Журналіст FinClub разом з депутатами вислухав кожного з претендентів.

Станіслав Аржевітін: у мене багато колег-банкірів, які могли б дати пораду

Першим узяв слово кандидат від «Блоку Петра Порошенка» Станіслав Аржевітін. Серед його плюсів – досвід роботи в банках, банківських асоціаціях і в комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності. «Я усвідомлюю, що Рада НБУ цього року отримала нові права і обов'язки. Новообрана Рада має моніторити ризики, розробляти основи кредитно-грошової політики, здійснювати аудит діяльності НБУ», – Станіслав Аржевітін почав спіч майже з дослівного цитування норм закону, що регламентують роботу Ради.

Одним з першочергових завдань Ради він назвав прийняття основ кредитно-грошової політики. «Існує багато протиріч між Радою і правлінням НБУ. Шкода, що цей конфлікт винесено у публічну площину. Це не додає авторитету Нацбанку. У мене є підтримка з боку Громадської ради (входить до неї. – FinClub), і у мене багато колег-банкірів, які могли б дати пораду», – похвалився Станіслав Аржевітін. Він розраховує, що Рада сформує аудиторський комітет і займеться інфляційним таргетуванням. «Потрібно провести дискусію, коли слід цим займатися. Плани щодо переходу до таргетування вже наступного року дуже негативно сприймаються спільнотою», – попередив він депутатів.

Станіслав Аржевітін говорив правильні «рівні» слова, революцію в НБУ він точно не збирається влаштовувати. Руслан Демчак поцікавився, які рекомендації Станіслав Аржевітін давав у статусі радника президента Віктора Ющенка. «У 2008-2009 роках була криза, девальвація. Що ви радили?» – запитав депутат. «Я був позаштатним радником. АУБ і УКБС неодноразово подавали обгрунтування неприпустимості фіксованого валютного курсу, але нам не вдалося переконати президента», – визнав Станіслав Аржевітін. І відразу додав, що вісім законопроектів, в розробці яких він взяв участь, стали законами, також були прийняті 306 поправок до 49 документів. Щоправда, поданий ним у 2007 році законопроект «Про валютне регулювання та контроль» депутати навіть не розглянули.

Кандидат до Ради НБУ не підтримує політику «безпідставного очищення банківської системи». «Ми намагалися переконати Нацбанк, що будь-який банк з ліквідністю має право на існування. Неправильно, якщо існуватимуть тільки держбанки і банки з іноземним капіталом. Завтра ми будемо збирати представників 92 невеликих банків і розробляти наші пропозиції регулятору», – анонсував свої плани Станіслав Аржевітін.

Оскільки він виступав першим, питання йому ставив майже кожен депутат, але вже з другої презентації ажіотаж знизився. Не стільки через можливе зниження інтересу, скільки через дефіцит часу: засідання почалося о 14:30, а вже о 16:00 депутати хотіли повернутися до зали.

Юрій Блащук: в перспективі має залишитися два-три держбанки

«Я знаю банківську систему з двох боків: працював і в НБУ, і в комерційних банках. Мої дипломні роботи стосувалися макрорегулювання. У мене великий досвід співпраці з міжнародними організаціями. Всі проекти були досить успішними», – почав саморекламу Юрій Блащук. Він підтримує перехід до інфляційного таргетування, про яке заявляє Нацбанк, але вважає, що в найближчі три роки НБУ доведеться оперативно реагувати на поточні проблеми – падіння ВВП, фіскальні виклики, спроби зберегти цінову стабільність.

Депутатів зацікавила поточна діяльність радника Мінфіну з банківських питань. «Яке ваше ставлення до санаційного банку? Ми досі не можемо отримати відповідь міністерства», – обурився депутат Степан Кубів. «Я – менеджер стратегії держбанків. Ми перебуваємо на фінальній стадії. Сподіваюся, наступного тижня ми представимо документ. На жаль, санаційний банк вимагає додаткового фінансування», – відповів банкір.

Згадали і про банкрутство Дельта Банку. «Мінфін відмовився від націоналізації банку. А що ви рекомендували міністру?» – запитав депутат Павло Різаненко. «У тій стратегії, яку ми розробляємо, прописано не створювати нові держбанки. У перспективі має залишитися два-три державні банки. Наше завдання – зменшити частку держави навіть в системних банках, дозволити увійти в них міжнародним фінансовим організаціям, – розповів Юрій Блащук. – Рада фінансової стабільності вирішила не обтяжувати держбюджет проблемним банком».

Артемій Єршов: у мене є досвід

Слово передали Артемію Єршову. «Що більше перед тобою виступаючих, то складніше сказати щось нове. Але якщо говорити про мене, то я вже 20 років у банківській системі, працював у державному і в комерційних банках, в інвестиційних компаніях. У мене є досвід роботи в міжнародних командах. У ситуації, що склалася, потрібно мати основи кредитно-грошової політики: сформувати збалансовану політику з урахуванням нинішніх макроекономічних реалій», – почав рекламувати свої переваги Артемій Єршов.

Депутати зацікавились роботою Артемія Єршова на посаді першого заступника голови правління Ощадбанку в 2003-2007 роках. «Це ж саме під час вашої роботи в Ощадбанку Світовий банк увів обмеження на проведення ризикових операцій банку? Чи кредитував Ощадбанк «Нафтогаз» під час вашої роботи у банку?» – поцікавився Віктор Романюк. «Обмеження на проведення ризикових операцій діяло з 2003 до 2006 року. «Нафтогаз» ми не кредитували», – заявив Артемій Єршов. Більше питань до кандидата у депутатів не було.

Віктор Капустін: головне – відновити довіру до банківської системи

Наступним виступав екс-керівник іншого держбанку – Укрексімбанку – Віктор Капустін. «Екс-член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Він відповідає всім вимогам на посаду члена Ради НБУ», – відрапортував Ігор Прийма.

Віктор Капустін почав виступ екскурсом в історію – як створювався Укрексімбанк, після чого плавно перейшов до тематики Ради НБУ. «Головне – відновити довіру до банківської системи. Усе інше – інструменти. Потрібно продовжити очищення банківської системи. Тільки через очищення ми зможемо відновити довіру», – вважає Віктор Капустін.

Іван Фурсін поцікавився у екс-керівника Укрексімбанку станом держбанку. «Я не стежу за ним. У мене немає інсайдерської інформації, щоб робити якісь висновки. Можу сказати одне: банк потрібно реформувати. Ми готували документи ще в 2007 році, але тоді уряд не хотів докапіталізувати банк. А без цього реорганізація була неможлива. Спочатку капітал банку був 200 млн грн, коли я йшов – 16 млрд грн. Це була сума, з якої можна було починати щось робити. Але я пішов з посади», – зізнався Віктор Капустін.

Віктор Козюк: на території України тривають військові дії

Наступним слово дали Віктору Козюку – кандидату, якого, за інформацією FinClub, рекомендував Нацбанк. «Я займався питаннями функціонування центробанків. Моя докторська дисертація була присвячена трансформації центробанків», – почав він. Як студентам на лекції, він розповів депутатам про основні принципи роботи Нацбанку, про необхідність прогнозної роботи регулятора, про принцип цінової стабільності, а також про зв'язок цінової та курсової стабільності. «Те, що ви кажете – це те ж саме, що каже Україні МВФ. Вам не здається, що варто відійти від їхніх порад? У нас повинен бути свій шлях. Аргентині МВФ вже більше 20 років радить. І що?» – обурився Віктор Романюк.

«Не зовсім коректно проводити аналогії між Україною та Аргентиною. Так, у нас схожі проблеми дефіциту бюджету. Але на території України тривають військові дії. Потрібно шукати аналогії з іншими країнами, наприклад, з Ізраїлем», – парирував Віктор Козюк.

Але вдаватися в теорію депутати більше не захотіли: наближався початок пленарного засідання в парламенті, а необхідно було заслухати ще одного кандидата – екс-члена Ради Нацбанку, призначеного на початку квітня 2014-го за квотою Верховної Ради, Віталія Ломаковича.

Віталій Ломакович: всі розуміли, що банківська система зіткнулася з шоками і дисбалансами ще в 2008 році

Свій виступ Віталій Ломакович почав з перерахування основних пунктів, на яких концентрувалася попередня Рада НБУ. «Не зовсім зрозумілі обвинувачення попереднього складу Ради. Як і належить, ми збиралися раз на квартал, плюс додатково проводили засідання наприкінці 2014 року. Нашим головним завданням було відновлення довіри до банківської системи і стабільність грошової одиниці. Але всі розуміли, що банківська система зіткнулася з шоками і дисбалансами ще в 2008 році. Відтоді багато проблем були заморожені. Зараз нам потрібно подолати кризу стагфляції, зупинити падіння економіки і ліквідувати дисбаланси на ресурсному ринку», – говорить Віталій Ломакович.

Він наголосив на управлінні ліквідністю за допомогою операцій з депозитними сертифікатами. «Від початку року сальдо за депсертифікатами – 67 млрд грн. Це не стимулює банки вкладати кошти в економіку і кредитувати підприємства», – уточнив кандидат.

Крім того, провина у системній кризі лежить і на уряді. «Замість того щоб проводити реформи, уряд залучав кошти за рахунок емісії ОВДП», – уточнив він. Наостанок Віталій Ломакович заявив, що Нацбанк не повинен ставати гравцем на міжбанківському валютному ринку. «НБУ – це регулятор, він повинен створювати умови роботи, а не бути учасником і навіть монополістом на цьому ринку», – нагадав Віталій Ломакович.

Питання до кандидата у депутатів було тільки одне: чи є у нього зараз основне місце роботи і чи отримує він там дохід? «Так, я є головою наглядової ради підприємства. Але воно не входить до сфери впливу Нацбанку. Я отримую там дохід», – заявив Віталій Ломакович.

На цьому в засіданні оголосили перерву майже на добу, а депутати, як і належить, пішли займатися законодавчою діяльністю.

Вікторія Руденко