Валютний курс гривні в 2017 році лихоманило в дуже невеликому діапазоні: близько 10% між мінімальним значенням у 25,44 грн/$ наприкінці літа (30 серпня) і максимальними 28,07 грн/$ в останній день року. Якщо ж дивитися на зміну курсу за рік, то долар подорожчав усього на 3,2%.

Минулий рік курс почав з падіння до позначки 26,29 грн/$, але вже до середини січня він підскочив до 27,72 грн, потім гривня навесні – влітку плавно ревальвувала до 25,44 грн/$. І тільки першого дня осені тренд змінився: долар за наступні чотири місяці подорожчав на 10,3%.

Така річна динаміка вже стала традиційною для України. Роком раніше гривня девальвувала в січні – березні, потім до середини серпня зміцнювалася, а восени її знову лихоманило.

Заступник голови Нацбанку Олег Чурій передноворічну девальвацію гривні пояснив закупівлею енергоносіїв і сезонних товарів під Новий рік. «З 20-х чисел листопада посилився тиск на курс гривні під дією тимчасових, в тому числі сезонних чинників. Зокрема, на пропозицію валюти впливає сезонне зменшення ділової активності. Одночасно наприкінці року традиційно посилюється тиск на валюту, також тиснуть психологічні чинники: несприятливі очікування щодо майбутньої динаміки курсу гривні», – згодний з ним в. о. голови НБУ Яків Смолій.

Для згладжування курсових коливань регулятор продавав валюту на аукціонах. За період 10-відсоткової девальвації НБУ продав банкам $156 млн і в другій половині грудня продовжував продавати валюту. Наприклад, 22 грудня він продав $43 млн, при тому що попит банків – $74 млн.

 

Сезонні гойдалки

Від питання, яким буде курс гривні в новому році, в Нацбанку ухиляються вже кілька років. У держбюджеті-2018 закладено курс 30,1 грн/$ на кінець року. «Коли ми планували бюджет, ми орієнтувалися на такий курс гривні. Ми вважаємо, що він є реалістичним, і в нас немає жодних підстав вважати, що це неправильний курс», – стверджує міністр фінансів Олександр Данилюк.

У 2018 році курс гривні може коливатися в діапазоні 26-30 грн/$. «У разі помірного прояву внутрішніх і зовнішніх ризиків», – підкреслює директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний. «Наш базовий сценарій макроекономічного прогнозу на 2018 рік містить середньорічний курс 28,5 грн за долар. Якщо не відбудеться подій, які докорінно змінять ситуацію, то протягом року повториться традиційна сезонність: девальваційний тиск на гривню до березня, потім сприятливий період до серпня і ослаблення гривні наприкінці року», – говорить головний економіст Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Блінов.

Керівник департаменту по роботі з інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко не виключає зміцнення курсу гривні навесні-влітку навіть до 26-26,5 грн/$. «Стримуватиме курс політика високих облікових ставок, яку зараз проводить Нацбанк», – пояснює керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.

Але є й більш песимістичні прогнози. «На 2018 рік я розглядаю середньорічний курс у 30 грн на міжбанку та 31,4 грн на готівковому ринку. На кінець року курс на міжбанку може зупинитися на позначці 29 грн, а готівковий – 29,4 грн », – говорить фінансовий експерт Тантелі Ратувухері.

У будь-якому випадку гривня в 2018 році буде дешевше, ніж в 2017-му. «Фундаментально гривня тяжітиме до подальшого ослаблення. По-перше, дефіцит зовнішньої торгівлі поступово зростає. Цю природу економічного зростання Україна поки не змогла змінити. У 2015 році дефіцит зовнішньої торгівлі дорівнював $1,7 млрд, в 2016-му – $5,5 млрд, а за останні чотири квартали вже $6,1 млрд», – підрахував Олексій Блінов. За його оцінками, приплив інвестиційного капіталу залишається дуже слабким і не встигає за зростанням імпорту. «Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну зараз становить лише близько $2 млрд в річному вираженні», – пояснює він. Ще одним фактором є висока інфляція, яка чинить навантаження на курс.

За словами Юрія Товстенка, підтримувати курс гривні буде поки що сприятлива ситуація на світових сировинних ринках. «Ціна руди залишається на рівні близько $70 за тонну, сталі – близько $500 за тонну. Зараз це позитивно впливає на курс, і цей вплив збережеться ще як мінімум кілька місяців», – говорить він. Але ситуація може змінитися. «Ціни на залізну руду і сталь перебуватимуть під тиском перевиробництва і уповільнення зростання попиту в Китаї», – вважає Олег Курінний.

Аграрний експорт не може дати додаткову підтримку курсу. «Через несприятливі погодні умови врожай зернових і олійних в Україні скоротився, при цьому ціни залишаються на низькому рівні через високий врожай у світі», – розповідає Олег Курінний.

МВФ на допомогу

Багато в чому ситуація на валютному ринку залежатиме від того, як розвиватимуться відносини України з МВФ. Незважаючи на те що програма EFF закінчується на початку 2019-го, Україна поки отримала лише половину запланованих коштів. «Без співпраці з МВФ в України мало шансів на стабільність. Це один з найважливіших чинників», – вважає Юрій Товстенко.

Черговий транш, на який Україна розраховувала ще восени 2017-го, надійде не раніше II кварталу 2018-го. У Нацбанку розраховують отримати в 2018-му два транші. «Я розраховую, що ми отримаємо більше», – упевнений міністр фінансів. Щоправда, для цього Україні потрібно виконати низку жорстких вимог, що в передвиборний рік може виявитися непосильним завданням. Більш того, МВФ уже звернув увагу на занадто швидке зростання витрат у держбюджеті-2018.

Експерти вважають, що неотримання траншу найближчими місяцями не є критичним. «В межах I кварталу цей факт буде мало впливати на валютний ринок. При цьому ситуація буде консервуватися в разі отримання траншу макрофінансової допомоги від ЄС. До кінця ж кварталу може відзначатися істотний тиск на курс гривні, в тому числі через великі платежі за зовнішніми боргами. Збереження невизначеності з програмами міжнародної допомоги на той час може закінчитися сильними коливаннями курсу національної валюти», – вважає Тантелі Ратувухері.

Негативним наслідком невиконання зобов'язань перед МВФ можуть стати складності із залученням фінансування на міжнародних ринках. Мінфін планує розмістити євробонди на $2 млрд. Без програми МВФ вартість цих позик може істотно зрости. У Нацбанку вважають, що Україні потрібна ще одна програма фінансової допомоги.

Палиця в колеса курсу

Навіть якщо Україна зуміє налагодити співпрацю в МВФ, дестабілізувати ситуацію на валютному ринку може ще ціла низка чинників. «Цього року ми можемо бачити завершення судових тяжб між Україною та Росією, як щодо газових угод, так і за зобов'язаннями України за євробондами на $3 млрд перед Росією. Також може посилюватися протистояння між урядом і ображеними власниками євробондів ПриватБанку. Невдачі в цих справах можуть лягти важким тягарем на валютні резерви країни. При цьому остання обставина може генерувати кризовий ланцюжок в банківській системі», – перераховує Тантелі Ратувухері. Він нагадує, що НБУ «обезголовлено». «Це може знизити його здатність безболісно маневрувати на віражах грошового і валютного ринку», – вважає експерт. Голова НБУ Валерія Гонтарева вже більше восьми місяців у відпустці.

Не можна обійти увагою і політичні ризики. На 2019 рік в Україні заплановано президентські та парламентські вибори. «Політичні ризики чинитимуть істотний вплив, як через можливе посилення напруженості між українською владою та емітентами резервних валют, так і через посилення інфляційних і девальваційних очікувань від політичної нестабільності та невизначеності», – вважає Тантелі Ратувухері.

Олександр Вальчишен попереджає, що важливим фактором для гривні залишається психологічний фактор. «Фактором дестабілізації ситуації є поширення неправдивих уявлень про борги, в тому числі державні, з метою створення нової хвилі відтоку в готівку (переважно в долари). Це ризик з горизонтом 12-24 місяці», – вважає він. Ще один психологічний ризик – закріплення хибних негативних уявлень про ситуацію, що склалася, і створення серед підприємців і громадян атмосфери постійної невпевненості.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.