В лютому поточного року очільник бюджетного комітету парламенту Данило Гетманцев публічно озвучив, що частка тіньової економіки України на третьому році великої війни перевищує 50%. І тоді ж він сам запропонував рецепти «виведення на світло» нелегальної економіки: боротьба з тінню, тісно пов’язаними з нею контрабандою та корупцією. Серед головних напрямів законодавець назвав «зачистку» ринків пального та горілки, а пріоритетним на 2024 рік позначив детінізацію ринку тютюну, де масштаби «тіні» б’ють історичні рекорди: 25,7% від загального обсягу ринку сигарет – це підробки та контрабанда, через які бюджет не отримав щонайменше 23,5 млрд грн.

З огляду на це, зовсім недоречною видається дискусія щодо запропонованої Міністерством фінансів моделі оподаткування акцизним податком тютюнової продукції. Урядовий законопроєкт, внесений на розгляд парламенту, враховує наші зобов’язання з приведення нашої акцизної політики до стандартів ЄС, які чітко описані у Директиві та обов’язкові до виконання, а також імплементує рекомендації Європейської комісії (ЄК) про диференційовані ставки акцизу для класичних сигарет і тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). У країнах ЄС акцизи на ТВЕН в середньому на 66,3% нижчі за акцизи на сигарети. Невдовзі диференційовані акцизи стануть частиною законодавства ЄС, якого Україна має дотримуватись як майбутній член Союзу: за даними Financial Times, ЄК на рівні Директиви встановить єдину вимогу для країн-членів щодо обов’язкової диференціації між акцизами на ТВЕН та сигарети в розмірі 50%.

Отже, йдучи до ЄС, Україна не може ігнорувати його стандарти та законодавчі вимоги. Особливо з огляду на той факт, що об’єднана Європа приділяє особливу увагу питанням непрямого оподаткування, до якого належать акцизи, тоді як країни-члени мають більше простору у визначенні прямих податків.

Ба більше, акцизна політика покликана вирішувати проблему впливу на довкілля і здоров’я – робити менш доступними шкідливі товари і більш привабливими за ціною менш шкідливі. Як, наприклад, в ситуації з акцизами на пальне: згідно з урядовим планом, який спирається на європейське регулювання, протягом п’яти років акциз на бензин зросте у 1,7 раза, з 213 до 359 євро / 1000 л, на дизпаливо – у 2,4 раза, з 139 до 330 євро / 1000 л, тоді як на менш шкідливий для довкілля скраплений газ – з 52 до 70 євро / 1000 л.

Європейське регулювання орієнтоване зробити менш привабливим споживання класичних сигарет через вищі ставки акцизу, аніж на менш шкідливі для здоров’я стіки.

Окрім того, диференційовані акцизи в ЄС на ТВЕН та сигарети – результат багаторічної практики, у якій знайшли відображення і здобутки, і помилки. До очевидних здобутків однозначно можна віднести повністю «білий» ринок ТВЕНів – це високотехнологічна продукція, яку майже неможливо або економічно недоцільно підробляти. В Україні, як свідчать дослідження аналітичної організації GROWFORD Institute та авторитетної міжнародної компанії маркетингових досліджень Niеlsen, відсутній тіньовий сегмент на ринку ТВЕН. Це означає, що стіки забезпечать українському бюджету гарантовані надходження, на відміну від сигарет, де державі ще належить дати раду тіньовому ринку, що становить понад 25%. Зважаючи на заплановане плавне підвищення ставок акцизів на ТВЕН, бюджет отримає, за розрахунками експертів, додаткові 3,82 млрд грн протягом чотирьох років.

Раціональна податкова політика, орієнтована на європейські стандарти, здатна виконувати функції і наповнення бюджету, і подолання «тіні». Заборонами чи примусом досягти цих цілей неможливо. Згідно з дослідженням фахівців Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Ukraine та Економічної експертної платформи, у 2022 році Україна пройшла пікове зростання тіньового споживання алкоголю до 47%, зокрема через заборону та обмеження його продажу. А поступове зняття і перегляд обмежень повернули ринок «на світло», що забезпечило подвоєння надходження акцизів до бюджету.

Подекуди можна почути голоси за встановлення однакових ставок на сигарети і ТВЕН, проте і тут в європейській практиці знаходимо недоречність такого кроку. Адже якщо встановити рівний акциз на сигарети та ТВЕН на рівні 90 євро за тисячу одиниць, з’явиться економічний сенс в контрабанді, оскільки в більшості країн – членів ЄС ця ставка в рази нижча для ТВЕН. Наприклад, в Естонії – 28,4 євро у перерахунку на тис. шт., у Словенії – 29,2 євро, у Болгарії – 31,6 євро, у Чехії – 32,4 євро, у Румунії – 44,2 євро. Звісно, контрабандисти не упустять можливості запропонувати українцям набагато дешевші ТВЕНи, нелегально завезені з країн ЄС. Чи варто Україні експериментувати із цим? Запитання риторичне.

Окрім суто податкових вигод, Європа має також і економічні мотиви для встановлення диференційованих ставок – це спосіб залучення додаткових інвестицій від виробників ТВЕН. Чи потрібні Україні додаткові інвестиції, а з ними додаткові надходження до бюджету від зростання економічної активності та виробництва? Таке питання теж риторичне. Диференційовані ставки дали можливість країнам ЄС залучити для розширення присутності на своїх ринках всіх глобальних виробників.

Як і країни ЄС, Україна як майбутній член європейської спільноти може розраховувати на розширення їх присутності на своєму ринку, що включає інвестиції в запуск та розвиток таких продуктів і навіть імовірне створення їх виробництв на території нашої країни. Через однакове акцизне навантаження на сигарети і ТВЕН, яке позбавляє економічного сенсу розширення присутності, міжнародні гравці поки що не поспішають до України. Як, до речі, і до Молдови – там діє схожа до нашої акцизна модель.

Як бачимо, наш власний досвід та багаторічний досвід ЄС вказують на необхідність імплементації ключових євродиректив та інших міжнародних документів. Непродумана акцизна політика збільшує тіньовий ринок та підриває бюджетні надходження. Натомість раціональна акцизна політика, яка відображена в європейському регулюванні й до якої рухається Україна, здатна наповнювати бюджет додатковими коштами, регулювати споживання ринковими методами, а не примусом чи заборонами, та стимулювати економіку.

Закономірно, що впливові бізнес-об’єднання, серед яких асоціація «Укртютюн», Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація тощо, підтримали диференцiацiю ставок акцизів. Адже податкова політика має на меті не лише наповнення бюджету, але й детінізацію економіки та її розвиток. Це, зрештою, відповідає інтересам України: ми маємо не лише вступити до ЄС, але й не бути «бідним родичем», який через «тінь» та корупцію завжди просить грошей.