Низький попит
Банки перестали бути для населення джерелом валюти. Обсяг валюти, яку кредитні установи в квітні продали фізичним особам, склав лише $32,6 млн, повідомили в Нацбанку. Це в 7,3 раза менше, ніж сума іноземних грошей, яку громадяни протягом місяця продали банкам – $238 млн. Таким чином установи змогли наростити свої валютні запаси на $205 млн. Значний продаж валюти спостерігався на тлі зміцнення гривні з рівня 23,44 грн/$ до 21,05 грн/$ (-10,2%).
Заступник голови Національного банку Владислав Рашкован тиждень тому пояснив, що «ринок починає підніматися: зростають обороти, збільшується пропозиція валюти». «Сьогодні не очікується подальше падіння гривні. Навпаки – все вказує на її можливе подальше зміцнення», – підкреслив він. Пропозиція валюти з боку населення в шість-сім разів перевищує попит. «У день громадяни купують близько $1,5-2 млн по всій системі, а продають банкам $11-12 млн», – зазначив він. «Обсяг продажу інвалюти населенню знизився, повернувся до рівня серпня-вересня минулого року. Панічні настрої залишили українців», – говорить начальник відділу підтримки продажів Укрсоцбанку Тетяна Кодрянська. У серпні та вересні 2014 року населення купило $585 млн і $540 млн відповідно.
Неофіційно учасники ринку припускають, що попит населення перемістився на чорний ринок і до небанківських обмінних пунктів, але є й інші причини, які призвели до зниження попиту. Наприклад, зниження реальних доходів громадян. «У порівнянні з березнем у квітні попит на іноземну валюту з боку населення знизився. Причиною цього є високий обмінний курс і додатковий податок, що збільшує вартість валюти додатково на 3,5% (при курсі 23 грн/$ це 80,5 коп. – FinMaidan), – говорить начальник департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник. – У той же час зріс обсяг продажу валюти населенням».
Збій курсу
Останніми місяцями курс високо волатильний, але розмір готівкового ринку обмежений заборонами НБУ: купити валюту можна тільки на суму до 3 тис. грн (близько $130), тоді як продавати можна без обмежень. «Наприкінці квітня був незначний ріст обсягу продажу іноземної валюти населенню. Однак обсяги ці порівняно невеликі через зарегульованість ринку, – говорить директор центру торгових казначейських операцій УкрСиббанку Олександр Дуда. – Крупні банки віддають перевагу широким спредам, щоб уникнути ситуації, за якої доводиться вирівнювати позиції за рахунок безготівкових операцій». В середньому спред становить близько 10%: банки виставляють діапазон 20/22,5 грн/$.
На інтерес громадян до валюти на легальному ринку впливає необхідність платити додаткові податки. У березні парламент поширив військовий збір у розмірі 1,5% на валютні операції. І оскільки він був скасований тільки в травні, в квітні деякі установи стягували його з громадян. Тому ціна валюти в їх відділеннях за фактом була вищою, ніж виставлені котирування. «Військовий збір у розмірі 1,5% стягується ПУМБ як під час купівлі валюти, так і під час продажу», – зазначає Антон Стадник. Багато кредитних установ не стягували такий податок. «Військовий збір під час валютообмінних операцій банк не стягує, оскільки у фізичної особи не виникає доходу», – зазначають в Укргазбанку. Аналогічно відповіли FinMaidan в Укрсоцбанку. Лише 2-відсотковий пенсійний збір покупці валюти зобов'язані платити в будь-якому банку або небанківській фінансовій установі.
Поки банки не роблять точних прогнозів майбутньої динаміки попиту на готівкову валюту, але сподіваються на довгостроковий позитивний тренд. «У квітні порівняно з березнем обсяг купленої іноземної валюти у населення, а саме долара США, збільшився більш ніж в 2,5 раза. Що стосується продажу долара США через каси банку, то обсяг знизився більш ніж на 20% в порівнянні з березнем, – підрахували в Укргазбанку. – Аналіз ринку показує, що довіра до національної валюти поступово повертається. Це стало можливо завдяки регулюючим крокам НБУ».
Громадяни здали валюту
Часткова лібералізація ринку готівкової іноземної валюти – скасування на початку лютого індикативного курсу і майже двократне зростання ринкових котирувань валюти – знову зробила банки конкурентами чорному ринку. Продати валюту в офіційних обмінних пунктах стало менш збитково, ніж раніше, цим і скористалися законослухняні українці. У НБУ повідомили, що в лютому банки купили валюти у населення на $130 млн більше, ніж продали ім. Це відбулося на тлі більш ніж дворазового зростання продажу валюти населенням – з $89,6 млн у січні до $194,3 млн в лютому, тоді як попит, навпаки, різко впав – зі $109 млн до $ 67,9 млн.
При цьому НБУ відразу ж відзвітував, що на початку березня триває такий же тренд: громадяни до 13 березня здали на $70 млн більше, ніж купили в касах банків. Таким чином, чиста пропозиція готівкової валюти за півтора місяці досягла $200 млн. При цьому вільно купити готівкову валюту в банківських відділеннях, як і раніше, досить складно. По-перше, продовжує діяти ліміт на купівлю валюти в розмірі до 3 тис. грн на день в еквіваленті. По-друге, навіть за наявності валюти в касі співробітники можуть говорити, що її немає.
А в разі різкої зміни тренда касири просто кажуть, що у касі немає гривні, щоб не купувати знецінену валюту. При цьому НБУ регулярно відзначав, що населення не відіграє помітної ролі на валютному ринку, тому не вводилися ніякі нові обмежувальні заходи.
Долари осіли в позиції
Банкіри вважають, що девальваційні побоювання українців після зміцнення офіційного курсу з 30 грн/$ до 21,55 грн/$ незначно знизилися. «Як такі стандартні сезонні фактори на настрої населення зараз не діють. На даний момент двома основними факторами, які впливають на українців, є бойові дії та виведення з ринку неплатоспроможних банків. І обидва вони говорять про виведення ліквідності з банківської системи. Здавати ж валюту громадяни будуть тільки за необхідності», – пояснює в.о. начальника управління казначейства Індустріалбанку Антон Марюхнич. Тобто поки ФГВФО не почав масштабні виплати вкладів ВіЕйБі Банку, банку «Надра» і Дельта Банку, в українців просто немає значної гривневої маси для тиску на тіньовий ринок валюти.
Викуплені у громадян $200 млн переважно спрямовуються банками для покриття валютної позиції. «Купівля валюти у населення залишається одним з небагатьох легальних шляхів закриття короткої валютної позиції для банків, тому що ні на міжбанку, ні у клієнтів купити значні суми банки не можуть через останні обмеження НБУ. А коротка позиція формується, наприклад, під час списання валютних кредитів, зміни валюти кредиту або формування резервів під діючі валютні кредити», – говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. Дійсно, валютні кредити фізосіб скорочувалися в лютому швидше (-$110 млн), ніж у січні (-$72 млн).
Поповнення кас валютною ліквідністю також полегшує банкам повернення валютних депозитів: у лютому банки повернули вкладникам-фізособам $664,5 млн, що на $164,8 млн більше, ніж було повернуто їм в січні. Найближчим часом ситуація кардинально не зміниться, оскільки висока ціна долара не стимулює ні його купівлю, ні продаж. Банкіри розраховують, що громадяни купуватимуть валюту тільки для розрахунку за боргами або зарубіжних поїздок. «Масовий продаж валюти населенням мав ситуативний характер, поки Нацбанк зміцнював курс. Зараз спостерігається досить крихкий баланс попиту/пропозиції на готівкову валюту, передумов для подальшого зміцнення немає», – зазначає Микита Мишаков.
Недопрацювали
Учора в ході біржових торгів молдавський лей до долара США обвалився на 17,2% – з 20,475 до 24 леїв/$, а в обмінниках ціна долара досягла 27 леїв, повідомило агентство «РБК». Для валютного ринку Молдови це справжній шок. За весь минулий рік долар в цій країні подорожчав усього на 19,6% – до 15,62 лея. Від початку цього року темпи зростання курсу прискорилися – на 34,4%, до 21 лея.
Центробанк Молдови для підтримки курсу активно витрачав свою валюту, продавши банкам лише в січні $140 млн (6,5% резервів). Причиною девальвації регулятор назвав гострий дефіцит валюти. Попит населення у січні вдвічі перевищив пропозицію: громадяни продали $71 млн, а купили $151 млн. У лютому ситуація ускладнилася. «На тлі ослаблення молдавського лея ще більше громадян намагаються переводити депозити в іноземну валюту», – заявила глава департаменту валютних операцій Національного банку Молдови Лучія Хадирке.
Дефіцит валюти спровоковано структурним дисбалансом в економіці Молдови. Експорт молдовських товарів у 2014 році склав $2,34 млрд, але імпорт майже вдвічі вище – $5,32 млрд. Традиційно він фінансувався за рахунок грошових переказів трудових мігрантів ($1,61 млрд), але, за словами Лучії Хадирке, в IV кварталі грошові перекази в Молдову впали на 20%.
«Винна» в різкому скороченні надходжень Росія, де наприкінці минулого року сталася обвальна девальвація. «Зарплати молдовських трудових мігрантів у перерахунку на долари і євро помітно скоротилися», – резюмували в НБМ. На Росію припадало 62% усіх переказів, тому ситуація в цій країні відбилася на леї. Як і в Україні, гострий дефіцит валюти в Молдові породив багато курсів. На сьогодні офіційний курс лея встановлено на рівні 21 лея за долар і 24 леїв за євро. На чорному ринку долар купують за 23-25 леїв, а євро – за 27-30 леїв.
Валютна пастка
Лідерство в СНД утримує Україна. З 1 січня минулого року до 18 лютого 2015-го долар, за даними НБУ, подорожчав до гривні в 3,3 разу. У Росії долар подорожчав майже вдвічі – на 92%. Білоруський рубль, який не уникнув знецінення, посідав третє місце. У цій країні долар подорожчав в 1,57 разу. Проте учора Молдова їх перегнала: долар подорожчав до лея в 1,6 разу.
Проблеми відчувають також інші пострадянські країни. З 16 лютого від підтримки маната відмовився центробанк Азербайджану. Тепер його курс, який був незмінним від початку 2011 року, буде прив'язаний до бівалютного кошика долара і євро. Частка євро складе 20-30%. Такий крок є одним з варіантів «м'якої» девальвації. «Ми вважаємо, що повинні перейти до гнучкішого курсового режиму», – заявив голова центробанку Азербайджану Ельман Рустамов.
Кожному – своє
У кожній країні своя причина девальвації, хоча загальні фактори єдині: уповільнення економічного зростання, залежного від ситуації в РФ. «У Росії ми спостерігали контрольовану девальвацію. Бюджет країни залежить від експортних надходжень, тому після різкого зниження цін на нафту, щоб зберегти обсяги надходжень, було прийнято рішення знизити курс рубля», – зазначає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Зниження цін на нафту також стало причиною девальвації і азербайджанського маната: нафта є головним продуктом експорту і основним джерелом доходів країни. Зниження курсу маната дозволить «перекрити» недоотримані кошти. А Белорусь стала «заручницею» тісних торговельних відносин з Росією. «У країни були резерви для підтримки курсу. Однак було прийнято рішення девальвувати білоруський рубль, аби підтримати експортерів, які торгують з Росією», – пояснює Олег Устенко. Від російської девальвації в підсумку постраждала і молдовська економіка, де грошові перекази забезпечують близько 20-30% ВВП.
Незважаючи на те що причини девальвації у всіх пострадянських країн мають нюанс, загальною особливістю є тривала фіксація «стабільного» курсу нацвалюти. Але знецінення валют країн, що розвиваються, до долара США було глобальним трендом. «Цей процес торкнувся Індії, Пакистану, Бразилії. Причиною стало зменшення інтересу до цих країн з боку інвесторів», – перераховує Олег Устенко. Знецінення валют має свою межу. «Рано чи пізно інтерес інвесторів до країн, що розвиваються, почне зростати, що сприятиме притоку інвестицій в них», – вважає експерт. При цьому мир на сході України є ключовим фактором для поновлення інтересу інвесторів до усього регіону.
Енергобанк поки залишається у власності російського бізнесмена Анатолія Данилицького. Іноземні покупці банку розірвали угоду через проблеми, які не вдалося виявити на етапі аудиту установи, яку хотіли придбати. Некоректна фінансова звітність – одна з основних проблем ринку, нарікають його учасники.
Фінансове розчарування
Правління консорціуму інвесторів сінгапурської холдингової компанії ES2 Holding відмовилося від купівлі Енергобанку. Бенефіціаром банку залишається російський бізнесмен Анатолій Данилицький. «Представники ES2 Holding під час роботи в банку протягом останніх декількох тижнів неодноразово не могли отримати своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань», – йдеться в повідомленні ES2 Holding.
Виникли також інші питання, які «суворо обмежували спектр діяльності потенційних інвесторів». «Саботаж частини менеджменту і різні «сюрпризи», які постійно виникали, змусили нас зафіксувати дану картину і вийти з угоди. Думаю, що і Анатолія Данилицького, і нас, і наглядову раду ввели в оману щодо реального стану справ», – сказав FinMaidan керуючий директор ES2 Holding Володимир Куцев.
Рішення про купівлю Енергобанку було прийнято наприкінці грудня, і вже до нового року сторони хотіли закрити операцію (див. «Інвестори підзарядяться»). Інвестори планували вкласти в розвиток банку $100 млн. Джерело в банку повідомило, що причиною скасування угоди стала «діра» в балансі. «За фактом ми побачили, м'яко кажучи, не зовсім те, що банк показав у звітності. З установи попросту виводилися кошти», – говорить співрозмовник FinMaidan.
Суму втрат у ES2 Holding не називають, однак джерело на ринку, знайоме з ситуацією в Енергобанку, повідомило, що ще в травні 2014 року обсяг проблем у банку оцінювався у 200 млн грн. «По ряду кредитів у заставі у банку були «сміттєві» цінні папери – як правило, інвестиційні сертифікати. Вже тоді Анатолій Данилицький шукав покупців на свій актив. Але мова не йшла про повний вихід з бізнесу: він хотів продати частку», – сказав співрозмовник.
Вже на початку 2015-го клієнти звинуватили банк у затримці платежів. 26 січня про це заявили керівники київської компанії «НТЦ Бірюза», миколаївської групи компаній «Прометей» і житомирського ПП «Фірма ІмпортТехноСервіс». За даними FinMaidan, рішення про призупинення клієнтських платежів було ініційовано покупцем.
Після зриву угоди з Енергобанком інвестори продовжать пошуки активу для купівлі. «Ми будемо продовжувати шукати банк, з яким побудуємо свій бізнес», – сказав Володимир Куцев.
Системна помилка
Фінансисти визнають, що недостовірна звітність – одна з ключових проблем банківського сектора. «Коли є можливість показувати ситуацію не зовсім так, як є насправді, це викликає кризу довіри на ринку, оскільки учасники ринку не можуть розпізнати реальний стан справ у банку-партнера. У своїй практиці ми періодично стикаємося з цим явищем і вже неодноразово були свідками ситуації, коли показники роботи в звітності банку різко змінювалися. У таких випадках ми переводимо рейтинги в режим моніторингу і більше уваги приділяємо оперативній звітності, не квартальній, а щомісячній і навіть щоденній», – розповідає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він рекомендує покупцям банків залучати аудиторів: «Саме на них покладено функцію підтвердження звітності».
Втім, аудиторам теж не завжди вдається адекватно оцінити ситуацію. Вже після купівлі Вадимом Новинським банку «Форум» у німецького Commerzbank виявилося, що ситуація в банку гірша, ніж заявлялося. Новий власник навіть хотів анулювати угоду, щоб не платити, і подав у Міжнародний кримінальний суд (ICC) позов на Commerzbank.
Але врятувати установу так і не вдалося: через менш ніж два роки в банк «Форум» було введено тимчасову адміністрацію, пізніше почалася його ліквідація. «Зрозуміло одне, що крім мікроситуації в активі, що купується, є і макроісторія, а саме: Україні необхідно терміново лібералізувати фінансове законодавство і допустити українські банки в Euroclear. Це точно стабілізує структуру активів усіх кредитних організацій країни і створить приплив ліквідності до фінансового сектора», – вважає Володимир Куцев.
Зміна облич
Учора ДіВі Банк повідомив про зміну голови правління – звільнився Сергій Баклажанов, який обіймав цю посаду лише півтора місяці, з 5 грудня 2014 року. На його місце призначено Сергія Горбачевського. Топ-менеджер ДіВі Банку за останній рік змінюється дуже часто. У грудні Сергій Баклажанов прийшов на місце Костянтина Серьогіна, який 12 червня змінив Андрія Палицю. Таким чином, менш ніж за рік це вже четвертий керівник установи, яка посідає 44-е місце за активами.
Примітно, що співвласник ДіВі Банку Микола Гута є співвласником агрохолдингу «Мрія» і його колишнім керівником. Зараз його підозрюють у шахрайстві, вчиненому в особливо крупних розмірах або організованою групою осіб (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу; покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна). Його державний розшук МВС почало 14 січня, вже 15 січня Печерський районний суд дав дозвіл на арешт, а 20 січня Миколу Гуту оголошено у міжнародний розшук Інтерполу. Відомо, що він перетнув на автомобілі кордон України та Євросоюзу і до країни не повернувся.
До останньої фінансової кризи в країні ДіВі Банк розвивався агресивними темпами. У 2012 році він піднявся на 50 позицій за активами і наростив кредитний портфель у 12,6 разу – з 309 млн грн до 3902 млн грн. У 2013-му темпи зростання склали 28%, а от минулий рік став для нього провальним: його кредитний портфель скоротився на 42% (за даними на 1 жовтня він становив 3,2 млрд грн).
Портфель банку сконцентрований на сфері торгівлі: підприємства оптової та роздрібної торгівлі отримали 99% всіх кредитних коштів банку (на кінець 2013 року). При цьому 98% коштів видані всього 35 позичальникам. Менше 1% застав були забезпечені нерухомістю або грошовими коштами. 89% усіх клієнтських коштів у ДіВі Банку припадали на підприємства оптової та роздрібної торгівлі.
Капітальні потреби
ДіВі Банк з активами в 3,4 млрд грн входить до третьої групи банків. Ця група поки не пройшла стрес-тест, який минулого року було проведено в усіх банках I та II груп. Тому поки невідомо, скільки ДіВі Банку знадобиться грошей для докапіталізації. Зараз його регулятивний капітал становить 1,093 млрд грн.
Питання ліквідності, зокрема шляхом збільшення капіталу, зараз є ключовим для банків. Минулорічний стрес-тест враховував дані на початок року без Криму, АТО та девальвації гривні. Тому потребу в капіталі, за рідкісним винятком, відчувають тепер майже усі банки. І невеликі установи, на відміну від крупних, не можуть розраховувати на підтримку держави. «Входження держави в капітал приватного банку виправдано лише у виняткових випадках», – вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
У НБУ заявляли, що у банків, які відчувають потребу в капіталі, є кілька варіантів: збільшення капіталу нинішніми акціонерами, пошук нових інвесторів, злиття з іншими гравцями або вихід з ринку. Якщо стрес-тест покаже потребу в капіталі, а Микола Гута не вирішить свої проблеми або у банку не з'явиться новий інвестор, це може відбитися на його стійкості.
За словами учасників ринку, оголошення Миколи Гути у розшук не матиме прямих наслідків для банку, оскільки регулятор враховує весь комплекс чинників. «У нас нещодавно з'явилася норма про те, що якщо до власника банку застосовані міжнародні санкції, то до нього можуть бути застосовані санкції з боку Нацбанку. Але не зовсім зрозуміло, що саме регулятор трактуватиме як міжнародні санкції – чи належить до них оголошення людини в розшук, – дивується заступник голови одного з банків. – Але в будь-якому випадку НБУ в першу чергу орієнтується на фінансову ситуацію в банку, а не на дії його акціонерів».
Відповідно до звітності ДіВі Банку за III квартал, адекватність його регулятивного капіталу більш ніж втричі перевищувала нормативний показник – 31,05%.
Олена Губар
Холдингова компанія ES2 Holdings, зареєстрована в Сінгапурі, купує Енергобанк, повідомило FinMaidan джерело, близьке до переговорів. «Це консорціум іноземних інвесторів, серед яких американські недержавні пенсійні та інвестиційні фонди, а також ряд приватних інвесторів. До консорціуму також входить українська інвесткомпанія Empire State Capital Partners», – повідомив співрозмовник FinMaidan.
Зараз бенефіціаром банку є російський бізнесмен Анатолій Данилицький: він контролює 99,7% акцій Енергобанку через Roylance Sarvices Limited і 0,01% безпосередньо. Сторони планують закрити операцію протягом тижня, тобто до кінця року. Власником банку залишиться кіпрська Roylance Sarvices Limited, просто зміняться її власники, уточнив співрозмовник.
Сума угоди не розголошується. «Вона складатиметься з вартості ліцензії та оціночної вартості нерухомості, яка знаходиться на балансі банку», – повідомило джерело FinMaidan. Нові власники планують протягом наступних 12-18 місяців інвестувати в банк $100 млн. З них $5-10 млн найближчим часом направлять на підтримку ліквідності банку.
Енергобанк створено в 1991 році. На 1 жовтня установа за розміром активів (2,04 млрд грн) посідала 75-е місце серед 166 банків. Кредитний портфель становить 1,06 млрд грн, з них 957,2 млн грн – портфель юросіб, у тому числі 244,2 млн грн – у валюті. Депозитний портфель банку становив 1,5 млрд грн, кошти юросіб – 674 млн грн.
Низький старт
Учасники ринку вважають, що НБУ не буде протидіяти угоді. «У нинішнього власника Енергобанку російське коріння, можливо, зміна акціонерів у сьогоднішній ситуації викликана саме цим», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. «У такій обстановці для Енергобанку зміну акціонерів можна вважати позитивним чинником», – відзначає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Враховуючи, що серед покупців Енергобанку є інвесткомпанія, кредитна установа може зосередитися на казначейських операціях та роботі з цінними паперами. Таким шляхом, наприклад, пішла компанія ICU, купивши банк «Авангард». Втім, знаковою для ринку ця угода навряд чи стане. «Енергобанк – невелика кредитна установа, тому я не думаю, що прихід інвесторів свідчить про зростаючий інтерес іноземних інвесторів до українських активів», – говорить Михайло Демків. «Поки усі банки з іноземним капіталом утримуються від втечі з країни лише зусиллями Нацбанку», – вважає глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
Трохи зачекавши, покупці могли б ще більше знизити ціни на придбаний актив. «Не зовсім зрозуміло, навіщо купувати банк зараз: особливої терміновості я не бачу. При цьому в наступному році ціни на банківські активи можуть ще більше знизитися, а вибір активів на продаж буде більшим», – говорить співрозмовник в одній з інвесткомпаній.
Вікторія Руденко, Руслан Чорний
Релізи
ТОП-новини
