Які видатки є пріоритетними для держави

Видатки на оборону стрімко зросли в 2022 році – одразу в дев’ять разів. В 2023-му їх абсолютний розмір продовжив зростати, але набагато повільніше. Наступного року видатки на оборону плануються навіть в меншому розмірі, ніж в бюджеті-2023. Але це не фінальні показники. За потреби військові видатки в 2024 році збільшать в будь-який момент протягом року і, можливо, не раз. Планується збільшення поточних видатків на оборону на 328,5 млрд грн.

Але частка видатків на війну, досягнувши піку в 2022 році – 58,6%, демонструє скорочення і може опуститися нижче половини видатків держбюджету вже наступного року (49,7%).

На що держава витрачатиме суттєво більше коштів, ніж раніше? Найбільш істотно в 2024-му зросте частка видатків на обслуговування держборгу – до 12,6%. В абсолютному розмірі сплата процентів за кредитами та купонного доходу за облігаціями сягне рекордних 422 млрд грн.

Зростання видатків на обслуговування держборгу було неминучим в результаті стрімкого збільшення дефіциту держбюджету, який повністю фінансується за рахунок запозичень – зовнішніх і внутрішніх.

Чому зростає дефіцит бюджету

Причини рекордної нестачі коштів в бюджеті очевидні: через війну видатки держави зростають набагато швидше за доходи. План Мінфіну передбачає, що в наступні три роки доходи будуть зростати повільно, тоді як видатки спочатку триматимуться на поточному рівні, а потім їх скоротять на 10%. Завершення війни дозволить переорієнтувати частину військових видатків на цивільні цілі без необхідності збільшення загальних витрат бюджету на відбудову. Але це лише попередні очікування.

В 2022 році майже 0,5 трлн грн зовнішньої допомоги були включені в доходи бюджету як гранти, а не були отримані як кредити на фінансування дефіциту, тому реальний дефіцит бюджету становив 1,4 трлн грн, а не номінальні 0,9 трлн грн. Номінальний дефіцит бюджету-2023 може досягти рекордних 2 трлн грн після останніх змін до бюджету, які розглядаються у Верховній Раді. Це зростання вдвічі. Але реальний дефіцит знову буде вище: бюджет вже отримав грантів у січні – липні на 0,3 трлн грн.

Наступного року планується незначне скорочення дефіциту до 1,6 трлн грн за рахунок збільшення податкових надходжень через 5-відсоткове зростання економіки і стримування зростання видатків.

Хто фінансує дефіцит бюджету

Дефіцит і поточного бюджету, і бюджету наступного року майже повністю фінансується зовнішніми запозиченнями: ЄС, США та МВФ зараз є основними кредиторами України.  Якщо цього року вони мають профінансувати 90% дефіциту бюджету, то наступного року – усі 100%.

Надії на внутрішній ринок Мінфін не має: він планує нульове сальдо фінансування бюджету за рахунок ОВДП. Це означає, що Мінфін розмістить в 2024 році рівно стільки ж ОВДП, скільки йому потрібно буде погасити – на 421,6 млрд грн. Але і в діючому бюджеті-2023 поки що заплановане нульове сальдо внутрішніх запозичень. Лише високий попит на ОВДП з боку банків, яких до цього змусив НБУ, а також населення та бізнесу дозволили Мінфіну в останніх змінах до бюджету-2023 запропонувати підняти планку чистого обсягу внутрішніх запозичень цього року до 184 млрд грн.

Значна сума залучень торік – 295 млрд грн – не має вас дивувати. На фоні скорочення портфеля держоблігацій у банків та нерезидентів Мінфін в 2022-му напряму продав Нацбанку облігацій на 400 млрд грн. Якщо в 2024-му році Мінфін зіткнеться із аналогічними проблемами із фінансуванням видатків бюджету, особливо на фоні проблем із залученням коштів США, ЄС чи МВФ, уряд знову тиснутиме на НБУ для проведення грошової емісії. 

Як зростає державний борг

Наслідком зростання чистих запозичень є стрімке збільшення державного боргу. На момент російського вторгнення 24 лютого 2022-го державний борг становив приблизно $93 млрд. Вже в травні минулого року він перевищив $100 млрд, а останні дані Мінфіну зафіксували на кінець липня 2023-го майже $133 млрд, або 4,86 трлн грн.

Вже наприкінці наступного року державний борг може сягнути 8,66 трлн грн, але лише частина його зростання пояснюється новими запозиченнями. Очікуваний дефіцит держбюджету з серпня 2023-го до грудня 2024-го становитиме 3 трлн грн. Отже, ще 0,8 трлн грн зростання держборгу, за прогнозами Мінфіну, забезпечить девальвація гривні. Уряд декларував, що заклав до проєкту бюджету-2024 курс 41,4 грн/$ при поточному фіксованому курсі НБУ в 36,57 грн/$.

При цьому борг у 8,66 трлн грн перевищить 100% українського ВВП, номінальний розмір якого має зрости наступного року до 7,82 трлн грн з очікуваних на кінець поточного року 6,28 трлн грн.

За таких умов стрімке зростання витрат держбюджету на обслуговування держборгу не має дивувати. Що довше триватиме війна, яка фінансується в борг, то більшою ставатиме боргова проблема.

Скільки коштує «життя в борг»

І справа не тільки в тому, що зі збільшенням загального обсягу довгострокових запозичень зростають і щорічні процентні зобов’язання за ними. Нові запозичення постійно дорожчають.

Коли готувався бюджет на 2023 рік, Мінфін очікував, що середня ставка за кредитами МВФ, США, ЄС та інших іноземних партнерів становитиме 3% річних, а за внутрішніми ОВДП – 16,8%. В проєкті бюджету-2024 Мінфін визнав збільшення вартості зовнішніх запозичень до 5,5%, а внутрішніх – до 19%. Уникнути таких високих ставок в умовах високої світової інфляції неможливо.