Щомісяця країни Заходу повідомляють про черговий історичний рекорд інфляції за 30, 40 чи навіть 50 років. Світ зіткнувся із потужною інфляційною хвилею, але показники, які лякають одні країни, в інших були поточною інфляцію тривалий період. Наприклад, Україна до обрання цілі інфляційного таргетування в 5% роками мріяла мати інфляцію хоча б не вище 10%. Тоді як на Заході еталоном інфляції було щорічне зростання цін на 2%. Але воно залишилося в минулому – в доковідних часах.

Як зараз виглядає інфляційна мапа світу?

Інфляційними лідерами (червоні на мапі) є країни, які пережили громадянську війну чи бездарне економічне управління: Ліван (211%; останній місячний показник р/р), Зімбабве (192%), Судан (192%), Венесуела (167%), Сирія (139%), Туреччина (78,62%), Аргентина (60,7%), Суринам (59,8%), Шрі-Ланка (54,6%), Іран (52,5%).

На протилежному кінці цієї шкали не тільки Південний Судан із дефляцією у 4,29%, а й країни із низькою – до 2,5% – інфляцією (зелені), зокрема Саудівська Аравія (2,2%), ОАЕ, Китай та Японія (усі по 2,5%).

Решта країн світу (жовті) знаходяться між ними, зокрема інфляція в Австралії досягла 5,1%, Індії – 7,04%, Канаді – 7,7% (39-річний рекорд), США – 8,6% (41-річний рекорд), ЄС – 8,8% (в єврозоні – 8,6%, що є абсолютним рекордом за історію існування євро), Бразилії – 11,73%, в Україні – 21,5%.

Президентка Європейського центрального банку, ексочільниця МВФ Крістін Лагард очікує, що світова економіка нескоро повернеться до низькоінфляційного середовища, в якому перебувала останні десятиліття. Світ має змиритися із початком тривалого періоду високої інфляції, що частково буде обумовлено деглобалізацією світової економіки і структурним підвищенням виробничих витрат.

Частково інфляційну спіраль закрутив агресивний напад росії на Україну, який змусив країни Заходу шукати альтернативні російським джерела викопної енергії та сировини. Але базис інфляційного стрибка створила не росія, а фіскальне стимулювання зачинених на локдаун економік світу в 2020-2021 роках та повільне постковідне відновлення ланцюжків поставок у світі в 2021-2022 роках.

Якщо прибрати екстремуми (інфляцію менше 2% та більше 30%), нерівномірність інфляційного зростання в світі буде виглядати наступним чином.

В Європі, якщо не враховувати показники Туреччини, найбільш «екстремальна» інфляція – в Молдові (29,1%). Найменша інфляція – в Ліхтенштейні (2,5%). І це є проявом закономірності: інфляція в країнах на заході і півночі Європи в середньому є меншою, ніж на сході та півдні Європи. Зокрема в Естонії (21,9%), Латвії (19,3%) та Литві (18,9%) інфляція близька до показника України (21,5%), на яку напала росія (15,9%) за підтримки білорусі (17%).

Інші високі рівні інфляції також демонструють східні країни ЄС: Чехія (16%), Болгарія (15,6%), Польща (15,6%) та Румунія (14,49%).

Франція та Німеччина «страждають» від інфляції у 5,8% та 7,6% відповідно. Ще місяць тому в Німеччині був зафіксований майже півстолітній рекорд – інфляція у 7,9% була максимальною з кінця 1973 року. Більша інфляція зафіксована в Італії (8%), Великій Британії (9,1% – 40-річний рекорд), Іспанії (10,2% – 37-річний рекорд) та Греції (12,1%).

Помірну на загальному фоні інфляцію мають Фінляндія (7%) та Швеція (7,3%), які зараз вступають в НАТО. Норвегія – найбільший у Європі постачальник нафти і газу – утримала інфляцію на рівні 5,7%.

Мапу Європи можна наблизити за допомогою Ctrl+Alt+колеса миші.

Згадка про нафту не випадкова. Річне зростання цін на енергоносії в зоні євро становило в червні 41,9% і великою мірою було спровоковано росією – спочатку нею напряму, а потім опосередковано через санкції проти неї. Продукти харчування, алкоголь та тютюн за рік подорожчали в єврозоні на 8,9%. Усі інші товари та послуги – лише на 3,7%.

В США аналогічна проблема – інфляція 8,6%, а «лідери» йдуть в тій же послідовності: енергія (+34,6%), продукти харчування (+10,1%), інші товари та послуги (6%).

В Україні ціни на паливо зросли ще більше – на 90,9% (попри обнуління акцизів, зниження ПДВ до 7% та фіксований валютний курс), а продукти харчування – на 28,3%.

Суттєвий інфляційний навіс створює стрибок промислових цін – найбільший, крім Туреччини та Аргентини, фіксується саме в країнах Євросоюзу, який намагається відмовитися від залежності від російської сировини.

Висока інфляція в багатьох країнах обумовлена як інфляцією пропозиції (збільшенням собівартості продукції), так і інфляцією попиту (завдяки фіскальному стимулюванню під час пандемії ковіду і постковідного відновлення), тому не дивно, що провідні центробанки світу перейшли до циклів підвищення своїх ключових ставок.

І швидке укріплення долару до євро, які вже майже досягли паритету, більшою мірою пояснюється більш рішучими діями ФРС в порівнянні із ЄЦБ. Центробанкам потрібно обирати, чим пожертвувати: інфляцією заради збереження економічного зростання чи економічним зростанням заради придушення інфляції. У підсумку вони можуть отримати все разом – стагфляцію.

Світову мапу поточних ключових ставок суттєво викривлює Зімбабве зі 200%. Ще в трьох країнах ставки центробанків вищі за українські 25%: у Венесуелі (56,18%), Аргентині (52%) та Ємені (27%). Наступний графік побудований без перших трьох максимальних показників. І хоча в решті країн світу ставки менш значні, на їхньому фоні все ще виділяються ЄС – 0%, Канада – 1,5%, США – 1,75%.

Червнева 21,5-відсоткова річна інфляція в Україні також включає суттєве подорожчання палива (+90,9%). Рекордне зростання показали овочі (+88,8%) – в цілому продукти харчування подорожчали на 28,3%.

Контрольовані державою ціни на житлово-комунальні послуги та фіксований валютний курс мали дезінфляційний ефект. Взуття подешевшало на 4,5%, а одяг – на 4,9%. Електроенергія подешевшала для населення на 7,4% ще до війни, але поки що враховується в річному показнику.