Українська фінансова система виявилась стійкою до тиску повномасштабної російської агресії, що триває вже два роки. Як за цей час змінилася банківська система? Як поводяться вкладники та позичальники? На чому можна заробляти в ці складні часи? FinClub підготував сім графіків, які ілюструють основні тренди на українському фінансовому ринку за два роки війни.
російсько-українська війна кардинальним чином вплинула на державний бюджет України. На фінансування національної безпеки та оборони йде кожна друга гривня видатків державного бюджету. Але грошей хронічно бракує, бюджет-2023 рекордно дефіцитний, але й бюджет на 2024 рік, який вже знаходиться на розгляді парламенту, буде не набагато ліпшим. FinClub за допомогою п’яти графіків демонструє, в якому напрямку рухаються державні фінанси.
Фінансова система України встояла під тиском повномасштабного вторгнення росії, хоча й не змогла уникнути негативних наслідків. Прискорення інфляції, збільшення вартості грошей, погіршення якості кредитів та зростання потреби українців в цілодобовому доступі до заощаджень – тренди, які лише загострилися в перший рік вторгнення. FinClub візуалізував їх.
Інфляція стала найбільшою економічною проблемою, яка нервує виборців і змушує політиків кожної країни шукати нестандартні способи її приборкання. Центральні банки наввипередки підвищують облікові ставки, щоб зупинити зростання цін, але їхні необачні дії можуть «знекровити» світову економіку та викликати рецесію. Водночас навіть без жорстких монетарних дій світ може зіткнутися із стагфляцією – висока вартість сировини сама собою охолоджує економічне зростання. Які країни вже потерпають від інфляції, дивіться в новій інфографіці FinClub.
З початку повномасштабної війни росії проти України банки в рамках програми «5-7-9%» видали вже понад 36,5 млрд грн пільгових кредитів, а їх загальна сума сягнула 126 млрд грн. Як розподіляються ці кошти – хто їх видає і на які цілі, і чи правда, що державні банки монополізували програму і витісняють з неї приватні банки. Про це в новій інфографіці FinClub.
Банки, що належать державі, зобов’язані оприлюднювати витрати на власний топменеджмент: очільників установ, членів правлінь та наглядових рад. Тепер клієнтам банків та платникам податків відомо, хто заробляє більше – члени правлінь чи наглядових рад держбанків, керівництво найбільшого чи найменшого державного банку. Відповіді – в новій інфографіці FinClub.
В 2021 році коронакриза в Україні офіційно завершилася, але виклики повністю не зникли. Інфляційний сплеск змусив НБУ згорнути антикризову м’яку монетарну політику, а допомога МВФ підтримала стабільність валютного курсу. Що відбулося на фінансовому ринку, які тренди визначали його розвиток, дивіться в новій інфографіці FinClub (рос.).
Ухвалений державний бюджет на 2022 рік став рекордним за розміром (інфляція та відновлення ВВП цьому сприяють) – більше півтора трильйона гривень. Утримавши між першим та другим читанням дефіцит бюджету на рівні 188 млрд грн, Мінфін задовольнив додаткові забаганки депутатів та президента. Як змінився головний фінансовий документ країни, дивіться в інфографіці FinClub.
Бюджетний процес цієї осені очікується цікавішим, ніж зазвичай. Уряд підготував два проєкти бюджету: «базовий», заснований на діючій податковій базі, та «розширений», який враховує ще не затверджені податкові ініціативи. Головні пріоритети нового бюджету – медицина, освіта, армія та дорожнє будівництво. Дефіцит бюджету має зменшитися. Подробиці – в новій інфографіці.
ТОП-новини