Між двома читаннями проєкту бюджету його доходи зросли на 54,7 млрд грн і в ухваленому бюджеті становлять 1,322 трлн грн. Найбільша додаткова сума буде отримана завдяки рентній платі, але не з гірничо-металургійного бізнесу Ріната Ахметова через ухвалення податкового закону № 5600. Майже 93% вже зафіксованої в бюджеті додаткової ренти заплатять видобувачі природного газу та газового конденсату. Інфляційний фактор підвищив плани по збору податку на прибуток, ПДВ та акцизів.

Суттєве скорочення доходів відбудеться лише за двома джерелами: прибуток НБУ буде рекордно низьким (13,58 млрд грн), а частину податку на доходи фізосіб віддадуть місцевим бюджетам для дотування комунальних теплогенеруючих компаній в поточний опалювальний сезон.

Витрати бюджету між читаннями зросли на 55,5 млрд грн – до 1,521 трлн грн. Додаткові кошти отримали майже всі міністерства, найбільше – інфраструктури, економіки та енергетики.

Міністерство інфраструктури отримало 3,4 млрд грн на розвиток аеропортів, 1,3 млрд грн – на пасажирські перевезення «Укрзалізницею», 1 млрд грн – на створення державної авіакомпанії. Очікується добудова київського залізнично-автомобільного мосту через Дніпро (706 млн грн).

5 млрд грн додаткових коштів Мінекономіки спрямує на виплату 1000 грн вакцинованим (3 млрд грн), меліоративні системи (1 млрд грн) та здешевлення кредитів та лізингу для машинобудування (1 млрд грн).

Вдовольнили в Мінфіні й забаганки Офісу президента. На проєкт «Президентський університет» замість 100 млн грн спрямували 500 млн грн. З’явилися і додаткові кошти на «туристичні магніти Зеленського»: на туристичну інфраструктуру національних природних парків та заповідників витратять 900 млн грн, а реставрацію пам’яток культурної спадщини – 1,7 млрд грн.

І, звісно, дороги. Їх фінансування збільшили ще більше.

Із важливого: на запровадження накопичувальних пенсій Мінфін отримав лише 50 млн грн.

Підрізали фінансування невеликому переліку бюджетних розпорядників.

Часто скорочення фінансування одних відомств і збільшення фінансування інших пояснювалося перекиданням між ними окремих програм. Наприклад, Міненергетики, яке увійшло до трійки найбільших отримувачів додаткових коштів, просто отримало ці програми від Мінфіну: реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України (1,368 млрд грн), підвищення надійності постачання електроенергії (1,3 млрд грн), будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська (767 млн грн), будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська (170 млн грн), підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій) – на 92 млн грн.

В Міністерства цифрової трансформації забрали 400 млн грн на інформаційно-технологічне забезпечення проведення Всеукраїнського перепису населення, але додали 415,6 млн грн Держслужбі статистики на «статистичні спостереження».

Субвенцію місцевим бюджетам на придбання обладнання для шкільних їдалень (1,5 млрд грн) перекинули від Міносвіти і науки до Міністерства розвитку громад та територій.

Причому в Міністерства розвитку громад та територій України забрали 6 млрд грн із Державного фонду регіонального розвитку, які віддали Мінфіну для субвенції місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток окремих територій. При цьому міністерству громад дали 1 млрд грн на розвиток програми «Питна вода» та 400 млн грн – на індустріальні парки.

У витратах Мінфіну із обслуговування державного боргу виділили 1,43 млн грн і спрямували всю суму на виплати за державними деривативами.

Державне агентство України з питань кіно із об’ємом фінансування у 694 млн грн забрали у Міністерства культури та інформаційної політики і віддали Секретаріату Кабінету Міністрів – під час цієї передачі фінансування зросло до 1,7 млрд грн. Додатковий 1 млрд грн отримало українське кіно.

А програму забезпечення інформаційного суверенітету України, фінансової підтримки системи державного іномовлення та розвитку мов корінних народів Криму (на 362,7 млн грн) передали від Міністерства з питань  реінтеграції тимчасово окупованих територій до Міністерства культури та інформаційної політики, де також була подібна програма: її сумарний розмір зріс зі 168,5 млн грн до 631,2 млн грн.

До речі, із усіх видатків більше 25 млрд грн буде профінансовано за рахунок кредитів: або коштів МФО (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Кредитна установа для відбудови, Північна екологічна фінансова корпорація), або країн-партнерів (Велика Британія, Франція, Японія, Угорщина, Польща). За ці кошти реалізуються десятки проєктів – від ПЛР-тестування на ковід до проєктів енерго- та водопостачання.

Плановий дефіцит бюджету залишився майже незмінним  – зріс лише на 792 млн грн, до 188,798 млрд грн, що має задовольнити МВФ, який очікує дефіцит бюджету не вище 3,5% від ВВП.